Рішення
від 16.06.2016 по справі 202/547/15-ц
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №202/547/15-ц

Провадження №2/0202/165/2016

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 червня 2016 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді: Мороза В.П.

при секретареві: Овечко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договорів дарування грошових коштів дійсними, визнання майна, що є особистою приватною власністю та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договорів купівлі-продажу удаваними в частинні покупця, визнання покупцем за договорами та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договорів дарування грошових коштів дійсними, визнання майна, що є особистою приватною власністю.

Уточнивши позовні вимоги ОСОБА_1 у позові посилається про те, що 15.12.2005 року позивач отримала в дар від відповідача - ОСОБА_2, який є її рідним братом, грошові кошти в розмірі 100 000 грн., про що уклали договір дарування в простій письмовій формі. Зазначені грошові кошти позивач використала для купівлі домоволодіння та земельної ділянки в м. Жовті Води

Відповідно до договору купівлі-продажу від 17.12.2005 року ОСОБА_1 набула право власності на нерухоме майно загальною вартістю 100 000 грн., а саме:

- ? (одна друга) частина житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Жовті Води, вулиця Ватутіна номер 8 (вісім) квартира №1 (один), яка складається з 1-1 коридор площею 12,6 кв.м; 1-2 роздягальня площею 13,3 кв.м.; 1-3 жила площею 12,1 кв.м.; 1-4 жила площею 24,2 кв.м.; 1-5 жила площею 16,8 кв.м.; 1-6 коридор площею 4,5 кв.м.; 1-7 ванна площею 6,0 кв.м.; 1-8 туалет площею 1,3 кв.м.; 1-9 кухня площею 8,4 кв.м.;1-10 коридор площею 15,6 кв.м. ; їдальня площею 14,3 кв.м. Загальна площа житлового будинку складає 129,1 кв.м., житлова площа складає 53,1 кв.м.;

- господарські будівлі та споруди: гараж шлакоблоковий літера «Д», сарай шлакоблоковий літера «Е», погріб шлакоблоковий літера «Ж», гараж шлакоблоковий літера «З», сарай шлакоблоковий літера «И», сарай цегляний літера «К», ? частини змощення І-ІІ; ? частина огорожі №1-3;

- земельна ділянка в розмірі 0,1032.

20.11.2010 року позивач отримала в дар від відповідача, грошові кошти в розмірі 86 000 грн., про що уклали договір дарування в простій письмовій формі. Зазначені грошові кошти позивач використала для купівлі квартири в м. Дніпропетровську.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 23.11.2010 року ОСОБА_1 набула право власності на нерухоме майно загальною вартістю 85 000 (вісімдесят п'ять тисяч) гривень, а саме квартири, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, бульвар Слави, будинок 9 (дев'ять) квартира 25 (двадцять п'ять) та складається з: 1-коридор, 2-ванна, 3-туалет, 4-кухня, 5,6,7- житлові кімнати, І, ІІ-лоджія. Житлова площа квартири 50,0 квадратних метрів, загальна площа квартири 68,1 кв.м., в житловому будинку А-9.

20.03.2013 року позивач отримала в дар від відповідача, грошові кошти в розмірі 10 000,00 дол. США, про що уклали договір дарування в простій письмовій формі. Позивач використала зазначені грошові кошти для купівлі автомобіля Lexus GS300, 2006 року випуску державний номер НОМЕР_1

Вказане майно було придбано позивачем за час шлюбу з ОСОБА_9, який зареєстровано виконкомом Степнянської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області 03 березня 1992 року. Оскільки майно було придбане за кошти, які подаровані позивачеві та вважалося її особистою приватною власністю, його було зареєстровано на ім'я позивача та отримано відповідні правовстановлюючі документи.

10 жовтня 2014 року чоловік позивача - ОСОБА_10 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ 586757, актовий запис № 668.

Житловий будинок із земельними ділянками, квартира та автомобіль були придбані під час шлюбу за договорами купівлі-продажу, тому вважалися спільною сумісною власністю подружжя, однак позивач вважає себе власником вказаного майна, оскільки придбала його за власні кошти та користується ним одноособово. Однак позивач вважає, що її право власності може бути порушене, у зв'язку із смертю чоловіка та неправомірним утримуванням відповідачем правовстановлюючого документу на квартиру, тому звертається до суду та прохає визнати договори дарування грошових коштів дійсними, визнати за нею право особистої приватної власності на майно набуте нею в період шлюбу, а саме на: квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; - 1/2 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; земельну ділянку площею 0,1000 га; земельну ділянку площею 0,0032 га; транспортний засіб автомобіль марки LEXUS GS 300, реєстраційний номер НОМЕР_1 та зобов'язати відповідача повернути договір купівлі-продажу квартири.

У свою чергу, ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договорів купівлі-продажу удаваними в частинні покупця, визнання покупцем за договорами та визнання права власності.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 є його рідною сестрою.

В зустрічній позовній заяві зазначено, що 15 грудня 2005 року ОСОБА_2 домовився з ОСОБА_1 про те, що вона за його кошти придбає для нього домоволодіння та земельну ділянку, що розташовані за адресою: м.Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Ватутіна, 8/1, в якому буде тимчасово проживати. Того ж дня ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 грошові кошти для придбання вказаного домоволодіння в сумі 100 000,00 грн. Передачу грошових коштів було оформлено шляхом укладання в простій письмовій формі договору дарування.

В подальшому ОСОБА_2 дізнався, що 17 грудня 2005 року між ОСОБА_1В, та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки, що розташовані за адресою: Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Ватутіна, 8/1, посвідчений приватним нотаріусом Жовтоводського міського нотаріального округу ОСОБА_11 (реєстровий №3826).

20 листопада 2010 року ОСОБА_2 домовився з ОСОБА_1 про те, що остання за його кошти придбає для нього квартиру за адресою: м. Дніпропетровськ, бульвар Слави, 9/25, в якому буде тимчасово проживати. Того ж дня ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 грошові кошти для придбання вказаної квартири в сумі 86 000 грн. Передача грошових коштів була оформлена шляхом укладання в простій письмовій формі договору дарування.

23 листопада 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 було укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: м. Дніпропетровськ, бульвар Слави, 9/25, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_12В, (реєстровий №5857).

В зустрічній позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 в період перебування її у шлюбі з ОСОБА_9 було придбано зазначене нерухоме майно.

10 жовтня 2014 року ОСОБА_9 помер, а тому визнання за ОСОБА_2 права власності впливає на склад спадщини після смерті ОСОБА_9

З урахуванням викладеного, ОСОБА_2В, просив суд визнати удаваним договір купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки, що розташовані за адресою: Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Ватутіна 8/1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 17 грудня 2005 року та посвідченого приватним нотаріусом Жовтоводського МНО ОСОБА_11 (реєстровий №3826), в частині покупця та визнати за ОСОБА_2 покупцем у вказаному договорі; визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Ватутіна, 8/1 та визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га призначено. Для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель, кадастровий номер 1210700000:01:203:0004 згідно державного акту серії ЯГ №578118; визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,0032 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1210700000:01:203:005 згідно державного акту серії ЯГ №578119; визнати удаваним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 23 листопада 2010 року та посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО ОСОБА_12 (реєстровий №5857), в частині покупця та визнати ОСОБА_2 покупцем за даним договором; визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру, що розташована за адресою: м.Дніпропетровськ, бульвар Слави, 9/25, згідно договору купівлі-продажу від 23.11.2010 року.

Представник позивача за первісним позовом (представник відповідача за зустрічним позовом) позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на їх задоволенні наполягав. Зустрічні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) позовні вимоги не визнав в повному обсязі. Зустрічні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Інші учасники процесу в судове засідання не з?явилися, про час і місце його проведення повідомлялися належним чином.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 03 березня 1992 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 укладено шлюб, який зареєстровано виконкомом Степнянської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Статтею 60 СК України, визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. ст. 316, 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ст. ст. 319, 328 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

1/2 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, разом з господарськими будівлями та земельна ділянка в розмірі 0.1032 га, придбані в період шлюбу та належать позивачеві на праві власності, згідно договору купівлі-продажу р. № 3826 /17.12.2005/.

Згідно договору купівлі-продажу від 23.11.2010 року ОСОБА_1 набула право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_4.

Позивач також є власником автомобілю LEXUS GS 300, реєстраційний номер НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САО 660060 від 22.03.2013 року.

10 жовтня 2014 року помер чоловік позивача - ОСОБА_10, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ 586757, актовий запис № 668.

Статтями 717, 718 ЦК України передбачено, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.

У письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України.

Відповідно до ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

У відповідності до п. 2, 3 ч. 1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Статтею 59 СК України визначено, що той із подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім'ї, насамперед дітей. При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов'язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім'ї, які відповідно до закону мають право користування ним.

Таким чином, майно придбане позивачем в період шлюбу за кошти, які їй передані за договором дарування, вважається особистою приватною власністю дружини, а також враховуючи, що майно зареєстровано на ім'я позивача, яка на даний час користується ним. Позовні вимоги законні та обґрунтовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 щодо визнання договорів купівлі-продажу удаваними не підлягають задоволенню, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено такий вид захисту, як визнання договору удаваним.

Також посилання ОСОБА_2 в зустрічній позовній заяві, що його було введено в оману ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а інших належних та допустимих доказів позивачем за зустрічним позовом не надано.

Підписуючи договору дарування грошових коштів, ОСОБА_2 підтвердив, що він повністю розуміє всі істотні умови договорів дарування, свої права та обов?язки за ними і погоджується з ними. Крім того, ОСОБА_2 передав всі кошти відповідно до договорів дарування ОСОБА_1, тобто вчиняв дії, спрямовані на їх виконання, що також засвідчує його згоду з умовами договорів дарування грошових коштів.

З урахуванням вище зазначеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, оскільки спірне майно набуте нею на законних підставах, а тому позовні вимоги останньої підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір на користь ОСОБА_1 у розмірі 243,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 57, 58 СК України, ст. ст. 208, 218, 316-319, 717, 718 ЦК України, ст.ст. 3, 5-8, 10, 58-62, 88, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договорів дарування грошових коштів дійсними, визнання майна, що є особистою приватною власністю - задовольнити.

Визнати дійсними договори дарування грошей укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 15.12.2005 року на суму 100 000 грн., від 20.11.2010 року на суму 85 000 грн., від 20.03.2013 року на суму 200 000 грн.

Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; ідент. номер НОМЕР_2; паспорт серії ЕА 082351, виданий Петрівським РВ УМВС України в Кіровоградській області 29.03.1996 року) майно, набуте нею, за час шлюбу, за кошти, які належали їй, особисто, а саме :

- 1/2 частину житлового будинку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка складається з 1-1 коридор площею 12,6 кв.м; 1-2 роздягальня площею 13,3 кв.м.; 1-3 жила площею 12,1 кв.м.; 1-4 жила площею 24,2 кв.м.; 1-5 жила площею 16,8 кв.м.; 1-6 коридор площею 4,5 кв.м.; 1-7 ванна площею 6,0 кв.м.; 1-8 туалет площею 1,3 кв.м.; 1-9 кухня площею 8,4 кв.м.;1-10 коридор площею 15,6 кв.м.; їдальня площею 14,3 кв.м. Загальна площа житлового будинку складає 129,1 кв.м., житлова площа складає 53,1 кв.м. та господарські будівлі та споруди: гараж шлакоблоковий літера «Д», сарай шлакоблоковий літера «Е», погріб шлакоблоковий літера «Ж», гараж шлакоблоковий літера «З», сарай шлакоблоковий літера «И», сарай цегляний літера «К», ? частини замощення І-ІІ; ? частина огорожі №1-3, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу р. № 3826 /17.12.2005/, зареєстрований 21.12.2005 року за реєстраційним номером 28845560 Жовтоводським міжміським бюро технічної інвентаризації;

- земельну ділянку площею 0,1000 га, призначеною для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель, кадастровий № 1210700000:01:203:0004, згідно державного акту серії ЯГ № 578118;

- земельну ділянку площею 0,0032 га, призначеною для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 1210700000:01:203:0005, згідно державного акту серії ЯГ № 578119;

- квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 та складається з: 1-коридор, 2-ванна, 3-туалет, 4-кухня, 5,6,7- житлові кімнати, І, ІІ-лоджія. Житлова площа квартири 50,0 квадратних метрів, загальна площа квартири 68,1 кв.м., в житловому будинку А-9, згідно договору купівлі-продажу від 23.11.2010 року;

- транспортний засіб, автомобіль марки LEXUS GS 300, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 р. випуску, номер шасі (кузова, рами) VIN - JTHBH96S005026274, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САО 660060 від 22.03.2013 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 243,60 грн.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договорів купівлі-продажу удаваними в частинні покупця, визнання покупцем за договорами та визнання права власності - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення апеляційної скарги.

Суддя: В.П. Мороз

СудІндустріальний районний суд м.Дніпропетровська
Дата ухвалення рішення16.06.2016
Оприлюднено31.08.2016
Номер документу59974256
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —202/547/15-ц

Рішення від 08.08.2017

Цивільне

Апеляційний суд Дніпропетровської області

Максюта Ж. І.

Ухвала від 26.12.2016

Цивільне

Апеляційний суд Дніпропетровської області

Максюта Ж. І.

Ухвала від 03.01.2017

Цивільне

Апеляційний суд Дніпропетровської області

Максюта Ж. І.

Ухвала від 01.12.2016

Цивільне

Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська

Мороз В. П.

Ухвала від 07.11.2016

Цивільне

Апеляційний суд Дніпропетровської області

Максюта Ж. І.

Рішення від 16.06.2016

Цивільне

Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська

Мороз В. П.

Ухвала від 27.05.2015

Цивільне

Апеляційний суд Дніпропетровської області

Лисична Н. М.

Ухвала від 21.05.2015

Цивільне

Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська

Мороз В. П.

Рішення від 05.02.2015

Цивільне

Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська

Мороз В. П.

Ухвала від 20.05.2015

Цивільне

Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська

Мороз В. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні