Рішення

від 22.06.2015 по справі 922/2943/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2015 р.Справа № 922/2943/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанській В.В.

розглянувши справу

за позовом Заступника Харківського міжрайонного прокурора Харківської області, м. Харків в інтересах держави в особі : 1) Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків 2) Циркунівської селищної ради Харківської області Харківського району Харківської області, с. Циркуни до Приватного підприємства "Денвер", с. Циркуни про стягнення 183379,61 грн. за участю представників сторін:

прокурора - Зливки К.О. службове посвідчення №013773 від 06.12.12 р.;

1-го позивача - Сосіної І.О. довіреність №01/01-24/05-14 від 08.01.15 р.;

2-го позивача - не з'явився;

відповідача - Корсун - Цуркан О.Б. довіреність вих.№5 від 12.01.15 р.;

ВСТАНОВИВ:

Заступник Харківського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі : 1) Державної екологічної інспекції у Харківській області; 2) Циркунівської селищної ради Харківської області Харківського району Харківської області, звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства "Денвер", в якій прокурор просить стягнути з відповідача на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок самовільного використання водних ресурсів без спеціального дозволу на користування надрами у розмірі 183379,61 грн., розташованих за адресою: с. Циркуни, вул. Кірова, 74 а.

Позов обґрунтовано, зокрема тим, що у ході проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області виявлено порушення відповідачем вимог ст.ст. 16, 19, 21 Закону України "Про надра", а саме, відповідачем здійснювався забір води з 2-х артезіанських свердловин на виробниче та господарчо - питне водокористування в період з 01.07.2012 року по 18.02.2014 року за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, чим заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 183379,61 грн., яка розрахована з урахуванням приписів, передбачених "Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища № 389 від 20.07.2009 р.

У судовому засіданні 17 червня 2015 року оголошувалась перерва до 22 червня 2015 року о 11:30.

Присутній представник прокуратури у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Представник 1-го позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області заперечення на відзив відповідача за вх.№25162, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник 2-го позивача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, про що надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що відповідач користується земельними ділянками, розташованими за адресою: вул. Кірова 74-А у с. Ціркуни на підставі договорів земельного сервітуту від 02.01.14р., які укладені між відповідачем та Куліковим В.Ф., який є засновником ПП "Денвер" та власником земельних діянок. Відповідач має спеціальний дозвіл Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області на спеціальне водокористування від 27.07.2012 р. №5957 із строком дії до 20.06.15 р. на лімітом використання підземних вод не більше 13,7 тис. куб. м. або 38,6 куб. м. на добу. Також відповідач зазначав про ст. 23 Кодексу України "Про надра", та у зв'язку із тим, що відповідачем не перевищено обсягу видобування підземних вод у розмірі 300 куб.м. на добу, спеціальний дозвіл на користування надрами відповідачу не потрібний, тому відповідач просив у задоволенні позову відмовити. Також, у судовому засіданні відповідачем надані постанови Вищого господарського суду України при розгляді тотожних справ, які долучені судом до матеріалів справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх представників прокуратури та присутніх представників 1-го позивача та відповідача, суд встановив наступне.

В ході проведення Державною екологічною інспекцією у Харківській області перевірки додержання вимог Водного кодексу України та Кодексу України про надра в діяльності Приватного підприємства "Денвер", встановлено, що дане підприємство в ході діяльності із виробництва м'ясних продуктів здійснює забір підземної води, які відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №827 від 12.12.1994 є корисними копалинами загальнодержавного значення.

Основним видом діяльності відповідача є вироблення м'ясних продуктів. Цей вид діяльності відповідно до КВЕД відноситься до розділу 15 "Виробництво харчових продуктів, напоїв". ПП "Денвер" відноситься до підприємств харчової промисловості.

Згідно з вимогами ст. ст. 44, 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється лише за наявності дозволу, дозвіл на спеціальне водокористування видається за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді.

Позивач зазначає, що в порушення ст. ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра службові особи за відсутності також і спеціального дозволу на користування надрами у в період з 01.07.2012 р. по 18.02.2014р., організували забір підземної води обсягом 3724 куб.м з 2-х артезіанських свердловин глибиною 18 м та 18,5 м за відсутності дозволу на спеціальне водокористування у виробничих цілях.

За наслідками перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783, проведено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок вищевказаних порушень службових осіб ПП "Денвер", розмір якого склав 183379,61 грн.

В порядку п. 1.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (надалі за текстом - Методика) ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема, у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).

Розрахунок суми збитків проводився відповідно до розділу IX Методики "Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води))".

При розрахунку суми збитків, було взято одні і ті ж самі об'єми використаної води і розраховано двічі по кожному дозволу окремо, що є порушенням порядку нарахування збитків відповідно до розділу IX Методики. Таким чином, Державна екологічна інспекція в Харківській області при розрахунку суми збитків за згадуваним розділом мала право брати об'єми води за період з 08.08.11 по 20.02.12.

ПП "Денвер" є землекористувачем земельних ділянок площею 0,4328 га, кадастровий номер 6325185001:00:011:0013 та площею 0,2122 га, кадастровий номер 6325185001:00:011:0055, розташованими у с. Циркуни, вул. Кірова, 74-А, на яких розміщені артезіанські свердловини №№ 1-2. Вказані земельні ділянки перебувають у приватній власності Кулікова Валерія Федоровича - засновника ПП "Денвер" та у користуванні відповідача на підставі договорів про встановлення земельного сервітуту. Право власності Кулікова В.Ф. підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку від 27.12.2004 р., який виданий на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки №1079 від 16.06.2004 р.

Наявність договорів про встановлення земельного сервітуту не заперечується в Акті № 281/01-03/06-11 від 18-19.02.2014 р. перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (аркуш справи №19-28).

Водопостачання підприємства здійснюється з двох артезіанських свердловин глибиною 18 м та 18,5 м (дозвіл на спеціальне водокористування виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області 27.07.2012р., Укр.№ 5957 А/Хар, з терміном дії до 20.06.2015), а також із застосуванням привізної води "Роганська".

Відповідно до ст. 23 Кодексу України "Про надра" встановлено, що землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів видобувати підземні води в певних межах. При цьому, не конкретизується без яких саме спеціальних дозволів, що дозволяє зробити висновок, що таке право не обумовлюється наявністю будь-яких дозволів. Також в цій статті чітко передбачено, що без дозволу можуть видобуватись і підземні води, які, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.94 № 827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення", відносяться до корисних копалин, правове регулювання використання яких міститься в Кодексі України «Про надра».

Відповідно до абзацу 2 п. 1.2 Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами (наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 15 грудня 1994 року № 116, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1994 року за № 313/523) до господарсько-питного водокористування належить використання водних об'єктів як джерел господарсько-питного водопостачання, а також для водопостачання підприємств харчової промисловості.

Наведене свідчить про недоведеність завдання державі збитків в розмірі 183379,61 грн. і необґрунтованість позовних вимог прокурора про стягнення вказаної суми.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Прокурора є такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, Кодексу України про надра, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України .

Згідно з ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України .

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до приписів статті 1 Водного кодексу України: використання води - це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб; водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт); забір води - вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Цією нормою також визначено, що: водний об'єкт - це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт); а водні ресурси - обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території.

Разом з тим, статтею 23 Кодексу України про надра в редакції чинній на момент здійснення перевірки передбачено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів видобувати підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме згідно інформації наданої відповідачем у довідці від 28.02.2014 р. №15 відповідачем не було перевищено максимально допустимий об'єм видобутої води. Таким чином оскільки загальний об'єм забраної із підземного водоносного горизонту води за відсутності дозволу на спеціальне водокористування та дозволу на користування надрами не перевищив 300 кубічних метрів на добу, що вкладається у передбачені законодавством межі видобування підземних вод землекористувачами без дозволів, твердження позивача щодо здійснення правопорушення відповідачем шляхом самовільного водокористування та користування надрами без дозволу є безпідставними, а вимоги про відшкодування шкоди не підлягають задоволенню.

Таким чином, реалізація права землевласника або землекористувача видобувати підземні води можлива лише при сукупності усіх умов, передбачених статтею 23 Кодексу України "Про надра" і, як вбачається з вищевикладеного, ці умови відповідачем були дотримані.

Такої ж позиції притримується і Вищий господарський суд України при розгляді аналогічних справ про що зазначено у постановах: від 06 червня 2012 р. по справі № 10/20/5025/988/11, від 04.03.13 р. по справі №5008/593/2012, від 22.07.13 р. по справі №914/49/13, від 14.10.13 р. по справі №922/1746/13, від 28.10.13 р. по справі №917/955/13, від 08.01.13 р. по справі №5023/2489/12, від 25.09.12 р. по справі №5/100-11; зазначаючи, що статтею 23 Кодексу України "Про надра" встановлено, що землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів видобувати підземні води в певних межах. При цьому, не конкретизується без яких саме спеціальних дозволів, що дозволяє зробити висновок, що таке право не обумовлюється наявністю будь-яких дозволів. Також в цій статті чітко передбачено, що без дозволу можуть видобуватись і підземні води, які, до речі, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994р. № 827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення", відносяться до корисних копалин, правове регулювання використання яких міститься і в Кодексі України "Про надра".

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статей 47, 68, 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", статті 1 Водного кодексу України, статті 23 Кодексу України про надра, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 23.06.2015 р.

Суддя Ю.В. Светлічний