Постанова

від 10.02.2009 по справі 9/228пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ,

вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем

України

10.02.2009  року                                                                     

Справа № 9/228пд

Луганський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Семендяєвої

І.В.

суддів                                                  Баннової Т.М.                                       

Парамонової Т.Ф.

за

присутністю секретаря

судового

засідання                             

Антонової І.В.

та

представників сторін:

від

позивача                               -

повноважний  та компетентний представник

не прибув;

від

відповідача                             

- ОСОБА_3 довіреність № 212 від 22.09.08,

головний

спеціаліст юридичного відділу;

від

третіх осіб, які не заявляють

самостійних

вимог

на

предмет спору,

на

стороні позивача:                    -

повноважні  та компетентні представники

не

прибули, 

розглянувши

у відкритому

судовому

засіданні

апеляційну скаргу                              Свердловської міської

ради,

м. Свердловськ Луганської області

на рішення

господарського суду                    Луганської області

від                                                 

13.01.09 (підписано 15.01.09)

по справі                                        №9/228пд  (суддя -Ворожцов А.Г.)

за

позовом:                                       

Товариства з обмеженою відповідальністю „Спортивно-житловий комплекс

„Олімпійське селище,  м. Київ

до відповідача:                              Свердловської міської ради,

м. Свердловськ Луганської області

треті

особи, які не заявляють

самостійних

вимог

на

предмет спору,

на стороні позивача:                    ОСОБА_1,

м. Тернопіль

ОСОБА_2,

м. Тернопіль

В С Т А Н О В

И В:

Товариство з обмеженою

відповідальністю „Спортивно-житловий комплекс „Олімпійське селище”, м.

Київ  (далі за текстом -ТОВ

„Спортивно-житловий комплекс „Олімпійське селище”, позивач) звернулося до

господарського суду Луганської області з позовною заявою до Свердловської

міської ради, м. Свердловськ Луганської області (далі за текстом -Свердловська

міська рада, відповідач) про:

- визнання протиправною

бездіяльність Свердловської міської ради щодо прийняття рішення по суті

заявлених позивачем  вимог у клопотанні

від 29.08.08;  

- визнання за позивачем право

оренди земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1), яка згідно договору

оренди земельної ділянки від 10.11.03 була у встановленому порядку виділена в

натурі на місцевості та передана в оренду ОСОБА_1 та ОСОБА_2;

- 

зобов'язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки

(кадастровий номер НОМЕР_1) з позивачем для обслуговування комплексу ринку, що

розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить 

позивачу на праві  власності на

підставі договору купівлі-продажу від 18.08.08.

Заявою б/н від 05.12.08 позивач

відмовився від 1-ї вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача

та змінив решту вимог наступним чином:

- визнати за позивачем право оренди

земельної ділянки  площею 2271 кв. м  (кадастровий номер НОМЕР_1), яка розташована

за адресою: АДРЕСА_1, на якій розташований комплекс ринку, який придбаний у

власність за договором купівлі-продажу від 18.08.08;

- зобов'язати відповідача укласти

договір оренди земельної ділянки площею 2271кв. м без зміни її цільового

призначення (кадастровий номер НОМЕР_1), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1,

на якій розташований комплекс ринку, придбаний у власність за договором

купівлі-продажу від 18.08.08.

Рішенням господарського суду

Луганської області від 13.01.09 по справі                 № 9/228пд позов задоволено у

повному обсязі.  За позивачем визнано

право оренди земельної ділянки площею 2271 кв. м (кадастровий номер НОМЕР_1),

яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, на якій розташований комплекс ринку, який

придбаний у власність за договором купівлі-продажу від 18.09.08;  Свердловську міську раду зобов'язано укласти

з позивачем договір оренди земельної ділянки площею 2271 кв. м  без зміни її цільового призначення

(кадастровий номер НОМЕР_1), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, на якій

розташований комплекс ринку, який придбаний у власність за договором

купівлі-продажу від 18.09.08;  стягнуто

з  Свердловської міської ради на користь

позивача  витрати зі сплати державного

мита у розмірі 85грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Дане судове рішення мотивовано ст.

377 Цивільного кодексу України; ст. ст. 12, 96, 120, 124 Земельного кодексу

України; п. 34 ст. 26,  п.п. 1 п. ”а” ст.

33,  п.п 8 п. „б” ст. 33 Закону України

„Про місцеве самоврядування в Україні”; договором купівлі-продажу від 18.08.08.

Не погоджуючись з винесеним судом

першої інстанції рішенням, відповідач звернувся до Луганського апеляційного

господарського суду з апеляційною скаргою № 11 від 15.01.09, якою просить

повністю скасувати рішення господарського суду Луганської області по справі №

9/228пд від 13.01.09 та припинити 

провадження у справі.

В обґрунтування своїх апеляційних

вимог заявник вказує на те, що висновки, викладені у рішенні господарського

суду Луганської області від 13.01.09 не відповідають дійсності, матеріалам та

обставинам справи, і є такими, що порушують права та інтереси Свердловської

міської ради; що рішення постановлено з порушенням діючого законодавства та з

неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Розпорядженням першого заступника

голови суду від 26.01.09 для розгляду вказаної вище апеляційної скарги на

рішення місцевого господарського суду призначено судову колегію у складі:

головуючий суддя -Семендяєва І.В., судді -Баннова Т.М., Парамонова Т.Ф.

Луганський апеляційний

господарський суд на підставі ст. 98 Господарського процесуального кодексу

України ухвалою від 26.01.09 прийняв до провадження апеляційну скаргу позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Господарського

процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи

рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої

інстанції.

За змістом ст. 101 Господарського

процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний

господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно

розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не

зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість

рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної

скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення,

дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм

матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції

дійшла висновку про те, що апеляційна скарга 

підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок місцевого господарського

суду Луганської області про обгрунтованість уточнених позовних вимог ТОВ

„Спортивно-житловий комплекс „Олімпійське селище” до Свердловської міської ради

про визнання за позивачем право оренди земельної ділянки  площею 2271 мІ  (кадастровий номер НОМЕР_1), яка розташована

за адресою: АДРЕСА_1, на якій розташований комплекс ринку, який придбаний у

власність за договором купівлі-продажу від 18.08.08, а також про   зобов'язання відповідача укласти договір

оренди земельної ділянки площею 2271кв. м без зміни її цільового призначення

(кадастровий номер НОМЕР_1), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, на якій

розташований комплекс ринку, придбаний у власність за договором купівлі-продажу

від 18.08.08 є таким, що суперечить діючому законодавству та фактичним

обставинам справи.

Як свідчать матеріали справи та

встановлено місцевим господарським судом, позивач на підставі договору

купівлі-продажу від 18.08.08 (а. с. 9-10) придбав нерухоме майно -комплекс

ринку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі -Комплекс) на земельній

ділянці, яка має (кадастровий номер НОМЕР_1) та згідно договору оренди

земельної ділянки від 10.11.03 була у встановленому порядку виділена в натурі

на місцевості та була передана в оренду попереднім власникам - ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 (а. с. 11-14).

29.08.08 позивач звернувся до відповідача

з клопотанням про надання спірної земельної ділянки в оренду для обслуговування

Комплексу, але відповідач на думку позивача та господарського суду ухилився від

вирішення цього питання.

Відповідач пояснив свої дії тим, що

при зверненні до Свердловської міськради з клопотанням № 001/06-01 від 28.08.08

(а. с. 15) про надання йому земельної ділянки позивач не надав жодного

документу, який би свідчив про належність йому на праві власності та про

придбання ним нерухомого майна (договір купівлі-продажу, реєстраційний документ

тощо), а попередні власники нерухомого майна не звернулися із заявою про

розірвання договору оренди землі, на якій розташоване це майно.

Також  у клопотанні 

позивач не вказав розміру земельної ділянки, яку б хотів отримати у

користування. Крім того, відповідачу стало відомо про самочинно збудовані

попередніми користувачами землі споруди, які знаходяться на спірній

земельній  ділянці.

Відповідач все ж таки розглянув

клопотання позивача на засіданні комісії по земельним питанням 17.09.08 та

представнику позивача було роз'яснено, що для розгляду питання необхідна

письмова відмова попередніх землекористувачів від права користування земельною

ділянкою, про що свідчить протокол комісії № 15 (а. с. 48).  24.10.08 від третіх осіб надійшла письмова

заява про розірвання договору оренди землі, у зв'язку з чим міськрадою було

прийняте рішення № 523 від 26.11.08, про припинення у зв'язку з добровільною

відмовою право користування земельною ділянкою третім особам площею 9192кв.  м (а. с. 51-55), а позивачу було направлено

листа за № 2068 (а. с. 50) про необхідність надання додаткових документів для

подальшого вирішення питання оренди землі, чого позивачем не зроблено на час

подання позову.

Під час розгляду справи судом

першої інстанції  відповідач прийняв

рішення щодо суті спірних питань на сесії міської ради від 25.12.08 № 551 (а.

с. 83), задовольнивши частково клопотання позивача про надання в оренду

земельної ділянки.

За вказаним рішенням була надана

відповідачу в оренду строком на 5 років земельна ділянка для обслуговування

комплексу ринку площею 0,0225 га, а не 2271 кв. м  як просив позивач.

Вказане рішення відповідача

мотивоване тим, що площа ринку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що

складається з гаражу, зазначеного в плані під літерою „В” площею 118,1 кв.

м  та павільйону зазначеного в плані під

літерою „Ж” площею 28,7 кв. м, складає 146,8 кв.  м, міська рада вирішила надати ТОВ

„Спортивно-житловий комплекс „Олімпійське селище” земельну ділянку в оренду

терміном на 5 років для обслуговування комплексу ринку, який складається з

будівлі гаражу та павільйону АДРЕСА_1, площею 0,0225 га.

Позивач вважає, що його інтерес та

майнове право порушено у зв'язку з ухиленням відповідача, як власника спірної

земельної ділянки, від прийняття рішення та передачі в оренду земельної ділянки

площею саме 2271 мІ (кадастровий номер НОМЕР_1), яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1, на якій розташований комплекс ринку, який придбаний у власність за

договором купівлі-продажу від 18.09.08.

За поясненням позивача від 13.01.09,

він також вважає, що  вказаним рішенням

відповідачем фактично було виділена земельна ділянка не під обслуговування

ринку, а під обслуговування гаражу та 

павільйону.

Крім того, позивач зазначає, що

вказане рішення було прийнято відповідачем необґрунтовано та безпідставно, бо

позивачем була подана заява про виділення йому земельної  ділянки площею 2271 мІ  для обслуговування комплексу ринку, який він

набув у власність за договором купівлі-продажу від 18.08.08, а заяву про

виділення  земельної ділянки площею

0,0225 га позивач не писав та з такою вимогою до відповідача не звертався.

Задовольняючи позов, суд першої

інстанції виходив з того, що рішенням Свердловської міськради 25.12.08 № 551

порушені права та інтереси позивача як власника торгового комплексу ринку,

оскільки у рішенні господарського суду зазначено, що: 

- цільовим призначенням спірної

земельної ділянки є обслуговування торгового комплексу ринку, про що викладено

у п. 1 рішення міськради від 25.12.08, однак передача ділянки площею 0,0225 га

не відповідає цільовому призначенню цієї ділянки;

- передача ділянки за вказаною у

рішенні міськради площею порушує державні інтереси щодо належної сплати

орендної плати у належному розмірі за користування позивачем фактичного розміру

землі;

- позивач при здійсненні

господарської діяльності на території придбаного торгового комплексу ринку

повинен додержуватись вимог чинного законодавства щодо забезпечення

протипожежних, санітарних та інших вимог на всій земельній ділянці, на якій

розташований цей торговий комплекс.

Такий висновок суду першої

інстанції суперечить законодавству, яке регулює земельні відносини. Відповідно

до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України 

„Про місцеве самоврядування в Україні” питання регулювання земельних

відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення

договору оренди земельної ділянки) вирішується 

на пленарному засіданні -сесії, а спори про поновлення порушених прав

юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи

бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються

в судовому порядку. 

Таким чином, законодавством

передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від

імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин,  є прийняття рішення сесії.

Пункт 2 статті 120 Земельного

кодексу України, на яку посилався позивач у позові  та суд першої інстанції у своєму рішенні,

передбачає, що якщо  житловий  будинок, будівля або споруда розміщені на

земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до  набувача переходить право користування тією

частиною земельної ділянки,  на  якій 

вони  розміщені,  та 

частиною  ділянки,   яка необхідна для їх обслуговування.

При цьому зберігається порядок

надання земельних  ділянок державної або

комунальної власності, передбачений ст. 123 Земельного кодексу України, за  якою надання земельних ділянок державної або

комунальної власності  у  користування здійснюється на підставі рішень

органів виконавчої влади або органів  місцевого самоврядування. Рішення зазначених

органів приймається на  підставі  проектів землеустрою щодо відведення

земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок;

надання в   користування  земельних 

ділянок,  межі  яких 

не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у   користування   земельної  

ділянки, межі   якої встановлені  в 

натурі  (на  місцевості), 

без  зміни її цільового

призначення, здійснюється на підставі технічної 

документації  із землеустрою   щодо  

складання   документа,   що 

посвідчує  право користування

земельною ділянкою.

Таким чином, при набутті права

власності на нежитлове приміщення до нового власника не переходить автоматично

право користування земельною ділянкою, якою користувався  попередній 

власник нежитлового приміщення, а лише в межах площі розташування

будівлі та тієї частини земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування

цієї будівлі.

Попередні власники нежитлових

будівель мали в орендному користуванні 

земельну ділянку площею  9191 кв.

м , на якій знаходились  споруди площею

671 кв. м .  Позивач же  придбав будівлі гаражу та  павільйону площею 118,1 та  28,7 кв. 

відповідно. У договорі купівлі-продажу зазначено, що ці споруди

розташовані на земельній ділянці, норма якої не встановлена і буде встановлена

при видачі державного акту на право власності на земельну ділянку.

Суд апеляційної інстанції

погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що у позові позивач також не

надав нормативного обґрунтування того, що Свердловська  міська рада зобов 'язана йому надати в оренду

саме цю земельну ділянку, яку він вимагає.

Як зазначено вище, клопотання

позивача від 28.08.08 про надання йому в оренду земельної ділянки без

зазначення площі, було розглянуто на засіданні комісії по земельним питанням 17.09.08.

Представнику ТОВ „Спортивно-житловий комплекс „Олімпійське селище” було

роз'яснено, що для розгляду питання необхідна письмова відмова попередніх

землекористувачів від права користування земельною ділянкою про що свідчить

протокол комісії по земельним питанням.

Також до клопотання, яке було

направлено до Свердловської міської ради, не було додано копії договору

купівлі-продажу комплексу ринку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який би

свідчив про право власності заявника на це майно. Згідно з чим, відповідачем на

клопотання ТОВ „Спортивно-житловий комплекс „Олімпійське селище” ще додатково

було направлено відповідь від 07.10.08 № 227, в якій роз'яснено  необхідність отримання письмової  відмови попередніх землекористувачів від

права користування земельною ділянкою.

Після відмови третіх осіб від

оренди земельної ділянки площею 9122кв. м відповідачем  26.11.08 було 

прийняте рішення про припинення права користування третіми особами цією

площею, а у подальшому, позивачу за рішенням відповідача № 551 від 25.12.08

було надано право користування земельною ділянкою розміром 0,0225 га, з чим

безпідставно позивач не погодився.   

Слід зазначити, що право на оренду

земельної ділянки реалізується шляхом укладання договорів оренди на підставі

рішень органів  виконавчої влади.

Таким чином, відповідач не

розглядав заяву позивача про надання йому в оренду земельної ділянки саме

площею 2271 кв. м  (у клопотанні  від 28.08.08 

№ 001/06-1 розмір земельної ділянки взагалі відсутній), а таке

клопотання позивач надав відповідачу лише після подання позову, а саме

07.12.08.

Отже  відповідач не зобов'язаний був надати

позивачу в орендне користування земельну ділянку, площею саме 2271кв. м,

оскільки позивач не довів необхідність та законність користування такою

земельною ділянкою. Хоча у договорі купівлі-продажу від 18.08.08 зазначено,

що  позивач придбав комплекс ринку,

фактично придбана нерухомість складається з гаражу та павільйону  площею 118,1 та 28,7 кв. м відповідно, а

земельна ділянка, яка необхідна для 

обслуговування такого комплексу ринку, у договорі не зазначена; чому

попередні власники комплексу ринку мали в орендному користуванні саме площу 99

кв. м для вирішення даного спору не повинно мати значення. При цьому, слід

зазначити, що договором оренди земельної ділянки від 10.11.03 треті особи

користувалися земельною ділянкою в розмірі 9122 кв. м, на якій були  розташовані споруди площею 671 кв. м, а

позивачу вони відчужили  тільки 146 кв. м.

Крім того, за поясненням

відповідача, тільки із позовної заяви йому стало відомо, що на  земельній ділянці знаходяться споруди, які

збудовані самочинно під час користування землею третіми особами без необхідних

дозволів, актів та проектів, які вимагає 

законодавство при будівництві.

Як свідчить позов та матеріали до

нього, незаконно збудовані споруди неодноразово перепродавалися третіми особами

стороннім, угоди про що визнавалися недійсними Третейськими судами. При

будівництві самочинно збудованих споруд, їх власники не зверталися із заявою до

міської ради, як до власника земельної ділянки, про надання дозволу на

будівництво цих споруд, як того вимагає законодавство.

Щодо порушення державних інтересів,

внаслідок прийняття спірного рішення відповідачем,  про які зазначає господарський суд у

своєму  рішенні, слід зазначити про те,

що дані доводи є необґрунтованими, оскільки позивач не має права без

відповідного рішення відповідача та без укладання договору оренди користуватись

будь-якою земельною ділянкою.

Позивач зобов'язаний тільки на

законно займаній земельній ділянці додержуватись протипожежних, санітарних та

інших вимог.

Таким чином, вимоги позову про

визнання права  оренди земельної ділянки

без прийняття відповідного рішення саме по цій площі не підлягають задоволенню.

Відсутність рішення власника

земельної ділянки про надання цієї земельної ділянки в орендне  користування тягне за  собою відмову у задоволенні  позовних вимог щодо  зобов'язання відповідача укласти договір

оренди земельної ділянки площею саме 2271 кв. м. 

Місцевий господарський суд  також безпідставно зобов'язав відповідача

укласти договір оренди земельної ділянки площею 2271 кв. м   без зазначення умов цього договору, що

суперечить ст. ст. 13-16 Закону України „Про оренду землі”, ст. 123 Земельного

кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд вважає,

що апеляційну скаргу відповідача необхідно задовольнити, а рішення

господарського суду Луганської області від 13.01.09 по справі          № 9/228 пд скасувати.

Відповідно до ст. 49 Господарського

процесуального кодексу України судові витрати: державне мито у сумі  85 грн. 00 коп. та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. за позовом та витрати по сплаті

державного мита  у сумі 42 грн. 50 коп.

за апеляційною скаргою покладаються на позивача у справі.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99,

101, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального

кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії

суддів, -

П О С Т А Н О

В И В:

1. Апеляційну скаргу Свердловської

міської ради, м. Свердловськ Луганської області № 11 від 15.01.09 на рішення

господарського суду Луганської області від 13.01.09 у справі № 9/228пд  задовольнити.

2. Рішення господарського суду

Луганської області від 13.01.09 у справі                     № 9/228пд скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. У задоволенні позову відмовити.

5. Судові витрати за позовом

покласти на позивача.

6. Стягнути з Товариства з

обмеженою відповідальністю „Спортивно-житловий комплекс „Олімпійське селище”,

м. Київ, вул. сім'ї  Хохлових, б. 8, ідентифікаційний

код № 35136247, на користь Свердловської міської ради,  м. Свердловськ Луганської області, вул.

Енгельса, б. 32,  за апеляційною скаргою  державне мито у сумі 42 грн. 50 коп.

Доручити місцевому господарському

суду видати наказ.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 105

Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з

дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її

прийняття.

Головуючий суддя                                                  

         І.В. Семендяєва

Суддя                                                                                

Т.М. Баннова 

Суддя                                                                               

Т.Ф. Парамонова