Постанова

від 16.11.2011 по справі 5004/1596/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2011 р. Справа № 5004/1596/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Саврій В.А. ,

судді Маціщук А.В.

при секретарі Василейко Н.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2

третя особа на стороні позивача - ОСОБА_3

розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Волинської області від 04.10.11 р. у справі № 5004/1596/11

за позовом Відділу управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: комунальне підприємство "Зелене господарство м.Луцька"

про примусове звільнення нежитлового приміщення

Рішенням господарського суду Волинської області від 04.10.2011р. у справі №5004/1596/11 (суддя Слупко В.Л.) задоволено позов Відділу управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про примусове звільнення нежитлового приміщення.

Відповідно до рішення підприємеця ОСОБА_4 повинен звільнити нежитлове приміщення магазину «Лілея», що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Сенаторки Левчанівської,2 та сплатити на користь комунального підприємства «Зелене господарство м.Луцька»160 грн. 50 коп. судових витрат по справі.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Волинської області від 04.10.2011р. у справі №5004/1596/11 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 04.10.2011р. у справі №5004/1596/11 за позовом Відділу управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради до ФОП ОСОБА_4 як незаконне та необґрунтоване та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Скаржник також зазначає, що під час розгляду спору судом порушено норми матеріального та процесуального права а саме, неповно з'ясовані та недоведені обставини, що мають значення для справи, та невідповідність висновків обставин справи, викладених у рішенні місцевого господарського суду.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.11.2011р. справу №5004/1596/11 прийнято до провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та призначено справу до слухання.

До початку розгляду справи розпорядженням голови Рівненського апеляційного господар-ського суду від 15.11.2011р. у справі №5004/1596/11 змінено склад колегії, окрім заміни голову-ючого судді змінено склад суду, визначено колегію суддів у складі: головуючої судді Філіпової Т.Л. , суддя Саврій В.А., суддя Маціщук А.В.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесу-ального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Луцької міської ради від 06.02.2008 №23/104 було створено комунальне підприємство "Зелене господарство м.Луцька". У зв'язку зі створенням підприємства та з метою ефективного використання основних засобів і матеріальних цінностей, а також покращення якості надання послуг і виконання робіт Луцька міська рада своїм рішенням від 05.03.2008 №24/60 "Про передачу основних засобів та матеріальних цінностей", КП "Зелене господарство м.Луцька" вирішила передати матеріальні цінності для поповнення оборотних коштів та основні засоби як внесок до статутного фонду підприємства згідно з додатками, до якого включено також нежитлове приміщення (магазин Лілея).

Нежитлове приміщення (магазин "Лілея"), що знаходиться за адресою: вул.Сенаторки Левчанівської, 2 у м.Луцьку є власністю Луцької міської ради, що підтверджується свідоцтвом на право власності, виданим на підставі рішення Луцької міської ради від 03.06.2006 №2/8 та зареєстрованим в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно №16909736, номер запису 1202.

12.02.2010р. між КП "Зелене господарство м. Луцька" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (далі-ФОП ОСОБА_4А.) було укладено Договір № 6 про співпрацю. За умовами цього договору комунальне підприємство надало ФОП ОСОБА_4 у безоплатне користування до 2015 року нежитлове приміщення загальною площею 93,6 кв.м. для організації та здійснення реалізації продукції КП "Зелене господарство м.Луцька" в магазині "Лілея". Згідно п. 3.1 договору про співпрацю від 12.02.2010 року термін дії даного договору становить 5 років з дня його підписання уповноваженими представниками сторін. Договір діє до 12.02.2015 року.

Статутом комунального підприємства "Зелене господарство м.Луцька", затвердженого рішенням Луцької міської ради від 06.02.2008р. №23/104 та зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Луцької міської ради 14.02.2008р. ( зі змінами від 22.04.2008р.), зокрема, положеннями п.п.5.1 Статуту передбачається, що майно Підприємства належить до комунальної власності територіальної громади міста Луцька і закріплюється за підприємством на праві господарського відання.

Відповідно до п.п. 5.4. підприємство має право за згодою засновника (Власника) або уповноваженого органу продавати або передавати іншим юридичним або фізичним особам, здавати в оренду, надавати безоплатно або в позику будинки ,інвентар, інші матеріальні цінності.

Засновником Підприємства є Луцька міська рада ( п.1.3 Статуту).

Луцькою міською радою рішення щодо надання згоди на укладення такого договору та передачу приміщення в безоплатне користування підприємцю ОСОБА_4 не приймалось.

10.03.2010 року комісією у складі представників відділу майна міської комунальної власності було складено акт обстеження нежитлового приміщення по вул.Сенаторки Левчанівської, 2 в м. Луцьку, яким було виявлено, що приміщення використовується як квітковий магазин, підприємницьку діяльність здійснює ФОП ОСОБА_4

12.05.2010 року КП "Зелене господарство м Луцька" звернулося до ФОП ОСОБА_4 з листом №143, в якому ставиться вимога про звільнення займаного ним приміщення магазину "Лілея".

Вимога про звільнення приміщення відповідачем не виконана.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з огляду на наступне.

Аналізуючи зміст умов договору, на підставі якого відповідач займає приміщення , колегія суддів вважає, що між сторонами договору виникли відносини, які слід кваліфікувати як відносини позички , виходячи з такого.

За змістом п. 1.1. предметом договору є співпраця з метою організації та здійснення реалізації продукції КП"Зелене господарство м.Луцька".

Проте, як вбачається зі змісту п.2.1.1 на термін дії договору відповідачу підприємцю ОСОБА_4 передається у безоплатне користування (позичку) нежитлове приміщення загальною площею 93,6 кв.м.

Згідно статті 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

Таким чином, відносини позички виникають у разі, якщо об"ектом договору є індивідуально визначена річ, яка передається особі на безоплатній основі у тимчасове користування. По закінченні договірних відносин позичкодавцю повертається та сама річ, яку було передано у позичку.

Аналізуючи у сукупності умови договору про співпрацю, укладеного між КП"Зелене господарство м.Луцька" та підприємцем ОСОБА_4 , вбачається , що договір має кваліфікуючи ознаки договору позички, предметом якого є позичка нерухомого майна - нежитлового приміщення (магазину).

Частиною 3 ст. 828 ЦК України передбачено, що договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до статті 793 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Крім того, ст. 794 ЦК України регламентовано, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

За змістом ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

На наведених положеннях Цивільного кодексу України грунтується висновок суду першої інстанції, з яким погоджується апеляційеий суд, про те, що договір, за яким відповідачу безоплатно передано майно, слід вважати неукладеним.

Такий висновок відповідає рекомендаціям Пленуму Верховного Суду України, у пункті 13 постанови №9 від 06.11.2009р. " Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" якого зазначено, що момент вчинення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації пов"язується відповідно до статей 210 та 640 ЦК України з державною реєстрацією таких правочинів, тому правочини, вчинені без дотримання цих положень закону , не є укладеними і не створюють правових наслідків.

Статтею 1212 ЦК України регламентовано, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За відсутності правової підстави використання нежитлового приміщення магазину "Лілея" відповідачем підприємцем ОСОБА_4 є незаконним, а тому вимога про звільнення займаного приміщення обгрунтовано задоволена судом першої інстанції.

Крім того, відповідно до рішення Луцької міської ради від 05.03.2008р. №24/60 та Статутут Комунального підприємства "Зелене господарсткво м.Луцька", затвердженого рішенням Луцької міської ради від 06.02.2008р. №23/104 та зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Луцької міської ради 14.02.2008р. ( зі змінами від 22.04.2008р.), третя особа є комунальним унітарним підприємством.

Відповідно до положень статті 78 Господарського кодексу України комунальне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Майно комунального унітарного підприємства , відповідно до частини 3 цієї статті Кодексу, перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Як вбачається з положень п.п. 5.1,5.4 Статуту цього підприємства, майно закріплене за ним на праві господарського відання з певними обмеженнями щодо його використання, зокрема щодо передачі у позику будинків, споруд тощо.

Таким чином угода, умовами якої передбачалась передача іншій особі майна підприємства , не могла бути вчинена без згоди Засновника (Власника) цього майна, яким у відповідності до положень ст.327 Цивільного кодексу України є територіальна громада міста Луцька. Управління комунальним майно здійснює територіальна громада та утворені нею огани місцевого самоврядування - Луцька міська рада та відділ управління майном міської клмунальної власності відповідно до Положення , затвердженого рішенням Луцької міської ради від 27.01.2011р. №5/28 "Про затвердження положення про відділ управління майном міської комунальної власності луцької міської ради".

Наведене вище спростовує доводи апеляційної скарги, які, на думку колегії суддів апеляційного суду, не є переконливими.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спросовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Волинської області від 04.10.2011р. у справі №5004/1596/11 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області - без змін.

Справу №5004/1596/11 повернути до господарського суду Волинської області

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Маціщук А.В.

15866/11