Постанова

від 02.07.2008 по справі 2-а-1616/08

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-1616/08

Справа № 2-а-1616/08

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2008 року                                                                                               м. Чернігів

Чернігівський

окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сорочко Є.O.,

при секретарі

Ясинському С.Г.,

за участю

позивача ОСОБА_1.,

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним

позовом ОСОБА_1до військової частини А 0197

про стягнення грошової компенсації за не отримане речове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1звернувся

до суду з адміністративним позовом до військової частини А 0197 про стягнення

грошової компенсації за не отримане речове майно в сумі 2711 грн. 29 коп. Свої вимоги

мотивує тим, що під час служби належне йому речове майно не видавалося в

зв'язку з його відсутністю у військовій частині, а відповідно до статті 9

Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів

їх сімей» він має право на отримання грошової компенсацій замість належного

йому речового майна. Крім того позивач просить продовжити пропущений строк

звернення до суду, оскільки вважає його пропущеним с поважних причин,

так як він неодноразово звертався до командування частини, але йому пояснювали,

що для компенсації кошти відсутні, тому вимушений звернутись до суду.

В судовому

засіданні позивач свої вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному

обсязі та підтримав пояснення викладені в позовній заяві.

Представник

відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду

справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. В

судовому засіданні 19.06.2008

року представник відповідача позов не визнав, просив в його задоволенні

відмовити в повному обсязі та пояснив, що дію ст. 9 Закону України

«Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та сімей», яка давала

позивачу таке право, в частині одержання грошової компенсації за не отримане

речове майно зупинено Законом України «Про деякі заходи, щодо економії

бюджетних коштів» і цей закон є діючим та не визнаний не конституційним. В

бюджетах України за минулі роки не передбачено витрат на грошову компенсацію за

речове майно військовослужбовцям. Також представник відповідача вважає, що

позивачем було пропущено строки звернення до суду.

Відповідно до

статті 8 Кодексу

адміністративного судочинства України суд, при вирішенні справи, керується

принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та

свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість

діяльності держави. Враховуючи, що позивач, після його звільнення та до подачі

позову до суду, неодноразово звертався до командира військової частини А 0197 з проханням про

виплату йому грошової компенсації за не отримане речове майно, суд визнає

причини пропущення строку звернення до суду поважними і відповідно до ч. 2 ст. 100 Кодексу

адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути і вирішити

справу в порядку встановленому цим Кодексом.

Розглянувши

подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення, всебічно і повно

з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно

оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення

спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач Наказом

Міністра оборони України (по особовому складу) № 680 від 16.11.2005

року звільнений з військової служби в запас за пунктом 67 підпунктом «в» - у зв'язку зі

скороченням штатів «Положення про проходження військової служби особами

офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України» з правом

носіння військової форми одягу та Наказом командира військової частини А 1457 від 30.11.2005 року № 272 виключений зі

списків особового складу частини з 30.11.2005

року.

Відповідно

довідки від 01.07.2008 року № 2\7\81

правонаступником військової частини А 1457

є військова частина А 0197,

що не заперечується представником відповідача.

ОСОБА_1.

перебував на речовому забезпеченні у в/ч

А 1457, належне йому речове забезпечення в повному обсязі не

отримував, в зв'язку з відсутністю належного майна у відповідача, що не

заперечується представником відповідача та підтверджується довідкою № 373 від

30.11.2005 року виданою в/ч А 1457.

Посилання

відповідача на те, що згідно Закону України «Про деякі заходи щодо економії

бюджетних коштів» призупинено дію частини 2 статті 9 Закону України «Про

соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який

давав право на отримання військовослужбовцям грошової компенсацій замість

неодержаного речового майна є неправомірним, оскільки відповідно до частини 1

статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців

та членів їх сімей», редакція якого діє на час звернення позивача до суду,

речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в термін, що

встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 9

Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та

членів їх сімей " - Держава гарантує військовослужбовцям достатнє

матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам

військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до п.

27 Постанови Кабінету Міністрів України № 1444 від 28.10.2004 року «Про

забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил України та інших

військових   формувань у  мирний час»

військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з

правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове

майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за

нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам,

звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне

їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова

компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього

майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової

компенсації.

Як вбачається з

довідок № 371, 372 виданих

позивачу в/ч А 1457, загальна

сума заборгованості за не отримане ним речове майно складає 2711 грн. 29 коп. Отримати речове

майно на суму грошової компенсації позивач не погодився, оскільки,

запропоноване відповідачем майно не може бути використано ним за призначенням.

Крім того,

згідно ч. 2 ст. 9 Закону України

«Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» призупинено дію ч. 2 ст. 9 Закону України

«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка

давала право на одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх

бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна, однак,

виходячи з аналізу тексту цього закону, суд вважає, що вказана норма Закону

поширюється тільки на військовослужбовців, які проходять дійсну військову

службу в Збройних Силах України, а позивач звільнена зі служби в Збройних Силах

України.

Відповідно до ч.

2 ст. 71 Кодексу

адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про

протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень,

обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності

покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову,

але в судовому засіданні представник відповідача не довів правомірність дій в/ч А 0197 щодо

несвоєчасного забезпечення позивача речовим майном.

Враховуючи

викладене та з урахуванням того, що позивач не був своєчасно забезпечений

належним речовим майном з вини відповідача, суд вважає за необхідне позовні

вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1. грошову

компенсацію за недоотримане речове майно в сумі 2711 грн. 29

коп.

На підставі  викладеного та керуючись ст.ст.   122,  158-163,  

185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги

ОСОБА_1до військової частини А 0197,

задовольнити.

Стягнути з

військової частини А0197 (14030,

м. Чернігів, вул. Шевченко, 57)

на користь ОСОБА_1грошову компенсацію за недоотримане речове майно в сумі 2711 (дві тисячі

сімсот одинадцять) грн. 29

коп.

Постанова відповідно до ч. 1

ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку

для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо

таку заяву не було подано.

Постанова може

бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом

десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує

постанову, за правилами, встановленими ст.

ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції

заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої

інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви

про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для

подання заяви про апеляційне оскарження.