Ухвала

від 24.06.2015 по справі 328/1701/15-ц

ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

328/1701/15-ц

24.06.2015

2 -з/328/2/15

УХВАЛА

Іменем України

24 червня 2015 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Петренко Л.В., при секретарі Похвалітовій М.В.

розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Будексперт технології» про визнання правочину недійним та повернення майна,

встановив:

В провадженні Токмацького районного суду Запорізької області перебуває цивільна справа позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Сергіїіни, ОСОБА_3, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Будексперт технології» про визнання правочину недійним та повернення майна.

24 червня 2015 року о 16 год. 01 хв. до канцелярії суду передано заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову. Вказана заява передана судді 24 червня 2015 року о 16 год . 45 хв. В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить: заборонити ОСОБА_3 особисто та через надання доручення третім особам вносити зміни до установчих документів юридичної особи про учасників (засновників) розмірів статутного капіталу, складу майна, майнових та немайнових прав ТОВ «Інжинірингова компанія «Будексперт Технології»; заборонити ОСОБА_3 особисто та через надання доручення третім особам проводити дії по припиненню, злиттю, приєднанню, поділу, перетворенню, виділу, ліквідації ТОВ «Інжинірингова компанія «Будексперт Технології»; заборонити ОСОБА_3 особисто та через надання доручення третім особам відчуження майна та грошових коштів, що належать ТОВ «Інжинірингова компанія «Будексперт Технології», окрім випадків виплати заробітної плати для осіб, що вже перебувають у трудових відносинах з товариством та інших безумовних платежів до державного бюджету та пенсійного фонду України; заборонити реєстраційній службі Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області вчиняти будь-які дії щодо відчуження у будь-який спосіб корпоративних прав ТОВ «Інжинірингова компанія «Будексперт Технології», а також вносити будь-які зміни до реєстраційної справи ТОВ «Інжинірингова компанія «Будексперт Технології» до винесення рішення по даній справі; зобов'язати реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області внести до Єдиного державного реєстру відомості про арешт та заборону вчинення дій щодо відчуження у будь-який спосіб належних відповідачу 2 - ОСОБА_3 корпоративних прав ТОВ «Інжинірингова компанія «Будексперт Технології» вартістю 14 000,00 грн., що становить 100 % статутного капіталу, до винесення рішення по справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що між ним та відповідачами виник спір і невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі відчуження відповідачем 2 спірного майна.

В судове засідання особи, які беруть участь у справі не з'явилися.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Частиною третьою статті 151 ЦПК встановлено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, однак лише після його пред'явлення. Тобто заява про забезпечення позову може бути пред'явлена і на стадії відкриття провадження у справі, стадії провадження у справі до судового розгляду, стадії судового розгляду в суді першої інстанції, стадії провадження в апеляційній інстанції.

Відповідно до абзацу другого пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) у день надходження.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності зі ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

З матеріалів справи вбачається, що позов пред'явлено про визнання правочину недійсним та повернення майна вартістю 14 000 грн.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно п.4 Постанови Пленуму ВСУ України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Обов'язком позивача є доведення тих обставин, на які він посилається, як на підставу для вжиття заходів забезпечення позову.

Всупереч ст. 60 ЦПК України позивач не надав жодних доказів про те, що дії відповідача можуть бути несумлінними, що відповідач намагається внести зміни до установчих документів юридичної особи - ТОВ «Інжинірингова компанія «Будексперт Технології» про учасників (засновників) розмірів статутного капіталу, складу майна, майнових та немайнових прав; не надав жодних доказів про те, що ОСОБА_3 проводить дії по припиненню, злиттю, приєднанню, поділу, перетворенню, виділу, ліквідації ТОВ «Інжинірингова компанія «Будексперт Технології»; позивач також не надав жодних доказів про те, що ОСОБА_3 здійснює чи може здійснити будь-які дії по відчуженню майна та грошових коштів, що належать ТОВ «Інжинірингова компанія «Будексперт Технології» .

В заяві про забезпечення позову позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, але жодного документа на підтвердження цього він суду не представив. Головною умовою забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на час пред'явлення до нього позову, може зникнути на момент виконання рішення суду.

В заяві про забезпечення позову позивач просив: заборонити ОСОБА_3 особисто та через надання доручення третім особам вносити зміни до установчих документів юридичної особи про учасників (засновників) розмірів статутного капіталу, складу майна, майнових та немайнових прав ТОВ «Інжинірингова компанія «Будексперт Технології»; заборонити ОСОБА_3 особисто та через надання доручення третім особам проводити дії по припиненню, злиттю, приєднанню, поділу, перетворенню, виділу, ліквідації ТОВ «Інжинірингова компанія «Будексперт Технології»; заборонити ОСОБА_3 особисто та через надання доручення третім особам відчуження майна та грошових коштів, що належать ТОВ «Інжинірингова компанія «Будексперт Технології», окрім випадків виплати заробітної плати для осіб, що вже перебувають у трудових відносинах з товариством та інших безумовних платежів до державного бюджету та пенсійного фонду України; заборонити реєстраційній службі Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області вчиняти будь-які дії щодо відчуження у будь-який спосіб корпоративних прав ТОВ «Інжинірингова компанія «Будексперт Технології», а також вносити будь-які зміни до реєстраційної справи ТОВ «Інжинірингова компанія «Будексперт Технології» до винесення рішення по даній справі; зобов'язати реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області внести до Єдиного державного реєстру відомості про арешт та заборону вчинення дій щодо відчуження у будь-який спосіб належних відповідачу 2 - ОСОБА_3 корпоративних прав ТОВ «Інжинірингова компанія «Будексперт Технології» вартістю 14 000,00 грн., що становить 100 % статутного капіталу, до винесення рішення по справі.

Відповідно до частини 3 статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними заявленим позивачем вимогам.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 4 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Як вже зазначалося вище вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Виходячи з встановлених судом обставин справи, суд приходить до висновку, що відсутня реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову. Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що невжиття вказаного заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду.

Згідно рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2010 від 28.04.2010 року, у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (справа про забезпечення апеляційного оскарження ухвал суду), в аспекті конституційного звернення положення пункту 2 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України стосовно можливості апеляційного оскарження ухвал суду щодо забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України необхідно розуміти як такі, що передбачають право оскаржувати окремо від рішення суду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції як про забезпечення позову і щодо скасування забезпечення позову, так і ухвали про відмову в забезпеченні позову і скасуванні забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму ВСУ України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, ст. ст. 151, 152, 153, 209, 210 ЦПК України, суд,

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя/підпис/

з оригіналом згідно

Суддя: