Рішення

від 11.06.2015 по справі 910/4368/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2015Справа №910/4368/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотем» в особі ліквідатора ТОВ «Тотем», арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В.

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна спілка»

про визнання додаткової угоди недійсною

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна спілка» про визнання недійсною додаткової угоди від 20.02.2012р. про припинення угоди про дольову участь у будівництві №2/03-1 від 28.03.2005р., що була укладена між ТОВ «Тотем» та ТОВ «Архітектурно-будівельна спілка».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткова угода по припинення угоди про дольову участь у будівництві №2/03-1 від 28.03.2005р. укладена під впливом помилки, оскільки не було враховано, що виклавши та підписавши текст Додаткової угоди в редакції від 20.02.2012р., не враховано майнові інтереси ТОВ «Тотем», що мають істотне значення для банкрута. ТОВ «Тотем», укладаючи Додаткову угоду про припинення Угоди про дольову участь у будівництві №2/03-1 від 28.03.2005р. мало єдину мету - припинити зобов'язання перед фізичними особами та не мало на меті припиняти взаємовідносини з ТОВ «Архітектурно-будівельна спілка», в частині власних майнових інтересів.

Таким чином, посилаючись на ст.ст. 215, 229, 257 ЦК України позивач просить суд визнати додаткову угоду від 20.02.2012р. про припинення угоди про дольову участь у будівництві №2/03-1 від 28.03.2005р. недійсною.

Ухвали суду надсилались за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 21, оф. 1/4.

Відповідно до ст. 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

На призначені судові засідання представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, хоча про дату та час їх проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчать наявні у матеріалах справи оригінали поштових відправлень, з яких слідує, що поштова кореспонденція з ухвалами суду про призначення судових засідань була вручена відповідачу 06.04.2015р., 08.05.2015р., 29.05.2015р.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

Оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши обставини та докази необхідні для розгляду справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.03.2005 року між позивачем, як учасником та відповідачем, як інвестором було укладено Угоду про дольову участь у будівництві №2/03-1 (надалі - Угода).

Відповідно до пункту 1.1 Угоди учасник надає інвестору грошові кошти з метою участі у будівництві житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Герцена, 32, а інвестор по завершенню будівництва передає учаснику частину зведеної будови на умовах і обсягах визначених Угодою.

Об'єктом Угоди є будівництво житлового будинку за адресою: м. Київ, узвіз Герцена, 32 у Шевченківському районі м. Києва (пункт 2.1 Угоду).

Відповідно до пункту 2.2 Угоди запланований строк завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію - III квартал 2007 року.

Додатковою угодою №1 від 19 серпня 2005 року сторонами внесено зміни до п.п. 3.7, 6.1 Угоди, а саме визначено, що по завершенню повного циклу будівельних робіт «Інвестор» передає, а Учасник приймає по Акту прийому-передачі 2000 кв.м. житлової площі. Конкретний перелік квартир буде додатково узгоджений сторонами у додатковій угоді. Учасник зобов'язується перерахувати грошові кошти у розмірі 7 500 000 (сім мільйонів п'ятсот тисяч) грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ (20%) на розрахунковий рахунок інвестора у строк до 01 листопада 2005 року.

18 серпня 2005 року сторонами було підписано Додаткову угоду №2 щодо попереднього розподілу квартир у житлових будинках за адресою: м. Київ, узвіз Герцена, 32 у Шевченківському районі м. Києва, за умовами якої інвестор має передати учаснику 26 квартир загальною площею 2006, 87 кв.м.

Судом встановлено, що в провадженні господарського суду міста Києва розглядалась справа №910/8139/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотем» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна спілка» про стягнення 475 000 грн.

11.08.2014р. рішенням у справі №910/8139/14 у задоволенні позову відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили.

Відповідно до абз. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини встановлені у рішенні суду №910/8139/14 є преюдиціальними в розумінні частини третьої статті 35 ГПК та не доводяться знову у вказані справі.

Так, у вказаній справі судом встановлено, що позивач виконав зобов'язання за угодою, перерахувавши грошові кошти у розмірі 7 500 000 грн. відповідачу, що підтверджується такими платіжними дорученнями: №3 від 26.09.2005р., №4 від 08.09.2005р., №7 від 28.09.2005р., №8 від 14.09.2005., №9 від 02.09.2005р., №9 від 04.10.2005р., №28 від 06.10.2005р., №32 від 07.10.2005р., №39 від 12.10.2005р., №44 від 14.10.2005р., №48 від 19.10.2005р., №50 від 20.10.2005р., №55 від 24.10.2005р., №62 від 25.10.2005р., №168 від 28.03.2005р., №204 від 07.04.2005р., №218 від 15.04.2005р., №220 від 18.04.2005р., №254 від 28.04.2005р., №287 від 16.05.2005р., №283 від 16.05.2005р., №298 від 18.05.2005р., №306 від 24.05.2005р., №319 від 27.05.2005р., №323 від 31.05.2005р., №348 від 03.06.2005р., №352 від 09.06.2005р., №355 від 14.06.2005р., №363 від 17.06.2005р., №370 від 22.06.2005р., №374 від 24.06.2005р., №399 від 12.07.2005р., №405 від 22.07.2005р., №430 від 04.08.2005р., №435 від 05.08.2005р., №443 від 09.08.2005р., №454 від 10.08.2005р., №470 від 17.08.2005р., №472 від 19.08.2005р., №478 від 23.08.2005р.

Позивач зазначає, що до теперішнього часу відповідач свої зобов'язання згідно Угоди не виконав, квартири у житлових будинках за адресою: м. Київ, узвіз Герцена, 32 у Шевченківському районі м. Києва загальною площею 2006,87 кв.м. не передав.

20.02.2012р. між сторонами було укладено Додаткову угоду про припинення Угоди про дольову участь у будівництві №2/03-1 від 28.03.2005р. (надалі - Додаткова угода).

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди сторони, керуючись ст. 599 ЦК України припиняють Угоду №2/03-1 від 28.03.2005р. про дольову участь у будівництві житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Герцена, 32 у Шевченківському районі м. Києва.

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди у зв'язку з тим, що сторона 1 (ТОВ «Архітектурно-будівельна спілка») прийняла на себе зобов'язання перед інвесторами-фізичними особами, з якими у сторони 2 (ТОВ «Тотем») виникли договірні відносини відповідно до угод про пайову участь у будівництві житлового будинку, за адресою: м. Київ, вул. Герцена, 32 у Шевченківському районі м. Києва на суму 7 500 000 (сім мільйонів п'ятсот тисяч гривень), включаючи ПДВ, а сторона 2 (ТОВ «Тотем») передала стороні 1 (ТОВ «Архітектурно-будівельна спілка») всі дійсні угоди сторони 2 (ТОВ «Тотем») про пайову участь у будівництві житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Герцена, 32 у Шевченківському районі м. Києва з інвесторами-фізичними особами, Угода є виконаною належним чином відповідно до положень ст. 599 Цивільного кодексу України, а саме: зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Додаткова угода підписана уповноваженими особами, а саме, від позивача - Директором Білоусом Олександром Олександровичем та від відповідача - Директором Кавацюком Тарасом Марковичем, які діяли на підставі Статутів, та скріплено печатками.

Додаткова угода є чинною з моменту її підписання сторонами (пункт 3 Додаткової угоди).

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди зобов'язання сторін за Угодою припиняються з моменту набрання чинності Додатковою угодою.

Таким чином, зобов'язання сторін за Угодою №2/03-1 від 28.03.2005р. про дольову участь у будівництві житлового будинку припинилися з 20 лютого 2012 року.

Ліквідатор ТОВ «Тотем» вважає, що вказана Додаткова угода про припинення Угоди про дольову участь у будівництві №2/03-1 від 28.03.2005р. є такою, що укладена внаслідок помилки.

Позивач на підтвердження вказаних обставин пояснює суду, що керівництвом ТОВ «Тотем» було прийнято рішення зменшити кредиторську заборгованість перед фізичними особами по угодах про пайову участь у будівництві Об'єкту, шляхом підписання Додаткової угоди про припинення Угоди про дольову участь у будівництві №2/03-1 від 28.03.2005р. ТОВ «Тотем», укладаючи Додаткову угоду про припинення Угоди про дольову участь у будівництві №2/03-1 від 28.03.2005р. мало єдину мету - припинити зобов'язання перед фізичними особами та не мало на меті припиняти взаємовідносини з ТОВ «Архітектурно-будівельна спілка», в частині власних майнових інтересів. Однак, укладаючи угоду було допущено помилку, оскільки не було враховано, що виклавши та підписавши текст Додаткової угоди в редакції від 20.02.2012р., не враховано майнові інтереси ТОВ «Тотем», що мають істотне значення для банкрута, адже мова йде про десятки мільйонів гривень, які, в разі отримання банкрутом, будуть сплачені на погашення кредиторської заборгованості, яка на сьогодні становить - 13961168,72 грн.

Як висновок Позивач вважає, що наведені вище аргументи є достатніми для визнання недійсною Додаткову угоду від 20.02.2012р. про припинення Угоди про дольову участь у будівництві №2/03-1 від 28.03.2005р., яка укладена між ТОВ «Тотем» та ТОВ Архітектурно-будівельна спілка».

Причиною даного спору є питання щодо наявності підстав для визнання Додаткової угоди недійсною на підставі ст.ст. 215, 229 ЦК України.

Суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими, у зв'язку з чим такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 229 ЦК України передбачено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Договори вчинені під помилкою відносяться до договорів вчинених з недоліком волі. Помилка - це неправильне сприйняття особою фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна було б вважати, що правочин не був би вчинений.

Не має правового значення помилка у мотивах правочину (тобто в обставинах, у зв'язку з якими особа вчиняє правочин) або незнання стороною правочину норм законодавства. Помилка внаслідок власного недбальства чи незнання закону однією із сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Суд вказує, що обставини, щодо яких помилилася сторона правочину мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов'язань, які виникли з правочину, і не пов'язане з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину.

Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

У позовній заяві позивач розраховує свій можливий прибуток як різниця між вартістю 1 кв.м. придбаного у ТОВ «Архітектурно-будівельна спілка» - 3 737,16 грн. та різницею вартості 1 кв.м. проінвестованого фізичним особам, відповідно до угод по пайову участь у будівництві (всього укладено 12 Угод). Також, прибуток ТОВ «Тотем» щодо реалізації 16 квартир будинку по узвозу Герцена, 32, в. м. Києві, загальною площею - 1330,61 кв.м. за розрахунком позивача становить 19 948 674,57 грн.

Разом з тим, позивачем суду не доведено, окрім розрахунку можливості одержання користі від вчиненого правочину, інших власних майнових інтересів позивача, які не враховані спірною угодою від 20.02.2012 внаслідок помилки.

Із наданих документів вбачається, що ТОВ «Тотем» було посередником між фізичними особами та ТОВ «Архітектурно-будівельна спілка», серед іншого суду не доведено, що ТОВ «Тотем» разом з фізичними особами інвестувало власні кошти або інше майно та мало власні господарські взаємовідносини з ТОВ «Архітектурно-будівельна спілка».

Суду також не доведено, розмір зобов'язань ТОВ «Тотем» перед фізичними особами, у зв'язку зі зменшення кредиторської заборгованості перед якими й було прийнято рішення, як пояснює позивач, укласти оскаржену додаткову угоду.

Суд наголошує на тому, що не має правового значення помилка щодо розрахунку користі від вчиненого правочину, помилка щодо мотивів правочину, а також неправильне тлумачення закону однією зі сторін, і такі помилки не можуть бути підставою для визнання правочину недійсним з підстав, передбачених ст. 229 ЦК України.

Позивач в ході розгляду справи не надав доказів, які б свідчили про те, що волевиявлення хоча б одного із учасників договору на час його укладання не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, як не надав доказів і існуванню тих обставин, за наявності яких правочин може бути визнаний недійсним як такий, що вчинений під впливом помилки.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними за змістом статті 229 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, є оспорюваним» під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, - з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо. Обставини, з приводу яких помилилася особа, мають бути наявними на час вчинення правочину.

Обов'язок доведення відповідних обставин покладається на позивача.

При цьому суд вказує, що вимога визнати недійсною додаткову угоду про припинення угоди №2/03-1 від 28.03.2005р. повністю є необґрунтованою також із тієї позиції, що суду не доведено в якому розмірі та в якій частині вказаної угоди не враховані майнові інтереси позивача та натомість враховані майнові інтереси фізичних осіб (інвесторів, з якими у ТОВ «Тотем» виникли договірні відносини на суму 7 500 000 грн.)., позаяк в цій частині права фізичних осіб будуть порушені.

При цьому, позивач не ставив питання про внесення відповідних змін до додаткової угоди щодо врахування власних майнових інтересів.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови №18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Позивач не надав суду належних доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини, судом вчиненні усі належні дії для витребування доказів по справі, про те на виконання вимог ухвали суду сторонами не надано відповідних доказів.

Враховуючи вищевикладене, у позові слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.06.2015

Суддя І.І. Борисенко