Постанова

від 21.09.2015 по справі 24/26-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2015 р. Справа № 24/26-09

У складі колегії суддів: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю:

від заявника апеляційної скарги - ОСОБА_1 (за довіреністю від 17.07.2015р.),

від позивача - ОСОБА_2 ( за довіреністю від 24.03.2015р.);

ліквідатора ФОП ОСОБА_3 арбітражного керуючого Косиневського М.А. (свідоцтво № 980 від 23.05.2013р.) призначений ухвалою господарського суду Харківської області від 18.11.2014р. у справі № 922/3641/13;

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_5 (вх.№ 4142 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від "26" лютого 2009 р. у справі № 24/26-09

за позовом ФОП ОСОБА_3, м. Харків

до Харківської міської ради, м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.02.2009р. у справі № 24/26-09 (суддя Плахов О.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (код ІПН НОМЕР_1, 61135, АДРЕСА_1) право власності на самовільно побудовані приміщення третього поверху №№ 108-145, загальною площею 1003,9 кв. м по АДРЕСА_2 та взагалі на нежитлову будівлю по АДРЕСА_2, яка складається з приміщень в підвальній чкастині №№ 1-ХІХ, приміщень першого поверху №№1, 1а, 2, 2а,3, 4а,5,9,10,10а,11,12,13,13а,14-17, 17а, 18-38,40-48,48а, 49-63, приміщень другого поверху №№ 63,65,67,70-107 та приміщень третього поверху №№108-145 загальною площею 4140,2 кв. м. Витрати по сплаті державного мита покладені на позивача.

ФО ОСОБА_5 не погодився з прийнятим у справі рішенням, вважає, що прийняте у справі рішення стосується його прав та охоронюваних законом інтересів і 04.08.2015р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на незаконність прийнятого у справі рішення просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2009р. у справі № 24/26-09 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.08.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 21.09.2015р.

Від ліквідатора ФОП ОСОБА_3 надійшло клопотання (вх. 13230 від 21.09.2015р.), в якому він просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ПАТ "ОТП Банк". Клопотання мотивоване тим, що майно, визнання права власності на яке є предметом позовних вимог у даній справі, знаходиться в іпотеці ПАТ "ОТП Банк".

Від ліквідатора ФОП ОСОБА_3 надійшло клопотання (вх. 13231 від 21.09.2015р.), в якому він просить зупинити провадження у справі № 24/26-09 до прийняття рішення у справі про визнання недійсним договору позики на будівництво від 15.04.2008р. у справі № 922/3641/13.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання 21.09.2015р. уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення (а.с. 60).

Пунктом 6 резолютивної частини ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 10.08.2015р. сторони попереджені, що у разі неявки їх представників до судового засідання та ненадання витребуваних документів справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У п. 3.9.2. постанови пленуму ВГС України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" надано господарським судам наступні роз'яснення: у випадку нез'явлення в засідання суду представників обох сторін або однієї із них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи викладене та враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, судова колегія вважає, що сторонам створені належні умови для реалізації їх процесуальних прав та приходить до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість її розгляду за наявними у ній матеріалами за відсутністю представника відповідача.

В судовому засіданні 21.09.2015р. ліквідатор ФОП ОСОБА_3 оголосив суду зміст поданих клопотань про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ "ОТП Банк" та про зупинення розгляду справи.

Представник заявника апеляційної скарги заперечував проти заявлених клопотань.

Представник позивача заперечував проти заявлених клопотань.

Розглянувши клопотання ліквідатора ФОП ОСОБА_3 (вх. 13230) про залучення до участі у справі в якості третьої особи ПАТ "ОТП Банк" дійшла висновку про відмову в його задоволенні, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Підставою залучення до участі у справі в якості третьої особи ліквідатор зазначає, що спірне приміщення, спір про право власності якого є предметом позову у даній справі, знаходиться в іпотеці у ПАТ "ОТП Банк". На підтвердження зазначеної підстави ліквідатором додано належним чином завірену копію договору іпотеки.

Як вбачається з довору іпотеки, на який посилається ліквідатор в обґрунтування заявленого клопотання, він укладений 23.04.2008р. між "ОТП Банком" та громадянкою України ОСОБА_3 Отже, стороною даного договору є фізична особа ОСОБА_3 тоді як стороною у даній справі про визнання права власності є фізична особа - підприємець ОСОБА_3

Позовними вимогами у даній справі є визнання права власності за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3

Ліквідатором не надано належних доказів на підтвердження того, що прийняття рішення у даній справі про визнання права власності за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 може вплинути на права та обов'язки ПАТ "ОТП Банк".

Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що ліквідатором безпідставно заявлене клопотання про залучення в якості третьої особи у даній справі ПАТ "ОТП Банк", оскільки стороною іпотечного договору, на який посилається ліквідатор, є фізична особа, яка не є учасником провадження у даній справі.

Щодо клопотання ліквідатора (вх. 13231) про зупинення провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Пунктом 3.16. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" надано судам наступні роз'яснення: статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи , що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Предметом розгляду даної справи є визнання права власності на самочинно збудовані приміщення.

В клопотанні (вх. 13231) ліквідатор просить зупинити розгляд даної справи до прийняття судового рішення за заявою про визнання недійсним договору позики грошових коштів на будівництво від 15.04.2008р. До клопотання додано копію заяви про визнання недійсним договору позики з відміткою канцелярії господарського суду.

Однак, судова колегія вважає, що ліквідатором не наведено жодних обґрунтувань, яким чином розгляд заяви про визнання недійсним договору позики вплине на встановлення обставин даної справи, предметом розгляду якої є визнання права власності на самочинно збудовані приміщення. Крім того, судова колегія звертає увагу, що ліквідатором не надано доказів, що зазначена заява про визнання недійсним договору призначена до розгляду.

Враховуючи викладене, судова колегія відмовляє у задоволенні клопотання ліквідатора (вх. 13231) про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 21.09.2015р. представник заявника апеляційної скарги підтримав її вимоги в повному обсязі на наполягав на її задоволенні. Оголосив суду свої доводи та обґрунтування.

В судовому засіданні 21.09.2015р. представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги частково, а саме, в частині вимог щодо права власності на самовільно збудовані приміщення 3-го поверху по АДРЕСА_2.

В судовому засіданні 21.09.2015р. ліквідатор боржника заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі в межах ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Стосовно наявності у заявника апеляційної скарги права на апеляційне оскарження.

Відповідно до статті 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду.

У п. 5-2 постанови пленуму Вищого господарського суду "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011р. надано господарським судам наступні роз'яснення у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 заявлено позов до Харківської міської ради про визнання права власності за ФОП ОСОБА_3 на самовільно побудовані приміщення третього поверху загальною площею 1003,9 кв. м по АДРЕСА_2 та взагалі нежитлову будівлю по АДРЕСА_2, яка складається з приміщень в підвальній частині №№ 1-ХІХ, приміщень першого поверху №№ 1, 1а, 2, 2а,3,4а,5,9,10,10а,11,12,13,13а,14-17,17а,18-38,40-48,48а,49-63, приміщень другого поверху №№ 64,65,67,70-107 та приміщень третього поверху №№ 108-145, загальною площею 4140,2 кв.м.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.02.2009р. у даній справі позовні вимоги задоволені повністю.

Як вбачається з матеріалів справи 15.04.2008р. між ФОП ОСОБА_3 та ФО ОСОБА_5 укладено договір позики на будівництво відповідно до умов якого ФО ОСОБА_5 (позикодавець) передає ФОП ОСОБА_3 (позичальнику) грошові кошти на будівництво третього поверху по АДРЕСА_1 в сумі 400000 грн. Підписанням цього договору позичальник підтверджує факт одержання ним від позикодавця грошових коштів у визначеній договором сумі. Договором сторони узгодили, що у разі прострочення повернення позики або її неповернення у розмірі та у строки, визначені умовами цього договору до позикодавця переходить право власності на збудоване приміщення третього поверху по АДРЕСА_1.

Заявником апеляційної скарги зазначено, що ФОП ОСОБА_3 не виконано взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми позики, отже, відповідно умов договору ОСОБА_5 має право на визнання за ним права власності на збудовані приміщення третього поверху по АДРЕСА_2

В судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду представник ФОП ОСОБА_3 підтвердив факт укладення договору позики та зазначив, що позика не повернута, отже, дійсно, ОСОБА_5 має право на визнання за ним права власності на приміщення третього поверху по АДРЕСА_2

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Харківської області зачіпає права заявника апеляційної скарги ОСОБА_5

З апеляційної скарги вбачається, що в якості підстави для скасування оскаржуваного рішення апелянт вказує, відповідно до умов договору позики право власності на збудовані приміщення третього поверху переходять до нього, а не до позивача.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та перевіривши рішення господарського суду першої інстанції на предмет його законності та відповідності нормам матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню, однак з інших підстав та мотивів, ніж ті, що викладені в апеляційній скарзі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.10.2007р. у справі № 2-3248/07 задоволено позовні вимоги фізичної особи ОСОБА_3 Визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлову будівлю загальною площею 3136,3 кв. м., що розташована за адресою АДРЕСА_2

Рішення вступило в законну силу не оскаржено у встановленому законом порядку.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії витягу з реєстру права власності на нерухоме майно за фізичною особою особою ОСОБА_3 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю загальною площею 3136,3 кв. м в м. АДРЕСА_2 на підставі рішення суду у справі № 2-3248/07 від 04.10.2007р.

У 2008 році ФОП ОСОБА_3 здійснила самовільну надбудову третього поверху до вищезазначеного приміщення площею 1003,9 кв. м. та звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила визнати право власності на самочинно збудоване приміщення третього поверху та все приміщення в цілому.

Задовольняючи позовні щодо визнання права власності на самочинно добудовані приміщення третього поверху, господарський суд вважав, що позовні вимоги законні та обґрунтовані та дійшов висновку про їх задоволення.

Однак, судова колегія вважає такі висновки суду першої інстанції передчасними та невідповідними вимогам закону з огляду на наступне.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України об'єкти нерухомості вважаються самочинним будівництвом, якщо він забудований або будується на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Як встановлено судовою колегією, судом першої інстанції при прийнятті рішення про задоволення позовних вимог в частині новозбудованого третього поверху не звернуто увагу, що порядок та момент набуття права власності на новостворене майно урегульовано статтею 331 Цивільного Кодексу.

Так, згідно частини 2 статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Необхідність прийняття закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, передбачена і Законами України "Про основи містобудування", "Про планування і забудову територій".

Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про прийняття новозбудованого третього поверху приміщення по АДРЕСА_2 до експлуатації.

Зазначені положення закону не враховані господарським судом першої інстанції при прийнятті рішення, що стало підставою помилкових висновків, які покладені в основу оскаржуваного рішення.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що задовольняючи позовні вимоги про визнання права власності за ФОП ОСОБА_3 на всю нежитлову будівлю по АДРЕСА_2, господарським судом не враховано того, що існує рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова у справі № 2-3248/07, яким право власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_2 площею 3136,3 кв.м (перший та другий поверх) вже визнано за фізичною особою ОСОБА_3

Враховуючи викладене, у господарського суду Харківської області не було підстав для задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_3

Зважаючи на викладене, рішення господарського суду Харківської області у даній справі не відповідає нормам матеріального та процесуального права, прийнято при неповному з'ясуванні обставин справи, які мають значення для справи, що є підставою для його скасування та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1, п. 4 ст. 104, 105 ГПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_5 задовольнити.

Скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26 лютого 2009 р. у справі № 24/26-09.

Прийняти нове рішення. В позові відмовити.

Стягнути з заявника апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_5 (ід. номер НОМЕР_2) на користь державного бюджету України (УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999654, банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області код банку отримувача 851011, рахунок отримувача 31216206782003, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 86,50 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 28.09.15

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Шутенко І.А.