Рішення

від 05.02.2015 по справі 202/547/15-ц

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/547/15-ц

Провадження № 2/202/1773/2015

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді: Мороза В.П.,

при секретареві: Гармаш К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів дарування грошових коштів дійсними, визнання майна, що є особистою приватною власністю та зобов'язання повернення правовстановлюючого документу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів дарування грошових коштів дійсними, визнання майна, що є особистою приватною власністю та зобов'язання повернення правовстановлюючого документу.

Позивач у позові посилається про те, що 15.12.2005 року позивач отримала в дар від відповідача - ОСОБА_2, який є її рідним братом, грошові кошти в розмірі 100 000 грн. про що уклали договір дарування в простій письмовій формі. Зазначені грошові кошти позивач використала для купівлі домоволодіння та земельної ділянки в АДРЕСА_1.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 17.12.2005 року ОСОБА_1 набула право власності на нерухоме майно загальною вартістю 100 000 грн. , а саме:

- ? (одна друга) частина житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка складається з 1-1 коридор площею 12,6 кв.м; 1-2 роздягальня площею 13,3 кв.м.; 1-3 жила площею 12,1 кв.м.; 1-4 жила площею 24,2 кв.м.; 1-5 жила площею 16,8 кв.м.; 1-6 коридор площею 4,5 кв.м.; 1-7 ванна площею 6,0 кв.м.; 1-8 туалет площею 1,3 кв.м.; 1-9 кухня площею 8,4 кв.м.;1-10 коридор площею 15,6 кв.м. ; їдальня площею 14,3 кв.м. Загальна площа житлового будинку складає 129,1 кв.м., житлова площа складає 53,1 кв.м.;

- господарські будівлі та споруди: гараж шлакоблоковий літера «Д», сарай шлакоблоковий літера «Е», погріб шлакоблоковий літера «Ж», гараж шлакоблоковий літера «З», сарай шлакоблоковий літера «И», сарай цегляний літера «К», ? частини змощення І-ІІ; ? частина огорожі №1-3;

- земельна ділянка в розмірі 0,1032.

20.11.2010 року позивач отримала в дар від відповідача, грошові кошти в розмірі 85 000 грн. про що уклали договір дарування в простій письмовій формі. Зазначені грошові кошти позивач використала для купівлі квартири в м. Дніпропетровську.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 23.11.2010 року ОСОБА_1 набула право власності на нерухоме майно загальною вартістю 85 000 (вісімдесят п'ять тисяч) гривень, а саме квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 та складається з: 1-коридор, 2-ванна, 3-туалет, 4-кухня, 5,6,7- житлові кімнати, І, ІІ-лоджія. Житлова площа квартири 50,0 квадратних метрів, загальна площа квартири 68,1 кв.м., в житловому будинку А-9.

20.03.2013 року позивач отримала в дар від відповідача, грошові кошти в розмірі 200 000 грн., про що уклали договір дарування в простій письмовій формі. Позивач використала зазначені грошові кошти для купівлі автомобіля Lexus GS300, 2006 року випуску державний номер НОМЕР_1

Вказане майно було придбано позивачем за час шлюбу ОСОБА_4, який зареєстровано виконкомом Степнянської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області 03 березня 1992 року. Оскільки майно було придбане за кошти, які подаровані позивачеві та вважалося її особистою приватною власністю, його було зареєстровано на ім'я позивача та отримано відповідні правовстановлюючі документи.

ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловік позивача - ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3, актовий запис № 668.

Крім того, позивач зазначила, що у її квартирі у АДРЕСА_3, з її згоди проживав відповідач - ОСОБА_3, якому вона передала правовстановлюючі документи на житло. На даний час відповідач не проживає у квартирі позивача, однак відмовляється повертати договір купівлі-продажу квартири, у зв'язку із чим порушує її право, як власника нерухомого майна.

Житловий будинок із земельними ділянками, квартира та автомобіль були придбані під час шлюбу за договорами купівлі-продажу, тому вважалися спільною сумісною власністю подружжя, однак позивач вважає себе власником вказаного майна, оскільки придбала його за власні кошти та користується ним одноособово. Однак позивач вважає, що її право власності може бути порушене, у зв'язку із смертю чоловіка та неправомірним утримуванням відповідачем правовстановлюючого документу на квартиру, тому звертається до суду та прохає визнати договори дарування грошових коштів дійсними, визнати за нею право особистої приватної власності на майно набуте нею в період шлюбу, а саме на: квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3; - 1/2 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; земельну ділянку площею 0,1000 га; земельну ділянку площею 0,0032 га; транспортний засіб автомобіль марки LEXUS GS 300, реєстраційний номер НОМЕР_1 та зобов'язати відповідача повернути договір купівлі-продажу квартири.

Позивачка у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Не заперечувала проти заочного розгляду справи. Крім того, позивач зазначила, що їй одноособово були подаровані кошти, які вона використала на купівлю нерухомості та автомобілю. Однак на даний час відповідач - ОСОБА_2 вважає, що має право на майно, яке було придбане за кошти, які ним подаровані та вимагає зареєструвати майно позивача на його ім'я або повернути кошти. Позивач також зазначила, що у її квартирі деякий час проживав відповідач - ОСОБА_3, якому вона передала ключі від квартири та правовстановлюючі документи. На сьогоднішній день відповідач не мешкає у квартирі та відмовляється повернути позивачеві договір купівлі-продажу квартири, вважаючи, що має право в подальшому користуватися її нерухомим майном.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає положенню ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи та докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 21 , 36 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

Судом встановлено, що 03 березня 1992 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено шлюб, який зареєстровано виконкомом Степнянської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Статтею 60 СК України, визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. ст. 316 , 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ст. ст. 319, 328 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

1/2 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, разом з господарськими будівлями та земельна ділянка в розмірі 0.1032 га, придбані в період шлюбу та належать позивачеві на праві власності, згідно договору купівлі-продажу р. № 3826 /17.12.2005/.

Згідно договору купівлі-продажу від 23.11.2010 року ОСОБА_1 набула право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3

Позивач є власником автомобілю LEXUS GS 300, реєстраційний номер НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 22.03.2013 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивача - ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3, актовий запис № 668.

Статтями 717, 718 ЦК України передбачено, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.

У письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України.

Відповідно до ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

В судовому засіданні беззаперечно встановлено той факт, що сторонами не дотримано письмової форми правочину при укладенні договорів дарування грошових коштів, однак сторони домовились щодо істотних умов договору, а саме відповідач передав гроші, а відповідач їх прийняла, у зв'язку із чим позовні вимоги про визнання дійсним договорів дарування дійсними обґрунтовані та знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

У відповідності до п. 2, 3 ч. 1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Статтею 59 СК України визначено, що той із подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім'ї, насамперед дітей. При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов'язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім'ї, які відповідно до закону мають право користування ним.

Таким чином, майно придбане позивачем в період шлюбу за кошти, які їй передані за договором дарування, вважається особистою приватною власністю дружини, а також враховуючи, що майно зареєстровано на ім'я позивача, яка на даний час користується ним. Позовні вимоги законні та обґрунтовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За вказаних обставин, коли відповідач перешкоджає позивачеві як власнику, володіти користуватися та розпоряджатися своїм майном, оскільки утримує у себе правовстановлюючий документ на нерухомість позивача, суд вважає за необхідне усунути зазначені перешкоди, шляхом зобов'язання відповідача повернути договір купівлі-продажу квартири.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 57, 58 СК України, ст. ст. 208, 218, 316-319, 717, 718 ЦК України, ст.ст. 3, 5-8, 10, 58-62, 88, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів дарування грошових коштів дійсними, визнання майна, що є особистою приватною власністю та зобов'язання повернення правовстановлюючого документу - задовольнити.

Визнати дійсними договори дарування грошей укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 15.12.2005 року на суму 100 000 грн., від 20.11.2010 року на суму 85 000 грн., від 20.03.2013 року на суму 200 000 грн.

Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (місце проживання: АДРЕСА_2; ідент. номер НОМЕР_2; паспорт серії НОМЕР_5, виданий Петрівським РВ УМВС України в Кіровоградській області 29.03.1996 року) майно, набуте нею, за час шлюбу, за кошти, які належали їй, особисто, а саме:

- 1/2 частину житлового будинку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка складається з 1-1 коридор площею 12,6 кв.м; 1-2 роздягальня площею 13,3 кв.м.; 1-3 жила площею 12,1 кв.м.; 1-4 жила площею 24,2 кв.м.; 1-5 жила площею 16,8 кв.м.; 1-6 коридор площею 4,5 кв.м.; 1-7 ванна площею 6,0 кв.м.; 1-8 туалет площею 1,3 кв.м.; 1-9 кухня площею 8,4 кв.м.;1-10 коридор площею 15,6 кв.м.; їдальня площею 14,3 кв.м. Загальна площа житлового будинку складає 129,1 кв.м., житлова площа складає 53,1 кв.м. та господарські будівлі та споруди: гараж шлакоблоковий літера «Д», сарай шлакоблоковий літера «Е», погріб шлакоблоковий літера «Ж», гараж шлакоблоковий літера «З», сарай шлакоблоковий літера «И», сарай цегляний літера «К», ? частини замощення І-ІІ; ? частина огорожі №1-3, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу р. № 3826 /17.12.2005/, зареєстрований 21.12.2005 року за реєстраційним номером НОМЕР_6 Жовтоводським міжміським бюро технічної інвентаризації;

- земельну ділянку площею 0,1000 га, призначеною для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель, кадастровий НОМЕР_7, згідно державного акту серії НОМЕР_8;

- земельну ділянку площею 0,0032 га, призначеною для ведення особистого селянського господарства, кадастровий НОМЕР_9, згідно державного акту серії НОМЕР_10;

- квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 та складається з: 1-коридор, 2-ванна, 3-туалет, 4-кухня, 5,6,7- житлові кімнати, І, ІІ-лоджія. Житлова площа квартири 50,0 квадратних метрів, загальна площа квартири 68,1 кв.м., в житловому будинку А-9, згідно договору купівлі-продажу від 23.11.2010 року;

- транспортний засіб, автомобіль марки LEXUS GS 300, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 р. випуску, номер шасі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_11, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 22.03.2013 року.

Зобов'язати ОСОБА_3 (АДРЕСА_4) повернути ОСОБА_1 договір купівлі-продажу від 23.11.2010 року квартири АДРЕСА_3

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: В.П. Мороз