Постанова

від 22.06.2015 по справі 904/8877/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2015 року Справа № 904/8877/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЄвсікова О.О., суддів:Гольцової Л.А., Кролевець О.А. (доповідач у справі) розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровець" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 у справі№904/8877/13 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом 1. ОСОБА_4, 2. ОСОБА_5, 3. ОСОБА_6 доПублічного акціонерного товариства "Дніпровець", Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець", Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-торгівельне підприємство "Промтовари", ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70 ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144, ОСОБА_145, ОСОБА_146, ОСОБА_147, ОСОБА_148, ОСОБА_149, ОСОБА_150, ОСОБА_151, ОСОБА_152, ОСОБА_153, ОСОБА_154, ОСОБА_155, ОСОБА_156, ОСОБА_157, ОСОБА_158, ОСОБА_159, ОСОБА_160, ОСОБА_161, ОСОБА_162, ОСОБА_163, ОСОБА_164, ОСОБА_165, ОСОБА_166, ОСОБА_167, ОСОБА_168, ОСОБА_169, ОСОБА_170, ОСОБА_171, ОСОБА_172, ОСОБА_173, ОСОБА_174, ОСОБА_175, ОСОБА_176, ОСОБА_177, ОСОБА_178, ОСОБА_179, ОСОБА_180, ОСОБА_181, ОСОБА_182, ОСОБА_183, ОСОБА_184, ОСОБА_185, ОСОБА_186, ОСОБА_187, ОСОБА_188, ОСОБА_189, ОСОБА_190, ОСОБА_191, ОСОБА_192, ОСОБА_193, ОСОБА_194, ОСОБА_195, ОСОБА_196, ОСОБА_197, ОСОБА_198, ОСОБА_199, ОСОБА_200, ОСОБА_201, ОСОБА_202, ОСОБА_203, ОСОБА_204, ОСОБА_205, ОСОБА_206, ОСОБА_207, ОСОБА_208, ОСОБА_209, ОСОБА_210, ОСОБА_211, ОСОБА_212, ОСОБА_213, ОСОБА_214, ОСОБА_215, ОСОБА_216, ОСОБА_217, ОСОБА_218, ОСОБА_219, ОСОБА_220, ОСОБА_221, ОСОБА_222, ОСОБА_223, ОСОБА_224, ОСОБА_225, ОСОБА_226, ОСОБА_227, ОСОБА_228, ОСОБА_229, ОСОБА_230, ОСОБА_231, ОСОБА_232, ОСОБА_233, ОСОБА_234, ОСОБА_235, ОСОБА_236, ОСОБА_237, ОСОБА_238, ОСОБА_239, ОСОБА_240, ОСОБА_241, ОСОБА_242, ОСОБА_243, ОСОБА_244, ОСОБА_245, ОСОБА_246, ОСОБА_247, ОСОБА_248, ОСОБА_249, ОСОБА_250, ОСОБА_251, ОСОБА_252, ОСОБА_253, ОСОБА_254, ОСОБА_255, ОСОБА_256, ОСОБА_257, ОСОБА_258, ОСОБА_259, ОСОБА_260, ОСОБА_261, ОСОБА_262, ОСОБА_263, ОСОБА_264, ОСОБА_265, ОСОБА_266, ОСОБА_267, ОСОБА_268, ОСОБА_269, ОСОБА_270, ОСОБА_271, ОСОБА_272, ОСОБА_273, ОСОБА_274, ОСОБА_275, ОСОБА_276, ОСОБА_277, ОСОБА_278, ОСОБА_279, ОСОБА_280, ОСОБА_281, ОСОБА_282, ОСОБА_283, ОСОБА_284, ОСОБА_285, ОСОБА_286, ОСОБА_287, ОСОБА_288, ОСОБА_289, ОСОБА_290, ОСОБА_291, ОСОБА_292, ОСОБА_293, ОСОБА_294, ОСОБА_295, ОСОБА_296, ОСОБА_297, ОСОБА_298, ОСОБА_299, ОСОБА_300, ОСОБА_301, ОСОБА_302, ОСОБА_303, ОСОБА_304, ОСОБА_305, ОСОБА_305 ОСОБА_306, ОСОБА_307, ОСОБА_308, ОСОБА_309, ОСОБА_310, ОСОБА_311, ОСОБА_312, ОСОБА_313, ОСОБА_314, ОСОБА_315, ОСОБА_316, ОСОБА_317, ОСОБА_318, ОСОБА_319, ОСОБА_320, ОСОБА_321, ОСОБА_322, ОСОБА_323, ОСОБА_324, ОСОБА_325, ОСОБА_326, ОСОБА_327, ОСОБА_328, ОСОБА_329, ОСОБА_330, ОСОБА_331, ОСОБА_332, ОСОБА_333, ОСОБА_334, ОСОБА_335, ОСОБА_336, ОСОБА_337, ОСОБА_338, ОСОБА_339, ОСОБА_340, ОСОБА_341, ОСОБА_342, ОСОБА_343, ОСОБА_344, ОСОБА_345, ОСОБА_346, ОСОБА_347, ОСОБА_348, ОСОБА_349, ОСОБА_350, ОСОБА_351, ОСОБА_352, ОСОБА_353, ОСОБА_354, ОСОБА_355, ОСОБА_356, ОСОБА_357, ОСОБА_358, ОСОБА_359, ОСОБА_360, ОСОБА_361, ОСОБА_362, ОСОБА_363, ОСОБА_364, ОСОБА_365, ОСОБА_366, ОСОБА_367, ОСОБА_368, ОСОБА_369, ОСОБА_370, ОСОБА_371, ОСОБА_372, ОСОБА_373, ОСОБА_374, ОСОБА_375, ОСОБА_376, ОСОБА_377, ОСОБА_378, ОСОБА_379, ОСОБА_380, ОСОБА_381, ОСОБА_382, ОСОБА_383, ОСОБА_384, ОСОБА_385, ОСОБА_386, ОСОБА_387, ОСОБА_387, ОСОБА_388, ОСОБА_389, ОСОБА_390, ОСОБА_391, ОСОБА_392, ОСОБА_393, ОСОБА_394, ОСОБА_395, ОСОБА_396, ОСОБА_397, ОСОБА_398, ОСОБА_399, ОСОБА_400, ОСОБА_401, ОСОБА_402, ОСОБА_403, ОСОБА_404, ОСОБА_404 ОСОБА_405, ОСОБА_406, ОСОБА_407, ОСОБА_408, ОСОБА_409, ОСОБА_410, ОСОБА_411, ОСОБА_412, ОСОБА_413, ОСОБА_414, ОСОБА_415, ОСОБА_416, ОСОБА_417, ОСОБА_418, ОСОБА_419, ОСОБА_420, ОСОБА_421, ОСОБА_422, ОСОБА_423, ОСОБА_424, ОСОБА_425, ОСОБА_426, ОСОБА_427, ОСОБА_428, ОСОБА_429, ОСОБА_430, ОСОБА_431, ОСОБА_432 , ОСОБА_433, ОСОБА_434, ОСОБА_435, ОСОБА_436, ОСОБА_437, ОСОБА_438, ОСОБА_439, ОСОБА_440, ОСОБА_441, ОСОБА_442, ОСОБА_443, ОСОБА_444, ОСОБА_445, ОСОБА_446, ОСОБА_447, ОСОБА_448, ОСОБА_449, ОСОБА_450, ОСОБА_451, ОСОБА_452, ОСОБА_453, ОСОБА_454, ОСОБА_455 ОСОБА_456, ОСОБА_455, ОСОБА_457, ОСОБА_458, ОСОБА_459, ОСОБА_460, ОСОБА_461, ОСОБА_462, ОСОБА_463, ОСОБА_464, ОСОБА_465, ОСОБА_466, ОСОБА_467, ОСОБА_468, ОСОБА_469, ОСОБА_470, ОСОБА_471, ОСОБА_472, ОСОБА_473, ОСОБА_474, ОСОБА_475, ОСОБА_476, ОСОБА_477, ОСОБА_478, ОСОБА_479,

за участю Прокурора Дніпропетровської області, провизнання частково недійсними установчого договору та статуту за участю представників сторін від позивача-1:ОСОБА_480 від позивача-2:ОСОБА_480 від позивача-3:ОСОБА_480 від відповідачів:від ПАТ "Дніпровець" - Шпіньов О.С.; від КСРП "Придніпровець", ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", ТОВ ПТП "Промтовари" - не з'явились від ОСОБА_18, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_52, ОСОБА_76, ОСОБА_134, ОСОБА_139, ОСОБА_156, ОСОБА_164, ОСОБА_183, ОСОБА_197, ОСОБА_212, ОСОБА_218, ОСОБА_482, ОСОБА_251, ОСОБА_308, ОСОБА_309, ОСОБА_316, ОСОБА_329, ОСОБА_337, ОСОБА_352, ОСОБА_392, ОСОБА_403 - ОСОБА_480 від ГПУ:Романов Р.О.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпровець" про визнання частково недійсними установчого договору Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 23.12.1999 та Статуту цього товариства в частині внесення фізичними особами у кількості 477 осіб до статутного фонду СРЗАТ "Дніпровець" права приватної власності позивачів на земельні ділянки.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2014 до участі в справі в якості відповідачів залучено Колективне сільськогосподарське риболовецьке підприємство "Придніпровець", Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", Товариство з обмеженою відповідальністю промислово-торгівельне підприємство "Промтовари" та фізичних осіб, вказаних у вступній частині даної постанови.

Рішенням Господарського суду Дніпровської області від 13.02.2014 (суддя Соловйова А.Є.) у позові відмовлено у зв'язку з тим, що позивачами не доведено невідповідність оспорюваних установчого договору та статуту певним нормам законодавства.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 (колегія суддів: Коваль Л.В., Пархоменко Н.В., Чередко А.Є.) припинено апеляційне провадження щодо відповідача ОСОБА_203, апеляційні скарги інших осіб задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким припинено провадження у справі в частині позовних вимог до 121 відповідача (фізичних осіб), позовні вимоги задоволено частково: визнано недійсним установчий договір СРЗАТ "Дніпровець" від 23.12.1999 у частині внесення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до статутного фонду СРЗАТ "Дніпровець" права приватної власності цих осіб на земельні ділянки, визнано недійсним статут СРЗАТ "Дніпровець" у частині передання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 права приватної власності цих осіб на земельні ділянки, а в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Дніпровець" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального і матеріального права, та залишити без задоволення апеляційні скарги.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак більшість відповідачів не скористалась передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників сторін і прокуратури, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 111 7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Сільськогосподарське риболовецьке закрите акціонерне товариство "Дніпровець" (далі - Товариство) зареєстроване рішенням Петриківської районної державної адміністрації від 25.01.2000. У подальшому неодноразово здійснювалась реєстрація змін і доповнень до його уставних документів, у тому числі й зміна найменування на Публічне акціонерне товариство "Дніпровець".

Згідно з матеріалами реєстраційної справи, наданими на вимогу суду першої інстанції реєстраційною службою Петриківського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, реєстрація Товариства здійснена на підставі установчого договору про створення і діяльність Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 17.12.1999 (далі - Установчий договір), укладеного між ВАТ "Дніпроенерго" (найменування якого в подальшому змінено на ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО"), ТОВ ВПТП "Промтовари", КСРП "Придніпровець" та 477 фізичними особами (вказаними у вступній частині даної постанови як позивачі та відповідачі).

Відповідно до ст. 1 Установчого договору його укладено між громадянами України (додаток №1) та юридичними особами: ВАТ "Дніпроенерго", ТОВ "Промтовари", КСРП "Придніпровець" (засновники, акціонери), які дійшли згоди про створення сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець".

У ст.ст. 5, 6 Установчого договору сторони визначили, що для забезпечення діяльності Товариства шляхом внесення засновниками вкладів створюється статутний фонд в розмірі 9846528 грн., який розділений на 9846528 акцій рівною номінальною вартістю 1 (одна) грн. кожна. Засновники в рахунок викупу своїх акцій зобов'язуються внести до статутного фонду Товариства: ВАТ "Дніпроенерго" - майно та нематеріальні активи в сумі 6891520 грн. у вигляді прямої інвестиції в обмін на корпоративні права; КСРП "Придніпровець" - майно в сумі 389765 грн.; ТОВ "Промтовари" - майно та кошти в сумі 100000 грн.; фізичні особи - право приватної власності на земельні ділянки та кошти в сумі 2465243 грн. Внески до статутного фонду здійснюються на підставі оригіналу документу, що свідчить про належність відповідних прав у засновника, який вносить їх до статутного фонду Товариства. На підтвердження внеску уповноважений представник видає засновнику тимчасове свідоцтво про одержання від нього відповідного внеску. Майно, яке вносять засновники, передається по акту прийому-передачі. Право власності на майно, яке передається, і ризик на випадок загибелі чи пошкодження цього майна переходить до Товариства з моменту підписання акту прийому-передачі.

Згідно з протоколом №1 від 23.12.1999 установчими зборами затверджено Статут Товариства, в п. 5.2 якого встановлено, що засновники в рахунок викупу своїх акцій зобов'язуються внести до статутного фонду Товариства: ВАТ "Дніпроенерго" - майно та нематеріальні активи в сумі 6891520 грн. у вигляді прямої інвестиції в обмін на корпоративні права; КСРП "Придніпровець" - майно в сумі 389765 грн.; ТОВ "Промтовари" - майно та кошти в сумі 100000 грн.; фізичні особи - право приватної власності на земельні ділянки та кошти в сумі 2465243 грн. Перелік засновників (їх уповноважених представників), що зареєструвались для участі у цих зборах, суду не надано.

Зокрема, Установчим договором та Статутом Товариства передбачено передання до статутного фонду Товариства земельних ділянок ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Відповідні земельні ділянки належали вказаним особам на праві приватної власності згідно з Державними актами на землю, виданими на підставі рішень Курилівської селищної ради, Миколаївської селищної ради та Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області від 25.03.1999, відповідно, за №14-3/ХХІІ, №5-5/ХХІІІ, №34-4/ХХІІІ щодо розподілу земель колективної власності Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець".

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 також вказані у списку на отримання акцій акціонерами Товариства та реєстрі власників іменних цінних паперів Товариства емітента ПАТ "Дніпровець", складеному станом на 06.09.2013 реєстратором - Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк". Згідно з виписками про операції з цінними паперами за період з 12.09.2013 до 12.09.2013 щодо депонентів ОСОБА_6 і ОСОБА_5, оформлених зберігачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Український інвестиційний клуб", за вказаними фізичними особами на їх рахунках станом на 12.09.2013 обліковуються цінні папери (прості іменні акції) у кількості по 5233. Однак доказів фактичної передачі позивачами їх внеску до статутного фонду Товариства, якими б мали бути тимчасові свідоцтва про одержання від позивачів відповідних внесків, акти прийму-передачі майна з підписами позивачів, сторонами не надано, а Державні акти про право приватної власності позивачів на земельні ділянки перебувають у позивачів.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи містять два примірники установчого договору про створення і діяльність Товариства: датований 17.12.1999 (наданий у копії реєстраційною службою Петриківського районного управління юстиції у складі реєстраційної справи Товариства, оригінал якого містився в матеріалах справи №К39/140-10 Господарського суду Дніпропетровської області та оглянутий судом апеляційної інстанції) та датований 23.12.1999 (наданий в копії позивачами, оригінал якого суду не надано, за доводами Товариства, у зв'язку з його викраденням), однак ці примірники установчого договору є тотожними за змістом.

Також у матеріалах справи наявні два частково відмінні за змістом примірники додатку №1 до Установчого договору Товариства, в яких відсутні посилання на дату укладення установчого договору, додатком до якого є той чи інший примірник.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, висновок судової експертизи, якою встановлено неможливість вирішення питання про достовірність чи недостовірність на одному з примірників додатку №1 до Установчого договору підписів, виконаних від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а також вчинення від імені ОСОБА_6 підпису на цьому додатку №1 не ОСОБА_6, враховуючи вчинення засвідчення справжності підписів позивачів на обох примірниках додатків, яке було обов'язковим, з порушенням вимог законодавства, врахувавши лікарняний ОСОБА_5 на час укладання Установчого договору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що жодним належним доказом у справі не підтверджується підписання позивачами Установчого договору в поєднанні з додатком №1 до нього. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачами Установчий договір не підписувався.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 заявили вимоги про визнання недійсним установчого договору Товариства від 23.12.1999 та Статуту Товариства в частині внесення фізичними особами у кількості 477 осіб до статутного фонду СРЗАТ "Дніпровець" права приватної власності на земельні ділянки.

Статтею 4 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) установчий договір і статут було віднесено до установчих документів акціонерного товариства, які повинні містити відомості, зокрема, про склад засновників та учасників, розмір та порядок утворення статутного фонду.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про господарські товариства" товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації, що проводиться за правилами, встановленими Законом Української РСР "Про підприємства в Українській РСР", згідно зі ст. 6 якого державна реєстрація підприємств здійснюється відповідно до Закону України "Про підприємництво".

За вимогами ст. 8 Закону України "Про підприємництво" (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи подавались, зокрема, такі документи: рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу про створення юридичної особи (крім приватного підприємства); якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів (конференції) у випадках, передбачених законом; статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва.

Водночас установчий договір у розумінні ст. 41 Цивільного кодексу УРСР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) є багатосторонньою угодою. Недійсність угоди, яка не відповідає вимогам закону, передбачена ст. 48 ЦК УРСР, згідно з якою по недійсній угоді кожна з сторін, за загальним правилом, зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою. При цьому відповідно до ст.ст. 59, 60 ЦК УРСР угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення, якщо з самого змісту угоди не випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє; а недійсні частини угоди не тягнуть за собою недійсності інших її частин, оскільки можна припустити, що угода була б укладена і без включення недійсної її частини. Зокрема, недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР, тягне недодержання нотаріальної форми угод у випадках, коли їх нотаріальне посвідчення обов'язкове відповідно до закону (ст. 47 ЦК УРСР).

Пленум Верховного ОСОБА_396 України в п.п. 11, 13 постанови від 24.10.2008 за №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснив, що суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов: на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача. Акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

У силу ст.ст. 4 2 , 4 3 , 43 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 36 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Однак суд апеляційної інстанції при розгляді даної справи не дотримався викладених вимог процесуального законодавства з огляду на наступне.

Відмовляючи в задоволенні позову з підстав недоведеності обставин невідповідності оспорюваного установчого договору певним нормам законодавства, суд першої інстанції зауважив про оспорення позивачами в даній справі саме установчого договору про створення Товариства від 23.12.1999, тоді як реєстрація Товариства відбулась на підставі Установчого договору від 17.12.1999.

Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що в період розгляду даної справи місцевим господарським судом позивачі не змінювали предмет позову, не заявляли на розгляд суду клопотань про вихід за межі предмета позову, під яким розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Однак визнаючи недійсним оспорюваний установчий договір у частині передачі Товариству права приватної власності на земельні ділянки з підстав порушення ним прав позивачів, суд апеляційної інстанції виходив з висновку про наявність підстав вважати установчий договір про створення Товариства від 23.12.1999 з додатками до нього та установчий договір про створення Товариства від 17.12.1999 з додатками до нього двома примірниками єдиного документу - Установчого договору, на підставі якого створене Товариство.

Проте суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що згідно з викладеними вище положеннями законодавства (у відповідній редакції) товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації, яка здійснюється на підставі відповідних документів, зокрема, установчого договору, що має певну дату укладення, умови тощо. З огляду на викладене жоден інший, навіть підписаний тими ж сторонами та подібний за змістом, договір не можна ототожнювати з установчим договором, на підставі якого вчинена державна реєстрація відповідного господарського товариства та який у зв'язку з цим є установчим документом цього товариства відповідно до ст. 4 Закону України "Про господарські товариства".

Зважаючи на викладене, висновки суду апеляційної інстанції про можливість ототожнити Установчий договір Товариства від 17.12.1999 та установчий договір про створення Товариства від 23.12.1999, а також можливість приєднати до Установчого договору будь-якого з двох наявних у матеріалах справи примірників додатку №1 є такими, що не узгоджуються з правилами, визначеними чинним на час їх укладення законодавством.

У зв'язку з цим, визнаючи частково недійсним установчий договір про створення Товариства від 23.12.1999, суд апеляційної інстанції по суті не досліджував обставини щодо невідповідності певним нормам законодавства саме цього договору, зокрема, обставини порушення ним прав позивачів з урахуванням того, що станом на 23.12.1999 передача відповідних прав на землю Товариству вже була передбачена Установчим договором Товариства від 17.12.1999. Тобто суд належним чином не з'ясував правову природу саме оспорюваного установчого договору та факт його укладення на підставі належної оцінки наданих сторонами доказів щодо їх відповідності вимогам ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України з урахуванням фактичних обставин отримання названих доказів законним шляхом.

Припиняючи апеляційне провадження щодо відповідача ОСОБА_203 та припиняючи провадження у справі в частині позовних вимог позивачів до 121 відповідача фізичної особи, суд апеляційної інстанції також не дотримався вказаних вище вимог процесуального законодавства, адже висновок про те, що вказані особи померли на момент звернення з позовом до місцевого господарського суду та в період розгляду справи, не заснований на належному дослідженні наданих на підтвердження цих обставин доказів щодо їх відповідності вимогам ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, у тому числі з урахуванням обставин щодо наявності у осіб, що подали такі докази, законного доступу до відповідних документів.

Разом з тим, за відсутності визнання недійсним Установчого договору від 17.12.1999, на підставі якого зареєстровано Товариство, передчасним є висновок суду апеляційної інстанції про визнання недійсним Статуту Товариства з підстав невідповідності дійсності його положень про внесення позивачами права приватної власності на земельні ділянки до статутного фонду Товариства. Більш того, визнаючи недійсним Статут Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець", суд апеляційної інстанції залишив поза увагою встановлені ним обставини щодо неодноразового внесення змін до Статуту Товариства шляхом викладення його у новій редакції, у тому числі щодо зміни найменування цього товариства на Публічне акціонерне товариство "Дніпровець", та не вказав, у якій саме редакції Статут визнається недійсним.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про недотримання судом апеляційної інстанцій при вирішенні спору вимог ст.ст. 4 3 , 4 7 , 43, 83, 105 ГПК України, у зв'язку з чим постанова не відповідає нормам матеріального і процесуального права, тому підлягає скасуванню.

Оскільки касаційна інстанція не наділена правом оцінки доказів, наданих сторонами у справі, а таке право належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровець" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 у справі №904/8877/13 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя О.Євсіков

Судді Л.Гольцова

О.Кролевець