ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" вересня 2015 р.Справа № 916/3268/14 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді: Головея В.М.,
суддів: Діброви Г.І., Петрова М.С.
(У зв'язку з перебуванням судді Шевченко В.В. у відпустці, склад судової колегії змінено на підставі розпорядження №499 від 07.09.2015 та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.09.2015)
при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю), ОСОБА_2 (за довіреністю),
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Комплекс-Іллічівськ»
на рішення господарського суду Одеської області від 15.06.2015
по справі № 916/3268/14
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Комплекс-Іллічівськ»
про стягнення 50 000,00 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Представниками позивача в судовому засіданні не було заявлено клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, отже фіксація судового процесу не здійснювалась відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 08.09.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, позивач) звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Комплекс-Іллічівськ» (далі - ТОВ «Охорона-Комплекс-Іллічівськ», відповідач), в якій, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (т.2 а.с.102-104), просила визнати недійсним абзац 2 пункту 2.1. укладеного між сторонами договору №1726 про надання послуг з охорони майна та стягнути з відповідача завдані збитки у сумі 50 000,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору.
Позов обґрунтований тим, що між сторонами було укладено договір про надання послуг з охорони майна № 1726, відповідно до п.2.1. якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався здійснювати охорону відділу магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті. 23 липня 2014 року близько 04 години 43 хвилин невідомі особи здійснили проникнення до Центрального Універмагу м. Іллічівська за адресою: м. Іллічівськ, вул. Леніна, 19, до відділу ювелірного магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», в якому позивач здійснює господарську діяльність, та викрали сейф з ювелірними виробами. Факт скоєння даного злочину підтверджується довідкою слідчого СО Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області від 23.07.2014 року. Розмір завданої шкоди, як зазначає позивач, підтверджується актом інвентаризації від 27.06.2014 року, актом інвентаризації від 31.07.2014 року, документами про рух товарів в період з 27.06.2014 року по 31.07.2014 року. Крім цього, позивач зазначає, що з відеозапису камер спостереження вбачається, як наряд охорони прибув на місце події з тривалим запізненням майже 7 хвилин після проникнення грабіжників до Центрального Універмагу. Більш того, як вказує позивач, відповідачем було направлено наряд охорони у зв'язку із спрацюванням сигналізації в Універмазі та проігноровано спрацювання сигналізації у відділі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», внаслідок чого нарядом охорони було виявлено лише факт розбиття дверей Універмагу та не встановлено проникнення до ювелірного магазину та викрадання сейфу. Також відповідачем не було сповіщено ФОП ОСОБА_3 про проникнення до магазину та не повідомлено до правоохоронних органів. Отже, відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за вищевказаним договором.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 29 жовтня 2014 року (суддя М. Никифорчук), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27 січня 2015 року, у позові відмовлено з мотивів безпідставності та недоведеності вимог.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2015р. рішення господарського суду Одеської області від 29.10.2014р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2015р. у справі № 916/3268/14 у частині відмови в задоволенні позову про стягнення 50 000,00 грн. скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області, у решті рішення залишено без змін.
Рішенням господарського суду Одеської області від 15.06.2015 позов ФОП ОСОБА_3 задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача суму збитків у розмірі 50 000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 654,00 грн.
Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Не погоджуючись із рішенням господарського суду першої інстанції, ТОВ «Охорона-Комплекс-Іллічівськ» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач вважає, що оскаржене рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
До початку судового засідання 08.09.2015 року до апеляційного суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із хворобою його представника.
Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» надано роз'яснення, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.).
Так, в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Доводи відповідача щодо неможливості з'явитися у судове засідання у зв'язку із хворобою його представника, судом відхиляються, оскільки в супереч приписам ст. 33 ГПК України до клопотання про відкладення розгляду справи, відповідач не надав жодних доказів, які б підтвердили перебування його представника на лікарняному.
Також, господарський суд враховує, що відповідач не був позбавлений права надати письмові пояснення та направити до участі у справі іншого представника, у тому числі з числа осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами або з'явитись у судове засідання особисто директору.
Представники позивача в судовому засіданні 08.09.2015 надали пояснення, в яких просили суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, 01.01.2013 року між ФОП ОСОБА_3 (Замовник) та ТОВ «Охорона-Комплекс-Іллічівськ» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг з охорони майна № 1726 (т.1 а.с.9-10), за умовами якого Замовник доручив, а Виконавець зобов'язався здійснювати охорону майна Замовника на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті. Періодом охорони майна на об'єкті вважається час з моменту прийняття виконавцем сигналізації, якою обладнаний об'єкт, під спостереження до зняття її з-під спостереження Замовником у відповідності до Інструкції з користування сигналізацією (п. п. 2.1., 2.2. договору).
Згідно визначенню, даному у розділі 1 договору, додатку 1 до Договору:
- об'єктом є відділ ювелірного магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташований в Центральному Універмазі м. Іллічівська за адресою: м. Іллічівськ, вул. Леніна, 19;
- охороною є комплекс заходів по забезпеченню недоторканості майна на об'єкті, що здійснюється у визначений договором період часу шляхом спостереження за станом сигналізації;
- охоронною сигналізацією є система встановлених на об'єкті спільно діючих технічних засобів, призначена для передачі на пульт централізованої охорони (ПЦО) сповіщень про проникнення на об'єкт чи порушення цілісності його архітектурно-будівельних конструкцій;
- спрацюванням сигналізації є передача на ПЦО Виконавця сформованого сигналізацією сповіщення про проникнення на об'єкт чи порушення цілісності його архітектурно-будівельної конструкції.
Відповідач зобов'язався здійснювати охорону майна позивача, що знаходиться на об'єкті, у відповідності до умов цього договору (п. 5.1.1. договору).
Пунктом 5.1.2. договору встановлено, що у разі надходження на пульт централізованої охорони сигналу про спрацювання сигналізації на об'єкті в періоді охорони, Виконавець зобов'язаний негайно направити наряд охорони на об'єкт для вжиття заходів, спрямованих на встановлення причин спрацювання сигналізації, сповістити Замовника або його уповноважену особу про спрацювання сигналізації на об'єкті з метою виявлення причин спрацювання сигналізації. В разі виявлення слідів проникнення на об'єкт або спроб проникнення на об'єкт сповістити про це Замовника; в разі виявлення на об'єкті в період охорони будь-яких осіб вжити заходів щодо їх затримання та передачі правоохоронним органами, забезпечити охорону майна на об'єкті після спрацювання сигналізації до прибуття на об'єкт замовника, у продовж однієї години.
Даний договір набирає чинності з 01.01.2013 року до 01.01.2014 року. Договір поновлюється на строк, встановлений п.9.1. договору, якщо жодна із сторін не менш ніж за 15 днів до закінчення строку чинності договору письмово не заявить про його припинення. Кількість разів поновлення договору не обмежується (п. п. 9.1.,9.2. договору).
Матеріали справи не містять доказів письмового звернення сторін одна до одної про припинення договору, отже договір був чинним станом на момент виникнення спірних правовідносин - 23.07.2014 року.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України та положень статті 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
У відповідності до ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, 23 липня 2014 року близько 04 години 43 хвилин невідомі особи здійснили проникнення до Центрального Універмагу м. Іллічівська, який знаходиться за адресою: м. Іллічівськ, вул. Леніна, 19, до відділу ювелірного магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», в якому позивач здійснює діяльність, та викрали сейф з ювелірними виробами, чим позивачу було завдано численні збитки.
Факт скоєння даного злочину підтверджується довідкою слідчого СО Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області від 23.07.2014 року Григоренка В.В. від 23.07.2014року (т.1 а.с.25) а також довідкою заступника начальника СВ Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області Бундева М.Г., оформленою за результатом аналізу відео матеріалу з камер зовнішнього спостереження (т.2 а.с.115).
В ході розгляду справи, судом встановлено, що наряд охорони прибув на місце події із запізненням, в порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором, не повідомив позивача та правоохоронні органи про вказаний випадок.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 ЦК України). Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, судова колегія погоджується з висновком господарського суду, щодо наявності у відповідача протиправної винної поведінки, яка виявилася у неналежному виконанні п.5.1.2. договору.
В суді першої інстанції та апеляційній скарзі відповідач посилається на невиконання вимог щодо стану технічної укріпленості об'єкта, проте судова колегія зазначає, що згідно з п. 4.2. договору Виконавець спільно із Замовником не рідше одного разу на рік проводить обстеження стану технічної укріпленості об'єкта та здійснює перевірку працездатності сигналізації, її відповідності схемі блокування об'єкта та перевірку сигналізації, за результатами чого складається акт за підписами уповноважених на те представників сторін із зазначенням у ньому виявлених недоліків та строків їх усунення.
Після закінчення строків усунення виявлених недоліків Виконавець повторно здійснює обстеження стану технічної укріпленості об'єкта та перевірку сигналізації, за результатами чого складається відповідний акт. У випадку не усунення Замовником виявлених недоліків Виконавець має право припинити надання послуг, письмово попередивши про це Замовника не менше ніж за 10 днів.
З аналізу вищенаведених положень договору вбачається, що ТОВ «Охорона-Комплекс-Іллічівськ» мало контролювати відповідність технічного укріплення об'єкту вимогам, передбаченим законодавством.
Крім цього, договір станом на момент здійснення пограбування відділу ювелірного магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» був чинним, послуги з охорони майна на цей момент надавалися позивачу в повному обсязі, а в матеріалах справи не міститься жодних актів стосовно виявлених охоронною службою недоліків після обстеження стану технічної укріпленості об'єкта.
Відповідач відшкодовує збитки, що завдані позивачу третіми особами внаслідок невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в межах суми прямої дійсної шкоди, але не більше п'ятдесят тисяч гривень. До збитків, що підлягають відшкодуванню, включається, зокрема, вартість викраденого або знищеного майна. Розмір збитку повинен бути підтверджений відповідними документами та розрахунком вартості пошкодженого майна (п. п. 6.1.1. - 6.1.3. договору).
Згідно з п. 6.1.4. Договору відшкодування Замовнику збитків здійснюється на підставі наданих Виконавцю наступних документів: а) заява Замовника до Виконавця про відшкодування понесених збитків з зазначенням переліку викраденого майна, його вартості у національній валюті України; б) акту інвентаризації майна на об'єкті, проведеної за участю представників Виконавця; в) звіряльної відомості, складеної за результатами проведеної інвентаризації; г) акту розрахунку зниження у ціні пошкодженого майна, затвердженого сторонами; д) довідки територіального органу внутрішніх справ про порушення кримінальної справи за фактом викрадення майна з об'єкту.
Положеннями розділу 7 договору сторони визначили обставини, за яких виконавець звільняється від відповідальності.
Зокрема, пунктом 7.3 договору встановлено, що виконавець звільняється від обов'язку відшкодувати збитки Замовнику у випадках якщо розмір збитків визначено Замовником самостійно без уповноважених представників виконавця, окрім випадків, коли виконавець був повідомлений про дату та час проведення інвентаризації майна на об'єкті та визначення розміру збитків.
Щодо доводів апелянта на неповідомлення останнього про проведення інвентаризації, у зв'язку з чим відповідач звільняється від обов'язку відшкодування збитків, судова колегія зазначає наступне.
Виконавець зобов'язаний брати участь у роботі інвентаризаційної комісії, створеній замовником для зняття залишків майна на об'єкті та визначення розміру збитків, завданих Замовнику внаслідок проникнення на об'єкт сторонніх осіб (п.5.1.6. договору).
Відповідно до п. 5.2.9. договору Замовник зобов'язаний своєчасно, але не менше ніж за три години до початку письмово повідомляти Виконавця про дату та час проведення інвентаризації майна на об'єкті та визначення розміру збитків. Інвентаризація майна на об'єкті та визначення розміру збитків здійснюється за участю уповноважених представників Виконавця у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Як вірно встановлено господарським судом та підтверджено матеріалами справи, 31.07.2014 року ФОП ОСОБА_3 було вручено нарочно ОСОБА_6, яка згідно листа Управління пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області від 17.01.2015р. №347/02 є посадовою особою ТОВ «Охорона-Комплекс-Іллічівськ», заяву, в якій повідомлялося про проведення інвентаризації (т.1 а.с.26).
Разом з тим, як вбачається з вказаної заяви, остання адресована керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція безпеки «Центр».
Приймаючи до уваги вказівки Вищого господарського суду України, що містяться у постанові від 25.03.2015 року, які згідно ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, судом в процесі розгляду справи було встановлено, що ТОВ «Охорона-Комплекс-Іллічівськ» співпрацює з ТОВ «Агентство Безпеки «Центр» на підставі договору про взаємодію №10/13-СД від 01.07.2013 року (т.3 а.с.71-72).
При цьому, як вбачається з роздруківки з офіційного веб-сайту ТОВ «Агенство Безпеки «Центр» (т.2 а.с.112), представництвом останнього в м. Іллічівськ зазначено саме ТОВ «Охорона-Комплекс-Іллічівськ».
Таким чином, неправильне зазначення найменування організації у заяві, з урахуванням всіх обставин справи щодо вручення заяви посадовій особі ТОВ «Охорона-Комплекс-Іллічівськ» ОСОБА_6, обізнаність відповідача про випадок пограбування, не може бути достатньою підставою для звільнення від відповідальності при встановленні судом всіх обставин стосовно порушення умов договору та як наслідок понесення збитків.
Враховуючи викладене колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача суми збитків у розмірі 50 000,00 грн. (ліміт відповідальності охоронця у договорі укладеного між сторонами по даній справі) є обґрунтованою і місцевий суд підставно задовольнив цю вимогу.
Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
Будь-яких інших доводів щодо незаконності рішення місцевого суду та допущення ним порушень норм матеріального та процесуального права, крім вищезазначених та визнаних апеляційною інстанцією необґрунтованими та безпідставними, скаржник не навів.
Перевіряючи, згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.
З огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Одеської області від 15.06.2015 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Головей В.М.
Судді Діброва Г.І.
Петров М.С.
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.09.2015 |
Оприлюднено | 14.09.2015 |
Номер документу | 49974006 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Головей В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні