Постанова

від 22.06.2015 по справі 815/6945/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

справа № 815/6945/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

за участю секретаря - Рубан Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-ліфт» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж-ліфт» (далі - Позивач, або ТОВ «Престиж-ліфт») з позовом (т. 1 а.с.4-10) до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - Відповідач, або ДПІу Приморському районі міста Одеси) в якому, з врахуванням уточнень (т. 1 а.с.132-138), просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003912206 та №0003922206 від 24.11.2014 року, прийняті Відповідачем.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Престиж-ліфт» (код ЄДРПОУ 32224639) з питань повноти та своєчасності декларування та сплати податку на прибуток, податку на додану вартість (далі - ПДВ), податку з доходів фізичних осіб та ЄСВ з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої було складено акт перевірки № 6668/22-06/32224639 від 06.11.2014 року (далі - Акт перевірки). Відповідно до висновків вказаного акту ТОВ «Престиж-ліфт» порушено норми Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість» внаслідок чого ТОВ «Престиж-ліфт» занижено значення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 304200,00 грн. та занижено значення ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 185545,00 грн.

На підставі Акту перевірки Відповідачем 24.11.2014 року були винесені податкові повідомлення-рішення: №0003912206, яким ТОВ «Престиж-ліфт» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 219179,00 грн., у тому числі за основним платежем 146119,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 73060,00 грн.; №0003922206, яким ТОВ «Престиж-ліфт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 288462,00 грн., в тому числі за основним платежем 248580,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 39882,00 грн.

Позивач зазначає, що ДПІ у Приморському районі міста Одеси, донараховуючи грошові зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ, виходила виключно з відсутності на підприємстві документів фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2011 року по 31.05.2012 року. При цьому, Позивач неодноразово повідомляв ДПІу Приморському районі міста Одеси про те, що 28.05.2012 року в офісному приміщенні ТОВ «Престиж-ліфт» була скоєна крадіжка внаслідок чого були викрадені в тому числі фінансово-господарські документи ТОВ «Престиж-ліфт» за період з 01.01.2011 року по 28.05.2012 року. Під час проведення перевірки ревізорам-інспекторам були надані первинні документи, що на момент перевірки були відновлені. Актом перевірки було також встановлено, що правочини, укладені між Позивачем та ТОВ «Авесбуд» є нікчемними, у зв'язку з чим Позивачу було завищено значення показників у рядку 05.1 СВ Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» та податковий кредит за грудень 2013 року, відповідно на 44185 грн. та 8837 грн. Позивачем зазначено, що перевірка проведена передчасно, оскільки у Позивачу не було надано можливість відновити викрадені документи, упереджено, без взяття до увагиу Приморському районі міста Одеси наданих під час перевірки вже відновлених первинних документів, при складанні Акту перевірки перевіряючими допущено неповне з'ясування обставин взаємовідносин між Позивачем та ТОВ «Авесбуд», не перевірено фактичне виконання укладених договорів, які носять реальний характер, що повністю підтверджено наданими первинними документами, які повністю відповідають вимогам законодавства, а тому прийняті на підставі Акта спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник Позивача додатково зазначив, що підставою для проведення позапланової перевірки ТОВ «Престиж-ліфт» була постанова старшого слідчого з ОВС СУ ГУМВС України в Одеські області підполковника міліції Постного К.І. від 21.08.2014 року, винесена в рамках розгляду матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 1201416000000170 від 14.02.2014 року. Однак зі змісту вказаної постанови вбачається, що слідчий призначив перевірку ТОВ «Престиж-ліфт» виключно в межах господарських взаємовідносин Позивача з контрагентом ТОВ «Авесбуд». Незважаючи на це, Відповідач в порушення вимог п.п.78.1.11 Податкового кодексу України (далі - ПК України) вийшов за межі вказаної постанови і здійснив перевірку дотримання вимог податкового законодавства Позивачем під час здійснення всієї фінансово-господарської діяльності протягом 2011-2013 року. В зв'язку з цим представник Позивача вважає, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси під час проведення перевірки діяла з перевищенням повноважень, оскільки перевірці підлягали виключно взаємовідносини ТОВ «Престиж-ліфт» з ТОВ «Авесбуд».

Також представник Позивача не погодився з висновками Акту перевірки відносно недійсності та безтоварності господарських операцій між ТОВ «Престиж-ліфт» та ТОВ «Авесбуд» і зазначив, що факт виконання ТОВ «Авесбуд» загально будівельних робіт в ліфтових шахтах двох ліфтів на об'єкті за адресою: м.Одеса, вул. Скісна кут вул.Середня, секція «Ж» підтверджується належним чином складеними первинними документам бухгалтерського обліку, в тому числі, актами приймання виконаних будівельних робіт. Податковий кредит сформований Позивачем по господарським операціям з ТОВ «Авесбуд» підтверджений належним чином оформленими податковими накладними, які є дійсними та відповідають вимогам законодавства.

Крім того, Позивач зазначив, що юридична відповідальність має індивідуальний характер в зв'язку з чим ТОВ «Престиж-ліфт» не може бути притягнено до відповідальності за порушення правил податкового або бухгалтерського обліку своїми контрагентами.

Таким чином, на думку представника ТОВ «Престиж-ліфт», Позивачем під час формування у податковому обліку витрат з податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Авесбуд» були додержані всі вимоги законодавства.

В судовому засіданні представники Позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, вказаних у позові, а також додаткових поясненнях на письмові заперечення відповідача (т. 1 а.с. 227-229). Так, представником Позивача додатково зазначено,

що підставою для проведення позапланової перевірки ТОВ «Престиж-ліфт» була постанова старшого слідчого з ОВС СУ ГУМВС України в Одеські області підполковника міліції Постного К.І. від 21.08.2014 року, винесена в рамках розгляду матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 1201416000000170 від 14.02.2014 року. Однак зі змісту вказаної постанови вбачається, що слідчий призначив перевірку ТОВ «Престиж-ліфт» виключно в межах господарських взаємовідносин Позивача з контрагентом ТОВ «Авесбуд». Незважаючи на це, Відповідач в порушення вимог п.п.78.1.11 Податкового кодексу України вийшов за межі вказаної постанови і здійснив перевірку дотримання вимог податкового законодавства Позивачем під час здійснення всієї фінансово-господарської діяльності протягом 2011-2013 року. В зв'язку з цим представник Позивача вважає, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси під час проведення перевірки діяла з перевищенням повноважень, оскільки перевірці підлягали виключно взаємовідносини ТОВ «Престиж-ліфт» з ТОВ «Авесбуд».

Також представник Позивача не погодився з висновками Акту перевірки відносно недійсності та безтоварності господарських операцій між ТОВ «Престиж-ліфт» та ТОВ «Авесбуд» і зазначив, що факт виконання ТОВ «Авесбуд» загально будівельних робіт в ліфтових шахтах двох ліфтів на об'єкті за адресою: м. Одеса, вул. Скісна кут вул. Середня, секція «Ж» підтверджується належним чином складеними первинними документам бухгалтерського обліку, в тому числі, актами приймання виконаних будівельних робіт. Податковий кредит сформований Позивачем по господарським операціям з ТОВ «Авесбуд» підтверджений належним чином оформленими податковими накладними, які є дійсними та відповідають вимогам законодавства.

Крім того, представник Позивача зазначив, що юридична відповідальність має індивідуальний характер в зв'язку з чим ТОВ «Престиж-ліфт» не може бути притягнено до відповідальності за порушення правил податкового або бухгалтерського обліку своїми контрагентами.

Таким чином, на думку представника ТОВ «Престиж-ліфт», Позивачем під час формування у податковому обліку витрат з податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Авесбуд» були додержані всі вимоги законодавства.

Представник Відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, вказаних у письмових запереченнях на адміністративний позов (т.1 а.с. 167-173). В судовому засіданні представник Відповідача зазначив, що ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Престиж-ліфт» (код ЄДРПОУ 32224639) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року за результатами якої було складено акт № 6668/22-06/32224639 від 06.11.2014 року.

В ході перевірки було встановлено відсутність на підприємстві документів фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2011 року по 31.05.2012 року, внаслідок чого ТОВ «Престиж-ліфт» відповідно до вимог ст.44 ПК України не змогло підтвердити витрати з податку на прибуток та податковий кредит з ПДВ. Також під час проведення перевірки було встановлено завищення витрат та податкового кредиту по фіктивним господарським операціям з ТОВ «Авесбуд». Враховуючи викладене, висновки Акту перевірки є обґрунтованими а податкові повідомлення-рішення №0003912206 та №0003922206 від 24.11.2014 року правомірними.

16.02.2015 року за результатами розгляду клопотання представника Відповідача ухвалою суду, занесеною до журналу судового засідання, Відповідача - Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області було замінено на процесуального правонаступника - Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ТОВ «Престиж-ліфт» зареєстровано 21.10.2002 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, ідентифікаційний код 32224639. Товариство є платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 200113044 від 01.03.2013 року, індивідуальний податковий номер 322246315428 (т 1. а.с.11).

Судом встановлено, що службовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси, на підставі п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СУ ГУМВС України в Одеській області від 21.08.2014 року та наказу ДПІ №2326 від 14.10.2014 року (т. 1 а.с. 177) проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Престиж-ліфт» з питань повноти та своєчасності декларування та сплати податку на прибуток, ПДВ, податку з доходів фізичних осіб та ЄСВ з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої було складено акт перевірки № 6668/22-06/32224639 від 06.11.2014 року (т. 1 а.с. 28-76).

Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Престиж-ліфт»: п.п.5.3.9. п.5.3. ст..5, п.п.8.1.2. п.8.1. ст..8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.44.1., 44.5, 44.6 ст.44, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено значення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 304200,00 грн., у тому числі: за 1 квартал 2011 року на 30041,00 грн., за 2 квартал 2011 року на 25579,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року на 54259,00 грн., за 2-4 квартали 2011 року на 114633,00 грн., за 1 квартал 2012 року на 67586,00 грн., за півріччя 2012 року на 151131,00 грн., за 9 місяців 2012 року на 151131,00 грн., за 2012 рік на 151131,00 грн., за 2013 рік на 8395,00 грн.; п.п. 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.44.1, 44.5, 44.6 ст.44, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено значення ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 185545,00 грн., у тому числі: за січень 2011 року на 1963,00 грн., лютий 201 року на 6104,00 грн., березень 2011 року на 6002,00 грн., квітень 2011 року на 5789,00 грн., травень 2011 року на 7350,00 грн., червень 2011 року на 12218,00 грн., липень 2011 року на 2228,00 грн., серпень 2011 року на 2402,00 грн., вересень 2011 року на 14412,00 грн., жовтень 2011 року на 9045,00 грн., листопад 2011 року на 4822,00 грн., грудень 2011 року на 24016,00 грн., січень 2012 року на 1609,00 грн., лютий 2012 року на 41291,00 грн., березень 2012 року на 15361,00 грн., квітень 2012 року на 7163,00 грн., травень 2012 року на 14933,00 грн., грудень 2013 року на 8837,00 грн.

На підставі Акту перевірки Відповідачем 24.11.2014 року були винесені податкові повідомлення-рішення: №0003912206, яким ТОВ «Престиж-ліфт» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 219179,00 грн., у тому числі за основним платежем 146119,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 73060,00 грн.; № 0003922206, яким ТОВ «Престиж-ліфт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 288462,00 грн., в тому числі за основним платежем 248580,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 39882,00 грн. (т. 1 а.с.77-80).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, Позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності висновків Акту перевірки, на підставі яких Відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Як вбачається з Акту перевірки висновки Відповідача про заниження ТОВ «Престиж-ліфт» значення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 295805,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року на 30041,00 грн., за 2 квартал 2011 року на 25579,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року на 54259,00 грн., за 2-4 квартали 2011 року на 114633,00 грн., за 1 квартал 2012 року на 67586,00 грн., за півріччя 2012 року на 151131,00 грн., за 9 місяців 2012 року на 151131,00 грн., за 2012 рік на 151131,00 грн. та заниження значення ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 176708,00 грн., у тому числі за січень 2011 року на 1963,00 грн., лютий 2011 року на 6104,00 грн., березень 2011 року на 6002,00 грн., квітень 2011 року на 5789,00 грн., травень 2011 року на 7350,00 грн., червень 2011 року на 12218,00 грн., липень 2011 року на 2228,00 грн., серпень 2011 року на 2402,00 грн., вересень 2011 року на 14412,00 грн., жовтень 2011 року на 9045,00 грн., листопад 2011 року на 4822,00 грн., грудень 2011 року на 24016,00 грн., січень 2012 року на 1609,00 грн., лютий 2012 року на 41291,00 грн., березень 2012 року на 15361,00 грн., квітень 2012 року на 7163,00 грн., травень 2012 року на 14933,00 грн. базуються на відсутності у ТОВ «Престиж-ліфт» документів фінансово-господарської діяльності (договорів, актів, податкових та видаткових накладних, рахунків-фактур) за період 01.01.2011 року - 31.05.2012 року про що було складено акт від 23.10.2014 року 5944/22-06/32224639 «Про не надання документів під час документальної перевірки».

Згідно Акту перевірки було встановлено завищення ТОВ «Престиж-ліфт» витрат з податку на прибуток в 4 кварталі 2013 року в розмірі 44185,00 грн. та завищення податкового кредиту з ПДВ в розмірі 8837,00 грн. внаслідок укладення нікчемних правочинів, відображення у бухгалтерському і податковому обліку фіктивних господарських операцій між ТОВ «Престиж-ліфт» та ТОВ «Авесбуд».

Судом встановлено, що позапланова виїзна перевірка ТОВ «Престиж-ліфт» за наслідками якої складений Акт перевірки, була проведена згідно наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №2326 від 14.10.2014 року (а.с.177). Вказаний наказ ДПІ у Приморському районі м. Одеси було винесено на підставі п.п.78.1.11 ПК України.

Відповідно до п.п.78.1.11 ПК п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка проводиться у випадку отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Фактичною підставою для прийняття ДПІ у Приморському районі м. Одеси наказу №2326 від 14.10.2014 року стала постанова старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України в Одеській області від 21.08.2014 року, винесена в рамках розгляду матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 1201416000000170 від 14.02.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України (а.с.179).

Згідно вказаної постанови у кримінальному провадженні № 1201416000000170 від 14.02.2014 року була призначена позапланова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України ТОВ «Престиж-ліфт» (код ЄДРПОУ 32224639) за період 2011-2013 року, в ході якої необхідно в повному обсязі відобразити фінансово-господарські взаємовідносини даного підприємства з ТОВ «Авесбуд» (код - 38643497). Проведення перевірки (ревізії) доручити співробітникам ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області Таким чином, слідчим була призначена перевірка ТОВ «Престиж-ліфт» виключно з питань взаємовідносин вказаного товариства на протязі 2011-2013 років з контрагентом ТОВ «Авесбуд».

В зв'язку з викладеним суд вважає, що Відповідач призначаючи та проводячи перевірку ТОВ «Престиж-ліфт» на підставі вищевказаної постанови слідчого від 21.08.2014 року був зобов'язаний перевірити дотримання ТОВ «Престиж-ліфт» податкового, валютного та іншого законодавства за період 2011-2013 років виключно в межах фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Авесбуд». Натомість, Відповідач здійснив перевірку всієї фінансово-господарської діяльності ТОВ «Престиж-ліфт» за період 2011-2013 років, вийшовши за рамки постанови слідчого від 21.08.2014 року тим самим порушивши п.п.78.1.11 ПК України.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Відповідач неправомірно відобразив у висновку Акта перевірки відомості про заниження ТОВ «Престиж-ліфт» значення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 295805,00 грн., у тому числі: за 1 квартал 2011 року на 30041,00 грн., за 2 квартал 2011 року на 25579,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року на 54259,00 грн., за 2-4 квартали 2011 року на 114633,00 грн., за 1 квартал 2012 року на 67586,00 грн., за півріччя 2012 року на 151131,00 грн., за 9 місяців 2012 року на 151131,00 грн., за 2012 рік на 151131,00 грн. та заниження значення ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 176708,00 грн., у тому числі: за січень 2011 року на 1963,00 грн., лютий 2011 року на 6104,00 грн., березень 2011 року на 6002,00 грн., квітень 2011 року на 5789,00 грн., травень 2011 року на 7350,00 грн., червень 2011 року на 12218,00 грн., липень 2011 року на 2228,00 грн., серпень 2011 року на 2402,00 грн., вересень 2011 року на 14412,00 грн., жовтень 2011 року на 9045,00 грн., листопад 2011 року на 4822,00 грн., грудень 2011 року на 24016,00 грн., січень 2012 року на 1609,00 грн., лютий 2012 року на 41291,00 грн., березень 2012 року на 15361,00 грн., квітень 2012 року на 7163,00 грн., травень 2012 року на 14933,00 грн. в зв'язку з відсутністю у ТОВ «Престиж-ліфт» документів фінансово-господарської діяльності (договорів, актів, податкових та видаткових накладних, рахунків-фактур) за період 01.01.2011 року - 31.05.2012 року, оскільки вказане порушення не пов'язане з господарськими взаємовідносинами між ТОВ «Престиж-ліфт» та ТОВ «Авесбуд».

Таким чином, суд вважає, що предметом дослідження у вказаній справі є виключно висновки Акту перевірки щодо порушення ТОВ «Престиж-ліфт» податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Авесбуд».

Дослідивши реальність та фактичність господарських операцій ТОВ «Престиж-ліфт» з контрагентом ТОВ «Авесбуд» у грудні 2013 року, їх відповідність діючому законодавству, а також правомірність формування Позивачем витрат та податкового кредиту по вказаним операціям, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 11.12.2013 року між ТОВ «Престиж-ліфт» (підрядником) та ТОВ «Авесбуд» (субпідрядником) був укладений договір №41Мн.13 субпідряду на виконання загально будівельних робіт згідно п.1.1. якого підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе обов'язок виконати комплекс загально будівельних робіт в ліфтових шахтах двох ліфтів на 16 зупинок на об'єкті за адресою:м.Одеса, вул. Скісна кут вулиці Середньої, секція «Ж». Відповідно до умов пунктів 4.1.-4.3. договору сума договору складає 53022,00 грн., в тому числі 8837,00 грн. ПДВ. Виконані роботи підрядник оплачує після виконання робіт субпідрядником та підписання форм Кб2В, КБ-3 на протязі 3-х банківських днів (т. 1 а.с.114-116).

Факт виконання ТОВ «Авесбуд» загально будівельних робіт в ліфтових шахтах двох ліфтів на 16 зупинок на об'єкті за адресою: м.Одеса, вул. Скісна кут вулиці Середньої, секція «Ж» підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за жовтень 2013 року, підписаного 04.11.2013 року (т.1 а.с. 166-175), актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року за формою Кб-2В, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою Кб-3, підсумковою відомістю ресурсів, локальним кошторисом ( т. 1 а.с.114-124). За наслідками вказаних господарських операцій ТОВ «Авесбуд» виписало на користь ТОВ «Престиж-ліфт» податкову накладну №309 від 12.12.2013 року на загальну суму 53022,00 грн., втому числі 8837,00 грн. ПДВ (т. 1 а.с. 125).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктами 201.1, 201.4 ст.201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг). Згідно п.201.10 ст.201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 201.6 ст.201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до п.138.12 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ та витрати податку на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд зазначає, що досліджені під час розгляду справи первинні документи по господарським операціям ТОВ «Престиж-ліфт» з контрагентом-субпідрядником ТОВ «Авесбуд» відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і не дають підстав для висновку про нездійснення спірних операцій.

Суд зазначає, що роблячи висновок щодо завищення Позивачем валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Авесбуд», Відповідач, зокрема, послався на висновки акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №1894/15-53-22-3 від 03.04.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Авесбуд» код ЄДРПОУ 38643497 щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2013 року», яким встановлено відсутність у ТОВ «Авесбуд» основних засобів, виробничого, транспортного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів, що є доказом відсутності реальності господарських операцій (т. 1 а.с.39).

Суд не приймає до уваги посилання ДПІ у Приморському районі м. Одеси на вказаний акт про неможливість проведення зустрічної звірки, оскільки чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тієї чи іншої діяльності. В залежності від специфіки виду діяльності підприємство у разі виникнення такої потреби може залучити до виконання роботи інших осіб з наявними ресурсами визначеного обсягу і структури.

Також суд зазначає, що можливі порушення податкового законодавства з боку контрагенту Позивача при здійсненні господарських операцій для зниження об'єкту оподаткування, доказів чого податковим органом до суду надано не було, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного виконання ТОВ «Авесбуд» своїх обов'язків по договору підряду та відсутність у Позивача, права на податковий кредит з ПДВ та формування витрат з податку на прибуток.

При прийнятті рішення суд враховує положення ст.244-2 КАС України щодо обов'язковості рішення Верховного Суду України, прийнятого за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та, зокрема, постанову Верховного Суду України від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10 за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в якому зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

При цьому, при розгляді адміністративних справ необхідно також враховувати і практику Європейського суду з прав людини, рішення якого, згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також враховуючи приписи ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», є джерелом права та є обов'язковим для виконання Україною.

Так, Європейський суд з прав людини (п'ята секція) у своєму рішенні від 22.01.2009 року (заява №3991/03) у справі «Булвес» АД проти Болгарії зазначив наступне: «Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються, до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Також, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення Позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, контрагент був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також був зареєстрований платником ПДВ, Позивач як отримувач відповідних робіт та послуг не може нести відповідальність ні за несплату податків постачальником послуг, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач, і ТОВ «Авесбуд» на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники ПДВ, що не заперечувалось Відповідачем.

Суд зазначає, що Відповідачу, як контролюючому органу, відповідно до покладених на нього функцій та повноважень, при перевірці діяльності платників податків не надано права визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними. У взаємозв'язку з наведеним суд також зазначає, що ДПІ не надала під час розгляду справи рішення суду, щоб набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України, щодо фіктивності або нікчемності правочинів між Позивачем та його контрагентом ТОВ «Авесбуд». Під час розгляду справи Відповідачем також не надано в обґрунтування своїх висновків доводів про суперечність спірних операцій інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, рішень суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з цих підстав, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України. Відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності Позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту виконання підрядних робіт, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії Позивача по господарським відносинам зі своїм контрагентом були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що Позивачем у відповідності до вимог ст.ст. 138,139,198, 201 ПК України правомірно віднесено до складу витрат та податкового кредиту грошові суми, сплачені ТОВ «Авесбуд», яке на момент здійснення господарської діяльності мало статус платника ПДВ. В зв'язку з викладеним суд вважає необґрунтованими доводи Акту перевірки щодо завищення Позивачем витрат з податку на прибуток в 4 кварталі 2013 року в розмірі 44185,00 грн. та завищення податкового кредиту з ПДВ в розмірі 8837,00 грн. по господарським операціям з ТОВ «Авесбуд».

Таким чином, суд дійшов висновку, що Відповідач під час розгляду справи не довів обґрунтованість висновків акту перевірки № 6668/22-06/32224639 від 06.11.2014 року в зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0003912206 та №0003922206 від 24.11.2014 року визнаються судом протиправними і підлягають скасуванню

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно з ч.1 ст. 69 та ч.1 ст.70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що Відповідач у судовому засіданні не довів правомірність та обґрунтованість прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86. 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-ліфт» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0003912206 від 24.11.2014 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Престиж-ліфт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 288462,00 грн., з яких за основним платежем 248580,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 39882,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0003922206 від 24.11.2014 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Престиж-ліфт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 219179,00 грн., з яких за основним платежем 146119,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 73060,00 грн.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

.