Постанова

від 18.06.2015 по справі 910/1148/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року Справа № 910/1148/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дерепи В.І. - головуючого, Грека Б.М., Кривди Д.С. (доповідача), за участю представників від: позивачаШпортило Я.І., представник, відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), прокуратуриПопенко О.С., старший прокурор відділу ГП України, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 у справі№ 910/1148/13 Господарського суду міста Києва за позовомДержавного підприємства "Міжнародний Аеропорт "Бориспіль" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Кур'єр Корпорейшн", за участюПрокуратури Київської області, прозобов'язання повернути майно,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Кур'єр Корпорейшн" повернути частину зони передвильотного накопичення, площею 20кв.м., на 2 поверсі залу терміналу "Б" Міжнародного аеропорту "Бориспіль" шляхом підписання Акту передачі-приймання орендованого майна відповідно до п.2.3 договору оренди нерухомого майна від 12.08.2003 №02-24-3-381; виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Кур'єр Корпорейшн" з приміщення (частини зони передвильотного накопичення, площею 20кв.м., на 2 поверсі залу терміналу "Б" Міжнародного аеропорту "Бориспіль".

Справа в господарських судах розглядалась неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2014 (суддя Пінчук В.І.) позов задоволено частково: зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Кур'єр Корпорейшн" повернути частину зони передвильотного накопичення площею 20 кв.м. на 2 поверсі залу терміналу "Б" Міжнародного аеропорту "Бориспіль" шляхом підписання акту передачі-приймання орендованого майна відповідно до п.2.3 договору оренди нерухомого майна № 02-24-3-381 від 12.08.2003; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 (судді: Руденко М.А. - головуючий, Жук Г.А., Пономаренко Є.Ю.), рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2014 у справі №910/1148/13 скасовано в частині щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Кур'єр Корпорейшн" повернути частину зони передвильотного накопичення площею 20кв.м. на 2 поверсі залу терміналу "Б" Міжнародного аеропорту "Бориспіль" ) шляхом підписання акту передачі-приймання орендованого майна відповідно до п.2.3. договору оренди нерухомого майна №02-24-3-381 від 12.08.2003; в позові відмовлено; в іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою, Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду - залишити без змін. Скаргу мотивовано доводами про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 12.08.2003 між Державним міжнародним аеропортом "Бориспіль" (орендодавець) та ТОВ "Експрес-Кур'єр Корпорейншн" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №02-24-3-381, за умовами якого, починаючи з дати підписання сторонами акту прийняття-передачі орендованого майна, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину приміщення площею 4кв.м. на першому поверсі залу терміналу "Б" Міжнародного аеропорту "Бориспіль", яке знаходиться на балансі орендодавця (далі за текстом - орендована площа-1).

08.09.2003 по акту передачі-приймання майна орендодавець передав, а орендар прийняв у користування майно: приміщення площею 4кв.м. на першому поверсі залу терміналу "Б" Міжнародного аеропорту "Бориспіль".

23.04.2004 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору оренди, за умовами якої орендодавець додатково передав у строкове платне користування частину приміщення площею 3кв.м. на 1 поверсі залу терміналу "Б" Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі за текстом - орендована площа - 2). Вказану орендовану площу передано за актом передачі-приймання від 26.04.2004.

Додатковою угодою №2 від 23.04.2004 до договору оренди орендодавець додатково передав в строкове платне користування частину приміщення, площею 4кв.м. на першому поверсі залу терміналу "А" Міжнародного аеропорту "Бориспіль" (далі за текстом - орендована площа-3). Дану орендовану площу передано за актом передачі-приймання приміщення від 12.08.2004.

Додатковою угодою №3 від 07.06.2005 до договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування частину зони передвильотного накопичення площею 20кв.м. на 2 поверсі залу терміналу "Б" Міжнародного аеропорту "Бориспіль" (далі за текстом - орендована площа-4).

Орендована площа-4 площею 20кв.м. була передана орендодавцем орендарю за актом передачі-приймання приміщення від 11.10.2005.

Орендовану площу-1, орендовану площу-2 та орендовану площу-3 загальною площею 11кв.м. орендар повернув орендодавцю, що підтверджується актом №1 від 15.01.2009, актом №2 від 15.01.2009 та актом №3 від 23.04.2009.

За умовами п.11.1 договору оренди договір укладено строком на один рік з дати підписання його сторонами. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим кожний наступний рік. У випадку заяви однієї із сторін про припинення дії цього договору, Договір вважається припиненим з дня, наступного за тим, коли друга сторона отримала таку заяву або з дати зазначеної в заяві.

Чинність договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено (п. 11.5).

Пунктом 2.3 договору оренди нерухомого майна передбачено, що у разі припинення дії або розірвання цього договору орендар зобов'язаний протягом 10-ти діб з дати повідомлення про припинення договору або з дати набрання чинності рішення про дострокове розірвання повернути приміщення орендодавцю у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) приміщення з вини орендаря. При повернення приміщення представниками сторін складається акт здавання приміщення. Приміщення вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту здавання приміщення.

Обов'язок по складанню акта при передані приміщення покладається на орендодавця, в при поверненні приміщення - на орендаря (п.2.4).

Суди попередніх інстанцій встановили, що листами від 03.12.2008 № 01-22-3289, від 29.12.2008 № 01-22-3565, від 13.04.2009 № 01-22-1035, від 21.04.2009 № 01-22-1152, від 14.05.2009 № 01-22-1397, від 29.05.2009 № 01-22-1579, від 29.05.2009 № 01-22-1577, від 25.08.2009 № 01-22-2654, від 31.08.2009 № 01-22-2727, від 25.11.2009 № 01-22-4305 позивач повідомляв відповідача про небажання продовжувати дію договору оренди та необхідність звільнення приміщення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2012, у справі № 1/104 за позовом Державного підприємства "Міжнародний Аеропорт "Бориспіль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Кур'єр Корпорейшн" про стягнення суми, встановлено факт того, що договір оренди № 02-24-2-381 вважається таким, що пролонгований до 12.08.2009.

Також в межах розгляду зазначеної справи №1/104 встановлено, що орендар (відповідач) з квітня 2009 був позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність в орендованому приміщенні, оскільки позивачем чинилися перешкоди у доступі до об'єкту оренди - приміщення №4, загальною площею 20кв.м., розташоване на другому поверсі міжнародного аеропорту "Бориспіль" у зоні безмитної роздрібної торгівлі. Крім того, судом встановлено, що орендодавцем чинились перешкоди щодо доступу працівників орендаря до робочих місць, а торгівельне обладнання без відома орендаря було перенесено поза межі орендованих площ.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови) факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За таких обставин, враховуючи, що судовими рішеннями у зазначеній вище справі було встановлено факт здійснення перешкод у доступі до майна та встановлено факт відсутності відповідача в спірному приміщенні, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині виселення відповідача з орендованого приміщення.

Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Кур'єр Корпорейшн" повернути частину зони передвильотного накопичення, площею 20кв.м., на 2 поверсі залу терміналу "Б" Міжнародного аеропорту "Бориспіль" шляхом підписання Акту передачі-приймання орендованого майна відповідно до п.2.3 договору оренди нерухомого майна від 12.08.2003 №02-24-3-381, суд касаційної інстанції, скеровуючи справу на новий розгляд, в постанові від 17.07.2014 вказував на таке.

Згідно з ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу передбачено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

В ст.20 Господарського кодексу України закріплено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

З огляду на встановлені обставини відсутності відповідача в спірних приміщеннях, про що зазначено вище, позовна вимога про зобов'язання відповідача повернути орендовану площу шляхом підписання Акту передачі-приймання орендованого майна відповідно до п.2.3 договору оренди зводиться перш за все до зобов'язання відповідача підписати такий акт.

Однак, акти приймання-передачі є підтвердженням наявності чи відсутності фактів передачі однією стороною та прийняття іншою стороною предмета договору, що є лише доказом, а не окремим обов'язком щодо виконання сторонами договірних зобов'язань за договором.

Предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.

Рішення суду щодо зобов'язання підписати акт не може бути виконано у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Врахувавши викладене вище, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови в позові в частині зобов'язання повернути орендовану площу шляхом підписання акту передачі-приймання орендованого майна, враховуючи встановлені при розгляді справи №1/104 обставини щодо правовідносин сторін за договором, які не потребують доказування в порядку ст.35 ГПК України, та посилаючись на те, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам чинного законодавства.

Також суд апеляційної інстанції врахував, що 19.06.2013 відповідач надсилав на адресу позивача підписаний директором ТОВ "Експрес-Кур'єр Корпорейшн" акт приймання-передачі орендованого майна (а.с.118, 119 т.3), що, за висновком апеляційного суду, свідчить про те, що відповідач вчинив всі необхідні дії для виконання п.2.3 договору оренди нерухомого майна від 12.08.2003 №02-24-3-381.

Доводи скаржника про те, що вказаний акт не є належним доказом, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями з переоцінки доказів та обставин справи.

За таких обставин, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний Аеропорт "Бориспіль" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 у справі №910/1148/13 залишити без змін.

Головуючий В.Дерепа

Судді Б.Грек

Д.Кривда