Постанова

від 15.06.2015 по справі 922/505/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2015 р. Справа № 922/505/15

У складі колегії суддів: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю :

від позивача - не прибув,

від відповідача - Селезньов В.І. (директор), Ткаченко В.О. (за довіреністю від 02.06.2015р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача КП "Еко-Сан" Лозівської міської ради Харківської області (вх. №2429 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 18.03.15 у справі № 922/505/15

за позовом ПП "Летол", м. Київ код ЄДРПОУ 35093083

до Комунального підприємства "Еко-Сан" Лозівської міської ради Харківської області, м. Лозова код ЄДРПОУ 38429746

про стягнення 141 059,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Летол", м.Київ, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Комунального підприємства "Еко-Сан" Лозівської міської ради Харківської області, м.Лозова Харківської області, заборгованості за Договором купівлі-продажу нафтопродуктів на умовах поставки автомобільним, залізничним транспортом або самовивозу № БНД/54 від 22.07.2013р. з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить стягнути: 20731,23 грн. пені, 15222,48 грн. штрафу, 21509,18 грн. інфляційних втрат, 3596,10 грн. - 3% річних (всього - 61059,00 грн.).

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.03.2015р. у справі № 922/505/15 (суддя Кухар Н.М.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Еко-Сан" Лозівської міської ради Харківської області (64603, Харківська область, м.Лозова, вул. Правди, буд. 4; код ЄДРПОУ: 38429746; п/р 26005300106576 у філії ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823) на користь Приватного підприємства "Летол" (юридична адреса: 02660, м.Київ, вул.Колекторна, буд. 40-А; поштова адреса: 04074, м.Київ, вул.Новозабаварська, буд. 2/6; код ЄДРПОУ: 35093083; п/р 26009013001093 в ПАТ "Банк "Юнісон", МФО 380902) - 20731,23 грн. пені; 15222,48 грн. штрафу; 21509,18 грн. інфляційних втрат; 3596,10 грн. - 3% річних; 4827,00 грн. судових витрат.

Відповідач не погодився з прийнятим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 18.03.2015р. у справі № 922/505/15 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 03.06.2015р.

Позивач надіслав відзив (вх. 8703 від 03.06.20145р.) на апеляційну скаргу, в якому висловив свою позицію у справі. Просить залишити без змін оскаржуване рішення, яке вважає законним та обґрунтованим, а подану апеляційну скаргу - безпідставною.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015р. розгляд справи відкладено на 15.06.2015р.

В судове засідання 15.06.2015р. позивач уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

В судовому засідані 15.06.2015р. уповноважені представники заявника апеляційної скарги (відповідача у справі) пояснили, що вважають за можливе проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників позивача.

Представники заявника апеляційної скарги підтримали вимоги скарги в повному обсязі та наполягали на її задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

22.07.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрнафтотрейд" (постачальник) та Комунальним підприємством "Лозівська шляхова ремонтно-будівельна дільниця" (покупець) було укладено Договір № БНД/54 купівлі-продажу нафтопродуктів на умовах поставки автомобільним, залізничним транспортом або самовивозу, у відповідності до умов якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець - прийняти і сплатити вартість нафтопродуктів (товар, продукція) та поставки, в порядку і на умовах, передбачених Договором і Додатками до нього.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та під час апеляційного провадження, TOB "Торговий дім "Укрнафтотрейд", на виконання умов вищевказаного Договору, було поставлено покупцю товар на загальну суму 387046,82 грн. що підтверджується наступними видатковими накладними:

- видаткова накладна № 62 від 22.07.2013р. на суму 72498,00 грн.;

- видаткова накладна № 84 від 16.08.2013р. на суму 162324,00 грн.;

- видаткова накладна №122 від 06.10.2013р. на суму 152224,80 грн.

Згідно п. 4.1. Договору, ціна, терміни і порядок оплати кожної партії продукції, що поставляється за даною угодою, обумовлюються сторонами окремо і можуть відображатися в Додатках до цього Договору, товарно-транспортних, видаткових накладних, сплачених рахунках.

Пунктом 3.1. Договору сторони узгодили, що в разі не підписання Додатку, умова постачання - 100% передплата. При цьому, виключним правом постачальника залишається право поставити продукцію покупцеві до моменту надходження коштів покупця на поточний рахунок постачальника.

Однак, в порушення умов Договору, покупцем було здійснено часткову оплату TOB "Торговий дім "Укрнафтатрейд" за отриману продукцію, а саме:

22.07.2013р. - 64500,00 грн.;

01.08.2013р. - 7998,00 грн.;

15.08.2013p. - 95000,00 грн.;

16.08.2013р. - 38600,00 грн.;

02.10.2013р. - 28724,00 грн.;

03.10.2013р. - 50000,00 грн.;

06.06.2014р. - 12224,80 грн.;

05.08.2014p. - 10000,00 грн.

Всього - на суму 307046,80 грн., у зв'язку з чим сума в розмірі 80000,00 грн. залишилася несплаченою.

Рішенням Лозівської міської ради Харківської області № 1009 від 20.09.2013р. Комунальне підприємство "Лозівська шляхова ремонтно-будівельна дільниця" (код ЄДРПОУ: 03332731) було реорганізовано шляхом приєднання до Комунального підприємства "Еко-Сан" Лозівської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ: 38429746).

Вищевказаним Рішенням № 1009 встановлено, що в результаті реорганізації, майно, майнові права та обов'язки Комунального підприємства "Лозівська шляхова ремонтно-будівельна дільниця" переходять до комунального підприємства "Еко-Сан" Лозівської міської ради.

10.09.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрнафтотрейд" (первісний кредитор) та Приватним підприємством "ЛЕТОЛ" (Новий кредитор) було укладено Договір № 5 про відступлення права вимоги за Договором № БНД/54 від 22.07.2013р.

Пунктом 1.1 Договору про відступлення права вимоги сторони узгодили, що Первісний кредитор передає Новому кредиторові, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором купівлі-продажу-нафтопродуктів № БНД/54 від 22.07.2013р.

Згідно п. 1.3 Договору про відступлення права вимоги Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів у розмірі, визначеному в п. 2.1 цього Договору та належного виконання всіх зобов'язань за основним Договором.

12.01.2015р. ТОВ "Торговий Дім "Укрнафтотрейд" (Первісний кредитор) з однієї сторони та ПП "ЛЕТОЛ" (Новий кредитор) уклали Додаткову угоду № 1 до Договору про відступлення права вимоги № 5 від 10.09.2014р., якою домовились викласти п. 1.3 Договору № 5 від 10.09.2014р. в наступній редакції: "За цим Договором новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів у розмірі, визначеному у п. 2.1 цього Договору та належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором, у т.ч. сплати штрафних санкцій".

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди вона є невід'ємною частиною Договору про відступлення права вимоги № 5 від 10.09.2014р..

Пунктом 2.1 Договору №5 про відступлення права вимоги передбачено, що право вимоги складає загальну суму 80 000,00 грн.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно підпункту 1 п. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У статті 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на те, що відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції до прийняття рішення сплачено суму основного боргу у розмірі 80000,00 грн. позивач звернувся до господарського суду першої інстанції із заявою, в якій просить зменшити розмір позовних вимог в цій частині та стягнути з відповідача лише: 20731,23 грн. - пені; 15 222,48 грн. - штраф; 21509,18 грн. - інфляційних втрат; 3596,10 грн. - 3% річних. Крім того, просить стягнути з відповідача судовий збір у сумі 1221,18 коп. та 9000 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції вважав їх законними, обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає правомірним такий висновок місцевого господарського суду, зважаючи на наступне.

Умовами Договору від 22.07.2013р., а саме п. 5.1, передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, встановлену цим Договором та чинним законодавством України.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.2 Договору від 22.07.2013р. передбачено, що у разі порушення Покупцем термінів оплати поставленої продукції і транспортних витрат, передбачених відповідним додатком до даного Договору, на нього покладається відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Крім того, п. 5.5 Договору від 22.07.2013р. встановлена відповідальність на випадок порушення Покупцем термінів оплати поставленої продукції і транспортних витрат, яка полягає у сплаті штраф у розмірі 0,3% від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 5.9. Договору, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання не припиняється до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором та не звільняє сторони від обов'язку у повному обсязі відшкодувати збитки, завдані неналежним виконанням. Сторони домовились, що в розумінні цього Договору збитками вважаються: втрати, яких сторона зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням продукції, а також витрати, які сторона зробила або мусить зробити для відновлення порушеного права (реальні збитки), до яких сторони домовились відносити, у тому числі, - витрати на правову, як судову, так і позасудову допомогу тощо (п. 5.9.1. Договору); доходи, які сторона могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (п.5.9.2. Договору).

Статтею 258 ЦК України закріплено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Пунктом 2 зазначеної статті передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Пунктом 5.10. Договору сторони збільшили строки позовної давності до вимог про стягнення неустойки за цим Договором (штрафу, пені), який, згідно домовленості сторін, складає три роки, а пунктом 5.11. сторони обумовили, що нарахування штрафних санкцій за цим Договором припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції, відповідач порушив умови договору щодо своєчасної оплати основної суми заборгованості, а саме, частина основної зоборгованості у розмірі 80000,00 грн. сплачена лише під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Перевіривши правильність розрахунку заявлених до стягнення штрафних санкцій, судова колегія дійшла висновку про те, що розрахунок є арифметично вірним та відповідає умовам договору і закону.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.6. Договору сторони встановили, що у разі неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим Договором, яким є несвоєчасне виконання, виконання не у повному обсязі, невиконання, покупець, окрім інших санкцій, що застосовуються до нього за цим Договором, повинен сплатити йому суму боргу за весь час прострочення, а також суму інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

За висновком судової колегії, розмір інфляційних втрат та трьох відсотків річних, які стягнуті господарським судом Харківської області, є вірним та відповідає встановленому законом і договором.

Зважаючи на викладене, на думку судової колегії апеляційного господарського суду рішення господарського суду Харківської області від 18.03.2015р. у даній справі є законним, обґрунтованим, висновки суду зроблені при повному дослідженні обставин справи.

Судова колегія відхиляє доводи заявника апеляційної скарги про порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, яке, на думку апелянта, полягає в тому, що господарським судом першої інстанції необґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині стягнення штрафу, пені, інфляційних та річних, оскільки право на стягнення штрафних санкцій, інфляційних і річних не передавалсь за Договором про відступлення права вимоги, враховуючи наступне.

Як встановлено вище, згідно п. 1.3 Договору про відступлення права вимоги Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів у розмірі, визначеному в п. 2.1 цього Договору та належного виконання всіх зобов'язань за основним Договором. Сплата штрафних санкцій, інфляційних та річних прямо передбачено основним договором, отже входить до поняття зобов'язань в розумінні положень основного Договору.

Крім того, додатковою угодою № 1 від 12.01.2015р. до Договору про відступлення права вимоги № 5 від 10.09.2014р. сторони виклали п. 1.3 Договору в наступній редакції: "За цим Договором новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів у розмірі, визначеному у п. 2.1 цього Договору та належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором, у т.ч. сплати штрафних санкцій" . Дана додаткова угода є невід'ємною частиною Договору про відступлення права вимоги.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази визнання договору про відступлення права вимоги недійсним.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що Додаткова угода до Договору про відступлення права вимоги не була предметом дослідження в суді першої інстанції спростовуються матеріалами справи та безпосередньо самим рішенням суду, в якому суд надає оцінку спірній Додатковій угоді.

Таким чином, апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі. При прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому рішення господарського суду Харківської області від 18.03.2015 року по справі №922/505/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 91, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Еко-Сан" Лозівської міської ради Харківської області, м. Лозова залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 18.03.2015р. по справі № 922/505/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 18.06.2015р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.