Постанова

від 24.10.2008 по справі 2-а-229/08

ТАЛЬНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2008 року      Тальнівський районний суд Черкаської

області в складі :

              головуючого   - судді 

Кухар М.П.

              при секретарі    Яструбінська Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тальне адміністративну

справу за позовом ОСОБА_1 до Головного

управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної

адміністрації, управління праці та соціального захисту населення  Тальнівської районної державної

адміністрації, про стягнення недоотриманих сум невиплаченої щорічної допомоги

на оздоровлення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про стягнення сум

невиплаченої щорічної допомоги на оздоровлення інваліду ІI групи за 2006-2007

роки, у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист

громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого

1991 року НОМЕР_1 На підставу своїх вимог посилається на те, що вона, як

інвалід ІI групи, що

підтверджується довідкою НОМЕР_2 Черкаської

обласної МСЕК №2, яку було видано 01.02.2005 року, відноситься до першої

категорії громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, що

підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської

катастрофи (категорія 1) серія НОМЕР_3, виданого 26.01.2006 року. Відповідно до

ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи» їй, як інваліду ІI групи належить щорічна допомога на оздоровлення в

розмірі 5 мінімальних заробітних плат. В той час, як вона за 2006 рік отримала

120 грн. 00 коп., та за 2007 рік отримала 120 грн. 00 коп. Відповідно до

розрахунку який вона виклала у позовній заяві на даний час існує заборгованість

в розмірі 3835 грн.00 коп., як невиплачена щорічна допомога на оздоровлення

інваліду IІ групи, що і змусило

її звернутись до суду.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала повністю та просила суд

стягнути на її  користь невиплачену

частину щорічної допомоги по оздоровленню інваліду IІ групи за 2006-2007 роки з Головного управління праці та

соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації

виходячи з положень Закону України „Про статус і соціальний захист громадян,

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та довідки наданої

відповідачем, в якій зазначено час перерахування зазначеної вище допомоги. Крім

того позивачкою було подано до суду клопотання про продовження строку звернення

до суду за захистом своїх прав по отриманню щорічної допомоги на оздоровлення

інваліду II групи, посилаючись на те, що про порушення свого права на отримання

вищевказаної допомоги вона дізналася на початку 2008 року.

Представник УПСЗН Тальнівської районної державної адміністрації  позовні вимоги не визнав, посилаючись на те,

що Управління праці і соціального захисту населення Тальнівської районної

державної адміністрації діяло в межах законодавства, порушень по питанню

нарахування щорічної допомоги на оздоровлення не було, позивачці було повністю

сплачено компенсацію на оздоровлення відповідно до Постанов Кабінету Міністрів

України від 26 липня 1996 року №836 та від 12.07.2005 року №562, що

стверджується довідкою Головного УПСЗН Черкаської обласної державної

адміністрації № 603/01-5  від 22.05.08 року, відповідно до якої

позивачка отримала за  2006 рік 120 грн.

та за 2007 рік 120 грн. Крім того представник відповідача пояснив, що УПСЗН

Тальнівської райдержадміністрації в разі стягнення сум невиплаченої щорічної допомоги

по оздоровленню не зможе виплатити вказану суму в зв'язку з відсутністю коштів.

Представник Головного УПСЗН Черкаської обласної державної

адміністрації  позовні вимоги  також не визнав та доповнив, що оскільки

Верховна Рада своїми рішеннями, зокрема Законами України „Про Державний бюджет

” на відповідні роки призупиняла дію положень соціальних статей щодо

відповідних виплат, то Головне управління не мало права та законних підстав

виплачувати позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за вказаний період

відповідно до положень статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист

громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” у встановленому

розмірі відповідно до мінімальної заробітної плати на момент виникнення права

на виплату. Крім того представник відповідача просить застосувати при винесенні

рішення строк, встановлений ст.99 КАС України та відмовити позивачу у

задоволенні її вимог.

Заслухавши сторони вивчивши матеріали справи, дослідивши докази надані по

справі, суд вважає, що позов необхідно задовольнити виходячи з наступного:

Згідно з частиною 2 ст.19 Конституції органи державної влади та органи

місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,

в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами

України.

У судовому засіданні встановлено, щоОСОБА_1 

дійсно перебуває на обліку в управління праці та соціального захисту

населення як інвалід IІ групи, що стверджується довідкою НОМЕР_2 Черкаської

обласної МСЕК №2, яку було видано 01.02.2005 року, посвідченням особи, яка постраждала

внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серія НОМЕР_3,

виданого26.01.2006 року та визнається

стороною в запереченні наданим до суду начальником УПСЗН Тальнівської районної

державної адміністрації в якому вказано, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на

обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Тальнівської

районної державної адміністрації з 01.02.2006 року, як потерпіла від аварії на

ЧАЕС I категорії, інвалід ІI групи. В судовому засіданні встановлено, що

допомогу на оздоровлення за  2006 рік - 06.09.2006 року у розмірі 120 грн. та за 2007 рік

- 17.07.2007 року у розмірі 120 грн., що

стверджується довідкою центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат

Головного УПСЗН Черкаської обласної державної адміністрації № 603/01-5 від 22.05.08 року. Відповідно до ст.48

Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року НОМЕР_1 щорічна

допомога інвалідам ІI групи виплачується у розмірі  п'яти

мінімальних заробітних плат, розмір мінімальної заробітної плати визначається

на момент виплати. Відповідно ст. 82. Закону України «Про Державний бюджет

України на 2006 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 липня 2006 року

становить 375 гривень на місяць. Відповідно ст. 76. Закону України «Про

Державний бюджет України на 2007 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1

липня 2007 року становить 440 гривень на місяць. Вказані Закони не містили

обмежень щодо застосування ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист

громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Виходячи із

загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при

вирішенні цього спору, застосуванню підлягає саме ст.48 Закону України «Про статус

і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України № 836 та № 562. Виходячи

з вищевказаного, розміру мінімальної заробітної плати встановленої на момент

виплати та суми отриманої позивачкою, на користь позивачки за 2006-2007 роки

підлягає стягненню 3835 грн. 00 коп. (2006 рік 375х5=1875-120=1755; 2007 рік

440х5=2200-120=2080; 1755+2080=3835). В зв'язку з тим, що виплата всіх

компенсацій та допомоги здійснюється Головним управлінням праці та соціального

захисту населення, стягнення недоплаченої суми щорічної допомоги на

оздоровлення за 2006-2007 роки на користь позивачки провести з Головного УПСЗН

Черкаської обласної державної адміністрації. Про порушення свого права щодо

отримання в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги, позивачка

дізналася на початку 2008 року, тому суд у відповідності до ст.ст.99,100 КАС

України вважає, що строк звернення позивача до суду для захисту свого права не

пропущено.  

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування

практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-IV, суди застосовують при

розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні,

ухваленому 30 листопада 2004 року у справі «Бакалов проти України»,

Європейський суд з прав людини вказав, що для держави неприпустимо пояснювати

невиплату боргу браком бюджетних коштів, тому посилання представника

відповідача на відсутність коштів не може бути підставою для відмови в

задоволенні позову.

В рішенні Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002

вказано, що Конституційний Суд України вважає, що оскільки для значної

кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які

передбачене чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування,

необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня,

який принаймні не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого

законом, то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових

законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не

допускається. Зупинення його дії можливе за умови введення відповідно до пункту

31 частини першої ст.85 та пункту 19 ст.92 Конституції України надзвичайного

стану. Конституційний Суд України вирішив визнати такими, що не відповідають

Конституції України (є неконституційними), положення статті 58 Закону України

«Про Державний бюджет України на 2001 рік» щодо зупинення дії положень

законодавчих актів України в частині надання пільг, компенсацій і гарантій, які

фінансуються з бюджетів усіх рівнів, та положення статті 60 цього Закону в

частині зупинення дії окремих положень Закону України «Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,

визначених статтею 24 Закону України «Про Державний бюджет України на 1999

рік». 

На підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України

«Про Державний бюджет України на 2006 рік»; Закону України «Про Державний

бюджет України на 2007 рік» та керуючись, ст. ст. 11;71;86;99;100;159;163; КАС

України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління

праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної

адміністрації, управління праці та соціального захисту населення Тальнівської

районної державної адміністрації, про стягнення невиплаченої суми щорічної

допомоги на оздоровлення  задовольнити.

Стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення  Черкаської обласної державної адміністрації

на користь ОСОБА_1 3835 грн. 00 коп.

недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2006-2007 роки.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до Київського

апеляційного адміністративного суду через Тальнівський районний суд протягом

десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається

протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в

порядку ч.5с.186 КАС України.

 Головуючий