Ухвала

від 17.06.2015 по справі 2а-11402/12/2670

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

17 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Коротких О.А.,

суддів: Прокопенка О.Б., Панталієнка П.В., -

розглянувши заяву державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 березня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна" (далі - Товариство) до Інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

3 червня 2015 року до Верховного Суду України надійшла заява Інспекції про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 березня 2015 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Цією ухвалою суд касаційної інстанції постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 16 грудня 2014 року змінив в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 квітня 2012 року № 00018722-2 в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 930 843, 31 гривень за основним платежем та 127 326, 87 гривень за штрафними санкціями.

У заяві йдеться про неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень Податкового кодексу України.

На підтвердження наведених у заяві доводів Інспекція надала копію ухвал Вищого адміністративного суду України від 7 липня 2011 року та 19 лютого 2013 року, які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України змінюючи рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволені позову та задовольняючи позов в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 квітня 2012 року № 00018722-2 щодо нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток, дійшов правильного висновку, що податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на додану вартість на суму понесених витрат по сплаті (нарахуванню) ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) є правомірними за умови реального виконання господарських операцій та наявності належним чином оформлених первинних документів (зокрема податкових накладних), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції. Касаційний суд зазначив, що в матеріалах справи містяться докази, що підтверджують фактичне проведення компаніями Глаксосміткляйн Рісерч Енд Дівеломент та Джі Ес Кей Байолоджікалс СА клінічних досліджень.

На підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, ДПІ посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду від 7 липня 2011 року, якою рішення судів попередніх інстанцій скасовано, у позові відмовлено; зазначив, що акти приймання-передачі, надані позивачем для підтвердження правомірності включення до валових витрат вартості цих послуг, мають узагальнений характер, є неконкретними за змістом, містять формулювання, що повторюються з акту в акт.

В ухвалі Вищого адміністративного суду від 19 лютого 2013 року, наданій на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, суд касаційної інстанції погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій, про те, що відсутність підтвердження зв'язку придбаних інформаційно-консультаційних послуг з власною господарською діяльністю позивача виключає можливість віднесення підприємством їх вартості до складу валових витрат.

Отже, аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

відмовити у допуску справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна" до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, за заявою державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 березня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.А. Коротких Судді: О.Б. Прокопенко П.В. Панталієнко