Постанова

від 14.08.2015 по справі 904/8877/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2015 року Справа № 904/8877/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),

судді: Дармін М.О., Іванов О.Г. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати ОСОБА_1 від 13.08.15р.)

секретар судового засідання Назаренко С.Г.

За участю представників сторін:

прокурор відділу Дніпропетровської області: ОСОБА_2, посвідчення №00865 від 17.08.12;

від ПАТ "Дніпровець": ОСОБА_3, довіреністьб/н від 20.01.15, представник;

інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2014 року по справі №904/8877/13

за позовом: 1. ОСОБА_4,

2. ОСОБА_5,

3. ОСОБА_6

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровець",

Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець",

Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО",

Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-торгівельне підприємство "Промтовари",

ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_12, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_16, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_7, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79 Юр'євича, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144, ОСОБА_145, ОСОБА_146, ОСОБА_147, ОСОБА_148, ОСОБА_149, ОСОБА_150, ОСОБА_151, ОСОБА_152, ОСОБА_18, ОСОБА_153, ОСОБА_154, ОСОБА_155, ОСОБА_156, ОСОБА_157, ОСОБА_158, ОСОБА_159, ОСОБА_160, ОСОБА_161, ОСОБА_162, ОСОБА_163, ОСОБА_11, ОСОБА_164, ОСОБА_15, ОСОБА_165, ОСОБА_166, ОСОБА_167, ОСОБА_168, ОСОБА_169, ОСОБА_13, ОСОБА_170, ОСОБА_171, ОСОБА_172, ОСОБА_173, ОСОБА_174, ОСОБА_175, ОСОБА_176, ОСОБА_177, ОСОБА_178, ОСОБА_179, ОСОБА_180, ОСОБА_181, ОСОБА_182, ОСОБА_183, ОСОБА_184, ОСОБА_185, ОСОБА_186, ОСОБА_187, ОСОБА_17, ОСОБА_188, ОСОБА_189, ОСОБА_190, ОСОБА_191, ОСОБА_192, ОСОБА_193, ОСОБА_194, ОСОБА_195, ОСОБА_196, ОСОБА_197, ОСОБА_198, ОСОБА_199, ОСОБА_200, ОСОБА_201, ОСОБА_202, ОСОБА_203, ОСОБА_204, ОСОБА_205, ОСОБА_206, ОСОБА_207, ОСОБА_208, ОСОБА_209, Кузнєцова ОСОБА_210, ОСОБА_211, ОСОБА_212, ОСОБА_213, ОСОБА_214, ОСОБА_215, ОСОБА_216, ОСОБА_217, ОСОБА_218, ОСОБА_219, ОСОБА_220, ОСОБА_221, ОСОБА_9, ОСОБА_222, ОСОБА_223, ОСОБА_224, ОСОБА_225, ОСОБА_226, ОСОБА_227, ОСОБА_228, ОСОБА_229, ОСОБА_230, ОСОБА_231, ОСОБА_232, ОСОБА_233, ОСОБА_234, ОСОБА_235, ОСОБА_236, ОСОБА_237, ОСОБА_238, ОСОБА_239, ОСОБА_240, ОСОБА_241, ОСОБА_242, ОСОБА_243, ОСОБА_244, ОСОБА_245, ОСОБА_246, ОСОБА_247, ОСОБА_248, ОСОБА_249, ОСОБА_250, ОСОБА_251, ОСОБА_252, ОСОБА_253, ОСОБА_10, ОСОБА_254, ОСОБА_255, ОСОБА_256, ОСОБА_257, Марченко ОСОБА_258, ОСОБА_259, ОСОБА_260, ОСОБА_261, ОСОБА_262, ОСОБА_263, ОСОБА_264, ОСОБА_265, ОСОБА_266, ОСОБА_267, ОСОБА_268, ОСОБА_269, ОСОБА_270, ОСОБА_271, ОСОБА_272 Аркадьєвича, ОСОБА_273, ОСОБА_274, ОСОБА_275, ОСОБА_276, ОСОБА_277, ОСОБА_278, ОСОБА_279, ОСОБА_280, ОСОБА_281, ОСОБА_282, ОСОБА_283, ОСОБА_284, ОСОБА_285, ОСОБА_286, ОСОБА_287, ОСОБА_288, ОСОБА_289, ОСОБА_290, ОСОБА_291, ОСОБА_292, ОСОБА_293, ОСОБА_294, ОСОБА_295, ОСОБА_296, ОСОБА_297, ОСОБА_298, ОСОБА_299, ОСОБА_300, ОСОБА_301, ОСОБА_302, ОСОБА_303, ОСОБА_304, ОСОБА_305, ОСОБА_306, ОСОБА_307, ОСОБА_307 ОСОБА_308, ОСОБА_309, ОСОБА_310, ОСОБА_311, ОСОБА_312, ОСОБА_313, ОСОБА_314, ОСОБА_315, ОСОБА_316, ОСОБА_317, ОСОБА_318, ОСОБА_319, ОСОБА_320, ОСОБА_321, ОСОБА_322, ОСОБА_323, ОСОБА_324, ОСОБА_325, ОСОБА_326, ОСОБА_327, ОСОБА_328, ОСОБА_329, ОСОБА_330, ОСОБА_331, ОСОБА_332, ОСОБА_333, ОСОБА_334, ОСОБА_335, ОСОБА_336, ОСОБА_337, ОСОБА_338, ОСОБА_339, ОСОБА_340, ОСОБА_341, ОСОБА_342, ОСОБА_343, ОСОБА_344, ОСОБА_345, ОСОБА_346, ОСОБА_347, ОСОБА_348, ОСОБА_349, ОСОБА_350, ОСОБА_351, ОСОБА_352, ОСОБА_353, ОСОБА_354, ОСОБА_355, ОСОБА_356, ОСОБА_357, Ротатої ОСОБА_358, ОСОБА_359, ОСОБА_360, ОСОБА_361, ОСОБА_362, ОСОБА_363, ОСОБА_14 Юр'євича, ОСОБА_364, ОСОБА_365, ОСОБА_366, ОСОБА_367, ОСОБА_368, ОСОБА_369, ОСОБА_370, ОСОБА_371, ОСОБА_372, ОСОБА_373, ОСОБА_374, ОСОБА_375, ОСОБА_376, ОСОБА_377, ОСОБА_378, ОСОБА_379, ОСОБА_380, ОСОБА_381, ОСОБА_382, ОСОБА_383, ОСОБА_384, ОСОБА_385, ОСОБА_386, ОСОБА_387, ОСОБА_388, ОСОБА_388, ОСОБА_389, ОСОБА_390, ОСОБА_391, ОСОБА_392, ОСОБА_393, ОСОБА_394, ОСОБА_395, ОСОБА_396, ОСОБА_397, ОСОБА_398, ОСОБА_399, ОСОБА_400, ОСОБА_401, ОСОБА_402, ОСОБА_403, ОСОБА_8, ОСОБА_404, ОСОБА_404 ОСОБА_405, ОСОБА_406, ОСОБА_407, ОСОБА_408, ОСОБА_409, ОСОБА_410, ОСОБА_411, ОСОБА_412, ОСОБА_413, ОСОБА_414, ОСОБА_415, ОСОБА_416, ОСОБА_417, ОСОБА_418, ОСОБА_419, ОСОБА_420, ОСОБА_421, ОСОБА_422, ОСОБА_423, ОСОБА_424, ОСОБА_425, ОСОБА_426, ОСОБА_427, ОСОБА_428, ОСОБА_429, ОСОБА_430, ОСОБА_431, ОСОБА_432 , ОСОБА_433, ОСОБА_434, ОСОБА_435, ОСОБА_436, ОСОБА_437, ОСОБА_438, ОСОБА_439, ОСОБА_440, ОСОБА_441, ОСОБА_442, ОСОБА_443, ОСОБА_444, ОСОБА_445, ОСОБА_446, ОСОБА_447, ОСОБА_448, ОСОБА_449, ОСОБА_450, ОСОБА_451, ОСОБА_452, ОСОБА_453, ОСОБА_454, ОСОБА_455 ОСОБА_456, ОСОБА_455, ОСОБА_457, ОСОБА_458, ОСОБА_459, ОСОБА_460, ОСОБА_461, ОСОБА_462, ОСОБА_463, ОСОБА_464, ОСОБА_465, ОСОБА_466, ОСОБА_467, ОСОБА_468, ОСОБА_469, ОСОБА_470, ОСОБА_471, ОСОБА_472, ОСОБА_473, ОСОБА_474, ОСОБА_475, ОСОБА_476, ОСОБА_477, ОСОБА_478, ОСОБА_479,

за участю Прокурора Дніпропетровської області,

про визнання частково недійсними установчого договору та статуту,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпровець" про визнання частково недійсними установчого договору Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 23.12.1999 та Статуту цього товариства в частині внесення фізичними особами у кількості 477 осіб до статутного фонду СРЗАТ "Дніпровець" права приватної власності позивачів на земельні ділянки.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2014 до участі в справі в якості відповідачів залучено Колективне сільськогосподарське риболовецьке підприємство "Придніпровець", Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", Товариство з обмеженою відповідальністю промислово-торгівельне підприємство "Промтовари" та фізичних осіб, вказаних у вступній частині даної постанови.

Рішенням Господарського суду Дніпровської області від 13.02.2014 у позові відмовлено у зв'язку з тим, що позивачами не доведено невідповідність оспорюваних установчого договору та статуту певним нормам законодавства.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 припинено апеляційне провадження щодо відповідача ОСОБА_207, апеляційні скарги інших осіб задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким припинено провадження у справі в частині позовних вимог до 121 відповідача (фізичних осіб), позовні вимоги задоволено частково: визнано недійсним установчий договір СРЗАТ "Дніпровець" від 23.12.1999 у частині внесення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до статутного фонду СРЗАТ "Дніпровець" права приватної власності цих осіб на земельні ділянки, визнано недійсним статут СРЗАТ "Дніпровець" у частині передання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 права приватної власності цих осіб на земельні ділянки, а в решті позовних вимог відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що наявні в матеріалах справи докази, висновок судової експертизи, якою встановлено неможливість вирішення питання про достовірність чи недостовірність на одному з примірників додатку №1 до ОСОБА_480 договору підписів, виконаних від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а також вчинення від імені ОСОБА_6 підпису на цьому додатку №1 не ОСОБА_6, врахувавши засвідчення справжності підписів позивачів на обох примірниках додатків, яке було обов'язковим, з порушенням вимог законодавства, врахувавши лікарняний ОСОБА_5 на час укладання ОСОБА_480 договору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що жодним належним доказом у справі не підтверджується підписання позивачами ОСОБА_480 договору в поєднанні з додатком №1 до нього. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачами ОСОБА_480 договір не підписувався.

Задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з висновку про наявність підстав вважати установчий договір про створення Товариства від 23.12.1999 з додатками до нього та установчий договір про створення Товариства від 17.12.1999 з додатками до нього двома примірниками єдиного документу - ОСОБА_480 договору, на підставі якого створене Товариство.

Припинення апеляційного провадження щодо відповідача ОСОБА_207 та припинення провадження у справі в частині позовних вимог позивачів до 121 відповідача фізичної особи, обґрунтовано тим, що вказані особи померли на момент звернення з позовом до місцевого господарського суду та в період розгляду справи.

Висновок суду апеляційної інстанції про визнання недійсним Статуту Товариства обґрунтовано невідповідністю дійсності його положень про внесення позивачами права приватної власності на земельні ділянки до статутного фонду Товариства.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.15р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 у справі №904/8877/13 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

До Дніпропетровського апеляційного господарського суду ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника.

Беручи до уваги, що неявка представника ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" у справі не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вирішила за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Від позивача-1 - ОСОБА_4 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку з перебуванням на лікарняному та відсутністю можливості з'явитися у судове засідання.

Відповідно до п.3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» №18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Отже, враховуючи те, що позивачем -1 ОСОБА_4 до клопотання про відкладення розгляду справи не надано належних доказів в підтвердження обставин, викладених в клопотанні, колегія суддів вважає, що клопотання має бути залишено без задоволення.

Інші учасники процесу належним чином повідомлені, клопотання про відкладення розгляду справи від інших учасників провадження по справі не надходили.

За ініціативою суду здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою використання технічних засобів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга обґрунтована тим, що місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні помилково вказав про посилання позивачів на те, що факти внесення ними свого права власності на земельні ділянки до статутного фонду Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" та особистого підпису у додатку до установчого договору є такими, що відповідають дійсності, місцевим судом неправомірно відмовлено в призначенні судової почеркознавчої експертизи по справі, також судом не було досліджено та не надано правової оцінки постанові Петриківського районного суду Дніпропетровської області про припинення кримінальної справи відносно ОСОБА_190 у зв'язку з його смертю, листа прокуратури Дніпропетровської області від 07.07.2003 року № 0711-1113-03 щодо перевірка додержання вимог земельного законодавства СРЗАТ "Дніпровець", помилково не взято судом до уваги і ті обставини, що станом на дату підписання установчого договору ОСОБА_5 перебувала на стаціонарному лікуванні в лікарні.

За доводами апелянтів, позивачі, відповідачі (фізичні особи), які визнали позов, звернулись до господарського суду за захистом свого порушеного права власності на землю, а не за захистом корпоративних прав в Сільськогосподарському риболовецькому закритому акціонерному товаристві "Дніпровець", як про це зазначив місцевий господарський суд.

У відзиві на апеляційну скаргу, наданого до суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" зазначає, що порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права в рішенні господарського суду не вбачається, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування даного рішення відсутні. Відповідач стверджує, що оскільки скаржники є фізичними особами, то вони мають право звертатися до суду за захистом своїх прав та інтересів і не вправі звертатися за захистом прав та інтересів інших акціонерів товариства. Доводи скаржників що законодавством ( чинним під час виникнення спірних правовідносин) не передбачена можливість передачі у власність товариства права на земельну ділянку, внесене як вклад до статутного фонду товариства його засновником, спростовується ч.2 п.4 Указу Президента №666/94 від 10.11.1994р.

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" вказує, що на даний час вже не є власником цінних паперів СРЗАТ "Дніпровець" відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів №2059 від 18.04.07р., укладеного з ТОВ «ТЕКС». Крім того вважає, що позивачами пропущений строк позовної давності, оскільки про залучення їх до утворення СРЗАТ "Дніпровець" мали можливість дізнатися ще в 2000 році, про що свідчить внесення до реєстру акціонерів та їх персональне повідомлення про проведення загальних зборів, а також розгляд справи № К39/140-10 з тих же підстав та з тим же предметом судового спору.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами під час розгляду справи, Сільськогосподарське риболовецьке закрите акціонерне товариство "Дніпровець" (далі - Товариство) зареєстроване рішенням Петриківської районної державної адміністрації від 25.01.2000. У подальшому неодноразово здійснювалась реєстрація змін і доповнень до його уставних документів, у тому числі й зміна найменування на Публічне акціонерне товариство "Дніпровець".

Згідно з матеріалами реєстраційної справи, наданими на вимогу суду першої інстанції реєстраційною службою Петриківського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, реєстрація Товариства здійснена на підставі установчого договору про створення і діяльність Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 17.12.1999 (далі - ОСОБА_480 договір), укладеного між ВАТ "Дніпроенерго" (найменування якого в подальшому змінено на ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО"), ТОВ ВПТП "Промтовари", КСРП "Придніпровець" та 477 фізичними особами (вказаними у вступній частині даної постанови як позивачі та відповідачі).

Відповідно до ст. 1 ОСОБА_480 договору його укладено між громадянами України (додаток №1) та юридичними особами: ВАТ "Дніпроенерго", ТОВ "Промтовари", КСРП "Придніпровець" (засновники, акціонери), які дійшли згоди про створення сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець".

У ст.ст. 5, 6 ОСОБА_480 договору сторони визначили, що для забезпечення діяльності Товариства шляхом внесення засновниками вкладів створюється статутний фонд в розмірі 9846528 грн., який розділений на 9846528 акцій рівною номінальною вартістю 1 (одна) грн. кожна. Засновники в рахунок викупу своїх акцій зобов'язуються внести до статутного фонду Товариства: ВАТ "Дніпроенерго" - майно та нематеріальні активи в сумі 6891520 грн. у вигляді прямої інвестиції в обмін на корпоративні права; КСРП "Придніпровець" - майно в сумі 389765 грн.; ТОВ "Промтовари" - майно та кошти в сумі 100000 грн.; фізичні особи - право приватної власності на земельні ділянки та кошти в сумі 2465243 грн. Внески до статутного фонду здійснюються на підставі оригіналу документу, що свідчить про належність відповідних прав у засновника, який вносить їх до статутного фонду Товариства. На підтвердження внеску уповноважений представник видає засновнику тимчасове свідоцтво про одержання від нього відповідного внеску. Майно, яке вносять засновники, передається по акту прийому-передачі. Право власності на майно, яке передається, і ризик на випадок загибелі чи пошкодження цього майна переходить до Товариства з моменту підписання акту прийому-передачі.

Згідно з протоколом №1 від 23.12.1999 установчими зборами затверджено Статут Товариства, в п. 5.2 якого встановлено, що засновники в рахунок викупу своїх акцій зобов'язуються внести до статутного фонду Товариства: ВАТ "Дніпроенерго" - майно та нематеріальні активи в сумі 6891520 грн. у вигляді прямої інвестиції в обмін на корпоративні права; КСРП "Придніпровець" - майно в сумі 389765 грн.; ТОВ "Промтовари" - майно та кошти в сумі 100000 грн.; фізичні особи - право приватної власності на земельні ділянки та кошти в сумі 2465243 грн. Перелік засновників (їх уповноважених представників), що зареєструвались для участі у цих зборах, суду не надано.

Зокрема, ОСОБА_480 договором та Статутом Товариства передбачено передання до статутного фонду Товариства земельних ділянок ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Відповідні земельні ділянки належали вказаним особам на праві приватної власності згідно з Державними актами на землю, виданими на підставі рішень Курилівської селищної ради, Миколаївської селищної ради та Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області від 25.03.1999, відповідно, за №14-3/ХХІІ, №5-5/ХХІІІ, №34-4/ХХІІІ щодо розподілу земель колективної власності Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець".

У списку на отримання акцій акціонерами Товариства та реєстрі власників іменних цінних паперів Товариства емітента ПАТ "Дніпровець", складеному станом на 06.09.2013 реєстратором - Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк", також вказані ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. Згідно з виписками про операції з цінними паперами за період з 12.09.2013 до 12.09.2013 щодо депонентів ОСОБА_6 і ОСОБА_5, оформлених зберігачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Український інвестиційний клуб", за вказаними фізичними особами на їх рахунках станом на 12.09.2013 обліковуються цінні папери (прості іменні акції) у кількості по 5233. Однак доказів фактичної передачі позивачами їх внеску до статутного фонду Товариства, якими б мали бути тимчасові свідоцтва про одержання від позивачів відповідних внесків, акти прийму-передачі майна з підписами позивачів, сторонами не надано, а Державні акти про право приватної власності позивачів на земельні ділянки перебувають у позивачів.

Матеріали справи містять два примірники установчого договору про створення і діяльність Товариства: датований 17.12.1999 (наданий у копії реєстраційною службою Петриківського районного управління юстиції у складі реєстраційної справи Товариства, оригінал якого містився в матеріалах справи №К39/140-10 Господарського суду Дніпропетровської області та оглянутий судом апеляційної інстанції) та датований 23.12.1999 (наданий в копії позивачами, оригінал якого суду не надано, за доводами Товариства, у зв'язку з його викраденням).

Відповідно до висновку від 25.12.2014 року № 1958-14 судової почеркознавчої та технічної експертизи документів по господарській справі № 904/8877/13, наданого Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз (а.с. 12-30, т. 27):

вирішити питання про виконавця від імені ОСОБА_4 в графі - 208 Додатку № 1 "список засновників - фізичних осіб" до установчого договору про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 17.12.1999 року самим ОСОБА_4 або іншою особою, не надається за можливе;

вирішити питання про виконання підпису від імені ОСОБА_5 в графі 41 Додатку № 1 "список засновників - фізичних осіб" до установчого договору про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 17.12.1999 року самою ОСОБА_5 або іншою особою, не надається за можливе;

підпис від імені ОСОБА_6 в графі 305 Додатку № 1 "список засновників - фізичних осіб" до установчого договору про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 17.12.1999 року - виконаний не ОСОБА_481, а іншою особою.

Також, згідно висновку від 25.12.2014 року № 1958-14 судової почеркознавчої та технічної експертизи документів по господарській справі № 904/8877/13 питання про виконавців підписів: від імені ОСОБА_4 в графі - 208 електрофотокопії Додатку № 1 "список засновників - фізичних осіб" до установчого договору про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 23.12.1999 року; від імені ОСОБА_5 в графі 41 Додатку № 1 "список засновників - фізичних осіб" до установчого договору про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 23.12.1999 року; від імені ОСОБА_6 в графі 305 Додатку № 1 "список засновників - фізичних осіб" до установчого договору про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 23.12.1999 року - не вирішувалося.

Відповідно до дослідницької частини висновку судової експертизи щодо наведеного вище об'єктом дослідження була електрофотокопія установчого договору про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 23.12.1999 року із Додатком № 1 "список засновників - фізичних осіб", за результатами дослідження якої (зображень документів (тексти, відтиски печатки, підписи)) судовий експерт зазначив, що зображення сформовані електрофотографічним способом на знакодрукуючому пристрої. В подальшому електрофотокопія досліджувалась на предмет виявлення ознак, які вказують на внесення змін в первинний їх зміст, тобто на технічний монтаж. В результаті дослідження встановлено, що ознаки монтажу у вигляді дефектів, які відображаються окремими затемненими ділянками, крапками, різницею у фоні, різницею в шрифтах, асиметричності розташування зображень, яких-небудь сторонніх штрихів, ліній, фрагментів знаків, які не відносяться до змісту тексту, а так само до зображень підписів - відсутні. Дискретності штрихів, які б указували на сканування, не виявлено. Так само не виявлені й ознаки електронного монтажу у вигляді низької якості зображень букв, дрібних деталей, присутності білих смуг або плям, різниці в насиченості, різниці в ширині ліній на ділянках, їх з'єднань тощо. В дослідницькій частині висновку також зазначено, що в більшості випадків технічний монтаж встановлюється тільки за наявності оригіналу документа, зразка документа для порівняння, оскільки електронний монтаж не залишає явних ознак внесення змін з причини того, що зміни первинного змісту відбуваються в електронному документі на програмному рівні. Таким чином, судовим експертом ознак монтажу в зображенні підписів від імені позивачів у відповідних графах Додатку № 1 "список засновників - фізичних осіб" не виявлено. Проте, як зазначив судовий експерт, специфіка виготовлення документів дозволяє виготовити документ шляхом монтажу з використанням фрагментів декількох документів (тексту, підпису, відтиску печатки) без залишення ознак монтажу. З вказаних причин встановити чи виготовлені надані на дослідження електрофотокопії досліджуваних документів шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки не є можливим.

Таким чином, щодо одного з примірників додатку № 1 до ОСОБА_480 договору висновком судової експертизи встановлено, що підпис ОСОБА_6 на цьому примірнику документу йому не належить, щодо двох інших позивачів - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 судовий експерт з достовірністю не зміг ні підтвердити, ні спростувати належать їм підписів.

Питання приналежності позивачам підпису на іншому примірнику додатку № 1 до ОСОБА_480 договору судовим експертом не вирішувалось з причин зазначених вище.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. ОСОБА_436 дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. ОСОБА_258 докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).

Згідно зі статтею 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Оскільки висновком судової експертизи по даній справі як не підтверджено, так і не спростовано, чи виконано підпис на одному з примірників додатку № 1 до ОСОБА_480 договору у відповідних графах ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а також не проведена судова експертиза на предмет належності чи неналежності позивачам підпису на іншому примірнику додатку № 1 до ОСОБА_480 договору у відповідних графах, апеляційний господарський суд щодо заперечення позивачами факту приналежності їм підпису на додатку № 1 до ОСОБА_480 договору оцінює наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.

Крім того, колегія суддів зважає на те, що матеріали справи містять копію списку на отримання акцій акціонерами ЗАТ "Дніпровець" (а.с. 160-162, т. 30; а.с. 10-31, т. 35). Зазначений список містить дані про прізвища, імена та по батькові 476 фізичних осіб, їх адресу, паспортні дані, ідентифікаційний номер, кількість акцій, підпис.

Під порядковим номером 115 у цьому списку значиться ОСОБА_481, під порядковим номером 259 - ОСОБА_4, під порядковим номером 264 - ОСОБА_5, підписи від імені яких в графі списку "Підпис" вчинено. Зазначені обставини свідчать про обізнаність позивачів щодо своєї участі в ЗАТ «Дніпропровець».

Матеріали справи містять також реєстр власників іменних цінних паперів емітента - Публічного акціонерного товариства "Дніпровець", складений за станом на 06.09.2013 року реєстратором - Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (а.с. 167-171, т. 30) (договір на ведення реєстру - а.с. 177-180, т. 30).

Під порядковим номером 115 зазначеного реєстру власників іменних цінних паперів значиться ОСОБА_481 (номер особового рахунку 360118), під порядковим номером 244 - ОСОБА_4 (номер особового рахунку 360246), під порядковим номером 261 - ОСОБА_5 (номер особового рахунку 360263), кількість належних кожному з перелічених осіб цінних паперів (простих іменних акцій) - 5 233, номінальна вартість - 5 233.

Відповідно до виписки про операції з цінними паперами за період з 12.09.2013 року по 12.09.2013 року щодо депонента ОСОБА_481, оформленої зберігачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Український інвестиційний клуб", за вказаною фізичною особою на його рахунку станом на 12.09.2013 року обліковуються цінні папери (прості іменні акції) у кількості 5 233 (а.с. 172, т. 30) (договір зі зберігачем - а.с. 174-176, т. 30).

Відповідно до виписки про операції з цінними паперами за період з 12.09.2013 року по 12.09.2013 року щодо депонента ОСОБА_5, оформленої зберігачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Український інвестиційний клуб", за вказаною фізичною особою на її рахунку станом на 12.09.2013 року обліковуються цінні папери (прості іменні акції) у кількості 5 233 (а.с. 173, т. 30).

Відповідно до 4 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) установчий договір і статут було віднесено до установчих документів акціонерного товариства, які повинні містити відомості, зокрема, про склад засновників та учасників, розмір та порядок утворення статутного фонду.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про господарські товариства" товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації, що проводиться за правилами, встановленими Законом Української РСР "Про підприємства в Українській РСР", згідно зі ст. 6 якого державна реєстрація підприємств здійснюється відповідно до Закону України "Про підприємництво".

За вимогами ст. 8 Закону України "Про підприємництво" (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи подавались, зокрема, такі документи: рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу про створення юридичної особи (крім приватного підприємства); якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів (конференції) у випадках, передбачених законом; статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва.

Водночас установчий договір у розумінні ст. 41 Цивільного кодексу УРСР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) є багатосторонньою угодою. Недійсність угоди, яка не відповідає вимогам закону, передбачена ст. 48 ЦК УРСР, згідно з якою по недійсній угоді кожна з сторін, за загальним правилом, зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою. При цьому відповідно до ст.ст. 59, 60 ЦК УРСР угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення, якщо з самого змісту угоди не випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє; а недійсні частини угоди не тягнуть за собою недійсності інших її частин, оскільки можна припустити, що угода була б укладена і без включення недійсної її частини. Зокрема, недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР, тягне недодержання нотаріальної форми угод у випадках, коли їх нотаріальне посвідчення обов'язкове відповідно до закону (ст. 47 ЦК УРСР).

За змістом п.п.13, 14 постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008 В«Про практику розгляду судами корпоративних спорівВ» , суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов: на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача. А підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Позивачами-1,2,3 у позовній заяві були заявлені вимоги про визнання недійсним установчого договору Товариства від 23.12.1999 та Статуту Товариства в частині внесення фізичними особами у кількості 477 осіб до статутного фонду СРЗАТ "Дніпровець" права приватної власності на земельні ділянки.

Як вбачається з копії реєстраційної справи Відповідача1, наданої реєстраційною службою Петриківського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, реєстрація сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства В«ДніпровецьВ» була здійснена на підставі ОСОБА_480 договору про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства В«ДніпровецьВ» від 17.12.1999 .

Однак в період розгляду даної справи місцевим господарським судом позивачі не змінювали предмет позову, не заявляли на розгляд суду клопотань про вихід за межі предмета позову, під яким розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Згідно з викладеними вище положеннями законодавства (у відповідній редакції), товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації, яка здійснюється на підставі відповідних документів, зокрема, установчого договору, що має певну дату укладення, умови тощо.

Отже, жоден інший, навіть підписаний тими ж сторонами та подібний за змістом, договір не можна ототожнювати з установчим договором, на підставі якого вчинена державна реєстрація відповідного господарського товариства та, який у зв'язку з цим є установчим документом цього товариства відповідно до ст. 4 Закону України "Про господарські товариства".

Крім того, позивачами не зазначено та не надано пояснень, яким саме нормам законодавства, вимогам закону не відповідає ОСОБА_480 договір, для визнання його недійсним відповідно до ст.48 Цивільного кодексу УРСР. Не зазначено яким нормам чинного законодавства не відповідає Статут.

Посилання Позивачів на те, що діюче на час створення підприємства Відповідача1 законодавство, а саме Указ Президента №666/94 від 10.11.1994 В«Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництваВ» , не передбачало можливості передачі у власність товариства права на земельну ділянку (пай), внесене як вклад до статутного фонду товариства його засновником, спростовується ч.2 п.4 зазначеного Указу, яким встановлено, що власники земельних ділянок можуть добровільно створювати на базі належних їх земельних ділянок спільні сільськогосподарські підприємства, асоціації, спілки, акціонерні товариства, інші кооперативні підприємства і організації, передавати ці ділянки у спадщину, дарувати обмінювати, здавати під заставу, надавати в оренди і продавати громадянам України без зміни цільового призначення земельних ділянок; а також статтею 13 Закону України В«Про господарські товаристваВ» в редакції, що діяла на час укладення ОСОБА_480 договору, відповідно до якої вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Крім того необхідно зауважити, що згідно з п.п.10, 11 постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008 В«Про практику розгляду судами корпоративних спорівВ» , акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства. Господарський суд, встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, повинен відмовити в позові.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 36 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Враховуючи викладене, оскільки позивачами не було доведено обставин невідповідності оспорюваного установчого договору певним нормам законодавства, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Стосовно доводів щодо необхідності застосування строку позовної давності, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області - без змін.

Керуючись ст. ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2014 року по справі №904/8877/13 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена в повному обсязі 19.08.2015р.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов