Постанова

від 26.05.2015 по справі 820/1939/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 травня 2015 р. № 820/1939/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліної К.В.

за участю:

представника позивача - Петренко Е.Л.,

представника відповідача - Лук'янцева С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Продресурс ЛТД" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Продресурс ЛТД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 30.09.2014 року №0001232201 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "ТД" ПРОДРЕСУРС ЛТД" з податку на додану вартість у сумі 1016532 грн. (у тому числі 677688 грн. за основним платежем та 338844 грн. за фінансовими санкціями).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.08.2014 року Основ'янською ОДПІ м. Харкові МГУ Міндоходів складено акт №2898/20-38-22-01-04/38383623 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТД Продресурс ЛТД" (податковий номер 38383623) з питань реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах з ТОВ "Маглів", (податковий номер 19445512), ТОВ "Віна Лівадії", (податковий номер 32362063) за березень 2014 року", на підставі якого 30.09.2014 року прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0001232201. Позивач стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження інспекції є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій. ТОВ "Торговий дім "Прогресурс ЛТД" виконані всі необхідні вимоги для включення до податкового кредиту сум ПДВ.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просили суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, позов не визнав, однак, правом надати суду письмові заперечення не скористався.

У судовому засіданні представник відповідача просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, посилаючись на обґрунтованість та правомірність висновків проведеної перевірки, оформленої актом №2898/20-38-22-01-04/38383623 від 26.08.2014 року, та правомірність прийнятого ОДПІ податкового повідомлення рішення №0001232201.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судовим розглядом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Продресурс ЛТД", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код - 38383623.

На обліку як платник податків підприємство перебуває у Основ'янській ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів.

На підставі наказу від 12.08.2014 р. №1210, виданого Основ'янською ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів, відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Продресурс ЛТД", код ЄДРПОУ - 38383623, з питань реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах з ТОВ "Маглів", (податковий номер 19445512). ТОВ "Віна Лівадії", (податковий номер 32362063) за березень 2014 року.

Результати перевірки оформлені актом №2898/20-38-22-01-04/38383623 від 26.08.2014 року. (т.1 а.с.9-44).

За висновками перевірки, позивачем - ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД", порушено п.198.1, п.198.5 ст.198, п.200.1 ст.200, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), що призвело до безпідставного включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання товару у ТОВ "Маглів" (податковий номер 19445512) та ТОВ "Віна Лівадії" (податковий номер 32362063), внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 677688 грн. у т.ч. у березні 2014 року у сумі 677688 грн. (т.1 а.с.43).

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією у м.Харкові Головного управління Міндоходів прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0001232201 від 30.09.2014 року, яким ТОВ ""ТД "Продресурс ЛТД" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1016532,00 грн., з яких 677688 грн. - основний платіж, 338844 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т. 1 а.с.58).

Не погодившись з висновками акту перевірки позивач оскаржив їх до Основ'янської ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, Головного управління Міндоходів у Харківській області та до Державної фіскальної служби України.

Рішенням вищевказаних податкових органів скарги ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті №2898/20-38-22-01-04/38383623 від 26.08.2014р. на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне:

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що основним видом діяльності позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Продресурс ЛТД" є оптово-роздрібна торгівля алкогольними напоями.

Позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Маглів" (код 19445512).

Так, на підставі договору № 01/12/12 від 01.12.2012 р., укладеного між ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" (покупець) та ТОВ "МАГЛІВ" (продавець), продавець, в порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язаний передати у власність покупця, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити алкогольну продукцію (далі - товар), вироблену продавцем. (т.1 а.с.147-150).

Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за правочином платник податків подав до суду складені контрагентом:

- копії податкових накладних: № 5 від 12.03.2014р. на суму 58104,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9684,00 грн.); №8 від 12.03.2014 р. на суму 237167,28 грн. (у т.ч. ПДВ 39527,88 грн.); №10 від 13.03.2014 р. на суму 174986,40 грн. (у т.ч. ПДВ 29164,40 грн.); №11 від 13.03.2014 р. на суму 519076,18 грн. (у т.ч. ПДВ 86512,70 грн.); №21 від 25.03.2014 р. на суму 184677,60 грн. (у т.ч. ПДВ 30779,60 грн.); №37 від 25.03.2014 р. на суму 1251,72 грн. (у т.ч. ПДВ 208,62 грн.); №35 від 28.03.2014 р. на суму 317754,14 грн. (у т.ч. ПДВ 52959,02 грн.); №41 від 28.03.2014 р. на суму 58176,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9696,00 грн.); №36 від 28.03.2014 р. на суму 309888,00 (у т.ч. ПДВ 51648,00 грн.); №34 від 28.03.2014 р. на суму 637853,76 грн. (у т.ч. ПДВ 106308,96 грн.); №40 від 31.03.2014 р. на суму 589132,66 грн. (у т.ч. ПДВ 98188,78 грн.); №42 від 31.03.2014 р. на суму 220869,50 грн. (у т.ч. ПДВ 36811,58 грн.); (т.1);

- копії видаткових накладних: №РН-0000064 від 12.03.2014 р. на суму 58104,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9684,00 грн.); №РН-0000074 від 12.03.2014 р. на суму 237167,28 грн. (у т.ч. ПДВ 39527,88 грн.); №РН-0000076 від 13.03.2014 р. на суму 174986,40 грн. (у т.ч. ПДВ 29164,40 грн.); №РН-0000077 від 13.03.2014 р. на суму 519076,18 грн. (у т.ч. ПДВ 86512,70 грн.); № РН-0000087 від 25.03.2014 р. на суму 184677,60 грн. (у т.ч. ПДВ 30779,60 грн.); №РН-0000100 від 28.03.2014 р. на суму 317754,14 грн. (у т.ч. ПДВ 52959,02 грн.); № РН-0000106 від 28.03.2014 р. на суму 58176,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9696,00 грн.); №РН-0000101 від 28.03.2014 р. на суму 309888,00 грн. (у т.ч. ПДВ 51648,00 грн.); №РН-0000098 від 637853,76 р. на суму 637853,76 грн. (у т.ч. ПДВ 106308,96грн.); №РН-0000105 від 31.03.2014 р. на суму 589132,66 грн. (у т.ч. ПДВ 98188,78 грн.); №РН-0000107 від 31.03.2015 р. на суму 220869,50 грн. (у т.ч. ПДВ 36811,58 грн.); (т.1);

- копії товаро-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв: від 12.03.2014 р. на суму 58104,00 грн., від 12.03.2014 р. на суму 237167,28 грн., від 13.03.2014 р. на суму 174986,00 грн., від 13.03.2014 р. на суму 519076,18 грн., від 25.03.2014 р. на суму 184677,60 грн., від 28.03.2014 р. на суму 317754,14грн., від 28.03.2014 р. на суму 58176,00 грн, 28.03.2014 р. на суму 309888,00 грн., від 28.03.2014 р. на суму 637853,76 грн., від 31.03.2014 р. на суму 589132,66 грн., від 31.03.2014 р. на суму 220869,50 грн. (т.1);

- акт звірки взаємних розрахунків за березень 2015 року між ТОВ "Торговий дім "Продресурс" та ТОВ "Маглів" по договору №01/12/12 від 01.12.2012 р. (т.1 а.с.151);

- реєстри документів за березень 2014 р. по контрагенту ТОВ "Маглів" (т.1 а.с.152-153).

Транспортування товарів, придбаних ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" у ТОВ "Маглів", відбувалось за договором про надання транспортних послуг від 22.10.2012 року №22-10/12/1 з ПКФ "Ресурс ЛТД" на склад підприємства позивача, що знаходиться за адресою: м.Сімферополь, вул. Глінки, 61-а.

Придбані товари були оприбутковані на орендованих складах підприємства позивача.

ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" здійснило подальшу оптову реалізацію придбаного товару своїм контрагентам та роздрібну реалізацію товару через власну мережу роздрібних лікеро-горілчаних магазинів, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами. (т.2, т.3).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд не вбачає недоліків у їх складанні як-то: дефектів форми, змісту або походження тощо, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак, оглянуті документи здатні призвести до зміни в структурі і стані активів платника податків - сторони правочину, у зв'язку з цим сприймаються судом як належні та допустимі в розумінні ст.70 КАС України докази реальності вчинення господарських операцій.

Фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, суд в ході розгляду справи не виявив.

Добутими доказами підтверджується факт вибуття з власності суб'єкта права-платника податків коштів в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг), факт юридичної непов'язаності сторін правочину, факт відсутності у сторін правочину спільних економічних інтересів, що в сукупності підтверджує звичайність умов ведення господарської діяльності.

Суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України, а діяння по відображенню в документах обов'язкової податкової звітності, тобто в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей, є об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст.366 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень до суду також не подано.

Окрім того, в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі №21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Судовим розглядом також встановлено, що між позивачем - ТОВ "ТД "Продресур ЛТД" та ТОВ "Віна Лівадії" 20.12.2012 року був укладений договір поставки (дистриб'юції) №1-13. (т.1 а.с.86-89).

Відповідно до п.1.1. вказаного договору, ТОВ "Віна Лівадії" (постачальник) зобов'язаний передати у власність ТОВ "ТД "Продресурс" (дистриб'ютор), а дистриб'ютор придбати та прийняти на себе обов'язки маркетингу, реклами та продажу від свого імені продукції, виготовленої постачальником, іменованої надалі - "товар", на умовах вказаного договору.

Відповідно до п.4.2. договору, постачання товарів здійснюється транспортом постачальника, вартість доставки включена у вартість товару.

Факт придбання товару підтверджується наданими позивачем суду:

- копіями податкових накладних №645 від 06.03.2014 р. на суму 11976,60 грн. (у т.ч. ПДВ 1996,10 грн.), №667 від 11.03.2014 р. на суму 78207,00 грн. (у т.ч. ПДВ 13034,50 грн.), №668 від 11.03.2014 р. на суму 126000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 21000,00 грн.), №678 від 13.03.2014 р. на суму 25200,00 грн. (у т.ч. ПДВ 4200,00 грн.), № 714 від 15.03.2014 р. на суму 30936,00 грн. (у т.ч. ПДВ 5156,00 грн.), №773 від 20.03.2014 р. на суму 12130,95 грн. (у т.ч. ПДВ 2021,83грн.), №747 від 22.03.2014 р. на суму 107799,00 грн. (у т.ч. ПДВ 17966,50 грн.), №748 від 22.03.2014 р. у сумі 59400,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 9900,00 грн.), №870 від 27.03.2014 р. на суму 189000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 31500.00 грн.). №871 від 28.03.2014 р. на суму 57561,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9593,50 грн.), №872 від 28.03.2014 р. на суму 59040,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9840,00 грн.); (т.1);

- копіями видаткових накладних №РН-0000640 від 01.03.2014 р. на суму 11976,60 грн. (у. т.ч. ПДВ 1936,10 грн.), №РН-0000667 від 11.03.2014 р. на суму 78207,00 грн. (у т.ч. ПДВ 13034,50 грн.); №РН-0000668 від 11.03.2014 р. на суму 126000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 21000,00 грн.), №РН-00000678 від 13.03.2014 р. на суму 25200,00 грн. (у т.ч. ПДВ 4200,00 грн.), №РН-0000714 від 13.03.2014 р. на суму 30936,00 грн. (у т.ч. ПДВ 5156,00 грн.), №РН-0000773 від 26.03.2014 р. на суму 12130,95 грн. (у т.ч. ПДВ 2021,83 грн.), №РН-0000747 від 22.03.2014 р. на суму 107799,00 грн. (у т.ч. ПДВ 17966,50 грн.), №РН-0000748 від 22.03.2014 р. на суму 59400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9900,00 грн.), №РН-0000870 від 27.03.2014 р. на суму 189000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 31500,00 грн.). №РН-0000871 від 28.03.2014 р. на суму 57561,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9593,50 грн.), №РН-0000872 від 28.03.2014 р. на суму 59040,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9840,00 грн.), (т.1);

- копіями товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних товарів: №РН-0000645 від 06.03.2014 р. на суму 11976,60 грн., №РН-0000667 від 11.03.2014 р. на суму 78207,00 грн., №РН-0000668 від 11.03.2014 р. на суму 126000,00 грн., №РН-0000678 від 13.03.2014 р. на суму 25200,00 грн., №РН-0000714 від 15.03.2014 р. на суму 30936,00 грн., №РН-0000773 від 20.03.2014 р. на суму 12130,95 грн., №РН-0000747 від 22.03.2014 р. на суму 107799,00грн., №РН-0000748 від 22.03.2014 р. на суму 59400,00 грн., №РН-0000870 від 27.03.2014 р. на суму 189000,00 грн., №РН-0000871 від 28.03.2014 р. на суму 57561,00 грн., №РН-0000872 від 28.03.2014 р. на суму 59040,00 грн., (т.1);

- витягом з єдиного реєстру податкових накладних №1132756 від 01.10.2014 р.; (т.1 а.с.139-140);

- актом звірки взаєморозрахунків за березень 2014 р. на суму між ТОВ "Торговий дім "Продресурс ЛТД" та ТОВ "Віна Лівадії" (т.1 а.с.92).

Транспортування товарів, придбаних ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" у ТОВ "Віна Лівадії" відбувалось на орендовані позивачем складські, офісні та торгові приміщення, що знаходяться за адресою: м.Сімферополь, вул. Глінки, 61-а.

Придбані товари були оприбутковані на орендованих складах підприємства позивача.

ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" здійснило подальшу оптову реалізацію придбаного товару своїм контрагентам та роздрібну реалізацію товару через власну мережу роздрібних лікеро-горілчаних магазинів, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами. (т.2, т.3).

Суд відзначає, що єдиною підставою для висновків перевіряючих про порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п.198.3 ст. 198 та п.201.10 ст.201 ПК України є висновки податкової інспекції, викладені в акті від 26.08.2014р. №2898/20-38-22-01-04/38383623 про порушення продавцями ТОВ "Маглів" та ТОВ "Віна Лівадії" порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивачем виконані вимоги законодавства та повідомлено податкову інспекцію про порушення контрагентами порядку реєстрації податкових накладних та надано Додаток №8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" до податкової декларації з податку на додану вартість подану за березень 2014 року. (т.1а.с.141-146).

Вирішуючи спір по суті, суд також зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені в ст. 198 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.п. 198.1., 198.2 вищеназваної статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентами, а також правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ внаслідок чого занижено суми зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у перевіреному періоді не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Отже, в ході судового розгляду відповідачем не доведено правомірності мотивів винесення спірного податкового повідомлення - рішення, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Продресурс ЛТД".

За таких підстав, позов слід задовольнити.

Судові витрати слід розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71 ,158, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Продресурс ЛТД" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.09.2014 року №0001232201, видане Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" з податку на додану вартість у сумі 1016532 грн. (у тому числі 677688 грн. за основним платежем та 338844 грн. за фінансовими санкціями).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 02 червня 2015 року.

Суддя О.В. Панченко