У Х В А Л А
19 червня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Маринченка В.Л., суддів:Волкова О.Ф., Терлецького О.О., - розглянувши заяву державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі - ДПІ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 квітня 2015 року у справі за позовом ДПІ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації та проведення азартних ігор,
в с т а н о в и л а:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 9 квітня 2015 року постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року про відмову в задоволенні позову залишив без змін.
Не погодившись із такою ухвалою суду касаційної інстанції, ДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні».
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.
Обґрунтовуючи наявність різного правозастосування у подібних правовідносинах, ДПІ посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 9 жовтня 2014 року К/9991/32324/12. Однак аналіз зазначеного судового рішення та рішення, про перегляд якого подана заява, свідчить про те, що вони ухвалені за різних фактичних обставин справ, встановлених судами, тому підстав для висновку про неоднакове застосування зазначених у заяві ДПІ норми матеріального права у подібних правовідносинах немає.
Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 квітня 2015 року у цій справі.
Керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску справи за позовом державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації та проведення азартних ігор, до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 квітня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Л. Маринченко Судді: О.Ф. Волков О.О. Терлецький
Суд | Верховний Суд України |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2015 |
Оприлюднено | 23.06.2015 |
Номер документу | 45359997 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Верховний Суд України
Маринченко В.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні