Ухвала

від 09.06.2015 по справі 826/2151/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2151/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

09 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Губської Л.В. та Оксененка О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська компанія «Фарматек» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська компанія «Фарматек» (далі - позивач, ТОВ «ДК «Фарматек»)звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №7526552202 від 27.01.2015.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2015 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, відповідачем на підставі направлень від 20.11.2014, згідно зі статтями 75, 77 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка ТОВ «ДК «Фарматек» (код ЄДРПОУ 21637109) з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 14.01.2015 №21/26-55-22-02/21637109 (далі - акт №21/26-55-22-02/21637109), згідно висновків якого, відповідач встановив ряд порушень ТОВ «ДК «Фарматек» вимог податкового законодавства, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість у періоді, що перевірявся на суму 848 551,00 грн.

Так, податковий орган, за результатами перевірки господарських взаємовідносин ТОВ «ДК «Фарматек» з ТОВ «Дон Пак» дійшов висновку про відсутність у позивача права на їх відображення у податковому та бухгалтерському обліку у зв'язку з тим, що зустрічною звіркою даного контрагента позивача не підтверджено реальність здійснення вищезазначених господарських операцій.

На підставі акта перевірки №21/26-55-22-02/21637109 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 27.01.2015 №7526552201, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 272 828,00 грн., з яких 848 551,00 грн. - основний платіж, 424 277,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач, не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які підтверджують факт здійснення господарської операції.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в періоді, який перевірявся податковим органом, між ТОВ «ДК «Фарматек» (Покупець) та ТОВ «Дон Пак» (Постачальник) укладено Договір поставки від 22.01.2013 №02-2013, предметом якого є придбання товару партіями в асортименті та кількості, згідно видаткових накладних.

Виконання умов вказаного договору підтверджується копіями рахунків-фактур, видатковими накладними, податковими накладними, заявками на виготовлення продукції, що містяться в матеріалах справи.

На підтвердження використання придбаного товару у ТОВ «Дон Пак» у власній господарській діяльності позивачем надано копії первинних документів щодо постачання контрагентам-покупцям сировини, фармацевтичної субстанції, допоміжних матеріалів, обладнання, комплектуючих, тощо.

Також позивач надав довідку про залишок на складі товару, придбаного у ТОВ «Дон Пак» станом на 27.02.2015.

На підтвердження транспортування товару позивач надав копії наказів про закріплення водія за автотранспортним засобом, свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу, подорожніх листів, довіреностей на отримання цінностей.

Усі вищезазначені господарські операції були відображені у бухгалтерському та податковому обліку, на підтвердження чого позивач надав копії податкових декларацій, карток рахунків.

Розрахунки з ТОВ «Дон Пак» позивач здійснював у безготівковій формі, на підтвердження чого надав журнали проводок та банківських виписок.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст. 3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Отже, з огляду на наведене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що господарські відносини між ТОВ «ДК «Фарматек» та ТОВ «Дон Пак» документально підтверджені та мали реальний характер.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу акта ДПІ у Голосіївському районі Міндоходів і місті Києві від 15.08.2014 №789/3-26-50-22-03-33691483 про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дон Пак» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ «Скандік Хорека», ТОВ Санвест Трейд», ТОВ «Неона Консалт», ТОВ «Атлант Будінвест», ТОВ «Альва 2012», ТОВ «Аквілон Союз» та ТОВ «Кассарос» за період з 01.01.2013 по 30.04.2014», на переконання судової колегії є необґрунтованими, оскільки результати аналізу фінансово-господарської діяльності контрагента, відповідно до вимог податкового законодавства України, не можуть бути підставами для застосування санкцій щодо позивача.

Колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Як встановлено судом першої інстанції, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Дон Пак» знаходилось у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, був зареєстрований як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, вироки суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивності вказаних підприємств, відсутні.

Згідно інформації з офіційного сайту Державної фіскальної служби України, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Дон Пак» було дійсне на момент видання ним податкових накладних на адресу ТОВ «ДК «Фарматек».

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених у п.п.198.1, 198.6 ст. 198, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України, надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 12.06.2015 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Оксененко О.М.

Губська Л.В.