Ухвала

від 21.07.2015 по справі 820/1939/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 р.Справа № 820/1939/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Старосуда М.І. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2015р. по справі № 820/1939/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Продресурс ЛТД"

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

27.02.2015 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Продресурс ЛТД", звернувся до суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.09.2014 року №0001232201, видане Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" з податку на додану вартість у сумі 1016532 грн. (у тому числі 677688 грн. за основним платежем та 338844 грн. за фінансовими санкціями).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2015 року по справі № 820/1939/15 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Продресурс ЛТД" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.09.2014 року № НОМЕР_1, видане Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" з податку на додану вартість у сумі 1016532 грн. (у тому числі 677688 грн. за основним платежем та 338844 грн. за фінансовими санкціями).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2015 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що при винесенні постанови Харківським окружним адміністративним судом не дотримано вимоги ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що в свою чергу обумовлює звернення з даною апеляційною скаргою та порушення перед Харківським апеляційним адміністративним судом вимог про скасування такої постанови і ухвалення нового рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Продресурс ЛТД", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код - 38383623.

На обліку як платник податків підприємство перебуває у Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

На підставі наказу від 12.08.2014 року № 1210, виданого Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Продресурс ЛТД", код ЄДРПОУ - 38383623, з питань реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах з ТОВ "Маглів" (податковий номер 19445512) ТОВ "Віна Лівадії" (податковий номер 32362063) за березень 2014 року.

Результати перевірки оформлені актом № 2898/20-38-22-01-04/38383623 від 26.08.2014 року.

За висновками перевірки, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Продресурс ЛТД", порушено п.198.1, п.198.5 ст.198, п.200.1 ст.200, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), що призвело до безпідставного включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання товару у ТОВ "Маглів" (податковий номер 19445512) та ТОВ "Віна Лівадії" (податковий номер 32362063), внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 677688 грн. у тому числі у березні 2014 року у сумі 677688 грн.

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією у м. Харкові Головного управління Міндоходів прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.09.2014 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД "Продресурс ЛТД" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1016532,00 грн., з яких 677688 грн. - основний платіж, 338844 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись з висновками акту перевірки позивач оскаржив їх до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Головного управління Міндоходів у Харківській області та до Державної фіскальної служби України.

Рішенням вищевказаних податкових органів скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Продресурс ЛТД" залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погодившись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Продресурс ЛТД".

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача та у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційною інстанцією, що основним видом діяльності позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Продресурс ЛТД" є оптово-роздрібна торгівля алкогольними напоями.

Позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Маглів" (код 19445512).

Так, на підставі договору № 01/12/12 від 01.12.2012 року, укладеного між ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" (покупець) та ТОВ "МАГЛІВ" (продавець), продавець, в порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язаний передати у власність покупця, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити алкогольну продукцію (далі - товар), вироблену продавцем.

Колегія суддів зазначає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за правочином платник податків подав складені контрагентом:

- копії податкових накладних: № 5 від 12.03.2014 року на суму 58104,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9684,00 грн.); № 8 від 12.03.2014 року на суму 237167,28 грн. (у т.ч. ПДВ 39527,88 грн.); № 10 від 13.03.2014 року на суму 174986,40 грн. (у т.ч. ПДВ 29164,40 грн.); № 11 від 13.03.2014 року на суму 519076,18 грн. (у т.ч. ПДВ 86512,70 грн.); № 21 від 25.03.2014 року на суму 184677,60 грн. (у т.ч. ПДВ 30779,60 грн.); № 37 від 25.03.2014 року на суму 1251,72 грн. (у т.ч. ПДВ 208,62 грн.); № 35 від 28.03.2014 року на суму 317754,14 грн. (у т.ч. ПДВ 52959,02 грн.); №41 від 28.03.2014 року на суму 58176,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9696,00 грн.); № 36 від 28.03.2014 року на суму 309888,00 (у т.ч. ПДВ 51648,00 грн.); № 34 від 28.03.2014 року на суму 637853,76 грн. (у т.ч. ПДВ 106308,96 грн.); № 40 від 31.03.2014 року на суму 589132,66 грн. (у т.ч. ПДВ 98188,78 грн.); № 42 від 31.03.2014 року на суму 220869,50 грн. (у т.ч. ПДВ 36811,58 грн.);

- копії видаткових накладних: №РН-0000064 від 12.03.2014 року на суму 58104,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9684,00 грн.); №РН-0000074 від 12.03.2014 року на суму 237167,28 грн. (у т.ч. ПДВ 39527,88 грн.); №РН-0000076 від 13.03.2014 року на суму 174986,40 грн. (у т.ч. ПДВ 29164,40 грн.); №РН-0000077 від 13.03.2014 року на суму 519076,18 грн. (у т.ч. ПДВ 86512,70 грн.); № РН-0000087 від 25.03.2014 року на суму 184677,60 грн. (у т.ч. ПДВ 30779,60 грн.); №РН-0000100 від 28.03.2014 року на суму 317754,14 грн. (у т.ч. ПДВ 52959,02 грн.); № РН-0000106 від 28.03.2014 року на суму 58176,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9696,00 грн.); №РН-0000101 від 28.03.2014 року на суму 309888,00 грн. (у т.ч. ПДВ 51648,00 грн.); №РН-0000098 від 637853,76 року на суму 637853,76 грн. (у т.ч. ПДВ 106308,96грн.); №РН-0000105 від 31.03.2014 року на суму 589132,66 грн. (у т.ч. ПДВ 98188,78 грн.); №РН-0000107 від 31.03.2015 року на суму 220869,50 грн. (у т.ч. ПДВ 36811,58 грн.);

- копії товаро-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв: від 12.03.2014 року на суму 58104,00 грн., від 12.03.2014 року на суму 237167,28 грн., від 13.03.2014 року на суму 174986,00 грн., від 13.03.2014 року на суму 519076,18 грн., від 25.03.2014 року на суму 184677,60 грн., від 28.03.2014 року на суму 317754,14грн., від 28.03.2014 року на суму 58176,00 грн, 28.03.2014 року на суму 309888,00 грн., від 28.03.2014 року на суму 637853,76 грн., від 31.03.2014 року на суму 589132,66 грн., від 31.03.2014 року на суму 220869,50 грн.;

- акт звірки взаємних розрахунків за березень 2015 року між ТОВ "Торговий дім "Продресурс" та ТОВ "Маглів" по договору №01/12/12 від 01.12.2012 року;

- реєстри документів за березень 2014 року по контрагенту ТОВ "Маглів".

Транспортування товарів, придбаних ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" у ТОВ "Маглів", відбувалось за договором про надання транспортних послуг від 22.10.2012 року № 22-10/12/1 з ПКФ "Ресурс ЛТД" на склад підприємства позивача, що знаходиться за адресою: м.Сімферополь, вул. Глінки, 61-а. Придбані товари були оприбутковані на орендованих складах підприємства позивача.

ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" здійснило подальшу оптову реалізацію придбаного товару своїм контрагентам та роздрібну реалізацію товару через власну мережу роздрібних лікеро-горілчаних магазинів, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, колегія суддів не вбачає недоліків у їх складанні як-то: дефектів форми, змісту або походження тощо, котрі в силу ст.9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак, оглянуті документи здатні призвести до зміни в структурі і стані активів платника податків - сторони правочину, у зв'язку з цим сприймаються судом як належні та допустимі в розумінні ст.70 КАС України докази реальності вчинення господарських операцій.

Фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, суд в ході розгляду справи не виявив.

Добутими доказами підтверджується факт вибуття з власності суб'єкта права-платника податків коштів в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг), факт юридичної непов'язаності сторін правочину, факт відсутності у сторін правочину спільних економічних інтересів, що в сукупності підтверджує звичайність умов ведення господарської діяльності.

Колегія суддів зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України, а діяння по відображенню в документах обов'язкової податкової звітності, тобто в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей, є об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст.366 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, колегія суддів зазначає, що відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень до суду також не подано.

Окрім того, в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Також колегія суддів зазначає, що слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008 року у справі № 21-500во08, постанова від 01.06.2010 року у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 року у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 року у справі за позовом ТОВ В«Фірма «²КВ» до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем - ТОВ "ТД "Продресур ЛТД" та ТОВ "Віна Лівадії" 20.12.2012 року був укладений договір поставки (дистриб'юції) № 1-13.

Відповідно до п.1.1. вказаного договору, ТОВ "Віна Лівадії" (постачальник) зобов'язаний передати у власність ТОВ "ТД "Продресурс" (дистриб'ютор), а дистриб'ютор придбати та прийняти на себе обов'язки маркетингу, реклами та продажу від свого імені продукції, виготовленої постачальником, іменованої надалі - "товар", на умовах вказаного договору.

Відповідно до п.4.2. договору, постачання товарів здійснюється транспортом постачальника, вартість доставки включена у вартість товару.

Факт придбання товару підтверджується наданими позивачем суду:

- копіями податкових накладних № 645 від 06.03.2014 року на суму 11976,60 грн. (у т.ч. ПДВ 1996,10 грн.), № 667 від 11.03.2014 року на суму 78207,00 грн. (у т.ч. ПДВ 13034,50 грн.), № 668 від 11.03.2014 року на суму 126000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 21000,00 грн.), № 678 від 13.03.2014 року на суму 25200,00 грн. (у т.ч. ПДВ 4200,00 грн.), № 714 від 15.03.2014 року на суму 30936,00 грн. (у т.ч. ПДВ 5156,00 грн.), № 773 від 20.03.2014 року на суму 12130,95 грн. (у т.ч. ПДВ 2021,83грн.), № 747 від 22.03.2014 року на суму 107799,00 грн. (у т.ч. ПДВ 17966,50 грн.), №748 від 22.03.2014 року у сумі 59400,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 9900,00 грн.), №870 від 27.03.2014 року на суму 189000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 31500.00 грн.). № 871 від 28.03.2014 року на суму 57561,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9593,50 грн.), № 872 від 28.03.2014 року на суму 59040,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9840,00 грн.);

- копіями видаткових накладних № РН-0000640 від 01.03.2014 року на суму 11976,60 грн. (у. т.ч. ПДВ 1936,10 грн.), № РН-0000667 від 11.03.2014 року на суму 78207,00 грн. (у т.ч. ПДВ 13034,50 грн.); № РН-0000668 від 11.03.2014 року на суму 126000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 21000,00 грн.), № РН-00000678 від 13.03.2014 року на суму 25200,00 грн. (у т.ч. ПДВ 4200,00 грн.), № РН-0000714 від 13.03.2014 року на суму 30936,00 грн. (у т.ч. ПДВ 5156,00 грн.), № РН-0000773 від 26.03.2014 року на суму 12130,95 грн. (у т.ч. ПДВ 2021,83 грн.), № РН-0000747 від 22.03.2014 року на суму 107799,00 грн. (у т.ч. ПДВ 17966,50 грн.), № РН-0000748 від 22.03.2014 року на суму 59400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9900,00 грн.), № РН-0000870 від 27.03.2014 року на суму 189000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 31500,00 грн.). № РН-0000871 від 28.03.2014 року на суму 57561,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9593,50 грн.), № РН-0000872 від 28.03.2014 року на суму 59040,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9840,00 грн.);

- копіями товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних товарів: № РН-0000645 від 06.03.2014 року на суму 11976,60 грн., № РН-0000667 від 11.03.2014 року на суму 78207,00 грн., № РН-0000668 від 11.03.2014 року на суму 126000,00 грн., № РН-0000678 від 13.03.2014 року на суму 25200,00 грн., № РН-0000714 від 15.03.2014 року на суму 30936,00 грн., № РН-0000773 від 20.03.2014 року на суму 12130,95 грн., № РН-0000747 від 22.03.2014 року на суму 107799,00грн., № РН-0000748 від 22.03.2014 року на суму 59400,00 грн., № РН-0000870 від 27.03.2014 року на суму 189000,00 грн., № РН-0000871 від 28.03.2014 року на суму 57561,00 грн., № РН-0000872 від 28.03.2014 року на суму 59040,00 грн.;

- витягом з єдиного реєстру податкових накладних № 1132756 від 01.10.2014 року;

- актом звірки взаєморозрахунків за березень 2014 року на суму між ТОВ "Торговий дім "Продресурс ЛТД" та ТОВ "Віна Лівадії".

Транспортування товарів, придбаних ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" у ТОВ "Віна Лівадії" відбувалось на орендовані позивачем складські, офісні та торгові приміщення, що знаходяться за адресою: м.Сімферополь, вул. Глінки, 61-а.

Придбані товари були оприбутковані на орендованих складах підприємства позивача.

ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" здійснило подальшу оптову реалізацію придбаного товару своїм контрагентам та роздрібну реалізацію товару через власну мережу роздрібних лікеро-горілчаних магазинів, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Колегія суддів відзначає, що єдиною підставою для висновків перевіряючих про порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п.198.3 ст. 198 та п.201.10 ст.201 ПК України є висновки податкової інспекції, викладені в акті від 26.08.2014 року № 2898/20-38-22-01-04/38383623 про порушення продавцями ТОВ "Маглів" та ТОВ "Віна Лівадії" порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивачем виконані вимоги законодавства та повідомлено податкову інспекцію про порушення контрагентами порядку реєстрації податкових накладних та надано Додаток № 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" до податкової декларації з податку на додану вартість подану за березень 2014 року.

Колегія суддів зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені в ст. 198 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.п. 198.1., 198.2 вищеназваної статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів зазначає, що встановлені фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентами, а також правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ внаслідок чого занижено суми зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у перевіреному періоді не знайшло свого підтвердження, а отже не доведено правомірності мотивів винесення спірного податкового повідомлення - рішення, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Продресурс ЛТД".

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2015 року по справі № 820/1939/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2015р. по справі № 820/1939/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 27.07.2015 р.