Ухвала

від 05.03.2015 по справі 3/387

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

05.03.2015Справа № 3/387

За скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

На дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського

міського управління юстиції

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

До Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Підприємство "Інтеренерго"

Про стягнення 84 699,30 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Маляр Я.А. - по дов. № 3939-О від 02.10.2013

від відповідача Дем'янов І.Ю. - по дов. № 1029/13 від 08.05.2013

від ВДВС не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Арбітражного суду м. Києва передані вимоги Київського регіонального управління комерційного банку "Приватбанк" про стягнення з Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" 84 669,30 грн. збитків, понесених у зв'язку з передачею фальшивих векселів.

Рішенням Арбітражного суду м. Києва № 3/387 від 14.12.1998 позов задоволено та стягнуто з Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" на користь Київського регіонального управління комерційного банку "Приватбанк" 84 699,30 грн. збитків та 4 235,00 грн. державного мита.

14.12.1998 на виконання зазначеного рішення був виданий відповідний наказ.

Постановою Арбітражного суду м. Києва про перевірку рішення в порядку нагляду № 3/387 від 17.01.2000 рішення Арбітражного суду м. Києва № 3/387 від 14.12.1998 скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Ухвалою Арбітражного суду м. Києва № 3/387 від 11.02.2000 провадження у справі припинено.

Постановою Арбітражного суду м. Києва про перевірку рішення в порядку нагляду № 04-1/11-1-3/387 від 16.05.2000 ухвалу Арбітражного суду м. Києва № 3/387 від 11.02.2000 скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Рішенням Арбітражного суду м. Києва № 3/387 від 17.07.2000 позов задоволено та стягнуто з Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" на користь Київського регіонального управління комерційного банку "Приватбанк" 84 699,30 грн. збитків та 4 235,00 грн. державного мита.

17.07.2000 на виконання зазначеного рішення був виданий відповідний наказ.

Постановою Арбітражного суду м. Києва про перевірку рішення в порядку нагляду № 04-1/11-3-3/387 від 16.10.2000 рішення Арбітражного суду м. Києва № 3/387 від 17.07.2000 скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено. В поворот скасованого рішення від 17.07.2000 стягнуто з Київського регіонального управління комерційного банку "Приватбанк" на користь Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" 84 699,30 грн. збитків та 4 235,00 грн. державного мита.

Постановою Вищого Арбітражного суду України № 04-1/11-22/194 від 25.12.2000 рішення Арбітражного суду м. Києва № 3/387 від 17.07.2000 та постанову № 04-1/11-3-3/387 від 16.10.2000 скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою Арбітражного суду м. Києва від 19.02.2001 було зупинено провадження у справі № 3/387 до закінчення розгляду пов'язаної з нею кримінальної справи № 9154 що порушена Управлінням по боротьбі з організованою злочинністю УВС МВС України в Луганській області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2014 поновлено провадження у справі № 3/387 та призначено до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/387 від 03.04.2014 позов залишено без розгляду.

21.05.2014 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до Господарського суду міста Києва в порядку ст. 122 Господарського процесуального кодексу України із заявою про поворот виконання рішення Арбітражного суду м. Києва № 3/387 від 14.12.1998. При цьому до заяви додано довідку № 04-03/1566 від 13.05.2014 про те, що зазначене рішення виконано та з рахунку АППБ "Аваль" було стягнуто (списано) кошти в розмірі 88 934,30 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/387 від 26.05.2014 здійснено заміну відповідача Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль"; в поворот виконання рішення Арбітражного суду м. Києва № 3/387 від 14.12.1998 стягнуто з Київського регіонального управління комерційного банку "Приватбанк" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 84 699,30 грн. збитків та 4 235,00 грн. державного мита.

26.05.2014 на виконання ухвали Господарського суду міста Києва № 3/387 від 26.05.2014 був виданий відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/387 від 17.09.2014 здійснено заміну позивача Київського регіонального управління комерційного банку "Приватбанк" на Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк".

02.02.2015 позивач звернувся до господарського суду зі скаргою від 30.01.2015 на дії та бездіяльність державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Чернової Людмили Володимирівни, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 45533407 від 24.11.2014 винесеною державним виконавцем Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ на підставі наказу Господарського суду міста Києва № 3/387 від 26.05.2014 про стягнення з КРУКБ «Приватбанк» на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» суми боргу 88 934,30 грн.;

- зобов'язати Жовтневий ВДВС Дніпропетровського МУЮ повернути виконавчий документ разом з додатками до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.

До скарги позивачем подано клопотання про поновлення строку на звернення до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця.

Скаржник вказує на те, що 10.12.2014 йому стало відомо про відкриття виконавчого провадження ВП № 45533407 після ознайомлення з матеріали даного виконавчого провадження. Вважає, що зазначена постанова ВП № 45533407 від 24.11.2014 про відкриття виконавчого провадження винесена з порушенням норм чинного законодавства та на думку заявника державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження і повернути виконавче провадження до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві. При цьому скаржник посилається на те, що державний виконавець ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві мав винести постанову про заміну сторони виконавчого провадження і тільки після цього винести постанову про закриття виконавчого провадження та направити його за належністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/387 від 05.02.2014 скаргу призначено до розгляду на 24.02.2015.

Відповідач у поданих 18.02.2015 до відділу діловодства суду поясненнях проти задоволення скарги заперечує повністю.

Позивач в судовому засіданні 24.02.2015 вимоги поданої скарги підтримав повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/387 від 24.02.2015, у зв'язку з неявкою в засідання суду представників відповідача і органу ДВС та невиконання останнім вимог ухвали суду від 05.02.2015, розгляд скарги був відкладений на 05.03.2015.

03.03.2015 на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення щодо вимог скарги.

Жовтневий ВДВС Дніпропетровського МУЮ в судове засідання 05.03.2015 представника не направив, вимог ухвал суду від 05.02.2015 та від 24.02.2015 не виконав.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, встановив:

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як вбачається з матеріалів справи дана скарга Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" надійшла до суду 02.02.2015.

При цьому скаржником подано клопотання про відновлення пропущеного строку для звернення до суду зі скаргою на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області.

Скаржник зазначає, що про наявність оскаржуваної постанови він дізнався 10.12.2014 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, посилаючись на розписку представника в матеріалах виконавчого провадження. Жовтневим відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області дана обставина не спростована.

З огляду на викладене та те, що скаржник двічі звертався до суду з відповідною скаргою, які судом були повернуті з метою усунення недоліків в їх оформленні, а також наявність відповідного клопотання, суд вважає за можливе відновити заявнику пропущений строк для звернення з даною скаргою до суду.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Згідно з п. 5 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

03.10.2014 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 43717297 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 3/387 від 26.05.2014 про стягнення з Київського регіонального управління комерційного банку "Приватбанк" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 84 699,30 грн. збитків та 4 235,00 грн. державного мита.

Державним виконавцем встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2014 здійснено заміну сторони виконавчого провадження - позивача (боржника) Київського регіонального управління комерційного банку "Приватбанк" на Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", у зв'язку з чим виконавчий документ підлягає направленню на виконання за місцем знаходження Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (м. Дніпропетровськ) до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області.

Матеріали справи свідчать, що 19.11.2014 до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області надійшов за належністю наказ Господарського суду міста Києва № 3/387 від 26.05.2014.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як судові накази.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

24.11.2014 головним державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області винесено постанову ВП № 45533407 про відкриття виконавчого провадження, згідно якої відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 3/387 від 26.05.2014 про стягнення з Київського регіонального управління комерційного банку "Приватбанк" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 84 699,30 грн. збитків та 4 235,00 грн. державного мита.

Відповідно до п. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.

Відповідно до п. 2.13. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження (у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали державний виконавець своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, замінює назву сторони виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова державного виконавця долучаються до виконавчого документа при його направленні за належністю або поверненні його стягувачу чи до суду.

Згідно з п. 2.14. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування без процедури реорганізації (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів (про внесення змін до установчих документів, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, довідки органу державної реєстрації актів цивільного стану, паспорта) своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, змінює назву сторони виконавчого провадження. Така постанова державного виконавця приєднується до виконавчого документа при його направленні за належністю або поверненні його стягувачу чи до суду.

Скаржник з посиланням на зазначені норми вважає, що оскільки державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві не було винесено постанову про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 3/387 від 26.05.2014, Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області мав відмовити у відкритті виконавчого провадження, а отже постанова Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області винесено постанову ВП № 45533407 про відкриття виконавчого провадження від 24.11.2014 винесена з порушенням законодавства, є протиправною та підлягає скасуванню.

Суд не погоджується з такими доводами з огляду на наступне

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Стаття 26 Закону України «Про виконавче провадження» містить перелік обставин, за яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, а саме

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Наявні у справі докази свідчать, що відсутня жодна із перелічених обставин, а тому суд не вбачає порушень в діях державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області при винесенні постанови ВП № 45533407 про відкриття виконавчого провадження від 24.11.2014.

З урахуванням викладеного доводи скаржника щодо неправомірності дій при винесенні постанови від 24.11.2014 ВП № 45533407 про відкриття виконавчого провадження не відповідають дійсності.

Більше того, матеріали справи свідчать, що 13.02.2015 головним державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Черовою Л.В. на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову ВП № 45533407 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 3/387 від 26.05.2014, у зв'язку з тим, що сума боргу за виконавчим документом стягнута з боржника на користь стягувача в повному обсязі у розмірі 88 934,30 грн.

Отже, наказ Господарського суду міста Києва № 3/387 від 26.05.2014 фактично виконано в повному обсязі.

Відповідно до п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що скарга Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" є необґрунтованою та задоволенню не підлягає повністю.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області відмовити повністю.

СуддяВ.В.Сівакова