Рішення

від 26.02.2009 по справі 24/26-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м.

Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел.

канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26"

лютого 2009 р.                                                           

Справа № 24/26-09

вх. № 1187/2-24

Суддя господарського суду Плахов О.В.

при секретарі судового засідання Колесан Д.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. 

відповідача - Бабіч О.Є., дов. № 08-11/3704/2-08 від 25.12.08 р.

розглянувши справу за позовом Фізична особа- підприємець

ОСОБА_1., м.Харків 

до  Харківська міська

рада, м. Харків  

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить

визнати за ним право приватної власності на самовільно побудовані приміщення

третього поверху №№ 108-:-145, загальною площею 1003,9 кв.м. в літ.

"А-3" по АДРЕСА_1, та взагалі на нежитлову будівлю літ."А-3"

по АДРЕСА_1, яка складається з приміщень в підвальній частині №№ І-:-ХІХ,

приміщень першого поверху №№ 1, 1а, 2, 2а, 3, 4а, 5, 9, 10, 10а, 11, 12, 13,

13а, 14-:-17, 17а, 18-:-38, 40-:-48, 48а, 49-:-63, приміщень другого поверху №№

64, 65, 67, 70-:-107 та приміщень третього поверху №№ 108-:-145, загальною

площею 4140,2 кв.м. Також позивач просить суд віднести на нього витрати по

сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та

просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, однак в судовому засіданні

проти позовних вимог позивача заперечував.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення

представників сторін, суд встановив, що згідно рішення Орджонікідзевського

районного суду м.Харкова, позивачу на праві власності належить нежитлова

будівля літ."А-2" загальною площею 3136,3 кв.м., що розташована за

адресою:АДРЕСА_1. Окрім того, рішенням Харківської міської ради позивачу надано

дозвіл на оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 0,4208 га для

реконструкції нежитлової будівлі та її подальшої експлуатації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у зв*язку з виробничою

необхідністю самочинно реконструював з надбудовою, належну йому на праві

власності, нежитлову будівлю. З метою технічної інвентаризації реконструйованої

нежитлової будівлі позивачем було замовлено та отримано в КП "Харкіське

міське бюро технічної інвентаризації" технічний паспорт, відповідно до якого

нежитлова будівля літ."А-3" по АДРЕСА_1, складається з приміщень в

підвальній частині №№ І-:-ХІХ, приміщень першого поверху №№ 1, 1а, 2, 2а, 3,

4а, 5, 9, 10, 10а, 11, 12, 13, 13а, 14-:-17, 17а, 18-:-38, 40-:-48, 48а,

49-:-63, приміщень другого поверху №№ 64, 65, 67, 70-:-107 та самовільно

побудованих приміщень третього поверху №№ 108-:-145, загальною площею 4140,2

кв.м.

Відповідно до технічного висновку будівельні конструкції

нежитлової будівлі літ."А-3" по АДРЕСА_1 дефектів та тріщин, які б

свідчили о зніженні несучої здатності не мають, знаходяться в задовільному

технічному стані. Здійснена реконструкція з надбудовою третього поверху суттєво

не вплинула на несучу здатність конструкції будівлі. Будівля придатна для

використання під швейне виробництво. Надійна експлуатація будівлі можлива без

будь-яких додаткових заходів.

Оскільки у позивача відсутнє належним чином зареєстроване право

власності на зазначений нежитловий будинок, ним пред'явлено даний позов до

суду.

Згідно з положеннями ст. 33 Господарського процесуального кодексу

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог та заперечень, а відповідно до ст. 43 Господарського

процесуального кодексу України  господарський

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на

всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин

справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності до  ст. 15

Цивільного кодексу України кожна 

особа  має право на захист свого

цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Стаття 16

Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до

суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Засобами захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, може бути визнання

права.

У відповідності до ст. 376 Цивільного кодексу України об*єкти

нерухомості вважаються самочинним будівництвом, якщо він збудований або

будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без

належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями

будівельних норм і правил.

Ст. 331 ЦКУ зазначає, що право власності на нову річ, яка створена

особою, набувається нею. Якщо право власності на нерухоме майно згідно закону

підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної

реєстрації. Ст. 19 ЗУ “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно

та їх обмежень” підставами для державної реєстрації прав на нерухоме майно

визначає, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно. П. 10

Додатку № 1 до п. 2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав

власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України

№ 7/5 від 07 лютого 2002 року серед правовстановлюючих документів, на підставі

яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна,

вирізняє рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Ч.ч. 4, 5 ст. 319 ЦКУ зазначає, що власність зобов'язує. Власник

не може використовувати право власності на шкоду інтересам інших осіб. Позивач

в судовому засіданні пояснила, що реконструкція нежитлової будівлі та її

експлуатація ніяким чином не порушило та не створює загрози порушення прав та

законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Ст. 320 ЦКУ передбачає право власника використовувати своє майно

для здійснення підприємницької діяльності. Відповідно до пояснень позивача,

вона, відповідно до зазначеного права, має намір використовувати нежитлове

приміщення в своїй господарській діяльності з метою одержання прибутку,

оскільки, відповідно до технічного висновку спірна будівля використовується в

якості швейного ательє по пошиву одягу та офісні приімщення.

З урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства

України суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання за позивачем

права власності на самовільно побудовані приміщення третього поверху №№

108-:-145, загальною площею 1003,9 кв.м. в літ. "А-3" поАДРЕСА_1, та

взагалі на нежитлову будівлю літ."А-3" по АДРЕСА_1, яка складається з

приміщень в підвальній частині №№ І-:-ХІХ, приміщень першого поверху №№ 1, 1а,

2, 2а, 3, 4а, 5, 9, 10, 10а, 11, 12, 13, 13а, 14-:-17, 17а, 18-:-38, 40-:-48,

48а, 49-:-63, приміщень другого поверху №№ 64, 65, 67, 70-:-107 та приміщень

третього поверху №№ 108-:-145, загальною площею 4140,2 кв.м., є обґрунтованими,

підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги те, що позивач просить суд судові витрати

віднести на нього, суд вважає, що  витрати

по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення

судового процесу необхідно віднести на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 47-49, 75, 82-85

Господарського процесуального кодексу України, статтями 15, 16, 319, 320, 322,

331, 376 Цивільного кодексу України, ст.134 Господарського кодексу України,

-  

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, код ІПН НОМЕР_1,

АДРЕСА_2 право власності на самовільно побудовані приміщення третього поверху

№№ 108-:-145, загальною площею 1003,9 кв.м. в літ. "А-3" поАДРЕСА_1,

та взагалі на нежитлову будівлю літ."А-3" по АДРЕСА_1, яка

складається з приміщень в підвальній частині №№ І-:-ХІХ, приміщень першого

поверху №№ 1, 1а, 2, 2а, 3, 4а, 5, 9, 10, 10а, 11, 12, 13, 13а, 14-:-17, 17а,

18-:-38, 40-:-48, 48а, 49-:-63, приміщень другого поверху №№ 64, 65, 67,

70-:-107 та приміщень третього поверху №№ 108-:-145, загальною площею 4140,2

кв.м.

Витрати по сплаті державного мита та коштів на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача.

Рішення підписано “26” лютого 2009 року.

Оригінал рішення від “26” лютого 2009 року знаходиться в

матеріалах судової справи № 24/26-09.

Суддя                                                                                           

Плахов О.В.