Ухвала

від 22.06.2015 по справі 922/2943/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"22" червня 2015 р.Справа № 922/2943/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

Без виклику представників сторін

розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника Харківського міжрайонного прокурора Харківської області, м. Харків в інтересах держави в особі : 1) Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків 2) Циркунівської селищної ради Харківської області Харківського району Харківської області, с. Циркуни до Приватного підприємства "Денвер", с. Циркуни про стягнення 183379,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник Харківського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі : 1) Державної екологічної інспекції у Харківській області; 2) Циркунівської селищної ради Харківської області Харківського району Харківської області, звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства "Денвер", в якій прокурор просить стягнути з відповідача на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок самовільного використання водних ресурсів без спеціального дозволу на користування надрами у розмірі 183379,61 грн., розташованих за адресою: с. Циркуни, вул. Кірова, 74 а.

Позов обґрунтовано, зокрема тим, що у ході проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області виявлено порушення відповідачем вимог ст.ст. 16, 19, 21 Закону України "Про надра", а саме, відповідачем здійснювався забір води з 2-х артезіанських свердловин на виробниче та господарчо - питне водокористування в період з 01.07.2012 року по 18.02.2014 року за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, чим заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 183379,61 грн., яка розрахована з урахуванням приписів, передбачених "Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища № 389 від 20.07.2009 р.

У судовому засіданні 17 червня 2015 року оголошувалась перерва до 22 червня 2015 року о 11:30.

Прокурором у позовній заяві було викладено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на відкриті розрахункові рахунки відповідача, які вказані у позовній заяві.

Розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд відмовляє у їх задоволенні з наступних підстав.

Як зазначалося в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову": п.3. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК України).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Ретельно дослідивши підстави, викладені в заяві в обґрунтування забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що заява прокурора не обґрунтована належними доказами та прокурором не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про забезпечення позову - відмовити.

Суддя Ю.В. Светлічний