Рішення

від 02.06.2015 по справі 925/472/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року Справа № 925/472/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участю прокурора відділу прокуратури Черкаської області Ситника Т.А. - за посвідченням, представників: другого відповідача: Мушинська М.В. - за довіреністю, управління Держземагентства у Черкаському районі: Копиця І.О., Близнюк Р.В. - за довіреностями,

Черкаського обласного управління водних ресурсів: Дячук О.А. - за довіреністю, представник першого відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом заступника прокурора Черкаської області

до Свидівоцької сільської ради (перший відповідач),

до Обслуговуючого кооперативу "Дніпровський баркас" (другий відповідач), треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

Управління Держземагентства у Черкаському районі Черкаської області, Черкаське обласне управління водних ресурсів,

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Заступником прокурора Черкаської області, який діє в інтересах держави в якості позивача, до господарського суду Черкаської області подано позовну заяву, в якій прокурор просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати рішення Свидівоцької сільської ради № 33-16 від 29.11.2013 "Про надання дозволу обслуговуючому кооперативу "Дніпровський Баркас" на викуп земельної ділянки під влаштування зони відпочинку та дачного будівництва".

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.02.2014, укладеного між Свидівоцькою сільською радою та Обслуговуючим кооперативом "Дніпровський баркас" та посвідчений приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Веліковим А.І. (зареєстрованим в реєстрі за № 625).

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- рішення Свидівоцької сільської ради № 33-16 від 29.11.2013 (далі - спірне рішення) є незаконним, прийняте з порушенням встановленого законом порядку та з перевищенням повноважень, оскільки приймаючи рішення, сільська рада (перший відповідач) в порушення статті 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) не провела земельні торги у формі аукціону; в порушення статті 128 ЗК України не розроблена, не погоджена і не затверджена у встановленому порядку землевпорядна документація; в порушення статей 59, 60 ЗК України сільська рада прийняла рішення про продаж землі водного фонду, що згідно вказаних норм заборонено. Отже спірне рішення не відповідає закону, тому відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 21, 324 ЦК України спірне рішення підлягає скасуванню, як незаконне, в судовому порядку;

- договір купівлі - продажу земельної ділянки від 13.02.2014 (далі - спірний договір), укладений на підставі спірного рішення, підлягає визнанню недійсним з огляду на таке: спірний договір є похідним від спірного рішення, отже допущені порушення вимог закону під час прийняття цього рішення так само стосуються договору, який укладений на його підставі, отже спірний договір так само, як і спірне рішення, укладений з порушенням статей 50, 59, 128, 134 ЗК України; зміст договору суперечить принципам земельного законодавства щодо забезпечення раціонального використання та охорони земель, встановлених статті 4 ЗК України і порушує порядок встановлення та зміни цільового призначення землі, визначеного статтею 20 ЗК України;

- відповідно до матеріалів роздержавлення, затверджених 20.02.2001 рішенням Черкаської районної ради № 15-12 та відомостей Управління Держземагентства у Черкаському районі, відчужена земельна ділянка відноситься до земель водного фонду; зазначення в спірному договорі цільового призначення відчуженої земельної ділянки як землі рекреаційного призначення створює реальну загрозу раціонального - цільового використання спірної земельної ділянки та її охорони саме як земель водного фонду; правовим наслідком порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення землі відповідно до статті 21 ЗК України є визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

- статтею 210 ЗК України встановлено, що угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі - продажу, визнаються недійсними за рішенням суду;

- відповідно до статей 203, 215 ЦК України у разі недотримання сторонами правочину загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, невідповідність умов такого правочину вимогам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральних засад є підставою для визнання правочину недійсним в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01 квітня 2015 року Управління Держземагентства у Черкаському районі Черкаської області залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Ухвалою від 28 квітня 2015 року Черкаське обласне управління водних ресурсів залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13 травня 2015 року задоволено клопотання прокурора та на підставі статті 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

Відповідачі не подали суду письмові відзиви на позовну заяву.

На виконання ухвали суду від 19.03.2015 листом від 30.03.2015 приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Веліков А.І. надав завірені копії документів, на підставі яких посвідчений спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки.

На підставі статті 77 ГПК України розгляд справи неодноразово судом відкладався у зв'язку із залученням третіх осіб, нез'явленням представників у судове засідання та витребуванням нових доказів.

Свидівоцька сільська рада не направила свого представника у судове засідання 02.06.2015, не повідомила суду причини його нез'явлення, не подала клопотань чи заяв. У судовому засіданні 13 травня 2015 року представник Свидівоцької сільської ради повністю заперечив проти позову, вважаючи його безпідставним, спростовуючи доводи прокурора посилався на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01.07.2013 у адміністративній справі № 823/1612/13-а та стверджував, що вказаним рішенням адміністративного суду, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, встановлено факт віднесення проданої земельної ділянки до земель рекреації під кемпінги, будинки для відпочинку або проведення відпусток і цей факт не підлягає доказуванню у цій справі.

13 травня 2015 року, заслуханий на підставі статті 30 ГПК України у судовому засіданні заступник начальника регіонального управління водних ресурсів Бондаренко В.О., пояснив, що сільська рада не мала права продавати спірну земельну ділянку, оскільки вона знаходиться на Кременчуцькому водосховищі, відноситься до земель водного фонду, її категорія у встановленому земельним законодавством порядку не змінювалася і не могла змінюватися.

Суд визнав можливим розглядати справу за відсутності представника першого відповідача, без його письмового відзиву на позовну заяву, оскільки суд вжив усіх заходів для належного повідомлення першого відповідача про дату і час розгляду справи. У справі міститься розписка (а. с. 105), написана власноручно представником першого відповідача, про повідомлення його про дату та час наступного засідання. Неявка представника першого відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, згідно положень ГПК України направляти представника у судове засідання, чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.

У судовому засіданні:

- прокурор підтримав позов з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, просив повністю задовольнити позов та пояснив, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду № 823/1612/13-а від 01.07.2013, на яку посилаються відповідачі, не визначено цільове призначення спірної земельної ділянки, а є лише посилання на лист Управління Держземагентства від 27.06.2013, в якому останнє послалося на статистичну форму № 6-зем, яка не містить даних щодо цільового використання землі; для того, щоб віднести спірну земельну ділянку до земель рекреаційного призначення, повинно бути відповідне рішення сільської ради, але такого рішення немає; рішенням Свидівоцької сільської ради від 21.03.2008 затверджено проектну документацію щодо встановлення водоохоронної зони та частина земель визначена як землі загального користування, а відповідно до припису ч. 4 ст. 83 ЗК України забороняється передача земель загального користування у приватну власність;

- представник другого відповідача повністю заперечила проти позову та послалася на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01.07.2013 у справі № 823/1612/13-а і на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014, якою залишено вказану постанову без змін, та пояснила, що названим рішенням суду визначено, що вказана земельна ділянка обліковується як землі рекреації під кемпінги, будинки для відпочинку або проведення відпусток, тому спірне рішення сільської ради та договір купівлі-продажу земельної ділянки відповідають закону;

- представники Управління Держземагентства у Черкаському районі надали пояснення щодо статусу спірної земельної ділянки та посилаючись на наявну в управлінні технічну документацію вказали, що на запит прокуратури було надано відповідь від 05.02.2015, в якій на підставі наявної в управлінні документації повідомлено, що згідно матеріалів роздержавлення від 20.02.2001 № 15-12 вказана земельна ділянка обліковувалась як землі загального користування (штучні водоймища), яка входить до складу земель водного фонду, рішення щодо встановлення цільового призначення вказаної земельної ділянки та землевпорядна документація щодо її відчуження до управління не надходили; в управлінні відсутні документи, які б стверджували віднесення спірної земельної ділянки до земель рекреаційного призначення; спірна земельна ділянка охоплює землі Кременчуцького водосховища та інші багаторічні насадження; не змогли пояснити, на підставі чого у Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:04:005:0163 цю земельну ділянку віднесено до земель рекреаційного призначення;

- представник Черкаського обласного управління водних ресурсів підтримав позов прокурора, пояснив, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду, жодних змін щодо її правового статусу не було і не могло бути, оскільки вона розміщена на землях Кременчуцького водосховища, тому сільська рада не мала права приймати спірне рішення та укладати договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки.

У судовому засіданні 02.06.2015 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи учасників процесу, суд встановив таке.

Рішенням 33 сесії VI скликання Свидівоцької сільської ради № 33-16 від 29.11.2013 "Про надання дозволу обслуговуючому кооперативу "Дніпровський Баркас" на викуп земельної ділянки під влаштування зони відпочинку та дачного будівництва" (далі - спірне рішення) надано дозвіл обслуговуючому кооперативу "Дніпровський Баркас" в особі директора Федорчука В.В. на викуп земельної ділянки площею 31 035 кв.м згідно експертної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 836 393 грн.; надано дозвіл сільському голові Вовк С.М. укласти договір купівлі - продажу земельної ділянки площею 31 035 кв.м згідно експертної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 836 393 грн. У вступній частині рішення вказується, що воно прийняте відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26, пунктів 1, 6 ст. 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 9 Закону України "Про оренду землі", п. 1 ст. 127, пунктів 6, 7, 8, 9, 11 ст. 127, 128 Земельного кодексу України (а.с. 12).

13 лютого 2014 року Свидівоцька сільська рада (Продавець за договором) та Обслуговуючий кооператив "ДНІПРОВСЬКИЙ БАРКАС" (Покупець за договором, другий відповідач у справі) уклали договір купівлі - продажу земельної ділянки (далі - спірний договір), за умовами якого Продавець продає та зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти належну Продавцю на праві комунальної власності земельну ділянку рекреаційного призначення площею 3,1035 гектара, розташованої по вулиці Дахнівській в селі Свидівок Черкаського району Черкаської області, кадастровий номер 7124986000:04:005:0163, а Покупець купив та зобов'язується прийняти вказану земельну ділянку у власність та оплатити за неї ціну відповідно до умов, що вказані у Договорі (п.1.1 Договору).

Договором, зокрема, встановлено таке:

- земельна ділянка зазначена у п. 1.1 Договору, за основним цільовим призначенням відноситься до земель рекреаційного призначення, наданої для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (п. 1.2 Договору);

- відчужувана затверджених 20.02.2001 рішенням Черкаської районної ради № 15-12 ка належить продавцю на праві приватної власності на землю на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв'язку з їх розмежуванням" від 14 травня 2013 року № 233-УІІ (п. 1.3 Договору);

- земельна ділянка перебуває в оренді відповідно до договору оренди землі, укладеним між Свидівоцькою сільською радою та обслуговуючим кооперативом "Дніпровський Баркас" 10.11.2009 року, зареєстрований у Черкаському Міськрайонному відділі регіональної філії "Центр ДЗК" 27.11.2009 року за № 040979600004 (п. 1.6 Договору);

- право на земельну ділянку піддягає державній реєстрації та виникає у Покупця з дня такої реєстрації, яка відбувається одночасно з нотаріальним посвідчення цього договору (п. 4.1 Договору).

Договір посвідчений приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Веліковим А.І. та зареєстрований в реєстрі за № 625 (а.с. 13-17).

30 грудня 2014 року до спірного договору укладений договір про внесення змін, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Веліковим А.І. та зареєстрований в реєстрі за № 4531. У змінах до договору сторонами уточнені та доповнені положення договору стосовно сторін договору та їх повноважних осіб, порядку розрахунків (а.с. 60).

Рішенням Черкаської районної ради від 20 лютого 2001 року № 15-12 затверджений проект роздержавлення земель ВАТ дослідного господарства племінного заводу "Україна", згідно з яким земельна ділянка, що є предметом спірного договору, відноситься до земель водного фонду (а.с. 19-23, 170-173).

У Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ - 7100927002013, сформований 21.11.2013 (тобто перед укладенням спірного договору) вказано, що земельна ділянка кадастрового номеру 7124986000:04:005:0163, площею 3,1035 га, відноситься до комунальної власності, знаходиться у с. Свидівок, вул. Дахнівська, Черкаського району, за категорією являється землею рекреаційного призначення, за видом використання - для будівництва і обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (а.с. 40).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна № 34709788, сформованої 11.03.2015 09:48:37, надана Реєстраційною службою Черкаського міського управління юстиції Черкаської області земельна ділянка кадастрового номеру 7124986000:04:005:0163, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 234006171249, знаходиться у с. Свидівок, вул. Дахнівська, Черкаського району, цільове призначення - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки, серія та номер: 625, виданий 13.02.2014 приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Веліковим А.І. (тобто на підставі спірного договору), зареєстрована на праві приватної власності за Обслуговуючим кооперативом "ДНІПРОВСЬКИЙ БАРКАС" (а.с. 80-81).

Свидівоцькою сільською радою 07 вересня 2007 року прийняте рішення № 13-11 "Про надання ТОВ "Дніпровський Баркас" земельної ділянки під розміщення культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу" (а.с. 147), яким вирішено надати ТОВ "Дніпровський Баркас" земельну ділянку загальною площею 4,5 га під розміщення культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу за рахунок земель Черкаського регіонального управління водних ресурсів та земель загального користування в адмінмежах Свидівоцької сільської ради в с. Свидівок по вул. Дахнівській. Вирішено відведення земель провести в довгострокову оренду терміном на 49 років з правом наступного викупу при умові додержання обмежень у використанні земельної ділянки, згідно ст. 61 Земельного кодексу України.

10 вересня 2007 року між Свидівоцькою сільською радою (орендодавець) і ТОВ "Дніпровський Баркас" (орендар) в особі його директора Федорчука В.В. на підставі рішення Свидівоцької сільської ради від 07 вересня 2007 року № 13-11 був укладений договір оренди землі, предметом якого вказана земельна ділянка площею 4,50га, з них: 2,0 га інші земельні насадження, 2,50 га болото, як земля оздоровчого та рекреаційного призначення, вільна від забудови, строком на 49 років. У п. 1 цього договору вказано, що це земля несільськогосподарського призначення під розміщення культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу за рахунок земель Черкаського регіонального управління водних ресурсів (інші зелені насадження) та земель загального користування (болото), яка знаходиться в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, в межах населеного пункту. Договір зареєстрований у Черкаському районному відділі регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 10 вересня 2007 року за № 040779600016 (а.с. 195-199). До цього договору оренди був виготовлений проект землеустрою щодо передачі в довгострокову оренду (а.с. 175-194).

10 листопада 2009 року між Свидівоцькою сільською радою (орендодавець) і обслуговуючим кооперативом "Дніпровський Баркас" (орендар, другий відповідач у справі) в особі його директора Федорчука В.В. на підставі рішення Свидівоцької сільської ради від 20 жовтня 2009 року № 33-16 був укладений договір оренди землі, предметом якого вказана земельна ділянка загальною площею 4,5035га (землі, що використовуються для відпочинку) строком на 49 років. В п. 1 цього договору вказано, що це земля несільськогосподарського призначення під влаштування зони відпочинку та дачного будівництва за рахунок земель товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський Баркас", яка знаходиться в адмінмежах Свидівоцької сільської ради, в межах населеного пункту с. Свидівок, вул. Дахнівська. Договір зареєстрований у Черкаському міжрайонному відділі регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27 листопада 2009 за № 040979600004 (а.с. 235-239). До цього договору оренди була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо переоформлення права користування (оренда 49 років) земельною ділянкою площею 4,5035 га з ТОВ "Дніпровський Баркас" на обслуговуючий кооператив "Дніпровський Баркас" без зміни цільового призначення під влаштування зони відпочинку та дачного будівництва по вул. Дахнівській с. Свидівок Черкаського району (а.с. 200-234).

Черкаським окружним адміністративним судом розглянута адміністративна справа № 823/1612/13-а за позовом Черкаського міжрайонного екологічного прокурора до Свидівоцької сільської ради Черкаського району про визнання протиправним та скасування рішення від 21.03.2008 № 19-14 "Про затвердження проектної документації "Водоохоронна зона Кременчуцького водосховища в межах земельної ділянки ТОВ "ДНІПРОВСЬКИЙ БАРКАС", відповідно до якого ширина прибережної захисної смуги становить 20 метрів. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року, прокурору повністю відмовлено у позові (а.с. 156-166).

Представники відповідачів у судовому засіданні посилалися на те, що вказані рішення у адміністративній справі підлягають врахуванню при вирішенні цього спору, оскільки вказаним рішенням адміністративного суду встановлено факт віднесення земельної ділянки до земель рекреації під кемпінги, будинки для відпочинку, тобто встановлений факт зміни цільового призначення земельної ділянки. Вказані доводи прокурор повністю заперечив.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на таке.

Предметом спору у даній справі є визнання незаконним та скасування рішення представницького органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між сільською радою (представницьким органом місцевого самоврядування) та суб'єктом господарювання, з ініціативи прокурора в інтересах держави.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовано мотивував необхідністю захисту державних інтересів у сфері контролю за використанням та охороною земель. Прокурор вірно вказав себе позивачем з огляду на те, що діючим законодавством орган, який мав би повноваження звернутися до господарського суду із дійсним позовом, не визначений, оскільки Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області хоча й наділена повноваженнями здійснювати контроль у вказаних правовідносинах, проте позбавлена права звертатися до суду із позовом про оскарження спірного рішення та договору оренди землі.

Згідно з частиною 2 статті 29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача і як такий зазначається у позовній заяві.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

За статтею 12 Земельного кодексу України передача земельних ділянок комунальної власності у власність чи користування громадян чи юридичних осіб відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

За приписом пункту 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів.

Спірне рішення прийнято Свидівоцькою сільською радою Черкаського району, яка є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду села Свидівок Черкаського району; засади її організації та діяльності, правовий статус визначені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97 № 280/97-ВР, із змінами і доповненнями (далі вживається скорочено - ЗУ "Про місцеве самоврядування).

Отже, спірне рішення є актом органу місцевого самоврядування, який прийнятий у сфері регулювання земельних відносин.

Згідно статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права і інтереси.

Прокурором правомірно поставлено питання про законність рішення Свидівоцької сільської ради № 33-16 від 29.11.2013, на підставі якого було укладеного договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.02.2014, оскільки без прийняття оспорюваного рішення укладення договору оренди земельної ділянки неможливе.

Як вбачається із матеріалів справи, у спірному рішенні Свидівоцької сільської ради відсутнє посилання на те, до якої категорії земель відноситься спірна земельна ділянка площею 31035 кв.м., дозвіл на викуп якої надано обслуговуючому кооперативу "Дніпровський баркас" цим рішенням. Хоча у спірному договорі купівлі-продажу земельної ділянки вказано, що це земельна ділянка рекреаційного призначення. Про віднесення цієї земельної ділянки до земель рекреаційного призначення вказано у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 21.11.2013 (а.с. 41).

Однак, наявними у справі матеріалами не підтверджується віднесення спірної земельної ділянки до земель рекреаційного призначення в установленому законом порядку та із матеріалів справи вбачається, що вона відноситься до земель водного фонду, виходячи з такого.

Спірна земельна ділянка площею 3,1035 га, кадастровий номер 7124986000:04:005:0163, розташована в межах с. Свидівок Черкаського району Черкаської області.

Управлінням Держземагентства у Черкаському районі на запит прокурора надано відповідь від 05.02.2015 (а.с. 18), в якій повідомлено про те, що згідно матеріалів роздержавлення від 20.02.2001 № 15-12 вказана земельна ділянка обліковувалась як землі загального користування (штучні водоймища), яка входить до складу земель водного фонду, рішення щодо встановлення цільового призначення вказаної земельної ділянки та землевпорядна документація щодо її відчуження до управління не надходили; в управлінні відсутні документи, які б підтверджували віднесення спірної земельної ділянки до земель рекреаційного призначення.

У судовому засіданні судом досліджені матеріали роздержавлення земель ВАТ дослідного господарства племінного заводу "Україна", затверджені 20.02.2001 рішенням Черкаської районної ради № 15-12.

Судом встановлено, що спочатку спірна земельна ділянка була передана в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровський Баркас" на підставі рішення Свидівоцької сільської ради від 07 вересня 2007 року № 13-11 та укладеного ним із Свидівоцькою сільською радою договору оренди землі від 10 вересня 2007 року, в якому вказано, що предметом договору оренди є земельна ділянка площею 4,50га, з них: 2,0 га інші земельні насадження, 2,50 га болото, як земля оздоровчого та рекреаційного призначення, вільна від забудови, строком на 49 років, та в пункті 1 цього договору вказано, що це земля несільськогосподарського призначення під розміщення культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу за рахунок земель Черкаського регіонального управління водних ресурсів (інші зелені насадження) та земель загального користування (болото), яка знаходиться в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, в межах населеного пункту.

Укладенню цього договору передувало отримання відповідних висновків та погоджень, зокрема, спеціалістом Черкаського регіонального управління водних ресурсів у судовому засіданні подано Висновок від 08.08.2007 щодо попереднього погодження місця розташування земельної ділянки загальною площею 4,5 га ТОВ "Дніпровський баркас" під розміщення культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу в адмінмежах Свидівоцької сільської ради Черкаського району (а.с. 98), в якому вказано, що зазначена земельна ділянка розташована в прибережній захисній смузі Кременчуцького водосховища в адмінмежах Свидівоцької сільської ради і у висновку, з посиланням на статтю 85 Водного кодексу та статтю 59 Земельного кодексу, погоджено розташування земельної ділянки ТОВ "Дніпровський баркас" при вказаних у висновку умовах, зокрема, щодо дотримання вимог статей 58, 88, 89 та 61 Водного та Земельного Кодексів України щодо господарювання в прибережних захисних смугах річок та водойм, заборони будівництва капітальних споруд тощо. У Акті погодження місця розташування земельної ділянки від 03 липня 2007 року (а. с. 100) Комісія погодила товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровський Баркас" розташування на цій земельній ділянці культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу площе. 4,5 га в довгострокову оренду строком на 49 років без права капітального будівництва в адмінмежах Свидівоцької сільської ради.

28 травня 2009 року директор ТОВ "Дніпровський Баркас" звернувся до компетентних органів із заявою про передачу обслуговуючому кооперативу "Дніпровський Баркас" право оренди земельної ділянки загальною площею 4,50 га, що належить ТОВ "Дніпровський Баркас" на підставі договору оренди землі, посвідченого приватним нотаріусом 10.09.2007 реєстр № 6943, без зміни цільового призначення. Була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо переоформлення права користування (оренда 49 років) земельною ділянкою площею 4,5035 га з ТОВ "Дніпровський Баркас" на обслуговуючий кооператив "Дніпровський Баркас" без зміни цільового призначення під влаштування зони відпочинку та дачного будівництва по вул. Дахнівській с. Свидівок Черкаського району. Вказана земельна ділянка мала кадастровий номер 7124986000:04:005:0090. 10 листопада 2009 року Свидівоцька сільська рада і обслуговуючий кооператив "Дніпровський Баркас" на підставі рішення Свидівоцької сільської ради від 20 жовтня 2009 року № 33-16 уклали договір оренди землі, предметом якого вказана земельна ділянка загальною площею 4,5035 га (землі, що використовуються для відпочинку) строком на 49 років, та вказано, що це земля несільськогосподарського призначення під влаштування зони відпочинку та дачного будівництва за рахунок земель товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський Баркас", яка знаходиться в адмінмежах Свидівоцької сільської ради, в межах населеного пункту с. Свидівок, вул. Дахнівська. В пункті 16 цього договору оренди вказано, що цільове призначення земельної ділянки - землі рекреаційного призначення, за функціональним призначенням - під влаштування зони відпочинку та дачного будівництва.

У складі технічної документації відсутнє рішення Свидівоцької сільської ради чи іншого компетентного органу про зміну цільового призначення цієї земельної ділянки. У рішенні Свидівоцької сільської ради № 31-29 від 07.08.2009 (а. с. 232) вказано про затвердження технічної документації із землеустрою щодо переоформлення права користування земельною ділянкою площею 4,5035 га ТОВ "Дніпровський Баркас" на обслуговуючий кооператив "Дніпровський Баркас" без зміни цільового призначення під влаштування зони відпочинку та дачного будівництва, що знаходиться в межах населеного пункту с. Свидівок по вул. Дахнівській Черкаського району Черкаської області в довгострокову оренду терміном на 49 років.

Таким чином, за спірним договором була продана частина земельної ділянки, що була передана у 2009 році другому відповідачу в оренду на 49 років (3,1035 га із 4,5035 га) та їй присвоєно кадастровий номер 7124986000:04:005:0163.

Однак, незважаючи на вимоги в усіх ухвалах суду у даній справі, суду не подано ні Свидівоцькою сільською радою, ні обслуговуючим кооперативом "Дніпровський Баркас" відповідного рішення про зміну в установленому порядку цільового призначення спірної земельної ділянки із земель водного фонду у землі рекреаційного призначення. Як вказано в офіційній відповіді Управління Держземагентства у Черкаському районі від 05.02.2015 на запит прокуратури, відомості якої підтвердили представники управління у судовому засіданні, в архіві управління відсутнє рішення щодо встановлення цільового призначення спірної земельної ділянки, а також відсутня землевпорядна документація щодо відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:04:005:0163; за наявними в управлінні матеріалами зазначена земельна ділянка обліковувалась як землі загального користування (штучні водосховища), що відповідно до вимог діючого законодавства входить до складу земель водного фонду; жодних документів щодо зміни цільового призначення землі немає.

Правовими нормами, на порушення яких вказує прокурор, у редакції на дату прийняття спірного рішення та укладення спірного договору, встановлено таке.

Статтею 134 ЗК України визначена обов'язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах). Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.

Передбачені частиною 2 цієї статті умови, при яких не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, сторонами не наведені.

Стаття 59 ЗК України встановлює право на землі водного фонду. Землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Частиною 4 вказаної статті визначено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту.

Стаття 60 ЗК України регулює загальні положення стосовно прибережних захисних смуг. Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації. Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

В статті 128 визначається порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам та в пункті г) частини 5 цієї статті вказано, що підставою для відмови в продажу земельної ділянки є встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність.

Згідно статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Статтею 21 ЗК України встановлено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою зокрема для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Суд погоджується з доводами прокурора, що приймаючи спірне рішення, Свидівоцька сільська рада порушила норми Земельного кодексу України, а саме: статтю 134 щодо вимоги про продаж земельної ділянки комунальної власності на конкурентних засадах (земельних торгах); статтю 128 ЗК України щодо розроблення, погодження та затвердження землевпорядної документації на земельну ділянку, що продається; статті 59, 60 ЗК України щодо заборони продажу земель водного фонду для цілей, вказаних у спірних рішенні та договорі.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання відповідно до статті 21 Земельного кодексу України недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у постанові судових палат у цивільних та адміністративних справах від 21 травня 2014 р. у справі N 6-16цс14.

В частині 4 статті 83 ЗК України названі землі комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, до яких зокрема, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

В постанові Верхового Суду України від 2 вересня 2014 року у справі № 3-52гс14 вказано, що земельні ділянки, що належали до земель водного фонду, не можуть бути передані у приватну власність (ст. 83 ЗК України).

Суд звертає увагу на те, що у рішенні Свидівоцької сільської ради від 07 вересня 2007 року № 13-11 "Про надання ТОВ "Дніпровський Баркас" земельної ділянки під розміщення культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу" (а.с. 147), вирішено відведення земель провести в довгострокову оренду терміном на 49 років з правом наступного викупу при умові додержання обмежень у використанні земельної ділянки, згідно ст. 61 Земельного кодексу України.

Тобто, передаючи земельну ділянку в оренду ТОВ "Дніпровський Баркас", Свидівоцька сільська рада чітко вказувала на дотримання встановлених статтею 61 ЗК України обмежень у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж Кременчуцького водосховища, адже місцезнаходження спірної земельної ділянки незмінне протягом орендних відносин в 2007-2014 роках.

Зазначення у Витягу з Державного земельного кадастру про те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, не може змінювати категорію землі, встановлену відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки Державний земельний кадастр не встановлює та не змінює категорію земельної ділянки, тому вказаний документ оцінюється судом нарівні з іншими доказами.

Постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 01.07.2013, на яку посилалися представники обох відповідачів (а.с. 156-161), не може мати преюдиційного значення для даного спору, оскільки, по-перше, суб'єктний склад сторін у названій справі та справі, що розглядається, різний; по-друге, із тексту постанови вбачаться, що суд лише послався на лист Управління Держземагентства у Черкаському районі від 27.06.2013, однак, факт віднесення земельної ділянки до земель рекреаційного призначення судом не встановлювався. Навпаки, названою постановою суду вказано про наявність узгодженої проектної документації прибережної захисної смуги на території водоохоронної зони Кременчуцького водосховища на земельній ділянці ТОВ "ДНІПРОВСЬКИЙ БАРКАС".

З огляду на викладене, рішення Свидівоцької сільської ради № 33-16 від 29.11.2013 "Про надання дозволу обслуговуючому кооперативу "Дніпровський Баркас" на викуп земельної ділянки під влаштування зони відпочинку та дачного будівництва" є незаконним та підлягає скасуванню.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Стаття 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки суперечить вимогам чинного законодавства та укладений на підставі рішення Свидівоцької сільської ради № 33-16 від 29.11.2013, яке не відповідає законодавству України та є незаконним, тому на підставі статей 203, 215 ЦК України вказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки також є недійсним.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи та наведені норми права, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, тому задовольняє позов повністю.

Згідно статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого звільнений прокурор, стягується з відповідачів в доход бюджету. Відповідно до припису підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" із даного позову про визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради судовий збір в сумі 1218 грн. належить стягнути до Державного бюджету України з першого відповідача; судовий збір в сумі 1218 грн. з другої вимоги - про визнання недійсним договору - належить покласти порівну на обох відповідачів.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення Свидівоцької сільської ради від 29.11.2013 № 33-16 "Про надання дозволу обслуговуючому кооперативу "Дніпровський баркас" на викуп земельної ділянки під влаштування зони відпочинку та дачного будівництва".

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.02.2014, укладений між Свидівоцькою сільською радою та обслуговуючим кооперативом "ДНІПРОВСЬКИЙ БАРКАС", посвідчений приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу ВеліковимА.І., зареєстрований в реєстрі за № 625.

Стягнути з Свидівоцької сільської ради (Черкаська область, Черкаський район, с. Свидівок, вул. Шевченка, 177, ідентифікаційний код 26323479) в доход Державного бюджету України 1 827 грн. (тисячу вісімсот двадцять сім гривень) судового збору.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "ДНІПРОВСЬКИЙ БАРКАС" (м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 5, кв. 18, ідентифікаційний код 36446183) в доход Державного бюджету України 609 грн. (шістсот дев'ять гривень) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 15.06.2015.

Суддя А.Д. Пащенко