Ухвала
від 15.06.2015 по справі 2а-6930/10/1270
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2015 року м. Київ К/9991/9804/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.11.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011

у справі №2а-6930/10/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт-Експорт»

до 1) Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську, 2) Головного управління Державного казначейства України в Луганській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.11.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 20.08.2010 № 0000552360/0, прийняте Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у місті Луганську у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт Експорт» в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов?язань наступних періодів) за січень 2010 року у розмірі 2887254,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України (код бюджетної класифікації доходів 14010200 «Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт Експорт» (м. Луганськ, вул. Цимлянська, 2, код ЄДРПОУ 35155783, індивідуальний податковий номер 351557812368, р/р 260074731 в ВАТ «ЕРСТЕ БАНК» м. Київ, МФО 380009) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за січень 2010 року у сумі 2887254,00 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1 , у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права. До касаційної скарги приєдналась прокуратура Луганської області.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час ті місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем-1 проведена невиїзна документальна перевірка з питань достовірності нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства у банку за листопад грудень 2009, січень лютий 2010 року, за результатами якої складено акт № 614/23-616/35155783 від 19.08.2010.

Перевіркою встановлено порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.3.1, п.7.3, п.п.7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого неможливо підтвердити ТОВ «Принт-Експорт» заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2010 року на суму 2887254 грн., оскільки враховуючи дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобов?язань контрагентів на рівні ДПА України неможливо проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробника, або імпортера.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення рішення №0000552360/0 від 20.08.2010, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов?язань наступних періодів) з податку на додану вартість за січень 2010 року у розмірі 2887254,00 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного пункту Закону регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Наявність у позивача бюджетного відшкодування за січень 2010 року на суму 2887254 грн. відповідачем не заперечується, спірним є факт його підтвердження, оскільки за висновками відповідача, не підтверджена сплата ПДВ до бюджету постачальниками позивача у вищезазначених періодах у 2-3 ланцюгу постачання.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону).

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що позивачем формування податкового кредиту у вищезазначених періодах здійснено у відповідності з вимогами закону, на підставі належних первинних документів, які доводять факт поставки продукції та проведення її оплати в повному обсязі, та наявність яких податковим органом не заперечується.

Щодо висновків відповідача про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування з огляду на не підтвердження даних зустрічними перевірками контрагентів позивача у ланцюгу постачання до товаровиробника за даними програмного продукту «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», то судами попередніх інстанцій правильно зазначено, що відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявленні до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Закон України «Про податок на додану вартість» не пов'язує право покупця - платника податку на додану вартість на податковий кредит з обов'язком продавця - платника податку на додану вартість самостійно визначати суму податкового зобов'язання та сплатити її до бюджету.

Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Не можуть бути підставою для інших висновків і доводи відповідача, що спірні операції не мали реального товарного характеру, оскільки вони засновані на припущеннях, що суперечить ст.159 КАС України. Відповідачем не було встановлено під час перевірки відсутності фактичної поставки товару позивачеві за спірними операціями, та не проведення ним розрахунків за отриманий товар, а також не надано таких доказів і в суді.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За встановлених обставин, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції з мотивів наведених у касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.11.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239 1 КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун

СудВищий адміністративний суд України
Дата ухвалення рішення15.06.2015
Оприлюднено22.06.2015
Номер документу45349468
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-6930/10/1270

Ухвала від 15.09.2010

Адміністративне

Луганський окружний адміністративний суд

К.Ю. Широка

Ухвала від 12.10.2010

Адміністративне

Луганський окружний адміністративний суд

К.Ю. Широка

Ухвала від 06.01.2011

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Гайдар Андрій Володимирович

Ухвала від 06.01.2011

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Гайдар Андрій Володимирович

Ухвала від 08.10.2015

Адміністративне

Верховний Суд України

Панталієнко П.В.

Ухвала від 06.10.2015

Адміністративне

Верховний Суд України

Панталієнко П.В.

Ухвала від 15.06.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Ланченко Л.В.

Ухвала від 15.06.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Ланченко Л.В.

Ухвала від 30.04.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Ланченко Л.В.

Ухвала від 01.02.2011

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Гайдар А.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні