Рішення

від 16.06.2015 по справі 918/543/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 червня 2015 р. Справа № 918/543/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу за позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_2

до відповідача Фізична особа - підприємець ОСОБА_3

про розірвання договору суборенди та стягнення 179799,64 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_4

від відповідача: представник не з"явився

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (надалі Позивач) звернулася в господарський суд Рівненської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (надалі Відповідач) в якому просить:

1.Розірвати договір суборенди земельної ділянки від 23 червня 2006 року, укладений між приватним підприємцем ОСОБА_2 і приватним підприємцем ОСОБА_3 та зареєстрований 31 липня 2006 року Костопільським районним відділом Рівненської філії ДП «Центр державного земельного кадастру» за № НОМЕР_3.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі в розмірі 101847 (Сто одна тисяча вісімсот сорок сім) гривень 16 копійок.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 3 % річних в розмірі 4588 гривень 66 копійок.

4.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 втрати від інфляційних процесів в розмірі 60852 гривень 93 копійки.

5.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 12509 гривень 45 копійок.

Свої вимоги Позивач обгрунтовує тим, що між нею, як орендодавцем та Відповідачем, як орендарем, 23 червня 2006 року укладено нотаріально посвідчений договір суборенди земельної ділянки, що зареєстрований 31 липня 2006 року Костопільським районним відділом Рівненської філієї ДП «Центр державного земельного кадастру» за № НОМЕР_3. За умовами даного договору підприємець ОСОБА_2 передала, згідно розпорядження голови Костопільської районної державної адміністрації №282 від 06.06.2006 року, а підприємець ОСОБА_3 прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі водного фонду, яка знаходиться на території Звіздівської сільської ради за межами населеного пункту. Відповідно до п. 9 та 11 Договору суборенди землі відповідач зобов'язався протягом строку дії договору за користування земельною ділянкою сплачувати розмір орендної плати . Однак, відповідач систематично порушував свої зобов'язання щодо розрахунку за користування земельною ділянкою. На момент пред'явлення позову зобов'язання відповідача в частині своєчасності та повноти проведення розрахунків є не виконаним. За період з 01 квітня 2012 року по 31 березня 2015 року основний борг по орендній платі становить 101 847,16 грн..

До винесення рішення зі спору Позивач подала заяву про уточнення позовних вимог в якій просить:

1.Розірвати договір суборенди земельної ділянки від 23 червня 2006 року, укладений між приватним підприємцем ОСОБА_2 і приватним підприємцем ОСОБА_3 та зареєстрований 31 липня 2006 року Костопільським районним відділом Рівненської філієї ДП «Центр державного земельного кадастру» за № НОМЕР_3.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі в розмірі 105035 (Сто пВ»ять тисяч тридцять пВ»ять) гривень 74 копійки.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 3 % річних в розмірі 4881 гривень 10 копійок.

4.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 втрати від інфляційних процесів в розмірі 64 440 гривень 77 копійки.

5.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 3338 гривень 68 копійок.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, явку представника повторно в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Натомість Відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи посилаючись на те, що він перебуває на лікуванні.

Однак клопотання Відповідача не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

По-перше, явка Відповідача в судове засідання не визнавалася судом обов"язковою.

По-друге, відповідно до п.5 ст.28 ГПК України громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Як вбачається з доданого до клопотання листа Центральної міської лікарні №1-91/1663 від 15.06.15р. він надається адвокату Рашко В.Г. і в ньому повідомляється про лікування відповідача. Відтак суд приходить до висновку, що у відповідача наявний представник, який може вести справи відповідача в господарському суді.

Ухвалою суду від 25 травня 2015 року відповідача було зобов"язано надати суду довідку (витяг) про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відзив на позов, контррозрахунок ціни позову (при наявності заперечень до розрахунку позивача). Однак відповідач ухвали суду не виконав і витребовуваних документів, в тому числі відзиву на позов, суду не надав.

Відповідно до статті 22 ГПК України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Не надаючи суду витребовуваних документів, відповідач недобросовісно користується належними йому процесуальними правами, і такі дії відповідача свідчать про невжиття останнім заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

На основі наведеного, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без відзиву відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

23 червня 2006 року між підприємцем ОСОБА_2, як орендодавцем, та підприємцем ОСОБА_3, як орендарем, укладено нотаріально посвідчений договір суборенди земельної ділянки, що зареєстрований 31 липня 2006 року Костопільським районним відділом Рівненської філієї ДП «Центр державного земельного кадастру» за № НОМЕР_3 (на далі - договір суборенди).

За умовами договору суборенди землі, підприємець ОСОБА_2 надає згідно розпорядження голови Костопільської районної державної адміністрації №282 від 06.06.2006 року, а підприємець ОСОБА_3 приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі водного фонду, яка знаходиться на території Звіздівської сільської ради за межами населеного пункту.

31 липня 2006 року за актом приймання - передачі орендар прийняв в суборенду земельну ділянку загальною площею 25,36 га.

Відповідно до п. 9 договору суборенди землі орендна плата складає 2797 гривень. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів індексації (п. 10 договору).

Пунктом 11 договору суборенди землі передбачено, що сплата орендної плати проводиться щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 28 договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасної орендної плати.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (на далі - ЦК України) регламентовано, що підставами виникнення цивільних прав та обовВ»язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (на далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором (частина 2 ст.193 ГК України). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7 ст.193 ГК України).

Аналогічні положення містяться і у положеннях ЦК України.

Згідно ст. ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, договір є підставою для виникнення зобов'язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором спосіб та термін, за відповідною ціною і інше; вказані умови є істотними для зобов'язальних правовідносин, а отже повинні виконуватися безумовно, у точній відповідності до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 202 ГК України, статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Нормами ст. 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки, в т.ч. права та обовВ»язки сторін, у відповідності до розділу В«Інші права та обовВ»язки сторінВ» , регулюються законом України від 06.10.1998 р. № 161-XIV "Про оренду землі".

Статтею 96 Земельного Кодексу України встановлений обов'язок землекористувачів, у тому числі орендарів, своєчасно сплачувати орендну плату за користування землею. Ця норма ЗКУ кореспондується відповідно зі статтею 24 Закону України В«Про оренду земліВ» .

Відповідно до п. 9 та 11 Договору суборенди землі відповідач зобов'язався протягом строку дії договору за користування земельною ділянкою сплачувати розмір орендної плати . Однак, відповідач систематично порушував свої зобов'язання щодо розрахунку за користування земельною ділянкою. На момент пред'явлення позову зобов'язання відповідача в частині своєчасності та повноти проведення розрахунків є не виконаним.

За період з 01 квітня 2012 року по 30 квітня 2015 року основний борг по орендній платі становить 105035 (сто пВ»ять тисяч тридцять пВ»ять) гривень 74 копійки.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст.625 ЦК України), а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 105035 (сто пВ»ять тисяч тридцять пВ»ять) гривень 74 копійки заборгованості по орендній платі є правомірними, і, відповідно підлягають задоволенню.

В силу ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З врахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало були виконати та в межах заявлених позовних вимог.

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на згадані положення законодавства, яким би способом не визначався в договорі оренди (найму) розмір пені за прострочення платежу за відповідним зобов'язанням, стягнуто може бути лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За погодженням сторін за договором суборенди землі від 23 червня 2006 року, у разі порушення строків внесення орендної плати справляється пеня у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення (п. 14 договору).

Позивачем за несвоєчасну сплату орендної плати нараховано Відповідачу пеню за період з 31.05.2014 року по 15.06.2015 року в розмірі 3338 грн. 68 коп..

Перевіривши розрахунок пені, наданий Позивачем, судом встановлено, що останній здійснено у відповідності до статей 232, 343 Господарського кодексу України та умов договору суборенди землі, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 3338 грн. 68 коп. пені підлягають задоволенню.

У відповідності з пунктом 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку суми позову, наданого позивачем, сума інфляційних за період з 31.05.2012р. по 15.06.2015р. від суми заборгованості складає 64440 грн. 77 коп., а три відсотки річних за цей період - 4881 грн.10 коп..

Перевіривши розрахунок інфляційних та 3% річних, наданий Позивачем, судом встановлено, що останній є арифметично правильним.

Відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 64440 грн. 77 коп. інфляційних та 4881 грн.10 коп. 3% річних є правомірними і підлягають задоволенню.

Згідно п. 2 ст. 651 ЦК України, Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.32 цього ж Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 38 договору суборенди землі передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Відсутність сплати орендної плати за користування земельною ділянкою протягом тривалого періоду, є невиконанням відповідачем обов'язків, передбачених договором суборенди землі.

Окрім цього, Позивач, як орендар за договором оренди земельної ділянки, укладеним 25 вересня 2003 року із Звіздівською сільською радою, що діє в інтересах Костопільської районної державної адміністрації, належно виконує свої обовВ»язки за згаданим договором. Зокрема, вчасно сплачує необхідні платежі: орендну плату за землю, за оренду водних обВ»єктів, рентну плати (збір) за спецвикористання води; виконує роботи, що належать до природоохоронних заходів і т.д.

Неотримання орендної плати за договором суборенди земельної ділянки від 23 червня 2006 р. завдає Позивачу значних збитків та останній позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору.

Враховуючи несплату підприємцем ОСОБА_3 орендної плати більш як 3 роки підряд, має місце істотне порушення умов договору суборенди земельної ділянки від 23 червня 2006 року, що надає законні підстави для розірвання зазначеного договору в судовому порядку.

Також суд зазначає, що право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").

На підставі статті 49 Господарського кодексу України на Відповідача покладаються судові витрати.

Керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Розірвати договір суборенди земельної ділянки від 23 червня 2006 року, укладений між приватним підприємцем ОСОБА_2 і приватним підприємцем ОСОБА_3 та зареєстрований 31 липня 2006 року Костопільським районним відділом Рівненської філії ДП «Центр державного земельного кадастру» за № НОМЕР_3.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, і.н. НОМЕР_1) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_2) заборгованість по орендній платі в розмірі 105035 (сто п"ять тисяч тридцять п"ять) гривень 74 копійки, 3 % річних в розмірі 4881 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят одна) гривень 10 копійок, інфляційні втрати в розмірі 64440 (шістдесят чотири тисячі чотириста сорок) гривень 77 копійки, пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 3338 (три тисячі триста тридцять вісім) гривень 68 копійок, судовий збір в сумі 4771 грн. 93 коп..

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 17 червня 2015 року.

Суддя Марач В.В.