Постанова

від 23.06.2015 по справі 2/174-09

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"23" червня 2015 р. Справа № 2/174-09

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Розізнана І.В. ,

суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Карпович О.В. ,

без участі представників сторін, які в судове засідання не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Приватного малого підприємства «Обрій» на ухвалу господарського суду Вінницької області від 30.03.2015р. за нас-лідками розгляду скарги на дії Відділу ДВС у справі №2/174-09

за позовом Акціонерного комерційного банку «Національний кредит» в особі філії

Акціонерного комерційного банку «Національний кредит» в м.Козятин

м.Козятин Вінницької області

до Приватного малого підприємства «Обрій» м.Козятин Вінницької області

про стягнення 574 858 грн. 22 коп. заборгованості та пені за кредитним договором,-

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 30.03.2015р. у справі №2/174-09 (суд-дя Мельник П.А.) відмовлено в задоволенні скарги Приватного малого підприємства «Обрій» на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області (надалі в тексті - Відділ ДВС) за позовом Акціонерного ко-мерційного банку «Національний кредит» в особі філії Акціонерного комерційного банку «Націо-нальний кредит» в м.Козятин (надалі в тексті - Банк) до Приватного малого підприємства «Обрій» (надалі в тексті - Підприємство) про стягнення 574 858 грн. 22 коп. заборгованості та пені за кредитним договором.

Ухвала вмотивована тим, що Відповідач-боржник не оплатив вартості заявленого ним ре-цензування звіту, тому торги проводилися по оцінці від 01.02.2014р. Крім того, повідомлення про виставлення майна боржника на торги було оприлюднено 17.07.2014р. у встановленому порядку, тому безпідставним є посилання заявника на втрату чинності звіту про оцінку майна.(арк.матеріа-лів оскарження 50-52).

Не погоджуючись із винесеною 30.03.2015р. ухвалою, Відповідач 12.05.2015р. подав до Рів-ненського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просив поновити строк та скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 30.03.2015р у даній справі та прийняти нове рішення, яким задоволити скаргу Підприємства на дії Відділу ДВС.(арк.матеріалів оскарження 78-83).

Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала винесена судом із порушенням норм матеріально-го права. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував положення ч.9 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що майно передається стягувачу за ціною, що дорів-нює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Разом з тим, звіт про оцінку майна від 01.02.2014р. втратив чинність 01.08.2014р., а тому для передачі майна стягуваче-ві слід було провести повторну оцінку.(арк.матеріалів оскарження 82).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.06.2015р. у даній справі поновлено пропущений строк та прийнято апеляційну скаргу Відповідача до провадження, справу призначено на 23.06.2015р. у складі колегії суддів: головуюча суддя Сініцина Л.М., суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В.(арк.матеріалів оскарження 76).

У зв'язку з перебуванням у відпустці головуючої судді (судді-доповідача) у даній справі - Сініциної Л.М., розпорядженням про призначення повторного авторозподілу справ №01-07/85 від 18.06.2015р. призначено головуючого суддю (суддю-доповідача) у даній справі Грязнова В.В. Крім того, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Олексюк Г.Є. - до складу колегій внесено зміни відповідно до затверджених складів колегій. Ріненський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В., суддя Гудак А.В. прийняв апе-ляційну скаргу до провадження.(арк.матеріалів оскарження 92, 100, 101).

Банк у відзиві просить суд залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.(арк.матеріалів оскарження 95-98, 102-104).

Напередодні судового засідання 22.06.2015р. від Відділу ДВС надійшли заперечення на апе-ляційну скаргу, в яких останній просить суд залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.(арк.матеріалів оскарження 106-112).

Сторони та Відділ ДВС не забезпечили явку своїх представників в призначене на 22.06. 2015р. судове засідання, хоч про час і місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому по-рядку.(арк.матеріалів оскарження 118-120). Разом з тим, 22.06.2015р. від Позивача поштою та на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із немож-ливістю представника прибути в судове засідання.(арк.матеріалів оскарження 114, 115-117).

Колегія суддів відхилила дане клопотання з огляду на те, що така неявка не перешкоджає розгляду справи, позаяк присутність представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матері-алів справи достатньо для розгляду скарги по суті.(арк.матеріалів оскарження 76-77).

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, переві-ривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів оскарження, рішенням господарського суду Вінницької області від 09.11.2009р. у справі №2/174-09 частково задоволено позов АКБ «Національний кредит» в особі філії Акціонерного комерційного банку «Національний кредит» в м.Козятин до ПМП «Обрій» про стягнення 574 858 грн. 22 коп. заборгованості та пені за кредитним договором.

Згідно даного рішення, до стягнення з Підприємства на користь Банку 500 859 грн. 14 коп. основного боргу, 77 246 грн. 24 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 37 715 грн. 38 коп. пені за несвоєчасну сплату сум кредиту, 3 474 грн. 19 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 1 800 грн. плати за надання та управління фінансовим кредитом, 6 210 грн. 95 коп. від-шкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 232 грн. 90 коп. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відмовлено в позові в частині стягнення 2 827 грн. 51 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків та 5 427 грн. 12 коп. пені за несво-єчасну сплату тіла кредиту.

На виконання даного рішення місцевим господарським судом 24.11.2009р. видано наказ.

Як вбачається з матеріалів оскарження, Відділом ДВС 07.09.2012р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а 02.10.2013р. здійснено вихід за адресою боржника та про-ведено опис і арешт майна, зокрема виробничих приміщень та інших об'єктів в кількості 9 оди-ниць рухомого майна, відповідно до договору застави №32 від 07.08.2007р. в редакції станом на 18.02.2011р. та нерухомого майна, відповідно до договору іпотеки №32 від 09.08.2007р. На описане майно накладено арешт і встановлено обмеження права користування ним. Описане майно прий-няв на зберігання представник Відповідача Іващенко В.Б.

Як стверджено матеріалами оскарження, 28.10.2013р. державний виконавець Відділу ДВС виніс постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні з метою оцінки арештованого майна. Вбачається, що 01.02.2014р. складено висновок про вартість арештованого майна, відповідно до якого його ринкова вартість становить 224 550 грн.(арк.матеріалів оскаржен-ня 10, 11).

З матеріалів оскарження вбачається, що на заяву Підприємства від 13.03.2014р. про призна-чення рецензування звіту про оцінку - Відділ ДВС постановою від 14.03.2014р. призначив експерта для рецензування звіту; копію постанови було надіслано Відповідачеві разом з рахунком на оплату вартості рецензування.(арк.матеріалів оскарження 14, 15). Проте, через неоплату рецензування зві-ту - особі, яка проводила організацію торгів Відділ ДВС 23.04.20114р. направив пакет документів для подальшої реалізації описаного майна. Оголошення про реалізацію майна боржника оприлюд-нено на інтернет-сайті.(арк.матеріалів оскарження 32).

Вбачається, що другі торги після проведення уцінки майна на 20% від 07.08.2014р. та треті торги після повторної уцінки майна на 30% від 11.11.2014р. - не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих учасників.(арк.матеріалів оскарження 33).

Як стверджено матеріалами оскарження, Відділ ДВС 17.11.2014р. надіслав лист стягувачам з пропозицією залишити за собою нереалізоване майно в порядку ст.62 Закону України «Про вико-навче провадження», на що Банк виявив бажання залишити за собою нежитлові будівлі. Державний виконавець Відділу ДВС згідно постанови від 03.12.2014р. передав майна Банку-стягувачу в раху-нок погашення боргу та склав акт про передачу приміщення гаража, будівлі сараю, складу №1, пр-охідної, овочесховища, будівлі кладової, за початковою вартістю, що становить 224 550 грн.(арк. матеріалів оскарження 7, 8, 34).

Матеріалами оскарження стверджується, що 13.01.2015р. Підприємство в порядку ст.121 2 ГПК України оскаржило зазначені дії державного виконавця до господарського суду Вінницької області, проте, останній не погодився з доводами Відповідача і відхилив скаргу.(арк.матеріалів ос-карження 1-6, 50-52).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при винесенні ос-каржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга безпідставна і не підлягає задово-ленню, з огляду на наступне:

Право Позивача (стягувача) очікувати на виконання, а обов'язок Відповідача (боржника) ви-конати дії, передбачені рішенням суду, що набрало законної сили, - є обов'язковим на всій терито-рії України. Рішення, ухвали, постанови господарського суду виконуються у порядку, встановле-ному Законом України «Про виконавче провадження».(ст.124 Конституції України, ст.115 ГПК Украї-ни).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб Державної виконавчої служби, спрямованих на при-мусове виконання рішень судів та інших органів, яке здійснюються на підставах, у спосіб та в ме-жах повноважень, визначених чинним законодавством України, а також рішеннями, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.

При здійсненні виконавчого провадження державний виконавець керується Законом Украї-ни «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 121 2 ГПК України встановлює право стягувача, боржника або прокурора подати скар-гу на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Предметом скарги є підставність передання стягувачеві нереалізованого майна.

Відповідно до ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі в тексті - Закон) визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. У разі якщо визначити вартість майна (окремих пред-метів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна бор-жника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони ма-ють право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення .

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціноч-ної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна . Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти ре-зультатів оцінки .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстан-ції про правомірність передачі Відділом ДВС майна на реалізацію без проведення рецензування, враховуючи, що Відповідач не оплатив вартість таких послуг, а тому майно передавалося за почат-ковою оцінкою.

Разом з тим, стаття 33 ГПК України встановлює обов'язок кожної сторони довести ті обста-вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.5 ст.59 Закону, звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважаєть-ся чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єк-том господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Посилаючись на те, що звіт про оцінку майна втратив чинність 01.08.2014р., а майно після торгів, які не відбулись було передано стягувачеві 03.12.2014р. - Скаржник вважає, що необхідно було проводити повторну оцінку.

Розглядаючи дану скаргу, колегія суддів звертає увагу, що боржником оспорюється саме можливість передання майна Банку після втрати чинності звіту про оцінку.

Відповідно до ст.62 Закону, реалізація арештованого майна здійснюється шляхом його про-дажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці держав-ним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аук-ціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісій-них умовах. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна. У разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюд-них торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягу-вачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім май-на, конфіскованого за рішенням суду.

У разі якщо стягувач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державно-го виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові.

Майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою во-но передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу держав-ний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосе-редньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апелянта, позаяк торги, на яких не було реалізовано майно, не визнавалися недійсними. Разом з тим, законодавство не пов'язує правомірності передачі майна стягувачеві із обов'язковою чинніс-тю звіту про його оцінку, натомість визначальною умовою є виявлення бажання стягувача залиши-ти за собою майно, яке не було реалізоване на торгах. Такої ж практики дотримується Вищий гос-подарський суд України, що знайшло відображення у постанові від 03.04.2014р. у справі №5028/ 12/66/2011.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним су-дом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуаль-ного кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, тому суд апеляційної інстан-ції вважає, що ухвало місцевого господарського суду винесена у відповідності до норм матеріа-льного та процесуального права і її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105, 106, 121 2 Господарського процесуа-льного кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1 . Апеляційну скаргу Приватного малого підприємства «Обрій» на ухвалу господарського суду Вінницької області від 30.03.2015р. за наслідками розгляду скарги на дії Відділу ДВС у справі №2/174-09 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційно-му порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №2/174-09 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Гудак А.В.