Рішення

від 16.06.2015 по справі 915/36/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 року Справа № 915/36/15

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В .,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника прокуратури: Григорян Е.Р. - посв. №029299 від 01.10.2014,

представника позивача: Скуратовська Я.О. - дов. від 12.01.2015 (у судовому засіданні 15.06.2015),

представника відповідача-1: не з'явився,

представника відповідача-2: Дубчак В.О. - дов. від 15.06.2015 (у судовому засіданні 15.06.2015),

представника ІІІ особи: Бєломитцева Є.І. - дов. №212 від 19.05.2014 (у судовому засіданні 15.06.2015),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника прокурора Березанського району Миколаївської області (57400, Миколаївська обл., смт. Березанка, вул. Леніна, 41) в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22),

до відповідачів: 1. Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області

(57400, Миколаївська обл., смт. Березанка, вул. Леніна, 33, код ЄДРПОУ 04056693);

2. Товариства з додатковою відповідальністю «Облсортнасіннєовоч»

(54008, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 157, код ЄДРПОУ 00488898)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні на стороні позивача: Державне підприємство «Очаківське лісомисливське господарство»

(57555, Миколаївська обл., Очаківський р-н, с.Василівка, вул. Лісна, 6),

про: визнання незаконним та скасування розпорядження; визнання недійсним договору оренди землі; зобов'язання повернути земельну ділянку, -

Згідно заяви прокуратури Березанського району №(15-11) 1013 вих-15 від 30.04.2015:

- визнання незаконним та скасувати розпорядження Березанської районної адміністрації №62 від 16.01.2008;

- визнання недійсним договору оренди землі від 16.01.2008, укладеного між Березанською районною адміністрацією та ВАТ «Облсортнасіннєовоч», зареєстрованого 17.01.2008 у Березанському районному реєстраційному окрузі (офісі) Миколаївської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» за №040800700004;

- витребування у Товариства з додатковою відповідальністю «Облсортнасіннєовоч» на користь держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації із постійним користуванням ДП «Очаківське лісомисливське господарство» земельної ділянки площею 0,96 га, вартістю 1049939,0 грн., кадастровий №4820982200:09:000:0364, розташованої за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, -

в с т а н о в и в:

Заступником прокурора Березанського району Миколаївської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, в якому просив: визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської районної адміністрації №62 від 16.01.2008; визнати недійсним договір оренди землі від 16.01.2008, укладений між Березанською районною адміністрацією та ВАТ «Облсортнасіннєовоч», зареєстрований 17.01.2008 у Березанському районному реєстраційному окрузі (офісі) Миколаївської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» за №040800700004; зобов'язати Товариство з додатковою відповідальністю «Облсортнасіннєовоч» повернути державі в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,96 га, вартістю 87848,64 грн., кадастровий №4820982200:09:000:0364, розташовану за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Листом №(15-11) 254 вих-15 від 03.02.2015 Прокуратура Березанського району, у зв'язку з допущеною помилкою, просила суд вважати пункт 4 резолютивної частини позову викладеним в іншій редакції, а саме: « 4. Зобов'язати Товариство з додатковою відповідальністю «Облсортнасіннєовоч» повернути державі в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,96 га, вартістю 1049939,0 грн., кадастровий №4820983900:09:000:0364, розташовану за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області» (т.1 а.с.145).

06.05.2015 від Прокуратури Березанського району надійшла заява №(15-11) 1013 вих-15 від 30.04.2015 про зміну предмету позову (т.2 а.с.66), в якій остаточні вимоги прокуратури викладені наступним чином:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської районної адміністрації №62 від 16.01.2008;

- визнати недійсним договір оренди землі від 16.01.2008, укладений між Березанською районною адміністрацією та ВАТ «Облсортнасіннєовоч», зареєстрований 17.01.2008 у Березанському районному реєстраційному окрузі (офісі) Миколаївської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» за №040800700004;

- витребувати у Товариства з додатковою відповідальністю «Облсортнасіннєовоч» на користь держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації із постійним користуванням ДП «Очаківське лісомисливське господарство» земельну ділянку площею 0,96 га, вартістю 1049939,0 грн., кадастровий №4820982200:09:000:0364, розташовану за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Враховуючи, що відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, прокурор скористався своїм правом змінити предмет позову до початку розгляду справи по суті, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві прокуратури Березанського району №(15-11) 1013 вих-15 від 30.04.2015.

В обґрунтування своїх вимог прокурор Березанського району Миколаївської області у позовній заяві та додаткових поясненнях (т.1 а.с.219-226; т.2 а.с.20-22, 87-89) зазначає наступне:

- розпорядження Березанської районної адміністрації №62 від 16.01.2008 прийняте з порушенням вимог законодавства, оскільки спірна земельна ділянка надана ВАТ «Облсортнасіннєовоч» за рахунок земель державного лісового фонду, які перебувають у постійному користуванні ДП «Очаківське лісомисливське господарство», при цьому, рішення органів влади щодо її вилучення зі складу земель державного лісового фонду, а саме з постійного користування ДП «Очаківське лісомисливське господарство», не приймалось;

- відповідно до вихідної земельно-кадастрової документації спірна земельна ділянка належить до земель державної власності та знаходиться за межами населеного пункту, тому повноваження щодо розпорядження вказаною земельної ділянкою, в силу приписів п.5 ч.1 ст.31, п.3 ч.1 ст.32 Лісового кодексу України та ч.ч.3, 4 ст.122 Земельного кодексу України, на той час мала виключно Миколаївська обласна державна адміністрація. Тобто, при прийнятті спірного розпорядження Березанська районна державна адміністрація перевищила надані їй законом повноваження та незаконно передано в оренду ВАТ «Облсортнасіннєовоч» спірну земельну ділянку, чим порушила приписи вказаних нормативних актів;

- відповідно до ч.4 ст.35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування. Реалізація заходів, передбачених документацією їх землеустрою без позитивних висновків державної експертизи забороняється. Відповідно до висновку державної землевпорядної документації №47 від 11.01.2008 проект землеустрою щодо відведення ВАТ «Облсортнасіннєовоч» спірної земельної ділянки було повернуто на доопрацювання. При цьому, відповідно до інформації відділу Держземагенства у Березанському районі від 24.11.2014 дані щодо усунення виявлених під час проведення експертизи порушень відсутні, а у відділі зберігається не повністю доопрацьований проект відведення. Тобто, спірне розпорядження прийняте за відсутності позитивного висновку державної експертизи.

- враховуючи, що на підставі незаконного розпорядження №62 від 16.01.2008 між Березанською районною державною адміністрацією та ВАТ «Облсортнасіннєовоч» укладено договір оренди земельної ділянки, останній відповідно до ст.ст.21, 203, 215 ЦК України та ст.152 ЗК України підлягає визнанню недійсним;

- обставини незаконної передачі земель державного лісового фонду викликають необхідність повернення спірної земельної ділянки державі в особі Миколаївської обласної державної адміністрації із постійним користуванням ДП «Очаківське лісомисливське господарство»;

- відповідно до ч.2 ст.117 ЗК України спірна земельна ділянка відноситься до земель державної власності, оскільки перебуває у постійному користуванні державного підприємства, а її власником (розпорядником) згідно ч.5 ст.122 ЗК України та ст.31 Лісового кодексу України є Миколаївська обласна державна адміністрація. Отже, Миколаївська обласна державна адміністрація у даному випадку є уповноваженим державою органом, який розпоряджається землями зазначеної категорії, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення відповідного позову.

- строк звернення до суду з позовом про визнання незаконним розпорядження Березанської районної державної адміністрації №62 від 16.01.2008 не сплинув, оскільки п.3) п.5 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» №4176-VI від 20.12.2011 (який набрав чинності 15.01.2012) встановлено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутись з позовом про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи без урахування позовної давності.

Прокуратурою Миколаївської області позовні вимоги заступника прокурора Березанського району Миколаївської області підтримані в повному обсязі (т.1 а.с.202, 203; т.2 а.с.137-139) та додатково зазначено, що згідно ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно до постанови Пленуму ВГСУ №10 від 29.05.2013, якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатись саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватись перед судом як прокурором, так і позивачем у справі. У даній справі позивачем виступає Миколаївська обласна державна адміністрація, яка дізналась про порушення свого права лише під час розгляду справи.

Миколаївська обласна державна адміністрація у поясненнях до позову (т.1 а.с.163-168) позицію прокуратури Березанського району Миколаївської області підтримала в повному обсязі та додатково зауважила наступне:

- у відповідності до приписів ст.92, 116, 142 ЗК України земельна ділянка державної форми власності перед переданням в оренду суб'єкту господарювання, що не належить до державної та комунальної власності, має бути вилучена у постійного землекористувача шляхом прийняття власником рішення про припинення права користування цією земельною ділянкою;

- Миколаївською обласною державною адміністрацією право постійного користування ІІІ особи спірною земельною ділянкою не припинялось, у спірному розпорядженні це питання також не було вирішено.

- при прийнятті спірного розпорядження Березанська районна державна адміністрація перевищила надані їй законом повноваження та діяла з порушенням приписів п.5 ч.1 ст.31, п.3 ч.1 ст.32 Лісового кодексу України та ч.ч.3, 4 ст.122 Земельного кодексу України. Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша зацікавлена особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Відповідно до ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Відповідно до ч.1 ст.124 ЗК України, передача земельних ділянок в оренду здійснюється на підставі рішень органів влади або місцевого самоврядування, прийнятих відповідно до їх повноважень, визначених у ст.22 ЗК України. Враховуючи те, що Березанська районна державна адміністрація належного обсягу повноважень на прийняття рішення та укладання договору оренди, то договір оренди від 16.01.2008 укладений між відповідача підлягає визнанню недійсним.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні на стороні позивача - ДП «Очаківське лісомисливське господарство» у письмових поясненнях від 09.02.2015 (т.1 а.с.148-150) позицію прокуратури Березанського району Миколаївської області підтримало в повному обсязі та додатково повідомило суду, що спірна земельна ділянка мала категорію земель лісового фонду; Березанська райдержадміністрація спірним розпорядженням фактично здійснила вилучення земельної ділянки з постійного користування ІІІ особи, оскільки при порівнянні картографічних матеріалів лісовпорядкування за 2003 та 2013 роки, видно, що спірна земельна ділянка вже не знаходиться у постійному користуванні ДП «Очаківське лісомисливське господарство». Станом на час розгляду даної справи, збитки заподіяні ДП «Очаківське лісомисливське господарство» від неодержання доходів, пов'язаних з відводом земельної ділянки у сумі 49027,65 грн., відповідачем-2 не сплачені.

Відповідач-1 - Березанська районна адміністрація заявою від 09.06.2015 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та заявила клопотання про розгляд справи без участі її представника (т.2 а.с.133).

Відповідач-2 - Товариство з додатковою відповідальністю «Облсортнасіннєовоч» у відзиві (т.2 а.с.75-78) та поясненнях представників у судових засіданнях проти позовних вимог заперечує, посилаючись на наступне:

- факти доопрацювання тих зауважень, які містяться у висновку державної землевпорядної документації №47 від 11.01.2008, посвідчені відповідними записами особи, на яку було покладено контроль за усуненням зауважень державної експертизи. Тим більше, що довідка про погодження проекту розпорядження «Про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду земельної ділянки» від 15.01.2008 була підписана з боку начальника відділу земельних ресурсів у Березанському районі Миколаївської області без зауважень, що не було б можливим за відсутності позитивного висновку державної експертизи. Листи відділу Держземагенства у Березанському районі Миколаївської області №01-32-205 від 24.11.2014 та головного управління Держземагенства у Миколаївській області №10-14-0.23-8667/2-14 від 01.12.2014, які містяться в матеріалах справи, не дають однозначної відповіді на питання, чи були усунуті ВАТ «Облсортнасіннєовоч» зауваження, викладені у п.10 висновку державної експертизи землевпорядної документації №47 від 11.01.2008, тому не можуть братись до уваги в якості належних доказів.

- факт погодження з боку ДП «Очаківське лісомисливське господарство» відведення спірної земельної ділянки у довгострокову оренду відповідачу-2, підтверджується листом-погодженням №880 від 27.12.2007 та висновком Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства №2127 від 29.12.2007. Фактичне передання земельної ділянки відбулось на підставі акта приймання-передачі від 16.01.2008. В той же час, ст.18 Лісового кодексу України передбачає, що довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

- про обставини надання ВАТ «Облсортнасіннєовоч» земельної ділянки в оренду Миколаївська обласна державна адміністрація та органи прокуратури могли довідатись ще у 2008-2009 роках, тобто прокуратурою та позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Під час розгляду справи, представники прокуратури, сторін та ІІІ особи підтримали доводи, викладені у позові та запереченнях проти позову.

У судовому засіданні 16.06.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

16.01.2008 Березанською районною державною адміністрацією прийняте розпорядженням №62 (т.1 а.с.21), яким:

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Відкритому акціонерному товариству «Облсортнасіннєовоч» в довгострокову оренду терміном на 49 років для рекреаційного призначення під будівництво та розміщення бази відпочинку «Ніка-2/1» за рахунок земель ДП «Очаківське лісомисливське господарство» в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області;

- надано Відкритому акціонерному товариству «Облсортнасіннєовоч» земельну ділянку площею 0,96 га, в т.ч.: 0,16 га - ліси та інші лісовкриті площі, 0,80 га - відкриті заболочені землі (болота) для рекреаційного призначення під будівництво та розміщення бази відпочинку «Ніка-2/1» в довгострокову оренду терміном на 49 років за рахунок земель ДП «Очаківське лісомисливське господарство» в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області;

- запропоновано землевпорядній організації встановити в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки у відповідності з проектом землеустрою;

- рекомендовано Відкритому акціонерному товариству «Облсортнасіннєовоч» укласти договір оренди земельної ділянки відповідно до чинного законодавства;

- рекомендовано Відкритому акціонерному товариству «Облсортнасіннєовоч» перерахувати втрати лісогосподарського виробництва у сумі 19173,40 грн. на відповідні розрахункові рахунки місцевого, районного та обласного бюджетів.

Згідно витягу з ЄДРПОУ, на час розгляду справи, правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Облсортнасіннєовоч» є Товариство з додатковою відповідальністю «Облсортнасіннєовоч» (т.1 а.с.46-53).

На виконання розпорядження №62, 16.01.2008 між Березанською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Облсортнасіннєовоч» (орендар) укладено Договір оренди землі (надалі - Договір) (т.1 с.с.190-194), згідно якого орендодавець, відповідно до розпорядження №62 від 16.01.2008 передає, а орендар приймає у строкове платне володіння та користування земельну ділянку земель змішаного використання для рекреаційного призначення під будівництво та розміщення бази відпочинку «Ніка-2/1» із земель ДП «Очаківське лісомисливське господарство» за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Згідно п.п.2, 6, 13 Договору, об'єктом оренди є земельна ділянка площею 0,96 га із земель запасу, кадастровий номер ділянки - 4820983900:09:000:0364. Земельна ділянка надається в оренду на 49 років, починаючи з дати державної реєстрації цього Договору, що становить строк дії Договору. Цільове призначення земельної ділянки - рекреаційне призначення.

Відповідно до п.16 Договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється протягом 3-х діб з дати державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Як вбачається з відмітки реєстратора на Договорі, його державна реєстрація відбулась в Березанськму районному реєстраційному окрузі (офісі) Миколаївської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» за №040800700004 від 17.01.2008.

Сторонами Договору підписано акт приймання-передачі земельної ділянки б/н, б/д (т.1 а.с.196). Факт передання земельної ділянки сторонами не оспорюється.

16.01.2008 представником ТОВ «Обласний земельно-кадастровий центр», начальником відділу земельних ресурсів у Березанському районі, директором ДП «Очаківське лісомисливське господарство» та директором ВАТ «Облсортнасіннєовоч» підписано акт про передачу межових знаків під охорону та зберігання (т.1 а.с.197), в якому зафіксовано встановлення в натурі меж земельної ділянки, відведеної ВАТ «Облсортнасіннєовоч» для рекреаційного призначення під будівництво та розміщення бази відпочинку «Ніка-2/1» загальною площею 0,96 га, з яких.: 0,16 га лісів та інших лісовкритих площ (захисних насаджень) та 0,80 га відкритих заболочених земель (боліт низинних), за рахунок земель ДП «Очаківське лісомисливське господарство» в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

На підставі розпорядження №67 від 16.01.2008 «Про затвердження розрахунку орендної плати за землю ВАТ «Облсортнасіннєовоч» (т.1 а.с.201), пунктом 7 Договору сторони визначили, що розмір орендної плати за земельну ділянку становить на період будівництва 10541,84 грн. за рік, а після введення бази відпочинку в експлуатацію - 52709,18 грн.

Представниками прокуратури та позивача не надано суду доказів невиконання з боку відповідача-2 вказаної умови Договору. Представник відповідача-2 наполягає на належному виконанні з боку орендаря умов Договору.

Згідно довідок Березанської районної державної адміністрації від 10.11.2014 та 13.03.2015 (т.1 а.с.43, 228) втрати лісогосподарського виробництва у сумі 19173,40 грн. сплачені ВАТ «Облсортнасіннєовоч» в повному обсязі 02.03.2009. Тобто, п.5 розпорядження №62 від 16.01.2008 з боку ВАТ «Облсортнасіннєовоч» виконано.

14.01.2015 Прокуратура Березанського району Миколаївської області звернулась до суду з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, в якому зазначає, що проведеною прокуратурою перевіркою виявлено порушення земельного законодавства при наданні у користування Товариству з додатковою відповідальністю «Облсортнасіннєовоч» земельною ділянкою державної форми власності. Уповноваженому державою органу, який розпоряджається землями державної власності - Миколаївській обласній державній адміністрації про порушення її прав стало відомо лише під час розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників прокуратури, сторін та ІІІ особи, суд дійшов наступних висновків.

1. Розпорядження Березанської районної державної адміністрації №62 від 16.01.2008 є актом індивідуальної дії, яким: затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Відкритому акціонерному товариству «Облсортнасіннєовоч» в довгострокову оренду терміном на 49 років для рекреаційного призначення під будівництво та розміщення бази відпочинку «Ніка-2/1» за рахунок земель ДП «Очаківське лісомисливське господарство» в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області; надано Відкритому акціонерному товариству «Облсортнасіннєовоч» земельну ділянку площею 0,96 га, в т.ч.: 0,16 га - ліси та інші лісовкриті площі, 0,80 га - відкриті заболочені землі (болота) для рекреаційного призначення під будівництво та розміщення бази відпочинку «Ніка-2/1» в довгострокову оренду терміном на 49 років за рахунок земель ДП «Очаківське лісомисливське господарство» в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області; запропоновано землевпорядній організації встановити в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки у відповідності з проектом землеустрою; рекомендовано Відкритому акціонерному товариству «Облсортнасіннєовоч» укласти договір оренди земельної ділянки відповідно до чинного законодавства; рекомендовано Відкритому акціонерному товариству «Облсортнасіннєовоч» перерахувати втрати лісогосподарського виробництва у сумі 19173,40 грн. на відповідні розрахункові рахунки місцевого, районного та обласного бюджетів.

Як вбачається з матеріалів справи, всі пункти розпорядження №62 від 16.01.2008 були виконані, тобто сам акт ненормативного характеру вичерпав свою дію внаслідок його виконання.

Скасування такого акту не породжує наслідків для орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі укладання договору оренди має вирішуватися за нормами цивільного законодавства шляхом оскарження правовстановлюючих документів щодо права користування земельною ділянкою.

Саме таку правову позицію викладено Верховним Судом України у постанові від 11.11.2014 у справі №21-405а14.

Так, колегією суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах, Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України зазначено, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Відповідно до ст.111-28 ГПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Враховуючи наведене, позов, предметом якого є ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, так як оспорюване рішення Березанської районної державної адміністрації вичерпало свою дію шляхом його виконання. Його скасування не породжує наслідків для орендаря земельної ділянки, оскільки у Товариства з додатковою відповідальністю «Облсортнасіннєовоч» виникло право на оренду земельної ділянки і це право ґрунтується на правовстановлюючому документі - Договорі оренди землі від 16.01.2008.

Вказане свідчить про те, що обраний прокурором Березанського району Миколаївської області спосіб захисту порушених прав шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної адміністрації №62 від 16.01.2008 не забезпечує його реального захисту, а тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Слід зазначити, що до вказаної позовної вимоги судом не застосовуються наслідки спливу строку позовної давності, на чому наполягає відповідач-2, оскільки зазначена вимога заявлена у межах строку, передбаченого п.3) п.5 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» №4176-VI від 20.12.2011 (який набрав чинності 15.01.2012), тобто строк позовної давності на момент звернення прокурора з позовом до суду (14.01.2015) не було пропущено.

2. Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною 1 статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

З позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок мають право звертатися сторони цих правочинів (договорів), а також інші зацікавлені особи,

Постанови Пленумів Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» №3 від 28.04.1978 та «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009, а також Постанова ВГСУ «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» №11 від 29.05.2013, наголошують, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно вихідної кадастрової документації наданої Відділом земельних ресурсів у Березанському районі №01-6-090-60 від 27.12.2007 (т.1 а.с.28), земельна ділянка з кадастровим номером 4820983900:09:000:0364 належала до земель державної форми власності та мала цільове використання - землі лісогосподарського призначення.

На підставі акта на право користування землею від 15.11.1964 (т.1 а.с.138-144) спірна земельна ділянка на час укладання Договору оренди землі від 16.01.2008 перебувала у постійному користуванні ДП «Очаківське лісомисливське господарство», відносилась до земель лісогосподарського призначення. та складалась з 0,16 га лісів та інших лісовкритих площ та 0,80 га відкритих заболочених земель (болота).

Відповідно до Договору оренди землі від 16.01.2008 орендар прийняв у строкове платне володіння та користування земельну ділянку земель змішаного використання для рекреаційного призначення під будівництво та розміщення бази відпочинку «Ніка-2/1» із земель ДП «Очаківське лісомисливське господарство» за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Згідно ст.20 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Як вбачається з матеріалів Проекту землеустрою щодо відведення ВАТ «Облсортнасіннєовоч» земельної ділянки та умов Договору оренди землі від 16.01.2008, рішення про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування не приймалось.

Саме лише зазначення у розпорядженні №62 від 16.01.2008 та Договорі оренди землі від 16.01.2008 мети використання: «для рекреаційного призначення під будівництво та розміщення бази відпочинку» не свідчить про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Відповідно до ст.18 Лісового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності.

Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п'ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року.

Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних , спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.

Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що фактично вибуття спірної земельної ділянки із постійного користування ДП «Очаківське лісомисливське господарство» не відбулось. Спірна земельна ділянка була передана ВАТ «Облсортнасіннєовоч» у довгострокове тимчасове користування для рекреаційних цілей, що не потребувало її вилучення у постійного користувача - ДП «Очаківське лісомисливське господарство» в силу приписів ст.18 Лісового кодексу України.

З'ясування обставин невідповідності картографічних матеріалів лісовпорядкування (планшету №7 за 2003 рік та планшету №13 за 2013 рік), а саме питання, чому порівняно з матеріалами лісовпорядкування 2007 року матеріали лісовпорядкування 2013 року не містять земельної ділянки кадастровий номер 4820983900:09:000:0364 у складі земель, що перебувають у постійному користуванні ДП «Очаківське лісомисливське господарство», не входить до предмету розгляду у даній справі.

Стосовно сплати збитків заподіяних ДП «Очаківське лісомисливське господарство» від неодержання доходів, пов'язаних з відводом земельної ділянки у сумі 49027,65 грн., які відповідачу-2 нараховані по рішенню Господарського суду Миколаївської області від 30.08.2011 у справі №5016/2606/2011, слід зазначити, що вказані збитки були нараховані відповідачу-2 за результатами засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власниками землі та землекористувачами на території Березанського району, оформленого протоколом Березанської районної державної адміністрації №1 від 01.07.2011.

Таким чином, несплата відповідачем-2 збитків на виконання рішення Березанської районної державної адміністрації від 01.07.2011 та рішення суду від 30.08.2011, на що прокуратура та позивач посилаються в обґрунтування своїх вимог, не є обставиною, яка впливає на законність укладання договору оренди землі від 16.01.2008, оскільки станом на час укладання спірного договору розмір збитків не був визначений. Відповідно, обов'язку їх відшкодовувати у відповідача-2 на той час не існувало.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.31 Лісового кодексу України обласні державні адміністрації у сфері лісових відносин приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності , на відповідній території , а також у межах міст обласного та республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До повноважень районних державних адміністрацій у сфері лісових відносин п.4 ч.1 ст.32 Лісового кодексу України відносить прийняття рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення.

Таким чином, приймаючи розпорядження №62 від 16.01.2008 та укладаючи на його підставі Договір оренди землі від 16.01.2008 Березанська районна державна адміністрація діяла з перевищенням наданих їх Лісовим кодексом України повноважень та порушила приписи п.4 ч.1 ст.32 Лісового кодексу України.

Посилання позивача на порушення Березанською районною державною адміністрацією ст.122 Земельного кодексу України судом відхиляється, оскільки вказана стаття визначає повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування по наданню земельних ділянок юридичним особам у постійне користування, чого у правовідносинах, що розглядаються не мало місця.

Відповідно до ч.4 ст.35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування. Реалізація заходів, передбачених документацією їх землеустрою без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

Відповідно до висновку державної землевпорядної документації №47 від 11.01.2008 проект землеустрою щодо відведення ВАТ «Облсортнасіннєовоч» спірної земельної ділянки було повернуто на доопрацювання (т.1 а.с.38, 39).

Так, у пункті 10 висновку зазначено, що відсутній зміст справи (п.10.1); земельно-кадастрові (топографо-геодезичні) роботи слід виконати в умовній системі координат 1963 року (п.10.2); розрахунок втрат лісогосподарського виробництва слід оформити та затвердити згідно вимог чинного законодавства (п.10.3); відсутнє погодження щодо вилучення земельної лісової ділянки територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства (п.10.4); на плані відведення земельної ділянки в описі меж слід уточнити суміжників та погодити межи з суміжниками (п.10.5).

Напроти пунктів 10.1, 10.2, 10.5 висновку містяться відмітки про їх виправлення.

Товариством з додатковою відповідальністю «Облсортнасіннєовоч» під час судового розгляду справи наголошується на тому, що всі зауваження по проекту було усунуто, що підтверджується змістом самого проекту та наявними у ньому матералами.

Матеріали позовної заяви містять лист Відділу Держземагенства у Березанському районі №01-32-205 від 24.11.2014 (т.1 а.с.44), згідно якого у відділі зберігається не повністю доопрацьований проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ВАТ «Облсортнасіннєовоч». Відомості щодо усунення виявлених під час проведення експертизи зауважень та інформування про таке усунення Головного управління земельних ресурсів у Миколаївській області, у відділі відсутні, оскільки листування за 2008 рік було знищене, як таке, що не потребує довгострокового зберігання.

Згідно листа Головного управління земельних ресурсів у Миколаївській області від 01.12.2014 (т.1 а.с.45) у журналі обліку об'єктів державної експертизи землевпорядної документації за 2008 рік, інформація про усунення зауважень, викладених у висновку державної експертизи землевпорядної документації №47 від 11.01.2008, відсутня.

В той же час, з наданої суду відповідачем-2 довідки від 15.01.2008 про погодження проекту розпорядження «Про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду земельної ділянки» за заявою ВАТ «Облсортнасіннєовоч», вбачається, що проект розпорядження погоджено начальником Відділу земельних ресурсів у Березанському районі Миколаївської області без зауважень (т.2 а.с.100).

Ухвалою суду від 02.06.2015 Відділ Держземагенства у Березанському районі Миколаївської області було зобов'язано повідомити суду, чи були усунуті ВАТ «Облсортнасіннєовоч» зауваження, викладені у п.10 висновку державної експертизи землевпорядної документації №47 від 11.01.2008, та чи направлялись відомості про таке усунення до Головного управління земельних ресурсів у Миколаївській області; а також, чи могло мати місце погодження начальником Відділу земельних ресурсів у Березанському районі Миколаївської області проекту розпорядження «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в оренду» за заявою ВАТ «Облсортнасіннєовоч», що міститься у довідці від 15.01.2008, у разі відсутності позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації.

На виконання ухвали суду від 02.06.2015 Відділом Держземагенства у Березанському районі Миколаївської області у листі від 09.06.2015 (т.2 а.с.125) було повідомлено, що у відділі відсутній проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ВАТ «Облсортнасіннєовоч» в строкову оренду терміном на 49 років для рекреаційного призначення під будівництво та розміщення бази відпочинку «Ніка-2/1» за рахунок земель ДП «Очаківське лісомисливське господарство» з доопрацьованими зауваженнями, викладеними у п.10 висновку державної експертизи землевпорядної документації №47 від 11.01.2008. Відомості щодо доопрацювання підпунктів 10.3, 10.4 даного висновку та відмітка про його доопрацювання відсутні. Проте, по п.10.3 існує розпорядження Березанської райдержадміністрації №64 від 16.01.20108 «Про затвердження акту про результати роботи комісії по обстеженню земельної ділянки і визначенню розмірів втрат лісогосподарського виробництва» (т.2 а.с.126); по п.10.4 існує окремий лист Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства, яким погоджено відведення ВАТ «Облсортнасіннєовоч» земельної ділянки у довгострокову оренду (т.2 а.с.127). У Відділі Держземагенства зберігається лише один з примірників проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки. Інформація щодо доопрацювання інших примірників проекту відсутня .

Крім того, Відділом Держземагенства повідомлено суду, що інформація щодо можливого направлення відомостей про усунення зауважень до Головного управління земельних ресурсів у Миколаївській області у відділі відсутня, у зв'язку з тим, що листування за період 20082009 років було знищено, як таке, що не потребує тривалого зберігання.

З приводу погодження начальником Відділу земельних ресурсів у Березанському районі Миколаївської області проекту розпорядження «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в оренду» за заявою ВАТ «Облсортнасіннєовоч», що міститься у довідці від 15.01.2008, відділом повідомлено суду, що погодження начальником проекту розпорядження повинно відбуватись після доопрацювання зауважень викладених в висновках державної землевпорядної експертизи.

Таким чином, достеменно встановити, чи відбулось усунення виявлених під час проведення експертизи зауважень та інформування про таке усунення Головного управління земельних ресурсів у Миколаївській області, тобто, чи укладено Договір оренди землі від 16.01.2008 за відсутності, чи при наявності позитивного висновку державної експертизи, суд не в змозі у зв'язку зі збігом тривалого часу.

В той же час, приймаючи рішення у справі, судом враховано приписи Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» відхилено посилання на відсутність у органу місцевої влади певних повноважень із зазначенням того, що заявник мав знати про наслідки будь-якої недієздатності відповідного органу влади або міг отримати юридичну пораду, оскільки якщо місцевий орган сам вважав, що має повноваження вчиняти певні дії, не здається нерозумним, що заявник та його юридичні радники прийняли до уваги цю саму впевненість. Підсумком наведеного став висновок стосовно непропорційного втручання органом місцевої влади у право заявника мирного володіння своїм майном, що є порушенням ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У світі існуючої практики Європейського суду з прав людини, суд вважає, що орендар не повинен нести будь-які негативні наслідки, пов'язані з недотриманням органом публічної влади, процедури укладення договору оренди державного чи комунального майна.

3. Частинами 4, 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Отже, коли судом на підставі досліджених у судовому засіданні доказів буде встановлено, що право особи, про захист якого вона просить, порушене, а стороною у спорі до винесення рішення буде заявлено про застосування позовної давності, та буде встановлено, що цей строк пропущено без поважних причин, суд на підставі ст. 267 ЦК України ухвалює рішення про відмову в задоволенні позову за спливом позовної давності. У разі визнання судом причин пропущення позовної давності поважними, порушене право підлягає захисту.

Відповідач-2 у відзиві на позов зазначає, що строк позовної давності прокуратурою та позивачем пропущений та наполягає на застосуванні до спірних правовідносин позовної давності.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Визначення початку відліку позовної давності міститься у ст.261 ЦК України, зокрема відповідно до пункт 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частинами 1, 2, 4 ст.29 ГПК України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовами інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладання мирової угоди.

Отже, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. При цьому, перебіг позовної давності для оскарження оспорюваних відносин прокурором, який діє в інтересах держави, починається з моменту, коли про порушення цивільного права або інтересу стало відомо позивачу, а закінчується відповідно зі збігом строку позовної давності, встановленого законом для оскарження спірних правовідносин.

Зазначені правові позиції викладені у постановах Верховного Суду України від 02.09.2014 у справі №3-82гс14 та від 23.12.2014 у справі №3-194гс14.

Відповідно до ст.111-28 ГПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

До спірних правовідносин про визнання недійсним Договору оренди землі від 16.01.2015 застосовується загальний строк позовної давності - три роки.

Оспорюваний прокуратурою договір укладений 16.01.2008, тобто більше шести років тому. Позовна заява подана до суду 14.01.2015, тобто зі значним пропуском позовної давності. Клопотань про його відновлення, у зв'язку з наявністю поважних причин пропуску, прокуратурою та позивачем не заявлялось.

Приписи п.3) п.5 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» №4176-VI від 20.12.2011, у спорі про визнання недійсним договору застосовано бути не може, оскільки вказаний закон визначив інший початок перебігу позовної давності лише для звернення з позовами про визнання незаконним правих актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у господарських відносинах, а також стимулює суд і учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII від 05.11.1991 (надалі - Закон №1789-XII), (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин та зберігалась до дати подання позову) прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Згідно п.п.1,3 ч.1 та ч.2 ст.19 Закону №1789-XII, предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, зокрема, відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Розпорядження №62 від 16.01.2008, на підставі якого укладено спірний договір оренди землі є відкритим та доступним як для прокурора, так і для інших контролюючих органів.

Таким чином, органи прокуратури мали своєчасно довідатись про порушення, на їх думку, відповідачами у 2008 році діючого законодавства, оскільки нагляд за законністю має здійснюватись прокуратурою систематично .

Подання позову через значний проміжок часу, після вчиненого порушення, призводить до ситуації, коли зацікавленою особою вже понесені значні матеріальні витрати, що створює невизначеність при реалізації права особи мирно володіти своїм майном, на дотриманні якого наголошує ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Що стосується твердження прокуратури та позивача про те, що про порушення своїх прав позивачу стало відомо лише при розгляді справи у суді, слід зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З аналізу Закону України «Про місцеві державні адміністрації» №586-XIV від 09.04.1999 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин та зберігалась до дати подання позову) (надалі - Закон №586-XIV), яким регулюється діяльність місцевих (обласних та районних) державних адміністрації вбачається наступне:

- місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади (ст.1 Закону №586-XIV);

- до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить, зокрема, вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля (п.7 ч.1 ст.13 Закону №586-XIV).

- місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель, лісів , надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних (п.3 ч.1 ст.16 Закону №586-XIV);

- місцева державна адміністрація розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості ґрунтів, що перебувають у державній власності; розпоряджається землями державної власності відповідно до закону (п.1,2 ст.21 Закону №586-XIV);

- для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право: проводити перевірки стану додержання Конституції України та законів України, інших актів законодавства органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і підпорядкування по напрямах, визначених статтею 16 цього Закону; залучати вчених, спеціалістів, представників громадськості до проведення перевірок, підготовки і розгляду питань, що входять до компетенції місцевих державних адміністрацій; одержувати відповідну статистичну інформацію та інші дані від державних органів і органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб , політичних партій, громадських і релігійних організацій, підприємств, установ та організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності; давати згідно з чинним законодавством обов'язкові для виконання розпорядження керівникам підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і громадянам з контрольованих питань, порушувати питання про їх відповідальність у встановленому законом порядку; здійснювати інші функції і повноваження згідно з чинним законодавством (ст.28 Закону №586-XIV);

- у відносинах обласної та районних місцевих державних адміністрацій , обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю . Голови районних державних адміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій, щорічно та на вимогу звітують перед ними. За наявності підстав, передбачених законодавством, голови обласних державних адміністрацій можуть порушувати питання перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України (в редакції Закону 2010, 2014 років - перед Кабінетом Міністрів України) про притягнення до дисциплінарної відповідальності голів районних державних адміністрацій (ст.33 Закону №586-XIV).

Аналіз вказаних норм Закону №586-XIV вказує на обов'язок обласних державних адміністрацій здійснювати державний контроль за діяльність районних державних адміністрацій та спрямовувати їх діяльність, у тому числі, у сфері земельних правовідносин.

Законом також визначений цілий комплекс заходів для реалізації наданих обласним державним адміністраціям повноважень, зокрема, проведення перевірок; отримання статистичної та іншої інформації; залучення вчених, спеціалістів, представників громадськості до проведення перевірок тощо.

Таким чином. посилання представників прокуратури та позивача на те, що механізм контролю діючим законодавством не врегульований, судом відхиляються як безпідставні, оскільки всі місцеві адміністрації входять до однієї системи органів (вертикалі) виконавчої влади; обов'язок по здійсненню державного контролю за діяльність районних державних адміністрацій з боку обласної державної адміністрації передбачає вжиття з боку контролюючого органу ефективних дій, спрямованих на його реалізацію, навіть за відсутності механізму такого контролю, встановленого на законодавчому рівні.

Тим більше, що ДП «Очаківське лісомисливське господарство», за участю якого відбувалась передача межових знаків, на виконання розпорядження Березанської районної державної адміністрації; ДП «Центр Державного земельного кадастру», філією якого здійснювалась державна реєстрація договору оренди, є державними підприємствами, які за наявності відповідного запиту Миколаївської обласної державної адміністрацію були б зобов'язані надати інформацію щодо існуючої у певний проміжок часу ситуації з відведенням в довгострокову оренду земель державної власності, розташованих поза межами населених пунктів, Березанською районною державною адміністрацією.

Таким чином, суд вважає, що позивач, в силу наданої йому Законом №586-XIV компетенції та повноважень, мав бути обізнаний щодо існування розпорядження №62 від 16.01.2008 Березанської районної державної адміністрації та укладеного на його виконання договору оренди землі від 16.01.2008, і в разі, якщо вважав свої права порушеними, мав можливість оскаржити договір до суду у межах визначених законодавством строків позовної давності.

Таким чином, на підставі досліджених під час судового розгляду справи доказів судом встановлено, що право позивача, про захист якого він просить, порушене; строк звернення до суду з позовом пропущено без поважних причин; відповідачем-2 до винесення рішення було заявлено про застосування позовної давності, у зв'язку з чим, суд на підставі ст.267 ЦК України вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити за спливом позовної давності.

Керуючись ст.ст.44, 49,75, 82, 82 1 .84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 22 червня 2015 року.

Суддя М.В.Мавродієва