Постанова

від 31.07.2008 по справі 32/301

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 31.07.2008                                                                                          

№ 32/301

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:            

 при секретарі: 

 За участю представників:

 від позивача - ОСОБА_1 - представник за дов. №

14/03-08 від 14.06.2008;             

 від відповідача -Пузир А.М. - представник за

дов. № 35246 від 12.10.2005;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Суб"єкт підприємницької діяльності - фізична особа

ОСОБА_1

 на рішення Господарського суду м.Києва від

11.07.2008

 у справі № 32/301  

 за позовом                               Товариство з

обмеженою відповідальністю "Брабус Україна"

 до                                                   Комунальне

підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації

права власності на об"єкти нерухомого майна"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                 

визнання права власності

 Суть рішення і скарги:

Товариство з обмеженою

відповідальністю „Брабус Україна” (далі - позивач) у липні 2008 року звернулося

до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства

„Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на

об'єкти нерухомого майна” (далі - відповідач) про визнання за Товариством з

обмеженою відповідальністю „Брабус Україна”  

права власності на нежилий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 3130,3 м2;

зобов'язання  Комунального підприємства

„Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на

об'єкти нерухомого майна” зареєструвати право власності Товариства з обмеженою

відповідальністю „Брабус Україна” на нежилий будинок АДРЕСА_1, загальною площею

3130,3 м2, на підставі рішення суду.

          Рішенням господарського суду міста

Києва від 11.07.2008 у справі № 32/301 позов задоволено повністю. Визнано за

Товариством з обмеженою відповідальністю „Брабус Україна” право власності на

нежилий будинок по вул. Пітерській, 5 у м. Києві, загальною площею 3130,3 м2.

Зобов'язано Комунальне підприємство „Київське міське бюро технічної

інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна”

зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Брабус

Україна” на нежилий будинок по вул. Пітерській, 5 у м. Києві, загальною площею

3130,3 м2. Стягнуто з Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної

інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна” на

користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Брабус Україна”  85,00 грн. витрат по сплаті державного мита

та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення обгрунтоване тим, що

спірний об'єкт нерухомості, а саме - третій та четвертий поверхи будівлі - є

єдиним комплексом, пов'язаним з фундаментом та не є тимчасовою спорудою, на

зазначеному об'єкті були вчинені будівельні та ремонтні роботи за рахунок позивача.

Судом першої інстанції враховано, що правоволодіння на зазначений об'єкт

нерухомості ніким не оспорюється, а тому суд першої інстанції дійшов висновку,

що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Брабус Україна” щодо

визнання за позивачем права власності на нежилий будинок по вул. Пітерській, 5

у м. Києві, загальною площею 3130,3 м2 є обґрунтованими та задовольнив їх.

          Не погоджуючись із вказаним рішенням

суду першої інстанції, Суб'єкт підприємницької діяльності „ОСОБА_1” звернувся

до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій

просить залучити його до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє

самостійних вимог на предмет спору; скасувати рішення суду першої інстанції та

прийняти нове рішення з урахуванням всіх обставин, що мають значення для

справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ремонтні роботи у будинку по вул.

Пітерській, 5 у м. Києві було проведено також 

суб'єктом підприємницької діяльності „ОСОБА_1” за власні кошти, що підтверджується

договором № 7 від 27.06.2007, а тому апелянт має право на відшкодування

понесених витрат.

          Ухвалою Київського апеляційного

господарського суду від 24.07.2008 апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької

діяльності „ОСОБА_1” було прийнято до розгляду та порушено апеляційне

провадження.

          Розпорядженням Голови Київського

апеляційного господарського суду від 30.07.2008 за № 01-23/1/8 розгляд даної

апеляційної скарги  у справі №32/301 було

доручено колегії суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г, судді -

Алданова С.О., Коротун О.М.

31.07.2008 апелянт через канцелярію суду подав клопотання про розгляд

апеляційної скарги по справі № 32/301 за його відсутності, яке було задоволено

судом.

31.07.2008 від представника Малого підприємства у формі Товариства з

обмеженою відповідальністю „Рів'єра” надійшло клопотання про відкладення

розгляду справи та залучення МП ТОВ „Рів'єра” до участі у справі в якості

сторони судового процесу, яке відхилене Київським апеляційним господарським

судом з підстав того, що до нього не додано документів, які підтверджують

повноваження представника на вчинення відповідних процесуальних дій в розумінні

ст. 28 ГПК України.

У судове засідання 31.07.2008

з'явилися представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні 31.07.2008

представник позивача просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги,

рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2008 залишити без змін.

          В судовому засіданні 31.07.2008

представник відповідача  просив суд

відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

          Розглянувши доводи апеляційної

скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників

позивача та відповідача, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

 Як правильно вказано судом першої інстанції та

вбачається з матеріалів справи, 17.08.2006 між Товариством з обмеженою

відповідальністю „Брабус Україна” та Фондом приватизації комунального майна

Солом'янського району міста Києва було укладено договір купівлі-продажу нежилого

приміщення в м. Києві по вул. Пітерській, 5 шляхом викупу, відповідно до умов

якого позивач придбав у власність нежилі приміщення з № 1 по № 31 групи

приміщень № 1, з № 1 по № 29 групи приміщень № 2 першого поверху; з № 1 по № 44

групи приміщень № 3 другого поверху, загальною площею 1822,20 м2.

13.10.2006 Фонд приватизації

комунального майна Солом'янського району м. Києва передав, а Товариство з

обмеженою відповідальністю „Брабус Україна” прийняло продане 17.08.2006 шляхом

викупу нежиле приміщення в м. Києві по вул. Пітерській, 5, загальною площею

1822,20 м2.

Так, на підставі зазначеного

договору право приватної власності позивача на нежилі приміщення загальною

площею 1822,20 м2 по вул. Пітерській, 5 в м. Києві було зареєстровано в

Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності

на об'єкти нерухомого майна, про що 25.12.2006 було здійснено запис в реєстрову

книгу № 5-П-4 за реєстровим № 564-П.

Як вбачається з матеріалів справи,

за запитом замовника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Брабус Україна“

проектно-кошторисним бюро Товариства з обмеженою відповідальністю „Броварський

домобудівний комбінат „Меркурій” було проведено візуальне обстеження технічного

стану будівельних конструкцій нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул.

Пітерська, 5 та зроблено висновки, що будівельні конструкції споруди в цілому

перебувають в задовільному стані, виконані роботи по реконструкції і ремонту

нежитлового приміщення по вулиці Пітерська, 5 в місті Києві відповідають діючим

Державним будівельним нормам і можливе завершення робіт в об'ємі чотири

поверхи.

Як вбачаєьться з матеріалів справи,

на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю „Брабус Україна” було

виконано ремонтні роботи на об'єкті по вул. Пітерській, 5 в м. Києві, в тому

числі виконані роботи на третьому та четвертому поверхах зазначеної будівлі. В

результаті проведених ремонтних робіт було добудовано третій та четвертий

поверхи, створено спільні системи мереж електропостачання, водопостачання,

каналізації для всіх поверхів та підвалу вказаного будинку.

Згідно актів приймання виконаних

підрядних робіт, наявних в матеріалах справи, вбачається, що замовником

ремонтних робіт по приміщенням будинку за адресою: м. Київ, вул. Пітерська, 5

було Товариство з обмеженою відповідальністю „Брабус Україна”.

Так, Товариство з обмеженою

відповідальністю „Брабус Україна” листом №28/01-08 28.01.2008 звернулося до

Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної інвентаризації та

реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна” з клопотанням про

реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - нежиле приміщення

третього та четвертого поверху, загальною площею 1239,3 м2 по вул. Пітерській,

5 у м. Києві.

Як вбачається з матеріалів справи,

відповідач своїм листом № 5372 від 06.02.2008 відмовив позивачу у реєстрації

права власності на вищезазначене майно, посилаючись на те, що зазначене майно

не прийнято в експлуатацію, та вказало, що Бюро матиме змогу провести державну

реєстрацію права власності лише після надання позивачем правовстановлюючого

акту.

Так, на думку позивача, така

відмова є неправомірною та такою, що порушує його права власності, не

дозволяючи йому здійснювати повноцінне користування, володіння та розпорядження

спірним майном.

Суд першої інстанції, оцінюючи

подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на

всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин

справи в їх сукупності, дійшов правомірного висновку, з яким погоджується

Київський апеляційний господарський суд, що вимоги позивача підлягають

задоволенню з наступних підстав.

Згідно з нормою ст. 32

Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які

фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку

встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і

заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного

вирішення господарського спору.

Правом власності є право особи на

річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно

від волі інших осіб (ст. 316 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 317 Цивільного

кодексу України власникові належать права володіння, користування та

розпоряджання своїм майном.

Право володіння означає юридично

забезпечену можливість власника мати майно у своєму безпосередньому фізичному

чи юридичному віданні, у сфері свого фактичного господарського чи іншого

впливу.

Право    користування          - це юридично   закріплена  

можливість   власника   щодо господарського, підприємницького,

культурно-побутового використання майна та вилучення з нього корисних

властивостей.

Право розпорядження - це юридично

закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю

майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення

тощо.

Власник володіє, користується,

розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо

свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав

та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад

суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду

правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати

екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у

здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи

припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його

майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості здійснення права власності на національні, культурні та історичні

цінності встановлюються законом (стаття 319 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи,

24.06.2008 Солом'янська районна у місті Києві державна адміністрація своїм

листом № 12255/01 до позивача зазначила, що зазначений нежилий об'єкт

приватизовано Товариством з обмеженою відповідальністю „Брабус Україна” згідно

договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 17.08.2006, який зареєстровано

Фондом приватизації комунального майна Солом'янського району м. Києва за № 378,

інше майно, що належить до комунальної власності територіальної громади

Солом'янського району м. Києва, за цією адресою відсутнє.

З журналу внутрішніх обмірів та

розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку № 5 літер „А” по

вулиці Пітерській в м. Києві технічного паспорту на нежитловий будинок

(приміщення) в м. Києві по вул. Пітерській, 5 станом на 26.02.2008 вбачається,

що загальна площа приміщень складає 3130,3 кв.м, а саме з: підвалу літ. „А”

-група приміщень з № 1 по № 31 площею 594,7 м2, першого поверху літ. „А” -

група приміщень з № 1 по № 29 площею 532,9 м2, другого поверху літ. „А” - група

приміщень з № 1 по № 44 площею 649,6 м2, третього поверху літ. „А” - група

приміщень з № 1 по № 59 площею 716,1 м2 четвертого поверху літ. „А” - група

приміщень № 1 по № 49 площею 592,0 м2.

Відповідно до ч. 1 ст. 144

Господарського кодексу України майнові права та майнові обов'язки суб'єкта

господарювання можуть виникати, серед іншого, внаслідок створення майна з

підстав, не заборонених законом.

Частиною 1 статті 331 Цивільного

кодексу України визначено, що право власності на нову річ, яка виготовлена

(створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або

законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі

договору, є власником цієї речі.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 182

Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі

речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають

державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо

нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати

інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому

законом.

Відповідно до статті 2 Закону

України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”

державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі -

державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою

фактів  виникнення,  переходу 

або  припинення  речових 

прав  на  нерухоме 

майно  та їх обмежень, що

супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме

майно та їх обмежень.

Речові права на нерухоме майно, їх

обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній

реєстрації в порядку, встановленому цим Законом (ч. 1 ст. З Закону України „Про

державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”).

Відповідно до п. 1.1 Тимчасового

положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно,

затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (далі -

Положення), цілі обов'язкової державної реєстрації полягають, крім іншого, у

забезпеченні визнання права власності та його захисту.

Пунктом 1.6 Положення передбачено,

що не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані

фундаментом із землею.

Право власності вважається набутим

правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття

права власності не встановлена судом (ст. 328 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що

спірний об'єкт нерухомості, а саме - третій та четвертий поверхи будівлі - є

єдиним комплексом, пов'язаним з фундаментом та не є тимчасовою спорудою, на

зазначеному об'єкті були вчинені будівельні та ремонтні роботи за рахунок

позивача, крім того, суд враховує, що правоволодіння зазначеним об'єктом

нерухомості ніким не оспорюється, а тому суд першої інстанції дійшов

правомірного висновку, з яким погоджується Київський апеляційний господарський

суд, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Брабус Україна“

щодо визнання за позивачем права власності на нежилий будинок по вул.

Пітерській, 5 у м. Києві, загальною площею 3130,3 м2 є обґрунтованими та

задовольнив їх.

Частина 4 ст. З Закону України „Про

державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” встановлює,

що державна реєстрація прав є публічною, здійснюється місцевим органом

державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про

зареєстровані речові права та їх обмеження в порядку, встановленому законом.

Пунктом 5 Прикінцевих положень цього Закону передбачено, що до створення єдиної

системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав

у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості

проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Тимчасовим положенням про порядок

реєстрації прав власності на нерухоме майно передбачено, що державну реєстрацію

прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної

інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних

одиниць. Здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно в

межах одного населеного пункту кількома БТІ не допускається (пункт 1.3

положення). Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі -

реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме

майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на

нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого

майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася

до БТІ (пункт 1.4 положення).

Відповідно до п. 2 рішення

Київської міської ради від 20.06.2002 № 74/74 „Про затвердження Тимчасового

положення про державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав власності

на них в місті Києві” державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав

власності на них в місті Києві здійснює комунальне підприємство „Київське

міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти

нерухомого майна”.

Враховуючи, що об'єкти нерухомого

майна знаходяться в межах міста Києва, державну реєстрацію права власності на

них має здійснювати Комунальне підприємство „Київське міське бюро технічної

інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна”.

Відповідно до ст. 19 Закону України

„Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”

підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід,

припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, зокрема, є

рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що

набрали законної сили.

Згідно з пунктом 10 Додатку 1 до

пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на

нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від

07.02.2002 № 7/5, який визначає перелік правовстановлювальних документів, на

підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого

майна, такими документами, зокрема є рішення судів, третейських судів про

визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту

права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного

нерухомого майна до комунальної власності.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського

процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства

повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд

першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги позивача є

законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та задовольнив їх.

Щодо вимог Суб'єкта підприємницької

діяльності „ОСОБА_1”, викладених в апеляційній скарзі, то суд апеляційної

інстанції дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних

підстав.

Як вбачається з матеріалів справи,

згідно п. 1.1 договору № 7 від 27.06.2007, укладеного між Суб'єктом

підприємницької діяльності „ОСОБА_1” (підрядник) та Товариством з обмеженою

відповідальністю „Брабус Україна” (замовник) підрядник зобов'язується

пофарбувати дах в строк до 13.07.2007, а замовник зобов'язується оплатити їх.

Зі змісту самого договору  № 7 від 27.06.2007 не вбачається на якому

саме об'єкті підрядник зобов'язаний виконати ремонтні роботи, крім того

відшкодування витрат на проведення вищезазначених робіт не є предметом позову

по даній справі.

Доводами апеляційної скарги за

результатом її розгляду не доведено той факт, що проведення ремонтних робіт

третьою особою на виконання договору № 7 від 27.06.2007, укладеного між

Суб'єктом підприємницької діяльності „ОСОБА_1” та Товариством з обмеженою

відповідальністю „Брабус Україна” здійснювалося саме у нежилому будинку

АДРЕСА_1. Крім того, здійснення робіт по даному об'єкту не є підставою для

набуття третьою особою права власності на зазначений об'єкт, що є предметом позову

по даній справі. Щодо відшкодування витрат, понесених третьою особою, то

Суб'єкт підприємницької діяльності „ОСОБА_1” не позбавлений права звернутися з

таким позовом до суду в загальному порядку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин колегія суду

вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2008 у справі №

32/301 слід залишити без змін, оскільки підстав для його скасування,

передбачених ст. 104 ГПК України, не вбачається, а апеляційну скаргу - без

задоволення.

Судові витрати за подання

апеляційної скарги покладаються на апелянта у зв'язку з відмовою у задоволенні

апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105

ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

 Відмовити Суб'єкту підприємницької діяльності

„ОСОБА_1” у задоволенні апеляційної скарги.

          Рішення господарського суду міста

Києва від 11.07.2008 у справі №32/301 залишити без змін.

          Матеріали справи № 32/301 повернути

до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з

дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.

 Головуючий суддя                                                                       

 Судді                                                                                         

 04.08.08 (відправлено)