Постанова

від 05.02.2007 по справі 33/229-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/229-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2007                                                                                   Справа № 33/229-06    

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідача)

суддів: Виноградник О.М., Голяшкін О.В.

при секретарі судового засідання: Назаренко Л.М.

за участю представників сторін:

від  позивача: Торхов Дмитро  Олександрович,  представник, довіреність №144-4016  від

27.12.2006р;

від  відповідача-1: Кравцов  Дмитро  Володимирович,  представник,  довіреність №82  від

04.01.2007р;

від відповідача-2: Краснов В'ячеслав Миколайович, представник, довіреність № 07-4312

від26.12.2006р;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровської області м. Нікополь на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2006р. у справі №33/229-06

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м.

Нікополь, Дніпропетровської області м. Нікополь

до   відповідача-1 :Українсько  —кіпрського  товариства  з   обмеженою  відповідальністю  з

іноземними інвестиціями "Байп Ко. ЛТД", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: закритого акціонерного товариства "Макеевкокс", м. Макіївка, Донецької

області

про стягнення 1905,33грн .

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2006 року (суддя Разіна Т.І.) в позові про стягнення з другого відповідача 1905 грн 33 коп збитків від недостачі поставленої продукції відмовлено у зв'язку з порушенням позивачем порядку прийомки продукції, встановленого Інструкцією П-6.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач його оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального права та фактичним обставинам справи. Скаржник посилається на те, що сторони домовились згідно п.6.2 договору приймати кокс за вагою брутто, вагу маси тари приймати за трафаретом, вказаним на вагоні. Приймання коксової продукції має здійснюватись за правилами приймання коксу кам'яновугільного пекового та термоантрациту (ДСТУ 322-12-2-94). Суд не прийняв до уваги ту обставину, що підстав для здійснення відбору проб коксу у позивача не було згідно ДСТУ 322-12-2-94. Необхідні відомості щодо якості коксу містив сертифікат якості. Повідомлення про виклик представників відповідача-1,2 було направлено у вихідний день, тому вхідний реєстровий номер на повідомлені був відсутній.

Скаржник просить рішення скасувати, позов задовольнити.

Відповідачі доводи апеляційної скарги заперечують, вважають рішення законним, просять залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 23.06.2003р. між ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" (позивач по справі, скаржник, "покупець" за договором) та українсько-кіпрським ТОВ з II "Байп Ко. ЛТД" М.Дніпропетровськ (відповідач-1 по справі, "продавець" за договором) було укладено договір № 41-5/2003/2100, відповідно до якого "продавець" зобов'язався поставити та передати у власність "покупця" продукцію, а "покупець" прийняти та оплатити цю продукцію, асортимент, кількість, ціна якої визначені у специфікаціях, які є додатками до договору (а.с.13-15).

Відповідно до р.6 договору приймання продукції за вищезазначеним договором здійснюється згідно з Інструкцією, затвердженою постановою Держарбітражу № П-6 від 15.06.1965р. (зі змінами та доповненнями), а виклик представників "продавця" та "вантажовідправника" у випадку виявлення недостачі або продукції неналежної якості є обов'язковим.

З матеріалів справи вбачається, що вищезазначений договір було підписано сторонами з урахуванням протоколу розбіжностей та протоколу врегулювання розбіжностей (а.с.16-17). Отже, остаточно п.п.6.2, 6.1 розділу 6 договору сторони передбачили, що виклик представника "продавця" та "вантажовідправника" здійснюється по факсу ,з підтвердженням уповноваженої особи про прийняття факсу. Факс вважається прийнятим при наявності у відправника вхідного реєстраційного номеру.

Як свідчать пояснення представників сторін, між другим відповідачем та позивачем, між першим відповідачем та другим відповідачем відсутні будь-які договірні відносини щодо поставки продукції, докази, підтверджуючи факт існування будь-яких договорів, угод щодо поставок металопродукції, зокрема, коксу відсутні. Також ця інформація не надавалась жодною із сторін відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України суду першої інстанції.

По залізничним накладним № 50166392, 50166379, 50166391, 50166378 полувагонах №№ 67671065, 65330425, 63407605, 67579136 22 лютого 2004 року на адресу позивача, на виконання умов договору № 41-5/2003/2100, від ЗАТ "Макіївкокс надійшов вантаж -кокс горішок (а.с.28-31). Як вбачається із другого розділу залізничної накладної вантаж було видано 22.02.2004р. без перевірки, на підставі ст.52 Статуту української залізниці, оскільки вантаж прибув без ознак втрати.

22.02.2004р. о 09.59 годині позивачем було розпочато приймання продукції, отриманої по вказаним залізничним накладним за участю представника позивача -громадськості Прокурат А.І, який діяв на підставі посвідчення № 3453/1 від 20.02.2004р. (а.с.23). За результатами приймання було виявлено недостачу вантажу (а.с.25). Однак, із змісту акту № 3453/1 від 22.02.2004р. не вбачається де знаходився вантаж з 22.02.2004р. (06.30 години) - з моменту видачі вантажу до 22.02.2004р. (09.59 години) -початку приймання, чи було вжито позивачем всіх необхідних заходів для зберігання вантажу, виключення можливості розкрадання до початку приймання 221)2.2004р. о 09.59 годині.

Листом від 22.02.2004р. № 30-230 від 22.02.2004р, як зазначає позивач, останній викликав для участі в прийманні представника вантажовідправника та повідомив корпорацію "НВІГ "Інтерпайп" про виявлену недостачу вантажу (а.с.27). Докази виклику згідно р.6 договору безпосередньо до участі в прийманні представника першого відповідача, "продавця" за договором відсутні в матеріалах справи, не надавались судам обох інстанцій, факт не доведений відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України. Посилання позивача про усну домовленість сторін також не приймаються в силу ст.ст.32, 33, 34, 36 ГПК України. Оцінюючи наданий лист № 30-230 (а.с.27), слід зазначити, що він не містить вхідних реєстраційних номерів приймаючої сторони, згідно з п.6.1 договору. Лист №30-230 направлено НВІП “Інтерпайп”, який не є контрагентом за договором №41-5/2003/2100 від 23.06.2003р. Докази виклику для участі в прийомки представника Українсько – кіпрського ТОВ з іноземними інвестиціями "Байп Ко. ЛТД", як продавця відсутні, позивачем не надавалися.

Таким чином зазначений лист не може бути належним доказом виклику для участі в прийомки продукції представників продавця та вантажовідправника.  

23.02.2004р. о 15.30 годині приймання продукції було продовжено в зв'язку з неявкою представників "продавця" та "вантажовідправника" та встановлено факт недостачі продукції в кількості 1,965 тони, про що було складено акт № 3453/2 від 23.02.2004р. за участю представника громадськості Кононова СО., який діяв на підставі посвідчення від 23.02.2004р.

Всупереч абзацу 2 п.25 Інструкції № П-6: акти приймання від 22.02.2004р., 22.02.2004р. не містять визначення вартості недостачі (підпункт "с" п.25 вказаної Інструкції), відомості про те, чи могла вміститись недостаюча продукція в полувагон (підпункт "п" п.25 Інструкції № П-6).

Таким чином, приймання вантажу здійснено позивачем з порушенням умов договору та Інструкції № П-6, без виклику представників "вантажовідправника" та "продавця" по договору, тобто приймальні документи не можуть бути визнані належними доказами, підтверджуючими факт встановлення недостачі продукції.

Відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За цих підстав господарським судом зроблено правильний та обґрунтований висновок щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2006р. по справі № 33/229-06 -залишити без змін

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" м.Нікополь Дніпропетровської області -залишити без задоволення.

Головуючий          О.В.Джихур

Судді          О.М.Виноградник

                                                                                                    О.В.Голяшкін