Рішення

від 15.06.2015 по справі 916/3268/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2015 р.Справа № 916/3268/14

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Комплекс-Іллічівськ"

про стягнення 50 000 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність №2838 від 04.09.2014р.;

ОСОБА_3 - довіреність №2542 від 30.08.2014р.;

від відповідача : Кустова А.В. - довіреність б/н від 16.03.2015 року.

У судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: 15.08.2014р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Комплекс-Іллічівськ", в якій, з урахуванням зави про зменшення позовних вимог (т.2 а.с.102-104), просила визнати недійсним абзац 2 пункту 2.1. укладеного між сторонами договору №1726 про надання послуг з охорони майна та стягнути з відповідача завдані збитки у сумі 50 000 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 01.01.2013р. між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Охорона-Комплекс-Іллічівськ" було укладено договір про надання послуг з охорони майна № 1726, відповідно до п.2.1. якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався здійснювати охорону відділу магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" (АДРЕСА_2) та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті. За цим договором виконавець не приймає майно замовника на зберігання і не вступає у володіння ним.

Як вказує позивач, 23 липня 2014 року близько 04 години 43 хвилин невідомі особи здійснили проникнення до Центрального Універмагу м. Іллічівська за адресою: АДРЕСА_2, до відділу ювелірного магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", в якому позивач здійснює господарську діяльність, та викрали сейф з ювелірними виробами.

Факт скоєння даного злочину підтверджується довідкою слідчого СО Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області від 23.07.2014р. Григоренка В.В. від 23.07.2014р.

В результаті пограбування відділу ювелірного магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" було викрадено: 237 браслетів, 88 кілець, 311 підвісок, 202 пари сережок, 27 ланцюгів. Розмір завданої шкоди, як зазначає позивач, підтверджується актом інвентаризації від 27.06.2014р., актом інвентаризації від 31.07.2014 р., документами про рух товарів в період з 27.06.2014 р. по 31.07.2014р.

При цьому, як наголошує позивач, з відеозапису камер спостереження вбачається, що наряд охорони прибув на місце події з тривалим запізненням майже 7 хвилин після проникнення грабіжників до Центрального Універмагу. Більш того, як вказує позивач, відповідачем було направлено наряд охорони у зв'язку із спрацюванням сигналізації в Універмазі та проігноровано спрацювання сигналізації у відділі магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", внаслідок чого нарядом охорони було виявлено лише факт розбиття дверей Універмагу та не встановлено проникнення до ювелірного магазину та викрадання сейфу. Також відповідачем не було сповіщено ФОП ОСОБА_1 про проникнення до магазину та не повідомлено про по дію до правоохоронних органів.

Таким чином, посилаючись на невиконання ТОВ "Охорона-Комплекс-Іллічівськ" зобов'язань за договором, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення збитків у розмірі 50 000 грн., а також просив визнати недійсним абзац 2 пункту 2.1 договору, яким сторони погодили, що виконавець не приймає майно замовника на зберігання і не вступає у володіння ним, оскільки на відносини сторін мають поширюватися правила частини 1 статті 936 і статті 942 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.08.2014р. було порушено провадження у справі №916/3268/14 (суддя Никифорчук М.І).

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.10.2014р. по справі №916/3268/14 у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2015р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 29.10.2014р. по справі №916/3268/14 без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2015р. рішення господарського суду Одеської області від 29.10.2014р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2015р. у справі № 916/3268/14 у частині відмови в задоволенні позову про стягнення 50 000 грн. скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області . У решті рішення господарського суду Одеської області від 29.10.2014р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2015р. залишені без змін.

Приймаючи вказану постанову, суд касаційної інстанції зазначив, що з тексту копії заяви від 31 липня 2014 року, якою повідомляється про проведення інвентаризації, вбачається, що її примірник був вручений на особистому прийомі і особа, яка її прийняла, не заперечила назву організації, яку було зазначено у заяві.

Крім того, Вищий господарський суд України наголосив на тому, що господарські суди не дали оцінки доводам позивача щодо відносин представництва між ТОВ "Охорона-Комплекс-Іллічівськ" і ТОВ "Агенство Безпеки "Центр" та зазначив, що за цієї обставини, враховуючи встановлення господарськими судами факту невиконання відповідачем своїх зобов'язань по охороні, наявності в його діях складу правопорушення і, як наслідок, викрадення майна, сам лише факт помилкової назви контрагента у повідомленні не звільняло відповідача від обов'язку вжиття заходів щодо виконання зобов'язання брати участь у роботі інвентаризаційної комісії (пункт 5.1.6 договору).

Враховуючи, що усупереч вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу України місцевим і апеляційним господарськими судами не було надано належної оцінки всім доказам в їх сукупності колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання їм належної юридичної оцінки, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції рішення та постанову в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 50 000 грн. скасував, з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд, вказавши при цьому, що при новому розгляді суду слід урахувати викладене у постанові, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, дійсних прав та обов'язків сторін і залежно від установленого ухвалити відповідне рішення.

Розпорядженням керівника апарату суду від 06.04.2015р. призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого справу №916/3268/14 розподілено судді господарського суду Одеської області Щавинській Ю.М.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.04.2015р. суддею Щавинською Ю.М. справу №916/3268/14 прийнято до свого провадження із призначенням до розгляду.

При новому розгляді справи, 13.05.2015р. представником ФОП ОСОБА_1 до канцелярії суду були подані письмові пояснення (т.3 а.с.12-13), в яких позивач зазначив, що при оформленні заяви від 31.07.2014р., якою було запрошено представника відповідача для участі в роботі інвентаризаційної комісії, було допущено помилку при вказанні адресата даного документа керівника ТОВ "Центр-Агенство-Безпеки". Разом з тим, дана помилка має технічний характер та викликана тим, що ТОВ "Охорона-комплекс-Іллічівськ" протягом усього часу співробітництва з позивачкою позиціонувало себе, як представник ТОВ "Агентство Безпеки "Центр", фактично здійснюючи господарську діяльність, користуючись комерційним найменуванням "Агентство Безпеки "Центр". Так, зокрема, на об'єктах, які брав під охорони відповідач, розміщувались відповідні наклейки, які містили найменування, як ТОВ "Охорона-комплекс-Іллічівськ", так і ТОВ "Агенство Безпеки "Центр" і за своїм змістом свідчили про рівнозначність даних осіб. Крім того, як зазначає позивач, на офіційному веб-сайті ТОВ "Охорона-комплекс-Іллічівськ" наявні відомості, з яких вбачається, що ТОВ "Охорона-комплекс-Іллічівськ" є представником ТОВ "Агентство Безпеки "Центр" у м. Іллічівську.

Між тим, позивач наголошує на тому, що, незважаючи на зазначення адресатом ТОВ "Центр-Агенство-Безпеки", фактично, заява від 31.07.2014 р. була отримана саме посадовою особою ТОВ "Охорона-комплекс-Іллічівськ" Поліщук Т.Д., про що свідчить її власноруч зроблена розписка.

Отже, на думку позивача, зазначення адресатом заяви від 31.07.2014 р. ТОВ "Центр-Агентство-Центр" не мало наслідком її вручення іншій особі.

Стосовно вартості викраденого товару у своїх письмових поясненнях позивач зазначає, що в матеріалах справи наявні копії актів інвентаризації №№ 93, 94, 97, 98, 99 від 31.07.2014р., з яких вбачається вартість, маса та кількість ювелірних виробів (браслетів, кілець, підвісок, сережок, ланцюгів), які згідно товарно-розпорядчої документації мали бути в наявності та фактично наявні після пограбування. Також, в матеріалах справи є звіряльна відомість, складена за результатами проведеної інвентаризації від 31.07.2014 р., з якої вбачається, що загальна вартість завданих збитків становить 2 903 739,00 грн.

Отже, на думку відповідача, наявні в матеріалах справи докази підтверджують те, що ФОП ОСОБА_1 завдані збитки, які значно перевищують заявлену до стягнення суму 50 000 грн.

Крім того, у своїх письмових поясненнях позивач також зазначає про те, що саме дії відповідача щодо ухилення від участі в роботі інвентаризаційної комісії стали наслідком неможливості надання ТОВ "Охорона-Комплекс-Іллічівськ" передбачених п. 6.1.4 договору документів. Саме такими діями були порушені права позивача, що викликало необхідність звернення до суду за захистом порушених прав.

При цьому, позивач наголошує на тому, що неможливість надання відповідачу усього переліку документів, згідно п. 6.1.4. договору через дії самого відповідача не звільняє останнього від відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням умов договору та не може мати наслідком відмову у судовому захисті прав позивачки.

27.05.2015р. ТОВ "Охорона-Комплекс-Іллічівськ" до суду були надані пояснення (т.3 а.с.66-69), в яких відповідач наголошує на тому, що позивачем не надано жодного доказу, підтверджуючого викрадення ювелірних виробів, а отже і нанесення шкоди на 50 000 грн. Так, на думку відповідача, акт інвентаризації не є достовірним та допустимим доказом, оскільки складений тільки представником позивача, а отже зацікавленою особою. Інші надані позивачем документи (накладні) свідчать лише про те, що позивач отримував від декількох осіб в різні періоди часу ювелірні вироби.

Стосовно заяви про проведення інвентаризації відповідач зазначив, що остання була адресована керівнику іншої юридичної особи, оскільки ТОВ "Охорона-Комплекс-Іллічівськ" та ТОВ "Агенція Безпеки "Центр" - два зовсім різних підприємства. Той факт, що зазначені підприємства співпрацюють разом, не робить їх одним підприємством та жодним чином не надає одному з них права брати участь в інвентаризації іншого підприємства, чи будь-яким іншим чином взаємодіяти з чужими клієнтами.

Крім того, у своїх письмових поясненнях відповідач також зазначає, що п.5.2.1 укладеного між сторонами договору передбачено обов'язок замовника виконувати визначені договором вимоги з технічної укріпленості об'єкта та правила майнової безпеки та створювати належні умови для забезпечення недоторканості майна на об'єкті.

Разом з тим, позивачем, в порушення розділу 4 договору, яким передбачено, що технічна укріпленість об'єкта повинна відповідати вимогам ГСТУ 78.11.001-98, жодним чином не створено умови для забезпечення недоторканності майна на об'єкті. Так, як зазначає відповідач, всі золоті вироби, які було викрадено у відповідача, зберігалися не в спеціально обладнаних для таких ТМЦ сховищах, як того вимагає ГСТУ та Інструкція про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затверджена наказом Міністерства фінансів України 06.05.1998р. №84, а в звичайному сейфі, який навіть не був прикріплений до підлоги, в результаті чого стало можливим вилучення даного сейфа менш ніж за дві хвилини. А за такий час фізично неможливо відпрацювати сигнал, передати його нарядові охорони та прибути наряду на об'єкт. Враховуючи зазначене, на думку відповідача, дії ТОВ "Охорона-Комплекс-Іллічівськ" жодним чином не вплинули на спричинення шкоди позивачу.

Крім того, відповідач також зазначив, що за умовами п.п."а" п.7.3 договору, приймаючи до уваги той факт, що розмір збитків був визначений позивачем за відсутності представника ТОВ "Охорона-Комплекс-Іллічівськ", відповідач звільняється від обов'язку відшкодовувати такі збитки.

03.06.2015р. представником позивача до суду були надані ще одні письмові пояснення (т.3 а.с.104-105) стосовно помилкового зазначення у заяві про проведення інвентаризації неналежного адресата.

Крім того, позивач наголосив на тому, що відносини між ТОВ "Охорона-комплекс-Іллічівськ" та ТОВ "Агенція Безпеки "Центр" виходять за межі простого співробітництва. Так, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців міститься інформація, яка в силу приписів ст. 89 ЦК України, ст. 20 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" є відкритою та загальнодоступною, з якої вбачається, що одним з засновників, як ТОВ "Охорона-комплекс-Іллічівськ", так і ТОВ "Агенція Безпеки "Центр" є одна й та сама особа - ОСОБА_7. Також, ОСОБА_8 є кінцевим бенефіціарним власником даної юридичної особи. Другим засновником ТОВ "Охорона-комплекс-Іллічівськ" є ОСОБА_9, а другим засновником ТОВ "Агенція безпеки "Центр" є ОСОБА_10.

Отже, не зважаючи на помилку, заява від 31.07.2014р. була фактично вручена відповідачу, ТОВ "Охорона-комплекс-Іллічівськ", в особі заступника директора Поліщук Т.Д., яка згідно листа управління Пенсійного Фонду України в м. Іллічівськ Одеської області є посадовою особою саме ТОВ "Охорона-комплекс-Іллічівськ".

10.06.2015р. позивачем до суду були надані письмові пояснення стосовно розміру завданих збитків (т.3 а.с.123).

Представником відповідача 10.06.2015р. також були надані до суду письмові пояснення (т.3 а.с.126-129), в яких останній зазначив, що, навіть маючи одних і тих самих засновників, дві юридичні особи є окремими суб'єктами права, а отже звернення до однієї юридичної особи з ціллю повідомлення іншої юридичної особи про будь-які дії суперечить чинному законодавству.

При цьому, як вказує відповідач, отримавши заяву, адресатом в якій було зазначено ТОВ "Агенція безпеки "Центр", директором ТОВ "Охорона-комплекс-Іллічівськ" останню було негайно відправлено за належністю, так як вона не мала жодного відношення до відповідача, а крім того не містила жодного посилання на договір, укладений між сторонами по справі.

Також відповідач наголошує на тому, що акт інвентаризації від 31.07.2014р. та надані позивачем накладні складені з порушенням діючого законодавства.

У судовому засіданні 15.06.2015р.представник позивача позовні вимоги про стягнення з відповідача суми збитків у розмірі 50 000 грн. підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов. Крім того, представником позивача було надано суду письмові пояснення, в яких останній зазначив, що акти інвентаризації складені у відповідності до чинного законодавства, містять достатньо інформації для визначення місця проведення інвентаризації, її результатів та скріплені підписами членів інвентаризаційної комісії. При цьому як вказує позивач, відповідач, ухилившись від участі в роботі інвентаризаційної комісії 31.07.2014 р., позбавив себе можливості контролю за її роботою та результатами.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.06.2015р. проти позовних вимог заперечував, з підстав викладених у письмових поясненнях та наданому при попередньому розгляді справи відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:

В силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, суб'єктів підприємницької діяльності, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, а завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист їх гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що має відповідати способам захисту прав, визначених ст. 16 ЦК України, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту. Право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Як вбачається з уточненої позовної заяви, вимогами позивача є відшкодування завданих йому в результаті пограбування відділу магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" збитків на суму 50 000 грн.

Оцінюючи вимоги позивача про стягнення збитків, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі , а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України також встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства ; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

За загальними принципами відповідальності за завдання шкоди, підставою для її відшкодування є наявність певних умов в їх сукупності, а саме протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, пряма шкода, спричинена цією поведінкою, вина особи та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

У відповідності до ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2013р. між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ТОВ "Охорона-Комплекс-Іллічівськ" (Виконавець) було укладено договір про надання послуг з охорони майна № 1726 (т.1 а.с.9-10), відповідно до п.2.1 якого Замовник доручив, а Виконавець зобов'язався здійснювати охорону майна Замовника на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті. Даний договір набирає чинності з 01.01.2013р. до 01.01.2014р. (п.9.1. договору). Договір поновлюється на строк, встановлений п.9.1. договору, якщо жодна із сторін не менш ніж за 15 днів до закінчення строку чинності договору письмово не заявить про його припинення. Кількість разів поновлення договору не обмежується (п.9.2. договору).

Приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять доказів письмового звернення сторін одна до одної про припинення договору, договір був чинним станом на момент виникнення спірних правовідносин - 23.07.2014р.

Згідно визначенню, даному у розділі 1 договору, додатку 1 до Договору:

- об'єктом є відділ ювелірного магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташований в Центральному Універмазі м. Іллічівська за адресою: АДРЕСА_2;

- охороною є комплекс заходів по забезпеченню недоторканості майна на об'єкті, що здійснюється у визначений договором період часу шляхом спостереження за станом сигналізації;

- охоронною сигналізацією є система встановлених на об'єкті спільно діючих технічних засобів, призначена для передачі на пульт централізованої охорони (ПЦО) сповіщень про проникнення на об'єкт чи порушення цілісності його архітектурно-будівельних конструкцій;

- спрацюванням сигналізації є передача на ПЦО Виконавця сформованого сигналізацією сповіщення про проникнення на об'єкт чи порушення цілісності його архітектурно-будівельної конструкції.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що періодом охорони майна на об'єкті вважається час з моменту прийняття виконавцем сигналізації, якою обладнаний об'єкт, під спостереження до зняття її з-під спостереження Замовником у відповідності до Інструкції з користування сигналізацією.

У відповідності до п. 5.1.1. договору відповідач зобов'язався здійснювати охорону майна позивача, що знаходиться на об'єкті, у відповідності до умов цього договору.

Пунктом 5.1.2. договору встановлено, що у разі надходження на пульт централізованої охорони сигналу про спрацювання сигналізації на об'єкті в періоді охорони, Виконавець зобов'язаний: негайно направити наряд охорони на об'єкт для вжиття заходів, спрямованих на встановлення причин спрацювання сигналізації; сповістити Замовника або його уповноважену особу про спрацювання сигналізації на об'єкті з метою виявлення причин спрацювання сигналізації; в разі виявлення слідів проникнення на об'єкт або спроб проникнення на об'єкт сповістити про це Замовника; в разі виявлення на об'єкті в період охорони будь-яких осіб вжити заходів щодо їх затримання та передачі правоохоронним органами; забезпечити охорону майна на об'єкт після спрацювання сигналізації до прибуття на об'єкт замовника, у продовж однієї години.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 липня 2014 року близько 04 години 43 хвилин невідомі особи здійснили проникнення до Центрального Універмагу м. Іллічівська, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, до відділу ювелірного магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", в якому позивач здійснює діяльність, та викрали сейф з ювелірними виробами, чим позивачу було завдано численні збитки.

Факт скоєння даного злочину підтверджується довідкою слідчого СО Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області від 23.07.2014 р. Григоренка В.В. від 23.07.2014р. (т.1 а.с.25) а також довідкою заступника начальника СВ Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_11, оформленою за результатом аналізу відео матеріалу з камер зовнішнього спостереження (т.2 а.с.115).

Так, з пояснень позивача вбачається, що в результаті пограбування 23.07.2014р. відділу ювелірного магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", було викрадено: 237 браслетів, 88 кілець, 311 підвісок, 202 пари сережок; 27 ланцюгів, що підтверджується актом інвентаризації від 27.06.2014 р. (т.3 а.с.147), актом інвентаризації від 31.07.2014 р. (т.3 а.с.151), документами про рух товарів в період з 27.06.2014 р. по 31.07.2014р.

При цьому, як встановлено судом в ході розгляду справи, наряд охорони прибув на місце події із запізненням, в порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором, не повідомив позивача та правоохоронні органи про вказаний випадок.

У пункті 1 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 р. N 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (з подальшими змінами та доповненнями) визначено, що, вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.

Пунктом 2, 6 вказаних Роз'яснень визначено, що як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 ЦК України). Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність протиправної винної поведінки відповідача, що виявилася у неналежному виконанні п.5.1.2. договору.

Посилання відповідача на невиконання вимог щодо стану технічної укріпленості об'єкта, судом не приймаються до уваги з наступних підстав.

Так, у відповідності до п. 4.2. договору Виконавець спільно із Замовником не рідше одного разу на рік проводить обстеження стану технічної укріпленості об'єкта та здійснює перевірку працездатності сигналізації, її відповідності схемі блокування об'єкта та перевірку сигналізації, за результатами чого складається акт за підписами уповноважених на те представників сторін із зазначенням у ньому виявлених недоліків та строків їх усунення.

Після закінчення строків усунення виявлених недоліків Виконавець повторно здійснює обстеження стану технічної укріпленості об'єкта та перевірку сигналізації, за результатами чого складається відповідний акт. У випадку не усунення Замовником виявлених недоліків Виконавець має право припинити надання послуг, письмово попередивши про це Замовника не менше ніж за 10 днів.

З аналізу вищенаведених положень договору вбачається, що ТОВ "Охорона-Комплекс-Іллічівськ" мало контролювати відповідність технічного укріплення об'єкту вимогам, передбаченим законодавством.

Разом з тим, як встановлено судом в процесі розгляду справи, договір станом на момент здійснення пограбування відділу ювелірного магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" був чинним, послуги з охорони майна на цей момент надавалися позивачу в повному обсязі, а в матеріалах справи не міститься жодних актів стосовно виявлених охоронною службою недоліків після обстеження стану технічної укріпленості об'єкта.

Відповідно до п.6.1.1. договору, відповідач відшкодовує збитки, що завдані позивачу третіми особами внаслідок невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в межах суми прямої дійсної шкоди, але не більше п'ятдесят тисяч гривень.

За умовами п. 6.1.2. договору до збитків, що підлягають відшкодуванню, включається, зокрема, вартість викраденого або знищеного майна.

Пунктом 6.1.3 договору встановлено, що, розмір збитку повинен бути підтверджений відповідними документами та розрахунком вартості пошкодженого майна.

Згідно з п. 6.1.4. Договору відшкодування Замовнику збитків здійснюється на підставі наданих Виконавцю наступних документів: а) заява Замовника до Виконавця про відшкодування понесених збитків з зазначенням переліку викраденого майна, його вартості у національній валюті України; б) акту інвентаризації майна на об'єкті, проведеної за участю представників Виконавця; в) звіряльної відомості, складеної за результатами проведеної інвентаризації; г) акту розрахунку зниження у ціні пошкодженого майна, затвердженого сторонами; д) довідки територіального органу внутрішніх справ про порушення кримінальної справи за фактом викрадення майна з об'єкту.

Положеннями розділу 7 договору сторони визначили обставини, за яких виконавець звільняється від відповідальності.

Так, виконавець звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором за умови відсутності його вини, а також коли це невиконання сталося внаслідок непереборної сили, а також у випадках, коли збитки замовнику завдані внаслідок недотримання замовником правил протипожежної безпеки, аварій побутовий комунікацій на об'єкті, масових порушень громадського порядку або військових конфліктів, застосуванням органами державної влади щодо майна замовника заходів примусу (накладення арешту, вилучення,конфіскація тощо), розголошення замовником стороннім особам конфіденційної інформації, невиконання Замовником вимог щодо стану технічної укріпленості об'єкта, неповідомлення виконавця про порушення цілісності архітектурно-будівельних конструкцій об'єкта, порушення замовником вимог Інструкції з користування сигналізацією, проникнення на об'єкт сторонніх осіб через місця, які не обладнані сигналізацією або від обладнання сигналізацією яких замовник відмовився, невиконання замовником письмових рекомендацій виконавця щодо охорони об'єкта, що спричинило неможливість виконання виконавцем зобов'язань за договором та допущення збитків, розкрадання із віконних вітрин виставлених в них товарів і виробів при відсутності у виконавця опису цих товарів та виробів.

Крім того, пунктом 7.3 договору встановлено, що виконавець звільняється від обов'язку відшкодувати збитки Замовнику у випадках якщо розмір збитків визначено Замовником самостійно без уповноважених представників виконавця, окрім випадків, коли виконавець був повідомлений про дату та час проведення інвентаризації майна на об'єкті та визначення розміру збитків.

Досліджуючи питання про можливість звільнення відповідача від обов'язку відшкодування збитків з огляду на неповідомлення останнього про проведення інвентаризації, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5.1.6. договору Виконавець зобов'язаний брати участь у роботі інвентаризаційної комісії, створеній замовником для зняття залишків майна на об'єкті та визначення розміру збитків, завданих Замовнику внаслідок проникнення на об'єкт сторонніх осіб.

Згідно п. 5.2.9. договору Замовник зобов'язаний своєчасно, але не менше ніж за три години до початку письмово повідомляти Виконавця про дату та час проведення інвентаризації майна на об'єкті та визначення розміру збитків. Інвентаризація майна на об'єкті та визначення розміру збитків здійснюється за участю уповноважених представників Виконавця у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Як встановлено судом та сторонами по справі не заперечується, 31.07.2014р. ФОП ОСОБА_1 було вручено нарочно Поліщук Т.Д., яка згідно листа Управління пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області від 17.01.2015р. №347/02 (т.3 а.с.15) є посадовою особою ТОВ "Охорона-Комплекс-Іллічівськ", заяву, в якій повідомлялося про проведення інвентаризації (т.1 а.с.26).

Разом з тим, як вбачається з вказаної заяви, остання адресована керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція безпеки "Центр".

Приймаючи до уваги вказівки Вищого господарського суду України, що містяться у постанові від 25.03.2015р., які згідно ст. 111-12Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, судом в процесі розгляду справи було встановлено, що ТОВ "Охорона-Комплекс-Іллічівськ" співпрацює з ТОВ "Агентство Безпеки "Центр" на підставі договору про взаємодію №10/13-СД від 01.07.2013р. (т.3 а.с.71-72).

При цьому, як вбачається з роздруківки з офіційного веб-сайту ТОВ "Агенство Безпеки "Центр" (т.2 а.с.112), представництвом останнього в м. Іллічівськ зазначено саме ТОВ "Охорона-Комплекс-Іллічівськ".

Таким чином, неправильне зазначення найменування організації у заяві, з урахуванням всіх обставин справи щодо вручення заяви посадовій особі ТОВ "Охорона-Комплекс-Іллічівськ" Поліщук Т.Д., обізнаність відповідача про випадок пограбування, не може бути достатньою підставою для звільнення від відповідальності при встановленні судом всіх обставин стосовно порушення умов договору та як наслідок понесення збитків.

За таких обставин, враховуючи, що розмір шкоди, спричинений позивачу в результаті пограбування діями третіх осіб, значно перевищує встановлений у договорі ліміт відповідальності охоронця - 50 000 грн., суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 50 000 грн.

Згідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати, включаючи судовий збір, сплачений за подання апеляційної та касаційної скарги (п.4.4 Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013р. №7) покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 50 000 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Комплекс-Іллічівськ" (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Олександрійська, буд.6, код ЄДРПОУ 32333844) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (68001, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) суму збитків у розмірі 50 000 /п'ятдесят тисяч/ грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 3654 /три тисячі шістсот п'ятдесят чотири/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22 червня 2015 р.

Суддя Ю.М. Щавинська