Постанова

від 25.06.2007 по справі 5/162б (9/132б)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25.06.2007                                                                                          

№ 5/162б (9/132б)

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:                              Коваленка В.М.

 суддів:  

                                       Вербицької

О.В.

                                        Гарник

Л.Л.

 при секретарі:                     Котелянець О.О. 

 За участю представників:

 від кредиторів:

1)          Чернігівського регіонального управління

відкритого акціонерного товариства комерційний банк “ Надра” - Литвиненко Є.М.

(дов. № 6308 від 14.07.2006 року);

2)          Державної податкової інспекції у м.

Чернігові - Нітченко Ю.В. (дов. № 54/9/10-010 від 11.01.2007 року);

3)          сільськогосподарського товариства з

обмеженою відповідальністю “Лан-Агріко” - Костирко Ю.В. (дов. б/н від

01.08.2006 року);

4)          товариства з обмеженою

відповідальністю “Десна-Агріко” - Костирко Ю.В. (дов. б/н від 01.08.2006 року);

від розпорядника майна -  Агеєв А.В. (дов. № 01/06 від 01.06.2007

року);

за участю боржника - ОСОБА_1  (паспорт НОМЕР_1, виданий Новозаводським ВМ

УМВС України в Чернігівській області 23.01.2001 року);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернігові

 на ухвалу Господарського суду м.Києва від

30.03.2007

 у справі № 5/162б (9/132б) (Соломатiн В.Д.)

 за заявою                                

 до                                                   Суб"єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

 про                                                 

визнання боржника банкрутом

 Суть ухвали і скарги:

Ухвалою господарського суду

Чернігівської області від 30 березня 2007 року, яка прийнята у справі № 5/162б

(9/132б) (суддя - В.Д. Соломатін), за заявою суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (надалі - Боржник, Підприємець) про

визнання банкрутом, затверджена мирова угода від 28 березня 2007 року, укладена

між Боржником та комітетом кредиторів, яка передбачає розстрочку та списання

боргів, а провадження у справі припинено (т. 2 а.с. 134-136).

Державна податкова інспекція у м.

Чернігові (надалі - Кредитор, Інспекція), не погоджуючись з прийнятою судом

першої інстанції ухвалою, звернулась до Київського апеляційного господарського

суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу і

прийняти нову ухвалу, якою відмовити в затвердженні мирової угоди (т. 3 а.с.

2-4).

Представники Чернігівського

регіонального управління відкритого акціонерного товариства комерційного банку

“Надра”, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

“Лан-Агріко”, товариства з обмеженою відповідальністю “Десна-Агріко”,

розпорядника майна Підприємця та суб'єкт підприємницької діяльності - фізична

особа ОСОБА_1 у судовому засіданні не погоджуються з вимогами, що викладені

Інспекцією в апеляційній скарзі, а тому просять залишити ухвалу господарського

суду Чернігівської області від 30 березня 2007 року без змін, а апеляційну

скаргу - без задоволення з підстав, викладених, зокрема, у відзивах на

апеляційну скаргу від 22.05.2007 року, № 906 від 25.05.2007 року (т. 3 а.с. 16,

18, 29), запереченні на апеляційну скаргу (Вх. № 02-7.2/378 від 22.06.2007

року) (т. 3 а.с. 37) та наданих поясненнях (т. 3 а.с. 39-41).

Враховуючи, що матеріали справи

містять належні докази повідомлення іншого кредитора Боржника про дату і час

судового засідання по розгляду апеляційної скарги Інспекції, що підтверджується

ухвалою від 04.06.2007 року з відміткою (на зворотному боці) про направлення

копії даної ухвали сторонам у справі (т. 3 а.с. 24-25), а причини неявки

уповноважених представників вказаного кредитора суду невідомі, апеляційний

господарський суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Інспекції без

участі представників вищезгаданого кредитора Боржника.

Заслухавши усні пояснення

представників кредиторів Боржника, Боржника та представника розпорядника майна

Боржника у судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи,

апеляційний суд    

ВСТАНОВИВ:

 Ухвалою господарського суду Чернігівської

області від 13 квітня 2006 року було порушено провадження у справі № 9/132б про

банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 в

порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом"  (т. 1

а.с. 1).

Ухвалою господарського суду

Чернігівської області від 31 липня 2006 року визнані кредитори до Боржника із

відповідними сумами вимог із включенням до реєстру вимог кредиторів (т. 2 а.с.

8-9).

Розпорядник майна Боржника

звернувся до господарського суду Чернігівської області із заявою № 05/03 від

28.03.2007 року, в якій повідомляє про приєднання до матеріалів справи

протоколу зборів комітету кредиторів, згоди кредиторів на укладання мирової угоди,

тексту мирової угоди, листа-заперечення кредитора, а також, листа-повідомлення

кредиторам про збори комітету кредиторів (т. 2 а.с. 120).

Ухвалою господарського суду

Чернігівської області від 30 березня 2007 року затверджена мирова угода між

Боржником та комітетом кредиторів, яка передбачає розстрочку та списання

боргів, а провадження у справі припинено (т. 2 а.с. 134-136).

В обґрунтування своєї позиції суд

першої інстанції посилається на те, що на засіданні комітету кредиторів

28.03.2007 року вирішено укласти та підписати мирову угоду у справі, що

погоджена із заставними кредиторами Підприємця, розпорядником майна Боржника

відповідно до рішення комітету кредиторів надано мирову угоду, укладену у

письмовій формі, підписану Підприємцем та від імені кредиторів - головою

комітету кредиторів, а умовами мирової угоди констатовано загальну

заборгованість Боржника перед кредиторами та передбачено розстрочення боргів

кредиторів першої черги, та списання (прощення) - третьої та четвертої. Також,

місцевий суд зазначив, що у матеріалах справи наявні письмові погодження

заставних кредиторів на підписання мирової угоди, а проти укладання мирової

угоди з умовами прощення боргів заперечувала тільки Інспекція. Заперечення

Інспекції проти укладання мирової угоди з посиланням на п. 53 ст. 71 Закону

України “Про державний бюджет України на 2007 р.”, яким зупинено дію ч. 2 ст.

36 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом", не прийняті судом першої інстанції до уваги, оскільки

Законом України “Про державний бюджет України на 2007 р.” зупинено зобов'язання

податкового органу погодитися на розстрочку, відстрочку або прощення боргів,

але даний Закон не забороняє укладання самої мирової угоди, яка прийнята

більшістю голосів членів комітету кредиторів відповідно до вимог чинного

законодавства про банкрутство. Крім цього, місцевий суд зазначив, що для

кредиторів, щодо яких встановлено списання боргів, умови, встановлені в мировій

угоді, не гірші, ніж для інших кредиторів тієї ж черги. При цьому, місцевий суд

керувався ст.ст. 16, 36-38, 40  Закону

України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом" та ст. 86 Господарського процесуального кодексу України (надалі

- ГПК України) (т. 2 а.с. 134-136).

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників 

кредиторів Боржника, Боржника та розпорядника майна Підприємця у

відкритому судовому засіданні, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала

господарського суду Чернігівської області від 30 березня 2007 року, яка

прийнята у даній справі, є законною і обґрунтованою у зв'язку з повним

з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський

суд визнав встановленими, відповідністю висновків, викладених в ухвалі суду,

обставинам справи та правильним застосуванням норм матеріального та

процесуального права. За таких умов, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без

змін, а апеляційна скарга  Кредитора -

без задоволення.

При цьому, апеляційний суд вважає

за необхідне констатувати, що Інспекція, в порушення вимог статті 33 ГПК

України, не довела ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх

заперечень як в суді першої інстанції, так і при апеляційному провадженні.

Так, в апеляційній скарзі, скаржник

посилається на те, що у проекті мирової угоди, який був наданий Інспекції

06.03.2007 року, відсутні посилання на заперечення останньої проти укладання

даної мирової угоди, внаслідок чого були порушені права Інспекції передбачені

чинним законодавством про банкрутство. Крім того, як зазначає Кредитор, його не

було належним чином повідомлено про час і місце проведення зборів комітету

кредиторів 28.03.2007 року, у зв'язку з чим було порушено процедуру їх

проведення, проте в оскаржуваній ухвалі відсутнє жодне посилання на даний факт,

хоча він має суттєве значення для проведення процедури укладання мирової угоди.

При цьому, Інспекція вважає, що

оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права, оскільки

списання (прощення) боргів Боржника перед Кредитором порушує ч. 2 ст. 36 Закону

України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом" (надалі - Закон) та п. 53 ст. 71 Закону України “Про державний

бюджет України на 2007 рік”, яким зупинена дія на 2007 рік частини 2 статті 36

Закону.

Вказані посилання не відповідають

вимогам чинного на момент прийняття оскаржуваної ухвали законодавства про

банкрутство, викладені без урахування обставин справи та наявних у матеріалах

справи доказів та спростовуються наступним.

Згідно ст. 35 Закону під мировою

угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і

кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення

(списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Не

підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати

страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Рішення

про укладення мирової угоди від імені кредиторів  приймається комітетом кредиторів більшістю

голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі

кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову

згоду на укладення мирової угоди. Від імені кредиторів мирову угоду підписує

голова комітету кредиторів.

Частиною 2 ст. 36 Закону

передбачено, що у разі, коли умови мирової угоди, укладеної згідно з правилами

статті 35 цього Закону, передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення

(списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов'язаний погодитися на

задоволення частини вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах

такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності

підприємства. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом

повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство

до господарського суду, визнається безнадійним та списується, а податкові

зобов'язання чи податковий борг, які виникли у строк протягом трьох останніх

перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського

суду календарних років, розстрочується (відстрочується) або списується на

умовах мирової угоди. Зазначену мирову угоду підписує керівник відповідного

податкового органу за місцезнаходженням боржника.

У відповідності з частиною 3 ст. 36

Закону для конкурсних кредиторів, які не брали участі у голосуванні або

проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови

гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди,

вимоги яких віднесені до однієї черги.

Проаналізувавши вищевикладені положення

чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ч. 2

ст. 36 Закону встановлює обов'язок податкового органу погодитися на умови

мирової угоди в частині розстрочення, відстрочення або списання боргів, а

відповідно, пункт 53 ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на

2007 рік”, яким зупинена дія на 2007 рік частини 2 статті 36 Закону, зупиняє

дію даної статті саме в частині обов'язковості надання податковим органом згоди

на розстрочення, відстрочення або списання боргів, проте не забороняє укладення

мирової угоди у відповідності до вимог норм Закону з такими умовами.

Як вбачається з матеріалів справи,

а саме з протоколу № 3 від 28.03.2007 року зборів комітету кредиторів, рішення

про укладення мирової угоди між Боржником та його кредиторами, було прийнято

більшістю голосів кредиторів - членів комітету (т. 2 а.с. 121-122). Також, у

матеріалах справи наявні письмові заяви, № 16200 від 27.03.2007 року та № 503

від 26.03.2007 року, заставних кредиторів Підприємця про надання ними згоди на

укладання мирової угоди з Боржником на відповідних умовах (т. 2 а.с. 123-124,

125-126).

Оскільки мирову угоду у даній

справі укладено та підписано Боржником (що відповідає положенням п. 4 ст. 35

Закону), а від імені кредиторів - головою комітету кредиторів - Литвиненком

Є.М. (що також відповідає вимогам пунктів 3, 5 ст. 35 Закону), прийняття

рішення про укладання та підписання мирової угоди у даній справі відбулось

належними особами.

До того ж, з аналізу тексту мирової

угоди можна зробити висновок, що для Інспекції, як для кредитора, який

голосував проти укладання мирової угоди у даній справі, встановлені умови не

гірші, ніж для кредиторів - сільськогосподарське товариство з обмеженою

відповідальністю “Лан-Агріко” та товариство з обмеженою відповідальністю

“Десна-Агріко”, вимоги яких також, як і вимоги Інспекції, не забезпечені

заставою майна боржника (т. 2 а.с. 127-130).

Із вищевикладеного випливає, що

укладення мирової угоди у даній справі про банкрутство Підприємця між останнім

та його кредиторами відбулося з дотриманням вимог ст.ст. 35-37 Закону. При

цьому, списання (прощення) боргів Боржника перед Інспекцією відповідно до умов,

укладеної у даній справі, мирової угоди не порушує норми пункту 53 ст. 71

Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” та ч. 2 ст. 36

Закону, а доводи апеляційної скарги в цій частині є неналежними та викладеними

без урахування положень чинного законодавства.

До вищевикладеного, апеляційна

інстанція вважає за необхідне додати, що посилання Кредитора на його неналежне

повідомлення про час і місце проведення зборів комітету кредиторів

спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема,

листом-повідомленням № 04/03 від 26.03.2007 року кредиторам арбітражного

керуючого І.В. Пчелінцевої (т. 2 а.с. 132), а також, вже згаданим протоколом №

3 від 28.03.2007 року зборів комітету кредиторів, відповідно до якого

представник Інспекції був присутній на зборах комітету кредиторів(т. 2 а.с.

121-122), що свідчить про повідомлення Інспекції про час та місце проведення

зборів комітету кредиторів.

Доводи апеляційної скарги в

частині, що у проекті мирової угоди, який був наданий Інспекції 06.03.2007

року, відсутні посилання на заперечення останньої проти укладання даної мирової

угоди, внаслідок чого були порушені права Інспекції, апеляційна інстанція також

вважає неналежними та викладеними без урахування вимог чинного законодавства

про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону

письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні про

укладення мирової угоди чи проголосували проти укладення мирової угоди, за їх

наявності, додаються до заяви арбітражного керуючого про затвердження мирової

угоди. Згідно частини 2 зазначеної статті господарський суд зобов'язаний

заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, у якого виникли

заперечення щодо укладення мирової угоди, навіть якщо на засіданні комітету

кредиторів він голосував з укладення мирової угоди.

Таким чином, нормами Закону не

передбачено посилання у тексті мирової угоди на заперечення кредитора або

кредиторів проти укладання такої мирової угоди, а лише встановлено, що у разі

наявності таких заперечень, викладених у письмовій формі, вони додаються до

заяви арбітражного керуючого про затвердження мирової угоди. У зв'язку із

зробленим висновком та враховуючи, що письмові заперечення Інспекції №

6017/10/10-022 від 26.03.2007 року були додані до заяви розпорядника майна

Підприємця про укладання мирової угоди та наявні у матеріалах справи (т.2 а.с.

131), апеляційний господарський суд не вбачає порушення прав Кредитора у

відсутності посилань на його заперечення проти укладання мирової угоди у її

тексті. Крім цього, апеляційна інстанція звертає увагу на те, що відповідно до

протоколу судового засідання у даній справі від 30.03.2007 року (т. 2 а.с. 133)

місцевим господарським судом були заслухані усні заперечення представника

Інспекції проти укладання мирової угоди між Боржником та кредиторами, а в

оскаржуваній ухвалі (в тексті її мотивувальної частини) дані заперечення

розглянуті та викладена позиція суду з її обґрунтуванням щодо неприйняття їх до

уваги.

Із вищевикладеного випливає, що

укладення мирової угоди у даній справі про банкрутство Підприємця не порушує

права Інспекції, її умови не суперечать законодавству, а мирова угода між

Боржником та комітетом кредиторів останнього 

укладена, розглянута та затверджена судом першої інстанції оскаржуваною

ухвалою з дотриманням вимог розділу ІV Закону (“мирова угода”).

Таким чином, Інспекцією не доведено

неправомірність затвердження мирової угоди між комітетом кредиторів Боржника та

останнім, припинення провадження у справі та прийняття оскаржуваної ухвали.

Враховуючи викладене, керуючись

нормами ст.ст. 35-38 Закону України "Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 4-1, 32, 33, 34, 43, 91,

94, 99, 101 -105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу Державної податкової

інспекції у м. Чернігові залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду

Чернігівської області від 30 березня 2007 року у справі №  5/162б (9/132б) без змін.

2.Справу №  5/162б (9/132б) повернути до господарського

суду Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                     

Коваленко В.М.

 Судді                                                                                          Вербицька

О.В.

Гарник Л.Л.

 02.07.07 (відправлено)