Ухвала

від 11.06.2015 по справі 908/4206/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 31/120/13-20/61/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.06.2015 Справа № 908/4206/13

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Улісс-тур"

про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 26.08.2014 р. у справі № 908/4206/13

За позовом: Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 4)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Улісс-тур" (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 17; 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 37, прим. № 20-22, 27-29, 39-41, 43-45, 88-90, 98-102, 105, 106)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міське комунальне підприємство "Основаніє" (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29-А)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ-Комп" (69067, м. Запоріжжя, вул. Республіканська, буд. 53, кв. 56)

про стягнення 73776,32 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від стягувача (позивача) - Нємна Т.І. (дов. № 32/20-19 від 05.01.2015 р.);

Від заявника (боржника, відповідача) - не з'явився

ВСТАНОВЛЕНО:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.08.2014 р. у справі № 908/4206/13, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 р. (постанова залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2015 р.), позов Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району задоволений повністю, з ТОВ "Улісс-тур" на користь позивача стягнуто вартість безпідставно набутої теплової енергії за період із грудня 2010 р. по квітень 2012 року, з жовтня 2012 року по квітень 2013 р. у сумі 73776 (сімдесят три тисячі сімсот сімдесят шість) грн. 32 коп., суму 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

13.10.2014 р. на виконання зазначеного рішення господарським судом виданий відповідний наказ.

29.05.2015 р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява ТОВ "Улісс-тур" про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 26.08.2014 р. у справі № 908/4206/13.

Ухвалою суду від 02.06.2015 р. заява про розстрочку виконання рішення прийнята до розгляду, згідно з вимогами ст. 121 ГПК призначено судове засідання на11.06.2015 р.

Представник боржника (заявника) в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань, додаткових письмових документів, від боржника до суду не надійшло.

Мотивуючи заяву про розстрочку, заявник зазначив, що у ТОВ "Улісс-тур" склалися обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме: несприятлива фінансова ситуація, що пов'язана з тимчасовими збитками у господарський діяльності підприємства. За таких обставин товариство вважає, що у випадку постанови арешту на його рахунки та майно, такий арешт заблокує його господарську діяльність, що може призвести до повного невиконання ним своїх боргових зобов'язань перед кредиторами і в подальшому до банкрутства. Завадити таким негативним наслідкам можливо за умови поступової, протягом року, сплати богу. Виходячи з суми боргу у розмірі 75496,82 грн., ТОВ "Улісс-тур" може сплатити зазначену суму протягом 12 місяців, при цьому кожного місяця часткова оплата боргу буде становити 6291,40 грн. Товариство має істотну заборгованість перед Концерном, ризикує утворенням заборгованості перед бюджетом із податків та зборів, заробітної плати, у зв'язку з чим стягнення всієї суми боргу на користь стягувача негативно вплине на законні майнові інтереси товариства, і, як наслідок цього, суттєво погіршить матеріальне становище товариства. Згідно з прохальною частиною заяви просить розстрочити виконання рішення строком на дванадцять місяців рівними платежами, починаючи з червня 2015 р., згідно з викладеним у заяві графіком. Заяву обґрунтовано ст. 121 ГПК України, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», п. 7.3 постанови Пленуму ВГСУ № 9.

Суд вважає, що неявка заявника (боржника, відповідача) не перешкоджає розгляду заяви та вважає за можливе розглянути заяву за його відсутності.

Представник стягувача (позивача) в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про розстрочення рішення суду з підстав, викладених у письмових поясненнях, зокрема, зазначивши наступне. ТОВ "Улісс-тур" звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення № 908/4206/13 від 26.08.2014 р. Відповідно до довідки від 10.06.2015 р. № 1412/юр заборгованість ТОВ "Улісс-тур" перед Концерном "МТМ" станом на 10.06.2015 р. не сплачена та становить 73776,32 грн. - основного боргу та 1720,50 грн. - судового збору. У зв'язку з дією Постанови КМУ № 217 від 18.06.2014 р. "Про порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання для проведення розрахунків із гарантованим постачальником природного газу" Концерн "МТМ" знаходиться у дуже тяжкому матеріальному становищі. Просить відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду № 908/4206/13 від 26.08.2014 р.

Розглянувши заяву, вислухавши пояснення представника стягувача (позивача) та оцінивши представлені докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, постановою старшого державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ від 18.05.2015 р. ВП № 47498222 відкрите виконавче провадження з виконання наказу № 908/4206/13, виданого 13.10.2014 р.; боржнику наданий строк для добровільного виконання - до 24.05.2015 р.

Статтею 121 ГПК України визначено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи , може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. Заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Обґрунтовуючи заяву про надання розстрочки, боржник, зокрема, посилається на складний фінансовий стан підприємства, що значно ускладнює виконання рішення; сплата всієї суми одразу може призвести до зупинки діяльності боржника та його неплатоспроможності.

До заяви боржником додано лише копію постанови старшого державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ від 18.05.2015 р. ВП № 47498222 про відкриття виконавчого провадження.

Приписами ст. 22 ГПК України визначено права та обов'язки сторін, зокрема, передбачено право подавати докази, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового розгляду тощо. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Стаття 32 ГПК України визначає поняття і види доказів. Відповідно до даної статті доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин , на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 34 ГПК визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансове (матеріальне) становище підприємства повинно підтверджуватися фінансовою, бухгалтерською звітністю підприємства. Згідно зі ст. 3 даного Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Боржником до заяви про розстрочку взагалі не додано будь-яких доказів у підтвердження обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника. Ухвалою від 02.06.2015 р. про призначення заяви до розгляду судом було зобов'язано заявника (боржника) надати докази в підтвердження обставин, викладених у заяві.

Натомість, боржником, як зазначалося вище, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються вимоги заявника, будь-яких документів не додано. Зокрема, доказів на підтвердження тяжкого фінансового становища боржника (збитковість підприємства, відсутність грошових коштів на банківських рахунках, відсутність нерухомого та рухомого майна, наявність боргу по обов'язковим платежам та зборам (перед бюджетом), тощо), заявником суду не надано. Боржник у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду додаткових документів не надав.

Стаття 121 ГПК України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є підставність цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Отже, виходячи з приписів процесуального закону, розстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише у виняткових випадках , тобто за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк. Відповідно до законодавства, розстрочку виконання рішення господарський суд повинен надавати лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін із поважних причин немає можливості виконати рішення (ухвалу) у встановлений строк.

Враховуючи графік виконання рішення суду, який викладений в заяві (73776,32 грн. - загальна сума заборгованості та 1720,50 грн. судового збору, які боржник просить розстрочити), суд також бере до уваги, що боржником у добровільному порядку заборгованість за рішенням у даній справі взагалі не сплачувалась, оскільки доказів оплати він суду не надав. Відповідно до письмового пояснення стягувача, станом на 10.06.2015 р. заборгованість ТОВ «Улісс-тур» перед стягувачем не сплачена та становить 73776,32 грн. основного боргу та 1720,50 грн. судового збору.

На підставі викладеного, суд бере до уваги інтереси обох сторін, непідтвердженість відповідачем належними доказами обставин тяжкого фінансового становища, що, в свою чергу, свідчить про відсутність виключних обставин для задоволення даної заяви.

Суд доводить до відома боржника, що він, за наявності достатніх підстав, не позбавлений можливості повторно звернутися до суду з заявою на підставі ст. 121 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Улісс-тур" у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 26.08.2014 р. у справі № 908/4206/13.

Суддя Л.П. Гандюкова