Постанова

від 16.06.2015 по справі 922/1116/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2015 р. Справа № 922/1116/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І. , суддя Івакіна В.О. , суддя Шепітько І.І.

при секретарі Довбиш А.Ю.,

за участю

прокурора - Івер Ю.С. (посвідчення №020188, від 03.09.2013 року),

представників:

1- го позивача - Сосіна І.О. (довіреність № 01/01-24/05-14, від 08.01.2014 року),

2- го позивача - Настусечко Д.Д. (довіреність № 08-11/1598/2-15, від 09.04.2015 року),

відповідача - Бондаренко І.Е., (довіреність №61, від 11.06.2015 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора (вх.2889Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 22 квітня 2015 року у справі № 922/1116/14,

за позовом Першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі: 1. Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків 2. Харківської міської ради, м. Харків,

до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича фірма "Сенсор", м. Харків

про стягнення 74436,16 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Перший заступник прокурора міста Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (1-го позивача) та Харківської міської ради (2-го позивача) до ПАТ "Науково-виробнича фірма "Сенсор" (відповідача) про стягнення шкоди у розмірі 74436,16 грн., заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки, на користь місцевого бюджету на розрахунковий рахунок 33111331700008 у Жовтневому районі м. Харкова, УДКСУ у Жовтневому районі м. Харкова 37999612, МФО - 851011, для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.04.2015 року у справі № 922/1116/14 (головуючий суддя Макаренко О.В. суддя Бринцев О.В., суддя Лавренюк Т.А.) в позові відмовлено.

Прокурор із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Перший позивач державна екологічна інспекція надала підтримку на апеляційну скаргу (вх.№8395, від 27.05.2015 року), в якому просила апеляційну скаргу прокуратури Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 22.04.2015 року по справі № 922/1116/14 задовольнити у повному обсязі, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора, представників першого позивача, другого позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням господарського суду Харківської області від 31.07.2014 р. у справі № 922/1116/14 у позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 р. рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2014 р. у справі № 922/1116/14 скасовано та винесено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Постановою Вищого господарського суду від 19.11.2014 р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 р. та рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2014 р. у справі №922/1116/14 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Матеріалами справи підтверджено, що ПрАТ "НВФ "Сенсор" діє на підставі Статуту, зареєстрованого виконавчим комітетом Харківської міської ради від 20.09.2012 р. за № 14801050007021240. Основним видом діяльності ПрАТ "НВФ Сенсор" є виробництво інструментів і обладнання вимірювальної техніки.

Рішенням 26 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 23.10.2008 р. № 2604 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів (№ 274/08)" ПрАТ "НВФ "Сенсор" надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,4 га, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Ломоносова, 49 (т. 1 а.с. 39-53).

На підставі направлення на проведення планового заходу від 15.04.2013 р. №537/01-03 та наказу від 15.04.2013 р. №537/01-03 представниками Державної екологічної інспекції в Харківській області (1-го позивача) з 16 по 29.04.2014 року було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами в діяльності ПрАТ "НВФ "Сенсор".

За результатами перевірки був складений акт № 537/01-03/06-11 від 29.04.2013 року перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (т. 1 а.с. 16-31), яким було встановлено наступне: в ході діяльності підприємства утворюються відпрацьовані люмінесцентні лампи, мастила, металева стружка, промислові відходи та тверді побутові відходи; дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел відсутній, що є порушенням ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"; дозвіл та ліміти на розміщення і утворення відходів у 2013 р. відсутні, що є порушенням ст. ст. 17, 32, 33 Закону України "Про відходи", ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього середовища"; в ході перевірки при обстеженні земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Ломоносова, 49, виявлено факт засмічення, а саме: розміщення деревини, поліетилену, скла, пластикових бутилів, промислових відходів та відходів цегли на земельних ділянках без твердого покриття, тобто на відкритому ґрунті, площею 14,04 м2 та 18,15 м2 (про що складено Акт обстеження засміченої земельної ділянки № 537/01-03/06-11/засм. від 23.04.2013 р., т. 1 а.с. 35-36), що є порушенням ст. 17 Закону України "Про відходи", ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" та ст.ст. 35, 93 Закону України "Про охорону земель"; при натуральному обстеженні місць видалення відходів було виявлено, що в баках для зберігання сміття відбулось змішування відходів паперу, поліетилену, склобою та з твердими побутовими відходами, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що є порушенням ст. 17 Закону України "Про відходи"; договір на надання послуг з утилізації використаної тари та пакувальних матеріалів згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 року № 915 відсутній, що є порушенням ст. 17, 23 Закону України "Про відходи"; первинний поточний облік відходів, тари і пакувальних матеріалів за формою 1-ВТ, що утворюються, зберігаються та видаляються на ПрАТ "НВФ "Сенсор" не ведеться, договір з метою утилізації та вивозу твердих побутових та відходів 1 класу небезпеки відсутній, що є порушенням ст. 17 Закону України "Про відходи"; паспортизація та інвентаризація відходів відсутня, що є порушенням ст. ст. 24, 26 Закону України "Про відходи"; відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 року № 212 "Про затвердження критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю)", станом на 29.04.2013 року ПрАТ "НВФ "Сенсор" відноситься до низького ступеня ризику.

При натурному обстеженні орендованої відповідачем земельної ділянки інспектор виявив розміщення відходів з деревини, поліетилену, скла, пластикових бутилів площею 14,04 м2 та розміщення промислових відходів та відходів цегли площею 18,15 м2 на земельних ділянках без твердого покриття, тобто на відкритому ґрунті, про що склав акт обстеження засміченої земельної ділянки № 537/01-03/06-11/засм. від 23.04.2013 р., який отримав директор ПрАТ "НВФ "Сенсор" Бондаренко О.Г. В акті міститься примітка директора про те, що на момент підписання акту засмічення земельних ділянок усунуті (т. 1 а.с. 35-36).

З метою усунення порушень, виявлених під час здійснення планової перевірки, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Коваленко Р.О. винесено припис від 30.04.2013 року № 06-22-84, яким було зобов'язано ПрАТ "НВФ "Сенсор" усунути порушення природоохоронного законодавства, виявлені під час планової перевірки у строки, визначені в приписі (т. 1 а.с. 37-38).

У зв'язку із виявленими порушеннями Державною екологічною інспекцією у Харківській області було здійснено розрахунки розміру шкоди, спричиненої засміченням земельних ділянок. Згідно з наданими розрахунками розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки площею 18,15 м2, складає 41970,06 грн., а земельної ділянки площею 14,04 м2 - 32466,10 грн., загальний розмір шкоди становить 74436,16 грн. (т. 1 а.с. 97-99).

Дані розрахунки разом з претензіями № 195 та № 196 від 30.07.2013 року про сплату шкоди у добровільному порядку надіслано на адресу відповідача (т. 1 а.с. 56-57, 60-61). Однак, відповідач в добровільному порядку нараховані суми шкоди не сплатив, що і стало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Враховуючи обставини справи та спірні правовідносинам сторін, з урахуванням вказівок касаційної інстанції у даній справі, колегія суддів виходить з наступного.

Предметом розгляду даної справи є спір про стягнення з відповідача, як користувача земельних ділянок, шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення цих земельних ділянок, у розмірі 74436,16 грн.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотримуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Пунктом "в" ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Згідно з п. п. "а", "б" ч. 1 ст. 42 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; самовільне розміщення чи видалення відходів.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

На підтвердження факту протиправної поведінки з боку відповідача прокурор посилається на акт № 537/01-03/06-11 від 29.04.2013 року перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами та акт обстеження засміченої земельної ділянки (до акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства) від 23.04.2013 р. №537/01-03/06-11/зас., якими встановлено факти засмічення відповідачем спірних земельних ділянок.

Стосовно заподіяння відповідачем шкоди внаслідок засмічення земельних ділянок колегія суддів встановила наступне.

Згідно ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 43 цього ж Закону унормовано, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Пунктами 1.2 та 1.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, передбачено, що ця Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності. Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Відповідно до пункту 3 цієї Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Аналіз викладених вище нормативних приписів надає суду підстави для висновку про те, що при вирішенні питання щодо наявності шкоди суд повинен обов'язково встановити, а прокурор та позивачі повинні довести, не лише сам факт засмічення земельної ділянки відповідачем, а і той факт, що таке засмічення призвело або могло призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

З метою встановлення цих обставин судом першої інстанції було призначено судову інженерно-екологічну експертизу.

Проведення даної експертизи було доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, однак відповідач вартість робіт по проведенню судової експертизи №1923 не оплатив, у зв'язку з чим судова інженерно-технологічна експертиза була знята Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса з провадження без виконання (т. 2 а.с. 144). Державна екологічна інспекція у Харківській області також відмовилася сплатити вартість даної судової експертизи.

При цьому ані прокурором, ані позивачами не надано до суду жодних інших належних та допустимих доказів на підтвердження того, що зафіксовані в актах дії відповідача (засмічення земельних ділянок) призвели або могли призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора є необґрунтованою, безпідставною і підлягає залишенню без задоволення, оскільки апелянт не довів ті обставини, на які він посилався в апеляційній скарзі, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції

Колегія суддів, з урахуванням зазначеного дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення, обґрунтовано, з урахуванням матеріалів справи, тому рішення господарського суду Харківської області від 22 квітня 2015 року у справі № 922/1116/14 підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 33, 43, 85, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, Господарського процесуального кодексу України судова колегія Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 22 квітня 2015 року у справі № 922/1116/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 18.06.2015 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Шепітько І.І.