Справа № 2-138
2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.03.2010 р. смт. Веселе
Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Сафоновій І.О., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Веселівської селищної ради Запорізької області, Веселівської державної нотаріальної контори, третя особа - ОСОБА_3 про визнання права власності на фермерське господарство в порядку спадкування,
ВCТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Веселівської селищної ради Запорізької області, Веселівської державної нотаріальної контори, третя особа - ОСОБА_3 про визнання у порядку спадкуванням права власності на фермерське господарство „СокілВ» .
У позові ОСОБА_2 зазначив, що після смерті його батька - ОСОБА_4, відкрилася спадщина, спадкову масу якої в тому числі складає фермерське господарство „СокілВ» , ідентифікаційний код юридичної особи 23290644, юридична адреса фермерського господарства: вулиця Білорецька, 204, смт. Веселе, Веселівський район, Запорізька область, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, серія А00 № 650756. До теперішнього часу він, як спадкоємець першої черги не може переоформити фермерське господарство на себе, так як державний нотаріус відмовляється вчинити нотаріальні дії та видати свідоцтво про право на спадщину, мотивуючи свою відмову тим, що на теперішній час не передбачений порядок реєстрації підприємств (цілісного майнового комплексу), як об'єкта нерухомості. Відсутність свідоцтва про право на спадщину за законом є перешкодою для проведення державної реєстрації з метою внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною засновника на підставі факту смерті фізичної особи. Після смерті свого батька до теперішнього часу він не може переоформити фермерське господарство та внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Тому за захистом свого права на спадщину він звернувся до суду.
У судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник позов підтримали і просили суд позов задовольнити, а судові витрати по справі залишити за позивачем.
Представник Веселівської селищної ради Запорізької області у судове засідання не з'явився, але на адресу суду надіслав лист, у якому просив суд розглянути позов без їхньої участі, а вирішення даної справи залишив на розсуд суду.
Відповідач в особі Веселівської державної нотаріальної контори в судове засідання за підписом завідувача надіслав лист, у якому зазначив, що, згідно п. 218 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкування майна фермерського господарства здійснюється з урахуванням вимог Закону України ,,Про фермерське господарствоВ» . Відповідно до ч. 1ст. 23 Закону України ,,Про фермерське господарствоВ» , успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини здійснюється відповідно до закону, тому фермерське господарство повинно успадковуватися як цілісний майновий комплекс. На теперішній час не передбачений порядок реєстрації підприємств (цілісного майнового комплексу), як об'єкта нерухомості. Фермерське господарство пройшло державну реєстрацію як суб'єкт підприємницької діяльності, але воно немає державної реєстрації як об'єкт цивільно-правових відносин, та немає право встановлювального документу як об'єкту нерухомості.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_5 пояснила, що вона обіймає посаду державного реєстратора Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області. Державний реєстратор в своїй роботі керується Законом України ,,Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівВ» від 15.05.2003 р. № 755-1V.
У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи на підставі факту смерті фізичної особи-засновника (учасника) та відмови інших засновників (учасників) у прийнятті спадкоємця (спадкоємців) померлого до складу засновників, крім документів, які передбачені ч. 1 ст. 29 Закону України № 755-1V, додатково подається нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи, або відповідна довідка органу реєстрації актів громадянського стану чи судове рішення про оголошення громадянина померлим. Згідно роз'яснень Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 21.12.2005 р. № 11202 замість нотаріально посвідченої копії рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, яким затверджено зміни до установчих документів, подається копія свідоцтва про право на спадщину за законом чи за заповітом.
Вислухавши ОСОБА_2 та його представника, думку відповідачів та державного реєстратора, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
06.03.2009 р. у віці 67 років помер батько позивача ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія І-ЖС № 124950, видане 10.03.2009 р. Відділом реєстрації актів цивільного стану Веселівського районного управління юстиції Запорізької області.
Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина, спадкову масу якої в тому числі складає фермерське господарство „СокілВ» , ідентифікаційний код юридичної особи 23290644, юридична адреса фермерського господарства: вулиця Білорецька, 204, смт. Веселе, Веселівський район, Запорізька область, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, серія А00 №650756.
Державну реєстрацію господарства було здійснено на підставі Розпорядження голови Веселівської райдержадміністрації №242-р від 26.12.1995 р. З метою ведення фермерського господарства спадкодавцю була виділена на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ЗП № 03-501238 виданого Веселівською районною радою 13.04.1995 р., земельна ділянка, площею 56,6 гектарів. На підставі редакції статуту фермерського господарства (п.1.2.), яка пройшла державну реєстрацію 26.06.2007 р. позивач є його членом.
Статтею 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Позивач є спадкоємцем першої черги за законом, так як є рідним сином померлого ОСОБА_4 і має право на спадщину, що відкрилася після його смерті.
Ступінь родинних відносин позивача із спадкодавцем ОСОБА_4, підтверджується свідоцтвом про народження, серія 1-КГ № 355587, виданого Вольновською сільською радою Нижньосірогозського району Херсонської області 03.05.1977 р., в якому ОСОБА_4 записаний батьком позивача.
Окрім позивача, спадкоємцями померлого спадкодавця є дружина (мати позивача) - ОСОБА_3, яка, як встановлено судом не претендує на спадкове майно, так як відмовилися від нього на користь позивача про що ними видані відповідні письмові заяви до нотаріальної контори.
Позивач від спадщини не відмовився і продовжує займатися всіма справами, пов'язаними із статутною діяльністю господарства, тобто фактично вступив у його володіння.
Спадкове майно під арештом, заставою та забороною на відчуження не перебуває.
Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Частиною 1 ст. 23 Закону України № 973-І від 19.06.2003 р. „Про фермерське господарствоВ» передбачено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.
Ст. 1217 Цивільного кодексу України зазначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Судом встановлено, що спадкодавець за життя не склав заповіт, то з огляду на цю обставину позивач має право на спадкування за законом майна та майнових прав, що належали померлому як засновнику багато профільного фермерського господарства „СокілВ» .
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав є визнання права.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається (нотаріусом) іншою особою.
Суд, відповідно до ст. 88 ЦПК України, та з врахуванням думки позивача судові витрати у справі залишає за ОСОБА_2
На підставі викладеного та ст. ст. 15, 16, 328, 391, 392, 1216, 1217, 1218, 1261, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, 27.03.1977 р. н., уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на фермерське господарство „СокілВ» , ідентифікаційний код юридичної особи № 23290644, юридична адреса: вулиця Білорецька, 204, смт. Веселе, Веселівський район, Запорізька область, у порядку спадкування за законом, що відкрилася після смерті 06.03.2009 р. у віці 67 років його батька - ОСОБА_4.
Витрати, пов'язані зі сплатою судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи при подачі позовної заяви до суду, залишити за ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя А.О. Нагорний
25.06.2015
Суд | Веселівський районний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2015 |
Оприлюднено | 01.07.2015 |
Номер документу | 45502718 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні