Постанова

від 29.07.2015 по справі 922/2943/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2015 р. Справа № 922/2943/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Барабашова С.В., суддя Потапенко В.І.

при секретарі Логвін О.О.

за участю представників сторін:

прокурор - Зливка К.О., посвідчення №023773.

представник 1-го позивача - Сосіна І.О., довіреність№01/01-24/05-14 від 08.01.14р.

представник 2-го позивача - не з'явився.

представник відповідача - Корсун-Цуркан О.Б., довіреність№07/01-24/05-14 від 08.01.14р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області, м. Харків (вх. №3758 Х/3-12)

на рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2015 по справі №922/2943/15

за позовом Заступника Харківського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі:

1) Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків;

2) Циркунівської селищної ради Харківської області Харківського району Харківської області, с. Циркуни

до Приватного підприємства "Денвер", с. Циркуни

про стягнення 183379,61 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року Харківський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Харківській області та Циркунівської селищної ради Харківського району Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства «Денвер» про стягнення збитків, завданих державі внаслідок самовільного видобування підземних вод без спеціального дозволу на користування надрами у період з 01.07.2012 року по 18.02.2014 року розмірі 183379,16 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.06.2015р. по справі № 922/2943/15 (суддя Светлічний Ю.В.) у задоволені позову відмовлено.

Заступник прокурора Харківської області звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2015р. по справі № 922/2943/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги заступник прокурора Харківської області посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Також на думку прокурора, підставою для нарахування збитків, завданих державі, є відсутність у відповідача у період з 01.07.2012 року по 18.02.2014 рік спеціального дозволу на користування надрами, чим порушено вимоги ст. ст. 16, 19 та 21, 23, 67 Кодексу України про надра, згідно з яким, користування надрами, в тому числі видобування підземних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 року апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29.07.2015.

Другий позивач надав відзив (вх. №10939, від 21.07.2015 року) на апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області, в якому висловився на підтримку доводів, викладених в апеляційній скарзі, та вважав, що рішення господарського суду Харківської області є необґрунтованим, підлягає скасуванню і просив скасувати дане рішення, а позов прокурора задовольнити.

Відповідач у відзиві (вх. №11124, від 27.07.2015 року) на апеляційну скаргу зазначив, що здійснює використання підземних вод на підставі дозволу на спеціальне водокористування та у повній відповідності з вимогами ч.3 ст.19 та ч.1ст.23 Кодексу України про надра, крім того, здійснюючи забір прісних вод до 20 метрів відповідач не є платником плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Перший позивач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні, свого представника до суду не направив. Про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що представник першого позивача повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №6102215531855 від 16.07.2015 року, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника першого позивача.

В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу. Представник другого позивача просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора, а представник відповідача підтримав відзив на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників прокурора, другого позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в межах розгляду листа Управління Служби безпеки України в Харківській області від 22.01.2014 № 70/8-659 щодо порушення вимог природоохоронного законодавства в діяльності ПП «Денвер», на підставі направлення на проведення позапланової перевірки № 281/01-03 від 18.02.2014 р. та наказу № 281/01-03 від 18.02.2014 р. Державною екологічною інспекцією у Харківській області з 18.02.2014 р. по 19.02.2014 р. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами в діяльності ПП «Денвер» за адресою: Харківська область, Харківській район, с. Циркуни, вул. Кірова, 74а.

За результатами перевірки складено Акт № 281/01-03/06-11 від 18.02.2014-19.02.2014 р.

Зазначена перевірка проведена в присутності директора ПП «Денвер» Кулікової Л.В., яка від підпису Акту відмовилася.

Перевіркою встановлено, що основним видом діяльності ПП «Денвер» є виробництво м'ясної пордукції, в тому числі ковбасних виробів.

ПП "Денвер" є землекористувачем земельних ділянок площею 0,4328 га, кадастровий номер 6325185001:00:011:0013 та площею 0,2122 га, кадастровий номер 6325185001:00:011:0055, розташованими у с. Циркуни, вул. Кірова, 74-А, на яких розміщені артезіанські свердловини №№ 1-2. Вказані земельні ділянки перебувають у приватній власності Кулікова Валерія Федоровича - засновника ПП "Денвер" , що підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку від 27.12.2004 р. Серія ХР № 014669 та державним актом на право власності на земельну ділянку від 06.04.2011 р. Серія ЯЛ № 098511. Підприємство використовує зазначені земельні ділянки на підставі договору про встановлення земельного сервітуту від 02.01.2014р., укладеного між Куліковим В.Ф. та балансоутримуваечм рухомого та нерухомого майна ПП «Денвер» строком дії до 21.12.2014. Проте, зазначений договір не пройшов державну реєстрацію.

Водозабезпечення підприємства здійснюється з двох артезіанських свердловин глибиною 18 м та 18,5 м (дозвіл на спеціальне водокористування виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області 27.07.2012р., Укр.№ 5957 А/Хар, з терміном дії до 20.06.2015), а також із застосуванням привізної води "Роганська".

Так, в ході перевірки встановлено, що ПП «Денвер» має дозвіл на спеціальне водокористування від 27.07.2012р. Укр № 5957 а/Хар, терміном дії до 20.06.2015, відповідно до якого водопостачання здійснюється з 2-х артсвердловин на господарчо-питні потреби підприємства. Забір підземних вод не більше 38,6 м3/добу; 13,7 тис. м3/рік.

Також встановлено, що ПП «Денвер» укладено договір поставки від 03.12.2012р. № 143 з ПФ «Галс», відповідно до якого остання зобов'язується постачати питну воду з артезіанської свердловини ПП «Денвер». Згідно актів виконаних робіт за договором, ПП «Денвер» в 2013 році було відпущено щомісяця не більше 0,94 м3 води.

Разом з тим, відповідно до довідки ПП «Денвер» від 18.02.2014р. № 15 протягом року підприємством було виготовлено 246566,7 кг м'ясної продукції, що щомісяця становить близько 20 тон продукції.

Згідно клопотання про погодження умов і отримання дозволу на спеціальне водокористування для діючих помислових, комунальних, транспортних та інших підприємств, в розрахунку водокристування ПП «Денвер» зазначено, що для виробництва м'ясних продуктів використовується підземні води в розмірі : на 1 тону м'яса - 6,7 м3 води.

З урахуванням викладеного, проведеною перевіркою встановлено, що ПП «Денвер» використовує воду з артезіанських свердловин на виробничі потреби, що не відповідає меті та умовам водокористування.

Крім того, як встановлено перевіркою, спеціальний дозвіл на користування надрами ( підземними водами) у ПП «Денвер» також відсутній.

Таким чином, на думку позивача, в порушення вимог ст. ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра ПП «Денвер» у період з 01.07.2012 року по 18.02.2014 року допустило самовільного видобування підземних вод обсягом 3724,2 м3 без спеціального дозволу на користування надрами ( факт видобування підземної води в обсязі 3724,2 м3 підтверджується довідкою ПП «Денвер» 28.02.2014 р., виданою на вимогу Державної екологічної інспекції у Харківській області).

За результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області на адресу ПП «Денвер» був внесений Припис від 26.02.2014 року № 06-22-47 про усунення виявлених в ході проведення перевірки порушень, в тому числі п.7- Отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами) - до 26.05.2014р. та п.8 - Не здійснювати забір води з артезіанських свердловин на виробничі потреби - до отримання спеціального дозволу на користування надрами.

За наслідками перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованої Мін'юстом України 14.08.2009 року (із змінами згідно наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 220 від 30.06.2011), здійснено розрахунок збитку, заподіяного державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів без спеціального дозволу на користування надрами, на загальну суму 183379,61 грн.

З метою досудового врегулювання спору відповідачу було направлено претензію № 62 від 20.03.2014 р. про відшкодування шкоди, заподіяної державі на суму 183379,61 грн., яку підприємство проігнорувало, нараховану суму збитків не сплатило.

Вказані обставини стали підставою для звернення Харківського міжрайонного прокурора до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення шкоди, завданої самовільним користуванням надрами у розмірі 183379,61 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову суд зазначив, що відповідачем під час видобування підземних вод були дотримані всі умови, передбачені ст.23 Кодексу України про надра. Оскільки загальний об'єм забраної з підземного водоносного горизонту води за відсутності дозволу на спеціальне водокористування та дозволу на користування надрами не перевищив 300 кубічних метрів на добу, що вкладається у передбачені законодавством межі видобування підземних вод землекористувачами без дозволів, твердження позивача про здійснення відповідачем правопорушення шяхом самовільного водокористування та користування надрами без дозволу є безпіідставними, тому позовні вимоги про відшкодування шкоди не підлягають задоволенню.

Проте, колегія суддів погодитися з такимим висновками суду першої інстанції колегія суддів не може, виходячи з наступного.

Стаття 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон) передбачає, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Статтями 68, 69 Закону встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Частиною 1 статті 149, статтею 151 ГК України також передбачено, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до Водного кодексу України (далі - ВК України) підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України про надра вони є частиною надр (є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827).

Стаття 2 ВК України містить посилання на гірничі відносини, які виникають під час користування водними об'єктами та регулюються відповідним законодавством України.

Тобто прісні підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.

Відповідно до положень статей 46, 48 ВК України водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (пункт 9 частини 1 статті 44, статті 49 ВК України).

Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Отже, чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Разом із тим Кодекс України про надра передбачає випадки, за яких господарюючі суб'єкти мають право видобувати підземні води без спеціального дозволу (стаття 21 Кодексу України про надра).

Статтею 23 Кодексу України про надра закріплено право землевласників і землекористувачів у межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів видобувати, зокрема, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Таким чином, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, суб'єкти господарювання мають право лише для власних господарсько-побутових потреб. У свою чергу, видобуток підземних вод для здійснення господарської діяльності вимагає отримання спеціального дозволу уповноваженого державою органу.

Однією з обов'язкових умов для звільнення суб'єкта господарювання від необхідності отримання дозволу на користування надрами є видобування води з метою її використання для власних господарсько-побутових потреб.

Водночас чинне законодавство не містить норм, які б тлумачили поняття "господарсько-побутові потреби".

Проте із системного аналізу приписів глави 11 (спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення), глави 13 (особливості спеціального водокористування та користування водними об'єктами для потреб галузей економіки) ВК України та приписів глави 2 (надання надр у користування), глави 4 (плата за користування надрами) Кодексу України про надра вбачається, що законодавець відносить господарсько-побутові потреби до потреб населення, натомість, виробничі потреби підприємства охоплюються поняттями "водокористування для потреб галузей економіки" та "промислові потреби".

Також, відповідно до листа Державної служби геології та надр України в 28.09.2011 № 4376/01/12-11 та відповідно до міждержавного стандарту «ГОСТ 17.1.1.04-80», затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 31.03.1980 № 1452, який діє в Україні, до господарсько-побутових потреб належать: господарське-питне водопостачання (централізоване та нецентралізоване) території житлової забудови та громадських будівель міських промислових районів та сільськогосподарських районів; кондиціонування повітря в громадських та житлових будівлях; полив та миття територій населених пунктів ( вулиць, площ, зелених насаджень), робота фонтанів тощо; полив посадок в міських та селищних теплицях і парниках; інші потреби ( в тому числі гасіння пожеж, промивання водопровідних та каналізаційних мереж). До господарсько-побутових потреб не належать лікувальні, курортні та оздоровчі цілі, потреби сільського господарства ( без зрошень та обводнення), а також зрошення та обводнення; помислові (виробничі) потреби; потреби теплоенергетики; територіальний перерозподіл стоку поверхневих вод та поповнення запасів підземних вод; скидання стічних вод та інші потреби, а також багатоцільове водокористування.

Як встановлено проведеною Державною екологічною інспекцією у Харківській області перевіркою та підтверджується зібраними по справі матеріалами, основним видом діяльності ПП «Денвер» є виробництво м'ясної продукції, в тому числі ковбасних виробів.

Згідно п.п. а) п.5 дозволу на спеціальне водокористування Укр.№ 5957А/Хар. від 27.07.2012. виданого Державним Управлінням охорони навколишнього середовища в Харківській області ПП «Денвер», метою забору води із двох артезіанських свердловин є господарчо-питні потреби. ( а.с.65-66)

Згідно клопотання про погодження умов і отримання дозволу на спеціальне водокористування для діючих помислових, комунальних, транспортних та інших підприємств та доданого до нього розрахунку водокристування ПП «Денвер» зазначено, що забір підземних вод здійснюється на наступних водоспоживачів підприємства: інженерно-технічні працівники ( 0,06 м3/добу), робочі (0,075м3/добу), душові ( 3 м3/добу), прибирання приміщення ( 0,128 м3/добу), пральня механізована ( 4,125 м3/добу), полив проїздів та територій з твердим покриттям ( 1,35 м3/добу), полив газонів та квітників ( 5,04 м3/добу), їдальня ( 1,44 м3/добу), виробництво м'ясних продуктів ( 22,5 м3/добу або на 1 тону м'яса - 6,7 м3 води) ( а.с. 69).

Відповідно до довідки ПП «Денвер» від 18.02.2014р. № 15, наданої Державній екологічній інспекції в Харківській області, щомісяця підприємством виготовляється близько 20 т. продукції ( а.с.110-111).

Також, як вбачається з Акту перевірки, ПП «Денвер» за договором поставки від 03.12.2012р. № 143 , укладеного з ПФ «Галс», отримувало у 2013 році щомісяця не більше 0,94 м3 води, що не може покрити витрати ПП «Денвер» води на виробничі потреби .

При цьому колегія суддів зазначає, що відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав належних матеріальних доказів у спростування обставин, встановлених в ході перевірки Державною екологічною інспекцією в Харківській області, щодо використання підземних вод на виробничі потреби підприємства.

Крім того, в судовому засідання суду апеляційної інстанції пердставник відповідача підтвердила, що ПП «Денвер» використовувало воду з артезіанських свердловин як для господарсько-питних потреб відповідно до дозволу на спеціальне водокористування, так і під час виробництва продукції підприємством.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає доведеним, що ПП «Денвер» використовує воду з артезіанських свердловин не тільки для задоволення господарських і побутових потреб, а й для виробничих потреб, що виключає можливість використання підземних вод без отримання відповідного дозволу на користування надрами, передбаченого ст.ст. 16,19,21 Кодексу України про надра.

У відповідності до ч.1, п. 3 ч.2, ч.4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у, зокрема: самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Зокрема, ч.1 ст.69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст.65 Кодексу України про надра, порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні, зокрема, у самовільному користуванні надрами.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Надаючи оцінку доказам, наданим в обґрунтування позовних вимог, колегія суддів вважає, що протиправна поведінка відповідача у заподіянні збитків внаслідок самовільного забору прісної води із підземних джерел за відсутністю спеціального дозволу на користування надрами повністю підтверджується документами, складеними за результатами перевірки.

Як встановлено в ході апеляційного перегляду справи, забір та використання ПП «Денвер» підземної води для господарсько-питних та виробничих потреб із артезіанських свердловин здійснювався за відсутності спеціального дозволу на користування надрами у період з 01.07.2012 р. по 18.02.2014 р. в об'ємі 3724,20 м. куб. , тобто допущено самовільне користування надрами ( підземні води), що є порушенням ст..ст. 16,19,21 Кодексу України про надра.

За таких обставин, у відповідності з вимогами ст. 65 Кодексу України про надра, за яким встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій і громадян України, а також іноземних юридичних і фізичних осіб та осіб без громадянства відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України, колегія суддів вважає про наявність підстав для відшкодування відповідачем шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Колегія суддів також зазначає, що факт самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів ( дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами ( підземні води) є самостійною підставою для відшкодування шкоди державі у розмірі, визначеному згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389 та зареєстрованої Мінюстом України 14.08.2009 р. № 767/16783 (далі - Методика).

Відповідно до п. 9.1, 9.2 Методики, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн., здійснюється за формулою Зсам =100xWxTар, де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).

Тар - розмір, грн/100 куб.м, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення 49,24 грн.

Фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

Відповідно до наявної в матеріалах довідки ПП «Денвер» № 15 від 28.02.2014 р. у період з 01.07.2014 р. по 18.02.2014 р. відповідачем було забрано підземних вод з артезіанських свердловин загальним обсягом 3724,2 м. куб. (а.с. 110)

Відповідно до розрахунку, здійсненого Державною екологічною інспекцією в Харківській області , незаконними діями відповідача державі завдано збитків на загальну суму 183379,61 грн. ( а.с.35)

Колегія суддів, дослідивши та перевіривши вказаний розрахунок розміру збитків, обумовлених використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів ПП Денвер» за проміжок часу з 01.07.2012 р. по 18.02.2014 р. вважає його обґрунтованим.

З боку відповідача інші дані про використання підземних вод або контррозрахунок заподіяної шкоди не надавався.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ПП «Денвер» в порушення вимог ст.ст. 16,19,21 Кодексу України допущено самовільне користування надрами ( підземні води), без наявності дозволу на нього у період з 01.07.2012 р. по 18.02.2014 р., внаслідок чого державі було заподіяно шкоду в розмірі 183379,61 грн.

Колегія суддів вважає, що прокурором доведено наявність протиправної поведінки відповідача, збитків, причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками і наявність вини, тому позовні вимоги Харківського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Харківській області та Циркунівської селищної ради Харківського району до Приватного підприємства «Денвер» про стягнення збитків, завданих державі внаслідок самовільного видобування підземних вод без спеціального дозволу на користування надрами у період з 01.07.2012 року по 18.02.2014 року розмірі 183379,16 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому колегія суддів зазначає, що відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав належних матеріальних доказів обґрунтованості та правомірності викладених заперечень, не спростував доводи позивача та обставини, встановлені в ході перевірки Державною екологічною інспекцією в Харківській області щодо мети використання ПП Денвер» підземних вод на виробничі потреби підприємства.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та дійшов висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2015 по справі №922/2943/15 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення, яким позов слід задовольнити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 101, п. 2 ст. 103, п.1, 3 ч.1 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області, м. Харків задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2015 по справі №922/2943/15 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Денвер" (вул. Кірова, 74-А, с. Циркуни, Харківського району Харківської області, КОД 24659465, р/р 26000016818233 в Харківському філіалі Укрексімбанку, МФО 351618) шкоду, завдану самовільним користуванням надрами (підземними водами) в розмірі 183379,61 грн. на р/р 33114331700458 Циркунівської сільської ради у Харківському районі Харківської області, УДКСУ у Харківському районі Харківської області 37999633, МФО 851011 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності".

Стягнути з Приватного підприємства "Денвер" (вул. Кірова, 74-А, с. Циркуни, Харківського району Харківської області, КОД 24659465, р/р 26000016818233 в Харківському філіалі Укрексімбанку, МФО 351618) на користь Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3667,58 грн. та витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі 1833,79 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено та підписано 03.08.2015 року.

Головуючий суддя Тарасова І. В.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Потапенко В.І.