Ухвала

від 11.06.2015 по справі 206/4989/14-ц

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/4989/14-ц

Провадження № 2/206/23/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя: Маштак К.С.

при секретарі: Колісник В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, треті особи: ТОВ «Граніти Дніпра», ОСОБА_2, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитній угоді шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення штрафів за договором іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк», ТОВ «Граніти Дніпра», третя особа: ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки недійсним та за позовною заявою третьої особи, що заявляє самостійні вимоги - ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1, третя особа: ТОВ «Граніти Дніпра» про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1, третя особа: ТОВ «Граніти Дніпра» про стягнення заборгованості по кредитній угоді шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення штрафів за договором іпотеки.

22 травня 2013 року рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» з ОСОБА_1 стягнуто штраф за договором іпотеки в розмірі 529 871, 10 грн. У задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на земельну ділянку відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки відмовлено.

Однак, рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області 28 жовтня 2013 року рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2013 року скасовано. Відмовлено ПАТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 Визнано недійсним договір іпотеки № ДІ-252, укладений 30 січня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України 04 червня 2014 року рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2013 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області 28 жовтня 2013 року скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Тобто, дана цивільна справа перебуває в провадженні судів з 17 жовтня 2012 року.

Ухвалою суду від 16 грудня 2014 року провадження по цивільній справі було зупинено у зв'язку із розглядом Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради та ОСОБА_1 про поновлення строку позовної давності, визнання недійсним рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 17.08.2000 року № 2021 та визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю від 17.10.2000 року № 032226, в зв'язку з тим, що фактично предмет даних цивільних справ є спірна земельна ділянка по вул. Зеленоградській, 21, а також підстави позовних вимог невід'ємно пов'язані між собою та розгляд даної справи не можливий до вирішення іншої справи (т. 4 а.с. 113).

25 грудня 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 16 грудня 2014 року.

11 лютого 2015 року ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилено, ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2014 року залишено без змін.

02 червня 2015 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська відновлено провадження по даній справі та призначено судовий розгляд на 11 червня 2015 року.

10 червня 2015 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська від ПАТ КБ «ПриватБанк» надійшла апеляційна скарга на ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2014 року та від 02 червня 2015 року.

Так, ухвала суду від 16 грудня 2014 року, на яку подано 10 червня 2015 року апеляційну скаргу вже була предметом розгляду апеляційного суду Дніпропетровської області, за результатом апеляційну скаргу відхилено, ухвалу суду залишено без змін. Після чого Самарським районним судом м. Дніпропетровська вже винесена ухвала про відновлення провадження по даній цивільній справі.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦПК України у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Так, ухвала про відновлення провадження від 02 червня 2015 року згідно ст. 293 ЦПК України оскарженню окремо від рішення суду не підлягає, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику.

При цьому, суд звертає увагу, що підставою для оскарження ухвали про зупинення провадження у справі, на дамку заявника, є затягування розгляду справи відповідачем, однак заявник також повторно подає апеляційну скаргу на ухвалу суду про зупинення провадження.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особі (справа «Скопелліті проти Італії» від 23 листопада 1993 року), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25 березня 1999 року).

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 208-210, 293 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» на ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2014 року та від 02 червня 2015 року в частині оскарження ухвали про відновлення провадження повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Маштак