Постанова

від 24.06.2015 по справі 826/2215/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 червня 2015 року 11:20 № 826/2215/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Житлолюкс плюс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2015 року № 0000412207,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлолюкс плюс» (надалі - позивач або ТОВ «Житлолюкс плюс») з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2015 року № 0000412207.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2015 року відкрито провадження у справі, закінченого підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 06.04.2015 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представником позивача зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, оскільки ТОВ «Житлолюкс плюс» не порушувало вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ «Будівельна компанія «Теко Моноліт» та ТОВ «Пром-Тех-Снаб» підтверджується належним чином оформленими первинними обліковими документами, які були надані контролюючому органу до перевірки.

У судове засідання 06.04.2015 року з'явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку свого представника у вказане судове засідання не забезпечив, хоча, у відповідності до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується розпискою про отримання ухвали суду від 16.03.2015 року.

При цьому, 06.04.2015 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких наголошено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що прийнято у межах та на підставі наявних у контролюючого органу повноважень у зв'язку з виявленими під час перевірки ТОВ «Житлолюкс плюс» порушень вимог податкового законодавства.

З огляду на викладене, суд у судовому засіданні 06.04.2015 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи неприбуття належним чином повідомленого відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Житлолюкс плюс» (код ЄДР 36856859) з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за взаємовідносинами з ТОВ «Будівельна компанія «Теко Моноліт» (код ЄДР 38865603) та ТОВ «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» (код ЄДР 38007002) за серпень 2014 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 05.01.2015 року № 1/26-59-22-07/36856859 (надалі - Акт перевірки).

Згідно свідоцтва від 15.01.2010 року, ТОВ «Житлолюкс плюс» зареєстровано платником ПДВ. Кількість працюючих у період, який перевірявся складає 8 осіб. Позивач орендує офісні приміщення за адресою м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2-б, площею 20 м.кв.

За період серпня 2014 року ТОВ «Житлолюкс плюс» задекларовано податковий кредит з ПДВ у сумі 736 297 грн., перевіркою встановлено його завищення на 312 300 грн., з огляду на наступне.

1) Щодо взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ «Будівельна компанія «Теко Моноліт» в Акті перевірки зазначено та в ході розгляду справи встановлено, що між ТОВ «Житлолюкс плюс» (замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «Теко Моноліт» (виконавець) укладено договір підряду № 16/05-14СП від 16.05.2014 року на виконання будівельно-монтажних робіт з влаштування монолітного залізобетонного каркасу, монтажу збірних залізобетонних конструкцій та супутніх робіт на будівництві житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: бульв. І. Лепсе, 7-г (літера «А») у Солом'янському районі м. Києва.

Згідно п. 2.1.1 даного Договору, передбачено, що замовник зобов'язаний передати підряднику затверджену проектну документацію у двох примірниках із штампом «До виконання робіт», відповідну дозвільну та погоджувальну документацію . Замовник забезпечує доступ працівників підрядника на об'єкт. В свою чергу, відповідно до п. 2.3 даного договору, підрядник зобов'язаний передати замовнику для затвердження договірні ціни, локальні кошториси та відомості ресурсів на кожен вид робіт згідно проектної документації. Розробити ПВР і технологічні карти на виконання робіт та погодити їх із замовником до початку робіт.

За вказаним договором складено акт виконаних робіт на суму 238 100 грн. (у т.ч. ПДВ 39 683,33 грн.). ТОВ «Будівельна компанія «Теко Моноліт» виписано на адресу позивача податкову накладну від 29.08.2014 року № 2911 на суму 238 100 грн. (у т.ч. ПДВ 39 683,33 грн.), суми ПДВ за якою включені позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2014 року.

Між зазначеними особами також укладено договір підряду № 27/06-14СП від 27.06.2014 року на виконання будівельно-монтажних робіт на будівництві багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями при будівництві багатоквартирної житлової забудови на території 3-го мікрорайону IV житлового району у м. Бровари Київської області, друга черга будівництва. Договір має аналогічні умови, що і наведений вище.

За вказаним договором складено акт виконаних робіт на суму 1 112 000 грн. (у т.ч. ПДВ 185 333,33 грн.). ТОВ «Будівельна компанія «Теко Моноліт» виписано на адресу позивача податкову накладну від 29.08.2014 року № 2909 на суму 1 112 000 грн. (у т.ч. ПДВ 185 333,33 грн.), суми ПДВ за якою включені позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2014 року.

Також, між зазначеними особами укладено договір підряду № 03/08-ЗК0 від 03.08.2014 року на виконання комплексу опоряджувальних робіт з супутніми роботами при будівництві житлових будинків № 1(ЗК15), № 2 (ЗК9) та № 3 (ЗК11) житлового комплексу з вбудованими приміщеннями та надземним і підземним паркінгами по вул. В'ячеслава Чорновола, м. Бровари Київської області. Договір має аналогічні умови, що і попередні.

За вказаним договором складено акти виконаних робіт на загальну суму 273 700 грн. (у т.ч. ПДВ 45 616,67 грн.). ТОВ «Будівельна компанія «Теко Моноліт» виписано на адресу позивача податкову накладну від 29.08.2014 року № 2910 на суму 273 700 грн. (у т.ч. ПДВ 45 616,67 грн.), суми ПДВ за якою включені позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2014 року.

В Акті перевірки зазначено, що до перевірки не було надано копій платіжних доручень, що підтверджують факт оплати зазначених у вищевказаних договорах послуг (робіт).

У взаємозв'язку з наведеним в Акті перевірки зазначається, що згідно отриманої податкової інформації та ретельного аналізу ІС «Податковий блок» встановлено маніпуляцію звітними даними, що дало можливість ТОВ «Будівельна компанія «Теко Моноліт» сформувати технічний кредит, що, у свою чергу, тягне за собою виникнення розбіжностей з ПДВ та надало можливість, в подальшому, сформувати сумнівний податковий кредит по ланцюгу постачання від цього товариства до вигодонабувачів, які, у свою чергу, використовують даний схематичний податковий кредит з метою заниження ПДВ.

Перевіряючі в акті перевірки зазначили, що у ході аналізу податкової звітності вказаного товариства встановлено відсутність будь-якої інформації про складські приміщення, наявність транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення діяльності. Згідно поданої податкової звітності, у ТОВ «Будівельна компанія «Теко Моноліт» чисельність працюючих 1 особа.

Враховуючи наведене, зроблено висновок про відсутність у товариства трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспорту, матеріалів для здійснення діяльності. Крім того, зазначено, що за зареєстрованим місцезнаходженням товариство відсутнє.

2) Щодо взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ «Пром-Тех-Снаб» в Акті перевірки зазначено та у ході судового розгляду справи встановлено, що між ТОВ «Житлолюкс плюс» (замовник) та ПП «Пром-Тех-Снаб» (виконавець) укладено договір підряду № 28/07-14СП від 28.07.2014 року на виконання будівельно-монтажних робіт з влаштування монолітних залізобетонних конструкцій, монтаж збірних з/б конструкцій будівлі з супутніми роботами на будівництві житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: бульв. І. Лепсе, 7-г (літера «А») у Солом'янському районі м. Києва. Договір має аналогічні умови, що і попередні договори з ТОВ «Будівельна компанія «Теко Моноліт».

За вказаним договором складено акт виконаних робіт на суму 250 000 грн. (у т.ч. ПДВ 41 666,67 грн.). ПП «Пром-Тех-Снаб» виписано на адресу позивача податкову накладну від 12.08.2014 року № 92 на суму 250 000 грн. (у т.ч. ПДВ 41 666,67 грн.), суми ПДВ за якою включені позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2014 року.

В Акті перевірки зазначено, що до перевірки не було надано копій платіжних доручень, що підтверджують факт оплати зазначених у вищевказаному договорі послуг (робіт).

Стосовно ПП «Пром-Тех-Снаб» в Акті перевірки зазначається, що основний вид діяльності товариства: 46.90 - «Неспеціалізована оптова торгівля». У серпні 2014 року підприємством зареєстровано податкове зобов'язання у розмірі 22 713 306 грн. та податковий кредит у розмірі 22 693 305 грн.

Надалі, зазначається, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено перевірку ПП «Пром-Тех-Снаб» (акт від 31.12.2014 № 1847/26-59-22-08/38007002) за період липень-вересень 2014 року, в результаті якої не підтверджено реальності здійснення операцій з отримання товарів (робіт, послуг) у контрагентів-продавців та операцій з продажу цих товарів (робіт, послуг) контрагентам-покупцям, а також встановлено ухилення ПП «Пром-Тех-Снаб» від реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

За сукупністю вищенаведених обставин контролюючий орган в Акті перевірки прийшов до висновку про не підтвердження реальності проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія «Теко Моноліт», ТОВ «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ», встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.

Враховуючи те, що на думку ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, відсутній об'єкт, база оподаткування за операціями, які фактично не проводились, перевіряючі дійшли до висновку про порушення позивачем вимог п. 185.1., 188.1., 198.1, 198.2., 198.6. ПК України, що призвело до заниження позивачем у серпні 2014 року ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 312 300 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.01.2015 року № 0000412207, яким ТОВ «Житлолюкс плюс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 390 075,00 грн., з яких 312 300,00 грн. за основним платежем та 78 075,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Так, проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення Податкового кодексу України в редакції на час оформлення операцій та формування податкових вигод, (надалі - ПК України), а саме:

- пп. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), пп. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг),

- (щодо ПДВ) пп. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), пп. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (щодо обов'язку видати податкову накладну та обставин, які зумовлюють її видачу), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також пп. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами , що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення фактично вчинених операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (5) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою, (6) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності - пп. 14.1.231. ПК України).

При цьому, суть останнього, слід розуміти так, що діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неї є розумна ділова мета. Податкова економія, при цьому, діловою метою не визнається. В іншому випадку податкові наслідки переосмислюються у відповідності з економічною суттю операцій.

Недоведеність наявності зазначених чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкових вигод, зокрема, недоведеність фактичного здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкових вигод.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши, відповідно до положень ст. 86 КАС України, наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень ч. 1 ст. 138 КАС України та з урахуванням положень ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України, суд приходить до висновку про недоведеність фактичного виконання спірних операцій, про відсутність у зв'язку з цим у первинних документів юридичної значимості для формування спірних сум податкових вигод, а отже і про відсутність правових підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Так, слід зазначити, що роботи на вищезгаданих об'єктах виконувались за угодами між замовниками будівництва та позивачем, виконання яких, як зазначає позивач, в порядку субпідряду доручалось контрагентам позивача.

На об'єкті «житловий будинок з офісними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: бульв. І. Лепсе, 7-г (літера «А») у Солом'янському районі м. Києва» обумовлювалось виконання позивачем робіт за договором з ТОВ «Будівельна компанія «Геос» від 28.04.2014 № 28/04-14. Пунктом 3.2.1 даного договору передбачено, що виконавець зобов'язаний виконувати роботи власними силами і засобами. Залучення виконавцем третіх осіб до виконання робіт за даним договором - забороняється.

Відтак, виходячи з аналізу зазначеного договору, суд приходить до висновку про недоведеність фактичної участі субпідрядників (ТОВ «Будівельна компанія «Теко Моноліт» та ТОВ «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ») у виконанні робіт на вказаному вище об'єкті за адресою: бульв. І. Лепсе, 7-г (літера «А») у Солом'янському районі м. Києва, оскільки умовами договору, укладеного із замовником будівництва та позивачем, прямо передбачено заборону на залучення позивачем третіх осіб до виконання робіт за даним договором. При цьому, суд враховує, що у ході судового розгляду справи позивачем не надано доказів внесення змін до даного договору, зокрема, в частині права позивача на залучення субпідрядників.

На об'єкті «багатоквартирна житлова забудова на території 3-го мікрорайону IV житлового району у м. Бровари Київської області, друга черга будівництва» роботи виконувались за угодою між позивачем та ТОВ «Алекса Груп» від 10.07.2014 року. Пунктом 6.1 даного договору передбачено, що підрядник має право залучати до виконання робіт третіх осіб (субпідрядників) тільки за наявності попереднього письмового дозволу замовника . При цьому, п. 12.4 договору передбачена відповідальність виконавця за залучення до виконання робіт третіх осіб (субпідрядників) без письмового дозволу замовника.

На об'єкті «житлового комплексу з вбудованими приміщеннями та надземним і підземним паркінгами по вул. В'ячеслава Чорновола, м. Бровари Київської області» роботи виконувались за угодами між позивачем та ТОВ «Алекса Груп» № 07/16-06-ЗК15 від 16.06.2014, № 14/19-06-ЗК9 від 19.06.2014 та № 14/03-07-ЗК13 від 03.07.2014. Пунктами 6.1 даних договорів також передбачено, що підрядник має право залучати до виконання робіт третіх осіб (субпідрядників) тільки за наявності попереднього письмового дозволу замовника . При цьому, п. 12.4 договорів передбачена відповідальність виконавця за залучення до виконання робіт третіх осіб (субпідрядників) без письмового дозволу замовника.

Однак, враховуючи наведені умови договорів, укладених із замовниками будівництва, під час розгляду справи судом позивачем не надано письмових дозволів (погоджень) від замовників робіт на залучення третіх осіб (субпідрядників, контрагентів позивача) до виконання зазначених робіт.

При цьому, у матеріалах справи також відсутні підтвердження з боку замовників робіт щодо участі вказаних вище субпідрядників, залучених позивачем, у виконанні робіт.

Первинні документи за угодами між позивачем та замовниками робіт не містять жодної згадки про участь у виконанні робіт третіх осіб.

Слід зазначити, що позивачем також не надано суду жодних доказів передачі контрагентам проектної, відповідної дозвільної та погоджувальної документації, що, однак, передбачалося умовами договорів. Не надано також і доказів передачі з боку контрагентів до позивача відомостей ресурсів на кожен вид робіт, доказів розробки ПВР і технологічних карт, а також доказів їх погодження із замовником робіт до початку робіт.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених обставин, суд приходить до висновку про недоведеність участі субпідрядників (ТОВ «Будівельна компанія «Теко Моноліт» та ТОВ «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ») у виконанні робіт, обумовлених договорами субпідрядів, а встановлені вище судом обставини спростовують їх участь у виконанні останніх.

При цьому, виходячи з обсягу робіт, які зазначені в актах, складних позивачем та контрагентами - ТОВ «Будівельна компанія «Теко Моноліт» та ТОВ «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ», - а також беручи до уваги загальний обсяг задекларованих операцій, суд зазначає, що під час розгляду справи не надано доказів наявності у контрагентів трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності взагалі та, зокрема, для виконання спірних операцій. Не надано також доказів наявності у контрагентів або придбання ними матеріалів, обладнання та інструментів, необхідних для виконання робіт.

Між тим, наведені вище відомості щодо наявності ресурсів, витребовувались відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі. При цьому, обізнаність позивача відносно наведеного при укладанні угод обумовлюється звичайною діловою практикою, а також характером і специфікою угод (обумовлених операцій).

Більш того, згідно відомостей, наведених у Акті перевірки, чисельність працюючих у ТОВ «Будівельна компанія «Теко Моноліт» складає 1 особа, що явно недостатньо для виконання підрядних робіт на трьох об'єктах будівництва, які територіально віддалені один від одного, та вартість робіт яких загалом за місяць склала 1 623 800 грн.

Під час судового розгляду справи також не надано доказів передоручення контрагентами позивача виконання вказаних операцій іншим особам - іншим субпідрядникам.

Наявність у ТОВ «Будівельна компанія «Теко Моноліт» та ТОВ «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» ліцензій ДАБІ України на виконання господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, які додані позивачем до матеріалів справи, самі по собі не свідчать про наявність відповідних ресурсів у контрагентів у період, обумовлений для виконання робіт.

Відтак, враховуючи специфіку та особливості зазначених операцій, під час розгляду справи не надано тих відомостей і документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне ) виконання, а, відтак, не доведено фактичного виконання спірних операцій контрагентами позивача.

При цьому, суд враховує, що наявність оплати за спірними операціями, докази чого не надані під час перевірки, однак, надані до суду, сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Таким чином, враховуючи наведене у сукупності , суд приходить до висновку, що за спірними операціями лише оформлювались окремі документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями документи та податкова накладна, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод.

Таким чином, під час розгляду справи не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та про відсутність підстав для скасування останнього.

Наведені позивачем доводи та надані ним матеріали не спростовують наведеного та не доводять протилежного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статей 69-71, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлолюкс плюс» (ідентифікаційний код: 36856859, адреса: 04053, м. Київ, вул. Ю. Коцюбинського, буд. 7, оф. 3) судовий збір у розмірі 4 384,80 грн. (чотирьох тисяч трьохсот вісімдесяти чотирьох грн. 80 копійок) на р/р №31218206784007, отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820019, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок