Постанова

від 09.06.2015 по справі 916/2478/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року Справа № 916/2478/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е., суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л., розглянув касаційну скаргу Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції на постановувід 26.02.2015 р. Одеського апеляційного господарського суду у справі№916/2478/13 господарського суду Одеської області за позовомТОВ "СТИЛЛКРАФТ" доТОВ "Група компаній "ГЛАВСТРОЙ" простягнення 502 715,51 грн. за скаргою ТОВ "СТИЛЛКРАФТ" на дії Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу від 07.10.2014; визнання постанови незаконною та зобов'язання державного виконавця поновити виконавче провадження; визнання незаконною бездіяльність Другого приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції під час примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.12.2013 щодо розшуку майна боржника за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

ВДВС: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.02.2015 (суддя К. Погребна) скаргу ТОВ „СТИЛЛКРАФТ" в порядку ст. 121-2 ГПК України задоволено; визнано незаконними дії Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо винесення 07.10.2014р. постанови №В-8/720 про повернення стягувачу виконавчого документу №916/2478/13; скасовано постанову Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 07.10.2014р. №В-8/720 про повернення стягувачу виконавчого документу №916/2478/13; зобов'язано Другий Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції поновити виконавче провадження з примусового виконання судового наказу господарського суду Одеської області від 13.12.2013р. №916/2478/13.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.02.2015р. (суддя К.Погребна) визнано незаконною бездіяльність Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції під час примусового виконання наказу від 13.12.2013р. №916/2478/13 господарського суду Одеської області щодо розшуку майна боржника.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 (судді В. Лисенко, П. Мацюра, Н. Ліпчанська) ухвали господарського суду Одеської області від 04.02.2015р. у справі № 916/2478/13 - залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, Другий Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі ухвали господарського суду Одеської області від 04.02.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2015, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарг ТОВ "Стиллкрафт" на дії ВДВС. Вважає, що висновки судів про те, що держвиконавцем не вчинено усього спектру дій щодо розшуку майна боржника, не відповідають дійсним обставинам справи.

Ознайомившись з матеріалами справи на предмет дотримання попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, згідно з вимогами ст.111 5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

На підставі наказу суду 17.02.2014 Головним державним виконавцем Перчик В.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №42335021 з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.12.2012 по справі № 916/2478/13 про стягнення з ТОВ "Група компаній „ГЛАВСТРОЙ" грошової суми у розмірі 503 313,04 грн. та надано боржнику строк для самостійного виконання до 24.04.2014.

Держвиконавцем було здійснено пошук нерухомого майна та майнових прав боржника у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстрі прав власності на нерухоме майно, державному реєстрі іпотеки, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Однак, з інформаційних довідок від 03.03.2014 вбачається, що у вказаних реєстрах відсутні будь-які відомості щодо реєстрації за боржником майна чи майнових прав.

Згідно з довідкою МРЕВ - 1 УДАІ УМВС України в Одеській області за боржником автотранспортні засоби не реєстровані.

03.03.2014 Державним виконавцем направлено запит до Державної податкової служби України про номери рахунків боржника - ТОВ "Група компаній „ГЛАВСТРОЙ", відкритих у банках та інших фінансових установах.

Згідно відповіді ДПС (лист від 04.03.2014 №1002821529) у боржника були відкриті рахунки: три в АТ „Райффайзен банк Аваль", чотири в АБ „Південний" та один в ПАТ „Марфін Банк".

З листа АТ „Райффайзен банк Аваль" від 03.04.3014 №43-81/4212 вбачається, що постанова про арешт коштів боржника В-8/720 від 19.03.2014 була повернута в органи ДВС у зв'язку з відсутністю у цій установі відкритих рахунків боржника.

Листом від 24.04.2014 № 0-18-13096 БТ АБ „Південний" повідомив ограни ДВС про те, що постанова від 25.02.2014 про арешт коштів була прийнята до виконання, однак на рахунку боржника недостатньо коштів для її виконання.

22.04.2014 за вих. №11769 ДВС направила директору ТОВ „Група компанія „Главстрой" лист, яким зобов'язала його надати фінансову, бухгалтерську та іншу документацію підприємства, статутні документи, банківські та інші первинні документи, надати пояснення щодо причин невиконання вимог виконавчого документу та попередження про відповідальність за невиконання вимог держвиконавця. Цей лист було отримано представником боржника за довіреністю 23.04.2014.

23.04.2014 державним виконавцем було здійснено вихід за адресою: м. Одеса. вул. Гоголя, 21 та зі слів представника боржника встановлено, що вказане приміщення та все майно, яке в ньому знаходиться перебуває в оренді Михайлуце В.П. Копії відповідних документів представник товариства зобов'язався надати до відділу пізніше, у зв'язку з відсутністю директора боржника. За результатами виконавчих дій було складено акт від 23.04.2014.

30.04.2014 державним виконавцем разом з представником стягувача було здійснено вихід за адресою: м. Одеса. Вул. Гоголя, 21. За результатами виконавчих дій було складено акт державного виконавця від 30.04.2014. За даними акту, представником боржника було надано витяг про державну реєстрацію прав на квартиру, фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва, витяг про державну реєстрацію прав, договір найму квартир під офіс, виписка з наказу від 10.01.2012 про призначення бухгалтера Понтус А.А., наказ №1 від 22.04.2007 про призначення директора Шкрабова Д.М., копію протоколу №1 загальних зборів від 20.02.2000, акт передачі майна від 01.01.2014 між ТОВ „ГК „Главстрой" та Михайлуцє В.П.

З наведених актів від 23.04.2014 та 30.04.2014 вбачається, що державний виконавець двічі здійснював вихід за юридичною адресою боржника, проте жодного разі не провів огляд приміщень та сховищ боржника, та не здійснив опис майна боржника .

Серед документів, що були отримані державним виконавцем згідно акту від 30.04.2014 є акт приймання-передачі - додаток до договору оренди квартир під офіс від 01.01.2014 Згідно вказаного документу серед майна, що було передано боржникові та знаходилось за адресою, за якою здійснив вихід державний виконавець, заходились 9 сейфів.

В порушення п.4 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець не здійснив огляд, не відкрив та не опечатав відповідні сейфи, а також не здійснив заходів передбачених законом щодо виявлення готівкових коштів, зокрема у касі підприємства.

07.10.2014 головним державним виконавцем Перчик В.О. було винесено постанову №В-8/720 про повернення виконавчого документу .

В мотивувальній частині вказаної постанови зазначено, що майно боржника, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено, що підтверджується довідками ДПС України, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформаційними довідками з реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 03.03.2014, актами державного виконавця від 23.04.2014 та 30.04.2014, довідкою головного управління статистики в Одеській області.

Також, держвиконавцем зазначено, що на арештованих рахунках боржника відсутні грошові кошти, які б давали змогу виконати наказ господарського суду від 13.12.2013 №916/2478/13 у повному обсязі. Втім, з боржника стягнуто грошову суму у розмірі 72751,97 грн. та частково виконано зазначений вище наказ суду.

Звертаючись зі скаргою на дії ВДВС позивач наголошував на тому, що Другим Приморським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції не було вжито всіх можливих заходів , направлених на виявлення належного ТОВ „ГК „Главстрой" майна, в результаті чого, за переконанням скаржника, у органу державної виконавчої служби були відсутні передбачені законом підстави для повернення наказу господарського суду Одеської області від 13.02.2013р. по справі № 916/2478 стягувачеві.

Розглядаючи скарги на дії ВДВС судами встановлено обґрунтованість доводів стягувача. Судами наголошено на тому, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні матеріали/документи, які б свідчили що до боржника застосовувалися будь-які види стягнення, що передбачені законом за ненадання запитуваної інформації щодо майнового стану боржника.

Судами також встановлено, що акти, які стали підставою для складання постанови про повернення виконавчого документу не містять жодної інформації про дійсний майновий стан боржника .

Суди дійшли висновку про необхідність визнання незаконними дій Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо винесення 07.10.2014р. постанови №В-8/720 про повернення стягувачу виконавчого документу №916/2478/13 та скасування вказаної постанови.

Що ж до вимоги про зобов'язання Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції поновити виконавче провадження з примусового виконання судового наказу господарського суду Одеської області від 13.12.2013р. №916/2478/13 та здійснити всі належні дії щодо повної перевірки майнового стану боржника та розшуку його майна, суди дійшли висновку, що вона підлягає частковому задоволенню. Господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані зі здійсненням виконавчого провадження замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження). Водночас, суд може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється. Вимога про зобов'язання Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції поновити виконавче провадження судами попередніх інстанцій була задоволена.

Судами встановлено, що державний виконавець не вчинив своєчасно і в повному обсязі виконавчі дії щодо примусового виконання наказу, виданого господарським судом Одеської області у справі № 916/2478/13 від 13.12.2012 року, про стягнення заборгованості з ТОВ „Група компанії „Главстрой" на користь ТОВ „СТИЛКРАФТ" у розмірі 503 313,04 грн.

Встановлене стало підставою для задоволення судами попередніх інстанцій відповідних скарг на дії держвиконавця.

Переглядаючи оскаржувані судові акти у касаційному порядку колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.17 ЗУ "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.

Згідно з ч.ч. 1, 2, п.п. 6, 18 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Положеннями ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

В силу положень ч. 1 ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит державного виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває в них, та майно чи кошти, які вони мають передати боржнику.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Отже, відповідно до ст. 57, 65, 66 Закону України „Про виконавче провадження", стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Порядок опису та арешту майна врегульовано пунктом 4.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за №489/20802 (надалі - Інструкція).

Підпунктами 4.2.1 та 4.2.2 Інструкції передбачено, що після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт. Акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті.

Судами встановлено, що держвиконавцем було отримано копії договору найму квартир під офіс 01.01.2014, копії виписок з наказів, копію протоколу №1, копію статуту ТОВ „Група компанія „Главстрой", завірену копію фінансового звіту. Також, держвиконавцем було виявлено 9 сейфів.

Однак, в порушення ст. 57, 65, 66 Закону України „Про виконавче провадження" держвиконавець не здійснив огляд приміщень, не виявив належного боржнику майна, не опечатав та не відкрив належні боржнику сейфи, не здійснив заходів передбачених законом щодо виявлення готівкових коштів, зокрема у касі підприємства.

За встановленого, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що держвиконавець не вчинив своєчасно і в повному обсязі виконавчі дії щодо примусового виконання наказу, виданого господарським судом Одеської області у справі № 916/2478/13 від 13.12.2012. Колегія суддів наголошує на тому, що оскаржуючи дії держвиконавця, стягувач вказує не на бездіяльність органу, а на неповноту його дій. Такі дії призвели до того, що наказ суду не був виконаний у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судами попередніх інстанцій правильно застосовано норми законодавства, що регулюють порядок виконання рішення суду. Доводи Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про повноту здійснених ним виконавчих дій є необґрунтованими та зводяться до незгоди з правовою оцінкою поданих сторонами доказів та намаганні схилити колегію суддів надати іншу правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам, що виходить за межі компетенції касаційного суду, встановленої ст. 111 7 ГПК України. Підстави для скасування оскаржуваних судових актів та прийняття нового рішення у справі - відсутні.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 - без змін.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун