Рішення

від 12.02.2010 по справі 2-80/10

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 2-80/10

РІШЕННЯ

Іменем України

12.02.2010 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судці Пінкевич Н.С.

при секретарі Скляренко О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, про визнання рішення сільської ради, державного акту про право приватної власності на землю та договору дарування земельної ділянки недійсними та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, Горенської сільської ради Києво- Святошинського району Київської області, третя особа управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області про визнання недійсним рішень, державного акту, договору дарування та повернення земельної ділянки у первинний стан, -

встановив:

У грудні 2008 року позивачка звернулась до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що ще в 1972 році на підставі наказу по радгоспу „Бучанський" їй, як працівнику колгоспу, була передана земельна ділянка розміром 0.12 га в с.Горенка під особисте житлове будівництво. Дана земельна ділянка складалась з двох частин: перша частина знаходиться за адресою: с. Горенка, вул. Київська, 129; друга - с. Горенка, вул. Молодіжна, б/н. З того часу і по цей час вона обробляє земельну ділянку. Між її земельними ділянками існує земельна ділянка ОСОБА_2 Рішенням виконавчого комітету Горенської сільської ради від 25 вересня 1997 року їй було передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку розміром 0,05 га для ведення особистого підсобного господарства. При оформленні нею акту встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельної ділянки по вулиці Молодіжна б/н ОСОБА_2 зіпсувала оригінал акту та не підписала його.

Але їй стало відомо, що ОСОБА_2 подарувала своїй доньці ОСОБА_3 земельну ділянку, а остання вже отримала державний акт на право власності на земельну ділянку. При цьому ОСОБА_2 подарувала своїй доньці земельну ділянку разом з її земельною ділянкою по вулиці Молодіжна, б/н.

Просила суд визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3222482401:01:001:0004) виданий, Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів на ім'я ОСОБА_3 та договір дарування земельної ділянки від 06 квітня 2004 року №2-1361.

При розгляді справи ОСОБА_5А. позовні вимоги уточнила. Просила суд визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3222482401:01:001:0004) виданий, Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів на Ім'я ОСОБА_3; договір дарування земельної ділянки від 06 квітня 2004 року №2-1361, рішення Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 12 грудня 2002 року.

При розгляді справи відповідачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до суду зустрічну позовну заяву. Свої вимоги мотивували тим, що ОСОБА_2 отримала свою земельну ділянку площею 0,1351 га на підставі заповіту від померлої матері ОСОБА_6 Цю земельну ділянку ОСОБА_6 виділено радгоспом „Бучанський" площею 0,20 га. У 1974 році на прохання ОСОБА_1, яка скаржилась на те, шо з земель запасів Горенської сільської ради їй не виділялась навіть невелика площа земельної ділянки для будівництва будинку, і ніхто з односельчан в с. Горенка не бажає з нею поділитись частиною земельної ділянки, ОСОБА_6 вирішила відступити від своєї земельної ділянки - 0,04га. і дати змогу ОСОБА_1 побудувати власне домоволодіння, при цьому у ОСОБА_6 зали шилось 0,16 га. У 1997 році ОСОБА_1 повторно звернулась до неї, поскаржившись на те, що їй немає де посадити картоплю та іншу городину з проханням відступити ще від своєї земельної ділянки, оскільки сільська рада їй нічого не виділила. Такими неправомірними діями ОСОБА_1 ввела її в оману та вмовила відступити приблизно таку ж частину земельної ділянки. Таким чином у їх власності залишилось 0,1351 га. Саме цю земельну ділянку вона подарувала своїй доньці ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 08 квітня 2004 року. Про те, що земельна ділянка була подарована ОСОБА_1 знала, що підтверджується її власноручним підписом на акті погодження меж.

Передаючи ОСОБА_7А. земельну ділянку у власність сільською радою не було перевірено, на підставі яких документів остання отримала земельну ділянку, в якому розмірі. Тобто передача земельної ділянки площею 0,12га відбулась з порушенням вимог чинного на той час законодавства. В подальшому ОСОБА_1 неправомірно подарувала незаконно отриману земельну ділянку ОСОБА_4, в тому числі і земельну ділянку площею 0,05га, яку вона бажає повернути в своє володіння, так як ОСОБА_1 діяла недобросовісно, вчиняючи шахрайські дії шляхом введення її та померлу матір в оману.

Просила суд визнати недійсними державний акт про право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0852га, яка знаходиться за адресою: с. Горенка, вул. Київська,269, договір дарування земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4. від 12 травня 2009 року; рішення Горенської сільської ради Києво- Святошинського району' Київської області від 12 червня 2008 року; повернути у первинний стан земельну ділянку, яка належала ОСОБА_6, частково площею 0,05га, так як на решті земельної ділянки знаходиться домоволодіння ОСОБА_1, відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали Просили суд задоволити позов в повному обсязі. У задоволенні зустрічного позову просили відмовити. Суду пояснили, що оспорювану земельну ділянку ОСОБА_1 отримала ще у 1974 році і з того часу постійно нею користувалась відповідно до її цільового призначення. У 1997 році позивачка отримала рішення ради про передачу їй земельної ділянки у приватну власність. У 2003 році почала виготовляти державний акт про право власності на земельну ділянку, підписувала акти погодження меж в натурі. Акт погодження меж на земельну ділянку площею 0,05га по вулиці Молодіжна, б/н, ОСОБА_2 неправомірно знищила. Земельна ділянка, яка входить до земельної ділянки площею 0,1351га, неправомірно була передана ОСОБА_2, так як на час прийняття оскаржуваного рішення існувало ніким не скасоване рішення ради про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,005га по вулиці Молодіжна, б\н. Про ці обставини знала сільська рада. Про те, що ОСОБА_2 приватизувала та подарувала своїй доньці ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,05га вона дізналась лише у 2008 році, коли її фактично не пустили на власну земельну ділянку. Позовні вимоги за зустрічним позовом вважали надуманими та безпідставними.

У судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представники просили відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1. Зустрічний позов просили задоволити в повному обсязі. Суду пояснили, що через неправомірні дії ОСОБА_1 вони відступили від своєї ділянки частину. Вважали доводи позову надуманими, безпідставними, прийняття рішення радою, видача державного акта відбулись з дотриманням вимог чинного на той час закону. Тому ОСОБА_2 на законних підставах набула право власності на земельну ділянку, яку потім, як власник, подарувала своїй доньці. Просили також застосувати наслідки пропуску ОСОБА_1 строку позовної давності. Вказала також, що поданням позову та судовою тяганиною їм були заподіяні моральна шкода.

У судове засідання представник Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав суду листа, в якому просив слухати справу у відсутність їхнього представника. Розглянути спір відповідно до вимог закону.

У судове засіданні представник управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області не з'явився. Про час та місце розгляд справи, повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 д відмовити з на ступних підстав.

За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона силається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. За ст. 19 ЗК УРСР 1970 року колгоспи, радгоспи, інші підприємства, організації і установи можуть надавати із закріплених за ними земель земельні ділянки у вторинне користування.

У ст. 36 ЗК УРСР 1970 року передбачено, що право громадян на користування зданою земельною ділянкою припиняється у разі добровільної відмови від користування земельною ділянкою.

Припинення права користування у такому випадку проводиться за рішенням (постановою) органів, які надали земельні ділянки.

За ч.5 ст. 20 ЗК УРСР 1970 року право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах сільсько господарських підприємств і організацій та по господарських книгах сільських рад.

При розгляді справи судом встановлено, що наказом по овочево-молочному радгоспу „Бучанський" від 08 травня 1972 року № 149 ОСОБА_1 виділено земельну ділянку в розмірі 0,12га в с. Горенка під індивідуальну житлове будівництво.

25 листопада 1974 року виконавчий комітет Києво-Святошинської районної ради надано свідоцтво на будівництво індивідуального житлового будинку ОСОБА_1 на земельній ділянці площею 0,12га по вулиці Київська в с. Горенка. 12 грудня 1974 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво на забудову індивідуальної садиби.

На підставі даного наказу було складено акт про відведення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку (13 грудня 1974 року) площею 1200 кв.м. по вулиці Київській в с.Горенка. межі присадибної земельної ділянки граничать: на північ - вул. Київська, на південь - городи, на схід - садиба Гонча рука; на захід - садиба Цокор.

Рішенням виконавчого комітету Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 25 вересня 1997 року №37/46 передано безкоштовно у приватну власність присадибну земельну ділянку розміром 0,05га в с. Горенка по вулиці Молодіжна - ОСОБА_1

Рішенням виконавчого комітету Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від вересня 1997 року №37/188 передано безкоштовно у приватну власність присадибну земельну ділянку розміром 0,04га в с. Горенка по вулиці Київська, 269 - ОСОБА_1

З актів встановлення на місцевості та погодження меж земельної ділянки встановлено, що у 2002 році ОСОБА_1 погодила межі земельної ділянки по вулиці Київська, 269; разом з тим межі земельної ділянки по вулиці Молодіжна б/н у 2002 році не були погодженні.

Згідно довідки №872/7 від 16 квітня 2008 року ОСОБА_1 має земельну ділянку площею 0,05га в с.Горенка по вулиці Молодіжна, для ведення особистого підсобного господарства, користується з 1997 року.

Дану довідку суд оцінює критично, оскільки в ній не вказано, на підставі чого була отримана земельна ділянка у користуванні в 1997 році та не конкретизовано місце розташування земельної ділянки.

З наказу по овочево-молочному радгоспу „Бучанський" №172 від 15 травня 1980 року вбачається, що на підставі особисто поданих заяв проведено відчуження земельних ділянок залишивши в їх користуванні: ОСОБА_1 залиш.009, відчуж.006.

Згідно довідки №1259/7 від 18 грудня 2008 року Горенської сільської ради Києво- Святошинського району Київської області встановлено, що станом на 01 січня 1996 року за померлою ОСОБА_6 згідно записів по господарської книги та земельно шнурової книги Горенської сільської ради рахувалась земельна ділянка площею 0,15га.

26 квітня 1996 року ОСОБА_6 склала заповіт, яким все своє майно заповідала ОСОБА_2

Рішенням 4-ї сесії 24-го скликання Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 12 грудня 2002 року, розглянувши матеріали інвентаризації земельної ділянки ОСОБА_2 та погодження меж по фактичному використанню в с.Горенка по вулиці Київська б/н, вирішила затвердити технічну документацію зі складання державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_2, передано безплатно у приватну власність громадянці ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1351 га в с.Горенка, вулиця Київська б/н, для ведення особистого селянського господарства.

У грудні 2003 року ОСОБА_2 отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1351га, яка знаходиться в с.Горенка, вулиця Київська б\н, для особистого селянського господарства.

08 квітня 2004 року ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1351га, яка знаходиться в с.Горенка, вулиця Київська б\н, для особистого селянського господарства.

30 березня 2006 року ОСОБА_3 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1351га, яка знаходиться в с.Горенка, вулиця Київська б\н, для особистого селянського господарства.

При розгляді справи судом були дослідженні оригінали погосподарських книг Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за 1974-2010 року та земельно шнурову книгу Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Так, з погосподарської книги Горенської сільської ради на 1974-1976 роки встановлено, що за будинком по вул. Київська, 245 (особовий рахунок №533 за ОСОБА_1А.) станом на 01 червня 1974 року рахувала земельна ділянка 0,12га, з січня 1975 року по 01 червня 1976 року - 0,15га; за будинком по вул. Київська. 144 (особовий рахунок №273 за ОСОБА_6П.) станом на 01 червня 1974 року рахувалась земельна ділянка 0,20га, станом з 01 січня 1975 року по 01 червня 1976 рік - 0,16га.

З погосподарської книги Горенської сільської ради на 1977-1979 роки встановлено, що за будинком по вул. Київська, 269 (особовий рахунок №547 за ОСОБА_1А.) рахувала земельна ділянка 0,15га; за будинком по вул. Київська, 144 (особовий рахунок №271 за ОСОБА_6П.) станом на 01 січня 1977 року рахувалась земельна ділянка 0,16га, станом з 01 черовня1977 року по 01 червня 1979 рік - 0,15га.

З погосподарської книги Горенської сільської ради на 1980-1982 роки встановлено, що за будинком по вул. Київська, 269, (особовий рахунок №566 за ОСОБА_1А.) з 01 січня 1980 року рахувалась земельна ділянка 0,15га, з 01 червня 1980 року до 1982 року - площею 0.09га; за будинком по вул. Київська, 144 (особовий рахунок №286 за ОСОБА_6П.) рахувалась земельна ділянка 0,15 га.

З погосподарської книги Горенської сільської ради на 1983-1985 роки встановлено, що за будинком по вул. Київська, 269, (особовий рахунок №600 за ОСОБА_1А.) рахувала земельна ділянка 0,09 га; за будинком по вул. Київська, 144 (особовий рахунок №304 за ОСОБА_6П.) рахувалась земельна ділянка 0,15 га.

З погосподарської книги Горенської сільської ради на 1986-1990 роки встановлено, шо за будинком по вул. Київська, 269, (особовий рахунок №631 за ОСОБА_1А.) рахувала земельна ділянка 0,09 га; за будинком по вул. Київська, 144 (особовий рахунок №319 за ОСОБА_6П.) рахувалась земельна ділянка 0.15 га.

З погосподарської книги Горенської сільської ради на 1996-2000 роки встановлено, шо за будинком по вул. Київська, 269, (особовий рахунок №658 за ОСОБА_1А.)

рахувала земельна ділянка 0,09 га; за будинком по вул. Київська, 144 (особовий рахунок №340 за ОСОБА_2М.) рахувалась земельна ділянка 0,15 га.

З погосподарської книги Горенської сільської ради на 2001-2005 роки встановлено, що за будинком по вул. Київська, 144 (особовий рахунок №347 за ОСОБА_2М.) з 2001 року по 2005 рік рахувала земельна ділянка 0,15 га; за будинком по вул. Київська, 269 (особовий рахунок №678 за ОСОБА_1А.) рахувалась земельна ділянка 0,09 га.

З погосподарської книги Горенської сільської ради на 2006-2010 роки встановлено, що за будинком по вул. Київська, 269, (особовий рахунок №606 за ОСОБА_4М.) рахується земельна ділянка 0,09 га; за будинком по вул. Київська, 144 (особовий рахунок №301 за ОСОБА_2М.) рахується земельна ділянка 0,0979 га.

Відповідно до земельно шнурової книги за №272 (ОСОБА_6П.) рахувалась земельна ділянка 0,15 га; за №548 (ОСОБА_1А.) рахувалась земельна ділянка спочатку 0,15га, але запис закреслений та міститься запис на 0,09га відповідно до наказу №172 від 1980 року.

На підставі наведеного суд вважає, що за ОСОБА_1 з 1980 року рахувалась земельна ділянка 0,09га.

Доказів про те, що за ОСОБА_1 з 1974 року по сьогоднішній день рахується земельна ділянка 0,12га суду не надано. Також позивачка не подала суду доказів, що у 1974 році на підставі наказу по радгоспу їй було виділено земельну ділянку, яка складалась з двох частин також не доведено.

Відповідно до ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин суд також критично оцінює покази свідків, оскільки їх показами лише стверджується факт користування стороною спірною земельною ділянкою, але вони не підтверджують факт отримання земельної ділянки на законних підставах.

З листа №3030 від 11 лютого 2010 року управління земельних ресурсів у Києво- Святошинському районі Київської області вбачається, що при проведенні інвентаризації наявних матеріалів, технічну документацію по виготовленню державного акту на право власності на землю на ім'я ОСОБА_2 не знайдено. Дана обставина пов'язана з нападом на управління, коли були частково знищені та пошкоджена землевпорядна документація та матеріальні цінності управління.

На підставі даного листа представник позивача стверджував, що оскільки документації не має, тому це є підтвердженням відсутності заяви ОСОБА_2 про надання земельної ділянки у власність, та порушення вимог закону при видачі та виготовленні державного акту. З такими доводами суд не погоджується, так як сам факт відсутності документації в земельних ресурсах за даних обставин не підтверджує порушення вимог закону при виготовленні державного акту.

Оскільки позивачем не доведено протилежного, тому суд, оцінюючи всі докази в сукупності, приходить до висновку, що державний акт був виготовлений та отриманий ОСОБА_2 з дотриманням вимог чинного на той час законодавства. Таким чином підстав для визнання договору дарування від 06 квітня 2004 року, державного акту, виготовленого на ім'я ОСОБА_3, суд не вбачає.

Крім того, відповідно до 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки.

За ст. 261 ЦПК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З пояснень сторін та матеріалів справи встановлено, що рішення ради про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки у власність прийнято у грудні 2002 року. В 2003 році ОСОБА_1 почала виготовляти державний акт на земельну ділянку площею 0,005га по вулиці Молодіжна б/н, але не змогла приватизувати її, оскільки акт погодження меж у 2003 році ОСОБА_2 неправомірно знищила.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач та його представник не довели, що позивачка не знала та не могла дізнатись про порушення свого права, а саме про надання відповідачці земельної ділянки більшої розміром саме за рахунок її земельної ділянки, не навели поважних причин пропуску строку позовної давності, про що було встановлено з пояснень сторін в судовому засіданні та матеріалів справи. Враховуючи, що відповідачі наполягали на застосуванні наслідків пропуску строку позовної давності, це є також підставою у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішень сільської ради та державних актів.

З огляду на наведе суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1

12 червня 2008 року рішенням 19-ї сесії 5-го скликання Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області було передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0852 га, яка знаходиться по вулиці Київська, 269 в с.Горенка Києво-Святошинського району Київської області.

29 січня 2009 року ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0852 га, яка знаходиться по вулиці Київська, 269 в с.Горенка Києво-Святошинського району Київської області.

12 травня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений договір дарування земельної ділянки площею 0,0852га, яка знаходиться в с.Горенка, вулиця Київська, 269, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Перевіривши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не надали суду доказів того, чого через неправомірні дії ОСОБА_8 остання набула права власності на спірну земельну ділянку площею 0,0852га по вулиці Київська, 269 в с.Горенка.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями та бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Позивачі не довели заподіяння моральної шкоди. Крім того, звернення до суду особи за захистом своїх порушених не визнаних та оспорюваних прав, свобод чи інтересів, є правом сторони.

Тому у задоволенні зустрічного позову суд відмовляє.

Керуючись ст.ст.88, 208, 213-215 ЦПК України, -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відмовити.

На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя