Постанова

від 25.11.2015 по справі 910/4368/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року Справа № 910/4368/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі) Короткевича О.Є., Погребняка В.Я., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТЕМ" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. на постанову та рішеннявід 15.09.2015 Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 господарського суду міста Києва у справі№ 910/4368/15-г господарського суду міста Києва

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТЕМ" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. дотовариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельна спілка" провизнання додаткової угоди недійсною в судове засідання представники сторін не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 11.06.2015 (суддя - Борисенко І.І.) у справі № 910/4368/15-г в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТЕМ" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. (далі - ТОВ "ТОТЕМ", Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельна спілка" (далі - ТОВ "Архітектурно-будівельна спілка", Відповідач) про визнання недійсною додаткової угоди від 20.02.2012 про припинення угоди про дольову участь у будівництві №2/03-1 від 28.03.2005 відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, Позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду м.Києва від 11.06.2015 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 (головуючий суддя - Андрієнко В.В., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення господарського суду м.Києва від 11.06.2015 - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м.Києва від 11.06.2015, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування місцевим та апеляційним судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Так, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив з їх необґрунтованості та недоведеності. Суд першої інстанції вказав, що Позивачем не надано доказів, які б свідчили про те, що волевиявлення хоча б одного із учасників Додаткової угоди від 20.02.2012 про припинення угоди про дольову участь у будівництві №2-03-1 від 28.03.2005 на час її укладання не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, як не надано доказів існуванню тих обставин, за наявності яких правочин може бути визнаний недійсним як такий, що вчинений під впливом помилки згідно ст. 229 ЦК України. При цьому місцевий суд зазначив, що ним були вчиненні усі належні дії для витребування доказів по справі, проте, на виконання вимог ухвали суду сторонами не надано відповідних доказів.

З висновком суду першої інстанції повністю погодився апеляційний суд.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони є передчасними, зробленими без належної оцінки обставин справи та з порушенням вимог норм процесуального права.

Так, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ТОТЕМ" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. звернулося з позовною заявою до ТОВ "Архітектурно-будівельна спілка" 24.02.2015, провадження у даній справі порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2015, а рішення суду про відмову у задоволенні позову було прийнято 11.06.2015.

За приписами ч. 1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів (ч. 3 ст. 69 ГПК України).

Однак, в порушення названих норм, суд першої інстанції розглядав справу понад 3 місяці, неодноразово відкладаючи її розгляд. Ухвала суду про продовження строку розгляду спору у даній справі в матеріалах справи відсутня.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що ліквідатор ТОВ "ТОТЕМ" - арбітражний керуючий Ярмолінський Ю.В. 22.04.2015 звертався до суду з клопотанням (а.с.105), в якому просив, зокрема, продовжити строк розгляду спору на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України та розглянути клопотання від 14.04.2015 про участь Позивача у справі в режимі відеоконференції.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.15 розгляд справи відкладено на 14.05.2015. При цьому, в тексті вказаної ухвали суд зазначив про відмову Позивачу в задоволенні клопотання про розгляд усіх наступних судових засідань у справі в режимі відеоконференції. Будь-якого рішення стосовно клопотання про продовження строку розгляду спору судом першої інстанції ухвалено не було.

Водночас, слід звернути увагу, що ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2015 було відкладено розгляд справи на 11.06.2015 та зобов'язано Позивача надати виписку з рахунку банку щодо проплати 7 500,00 грн., реєстр кредиторів та ухвалу суду про затвердження реєстру кредиторів, читабельний текст додаткової угоди від 20.02.2012 про припинення угоди про дольову участь у будівництві №2-03-1 від 28.03.2005 та повторно зобов'язано Відповідача виконати ухвалу суду про порушення провадження у справі від 27.02.2015.

Проте, на звороті вказаної ухвали від 14.05.2015 міститься відмітка, яка засвідчена підписом посадової особи суду, про відправку 28.05.2015 копії цієї ухвали у кількості 1 примірника, а в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 1 особі - Відповідачу.

В наявних матеріалах справи відсутня також розписка представника Позивача в повідомленні про відкладення розгляду справи - тобто будь-які докази про належне повідомлення Позивача про дату, час та місце судового засідання 11.06.2015, за результатами якого було ухвалено рішення суду.

До того ж, в тексті оскаржуваного рішення від 11.06.2015 суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ст. 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення Відповідача про розгляд справи 11.06.2015 та дійшов висновку, що Відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час усіх судових засідань, про що, зокрема, свідчать наявні у матеріалах справи оригінали поштових відправлень. Жодного висновку стосовно належного повідомлення Позивача про розгляд справи 11.06.2015, з'ясування причин його неявки в судове засідання рішення суду не містить.

Отже, суд першої інстанції залишив поза увагою відсутність представника Позивача в судовому засіданні 11.06.2015, не вжив заходів для встановлення причин нез'явлення його до суду та розглянув справу з ухваленням відповідного рішення за відсутності представників як Позивача так і Відповідача. Оскільки сам суд, відкладаючи ухвалою від 14.05.2015 розгляд справи, зобов'язував, зокрема, Позивача надати низку доказів, то зазначені дії місцевого господарського суду не є обґрунтованими та містять ознаки непослідовності.

Господарський процесуальний кодекс України зобов'язує суд забезпечувати сторонам рівність перед законом і судом (ст.4 2 ), змагальність сторін (ст.4 3 ), а Закон України "Про судоустрій та статус суддів" (п.3 ст.7) гарантує право кожного на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку.

Слід зазначити, що в порушення наведених норм місцевий суд 11.06.2015 розглянув справу без витребуваних доказів і представників сторін, зокрема, Позивача, якого не було повідомлено належним чином про місце, дату та час судового засідання.

До викладено слід додати, що вказавши на здійснення розгляду справи за наявними в ній матеріалами, в оскаржуваному рішенні суд аналізував зміст укладеної між сторонами 20.02.2012 Додаткової угоди про припинення Угоди про дольову участь у будівництві №2/03-1 від 28.03.2005, про визнання недійсною якої звернувся з позовною заявою ТОВ "ТОТЕМ". Проте, зазначені дії суду протирічать ухвалі суду від 14.05.2015, якою, крім іншого, було зобов'язано Позивача надати суду "читабельний текст додаткової угоди від 20.02.2012 про припинення угоди про дольову участь у будівництві №2-03-1 від 28.03.2005".

Суд апеляційної інстанції на наведені порушення місцевого суду уваги не звернув та не усунув, не надав їм жодної правової оцінки.

Також, необхідно зазначити, що суд першої інстанції та апеляційний суд в оскаржуваних рішеннях послалися як на преюдиціальні в розумінні ч.3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені у рішенні господарського суду міста Києва від 11.08.2014 у справі №910/8139/14 за позовом ТОВ "ТОТЕМ" до ТОВ "Архітектурно-будівельна спілка" про стягнення 475 000,00 грн. Проте, зазначене судове рішення у справі № 910/8139/14 в матеріалах даної справи № 910/4368/15-г відсутнє, у зв'язку з чим висновок судів про застосування ст. 35 ГПК України не можна вважати обґрунтованим.

Поряд з викладеним, суд апеляційної інстанції також припустився інших порушень норм процесуального права.

При цьому, керуючись при ухваленні постанови ст. 101 ГПК України, апеляційний суд вдався до викладення змісту рішення місцевого суду, що фактично свідчить про ухилення від перегляду рішення за апеляційною скаргою.

Так, як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, 15.09.2015 до апеляційного суду від представника Позивача надійшло клопотання, в якому останній просив визнати причини неподання Позивачем до суду додаткових доказів, перелік яких зазначений в ухвалі господарського суду м. Києва від 14.05.2015, об'єктивними та такими, що не залежали від Позивача; прийняти додаткові докази у справі, які були надіслані Позивачем до суду 19.06.2015 разом з листом від 17.06.2015 №02-01/08-32 та врахувати їх під час перегляду справи. Приймаючи рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги врахувати інформацію, що викладена в поданому клопотанні, вийти за межі позовних вимог, захистити права і законні інтереси позивача.

Однак, дійшовши висновку про часткове задоволення названого клопотання та залучення додаткових доказів до матеріалів справи апеляційний суд не вказав, в якій частині клопотання Позивача залишене без задоволення та з яких підстав. Правового аналізу та оцінки залучених до справи додаткових доказів судом апеляційної інстанції також здійснено не було. В порушення приписів ст. 43 ГПК України апеляційний суд фактично ухилився від всебічної, повної і об'єктивної оцінки доказів в їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 105 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені, зокрема, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суд апеляційної інстанції повинен у мотивувальній частині постанови навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

У порушення наведених норм процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції взагалі залишив без будь-якої правової оцінки доводи Позивача, зазначені в апеляційній скарзі щодо розгляду справи без належного повідомлення Позивача про час та місце судового засідання 11.06.2015, позбавлення Позивача можливості надати витребувані докази.

Наведені порушення вимог процесуального закону є в будь-якому випадку підставою для скасування оскаржуваних судових рішень на підставі п.2 ч.2 ст.111 10 ГПК України.

Недоліки у вирішенні спору, яких припустилися суди попередніх інстанцій, свідчать про передчасність здійснених висновків стосовно позовної заяви ТОВ "ТОТЕМ" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В.

У зв'язку із викладеним та керуючись повноваженнями, передбаченими нормами ч. 3 ст. 111 9 ГПК України, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати як незаконні оскаржувані судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Місцевому ж суду при новому розгляді справи слід усунути недоліки, викладені в даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну правову оцінку доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу та здійснити розгляд справи відповідно до норм законодавства ( ч. 1 ст. 111 12 ГПК України).

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 4 2 , 4 3 , 43, 69, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТЕМ" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2015 у справі № 910/4368/15-г скасувати.

3. Справу № 910/4368/15-г передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

В.Я. Погребняк

Постанова виготовлена та підписана 26.11.2015