Ухвала

від 23.06.2015 по справі 813/4870/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року Справа № 876/9310/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «Майя» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2014 року позивач - Приватне підприємство «Майя» звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, в якому, із врахуванням відмови від частини позовних вимог, просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №1ш/11пз/7/13-6-3465 від 26.06.2014 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 109 620,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурного контролю у Львівській області № 1ш/11пз/7/13-6-3465 від 26.06.2014 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» набрав чинності лише 11.03.2011 року, а проектно-кошторисна документація розроблена позивачем та проектувальником у 2009 році, на підставі чого позивачем отримано дозвіл на виконання будівельних робіт № 1/688-09 від 27.07.2009 року.

Суд першої інстанції зауважує, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації заповнена позивачем та зареєстрована відповідачем у березні 2014 року, а ПП Архітектурно-художня майстерня «АРХО» визначила категорію складності відповідного об'єкта у травні 2014 року. Тобто, на момент заповнення декларації про готовність об'єкта до експлуатації позивачу не могло бути відомо про категорію складності об'єкта.

Крім того, суд першої інстанції посилається на те, що відповідач зобов'язаний здійснити перевірку достовірності даних зазначених у декларації на стадії подання такої, а наявність недостовірних даних є підставою для відмови у її реєстрації.

З урахуванням наявності у відповідача інформації про те, що дозвіл на виконання будівельних робіт наданий позивачу ще у 2009 році до прийняття Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суду видається незрозумілим невжиття відповідачем жодних заходів для перевірки достовірності даних викладених у декларації, зокрема щодо визначення категорії складності об'єкта будівництва на стадії її реєстрації.

Отже, у даному випадку, зареєструвавши декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, відповідач погодився з вказаними у ній відомостями.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та необґрунтовано, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що в результаті проведеної перевірки встановлено, що ПП «Майя» - замовник будівництва наведено недостовірні дані в декларації про готовність об'єкта до експлуатації виробничого цеху з прибудовою адміністративного корпусу з підземною автостоянкою та складом гуртівнею по вул. Шевченка, 111 а у м Львові ( 3-тя категорія складності), що зареєстрована в Інспекції ДАБК у Львівській області за № ЛВ 143140830770 від 24.03.2014р., а саме згідно розрахунків наданих організацією проектувальника ПП Архітектрно художня майстерня «АРХО» від 25.05.2014р. № 04-14 ( вх. № 7/13/3-188 від 20.05.2014р.) - зазначений об'єкт будівництва належить до V категорії складеності, однак замовник у вказаній декларації вказав 3-тю категорія складеності. що є наведенням недостовірних даних, та відповідно порушенням ч.10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.19 «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», затвердженого Постановою КМУ № 461 від 13.04.2013 р.

Апелянт посилається на те, що рішення про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено усі об'єкти будівництва поділяються на І, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва. Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності (557-2011-п) визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, замовник будівництва, якщо не знає до якої категорії складеності відноситься проектований об'єкт будівництва, щоб уникнути відповідальності повинен звернутись до ліцензованої проектованої організації із проханням надати розрахунок категорії складеності, у відповідності до якого і вчиняти дії щодо отримання документа на здачу об'єкта в експлуатацію.

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відмовляють у реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог.

Реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт здійснюється у відповідності із Постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011р. якою затверджено «Деяких питань виконання підготовчих і будівельних робіт».

Апелянт стверджує, що замовник несе згідно із законом відповідальність за виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

з змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено,підтверджено матеріалами справи, що 16 червня 2014 року Інспекцією ДАБК у Львівській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо об'єкта будівництва «Реконструкція виробничого цеху з прибудовою адміністративно-побутового корпусу з підземною автостоянкою та складом-гуртівнею на вул. Шевченка, 111а у м. Львові», за реузльтатами якої складено акт № 12ш/ю від 16.06.2014 року.

Із змісту акту перевірки видно, що замовником будівництва - ПП «Майя» наведено недостовірні дані в декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а саме: зазначено III (третю) категорію складності, хоча згідно з інформацією, наданою проектувальником, даний об'єкт належить до V (пятої) категорії складності. Тобто, ПП «Майя» порушено ч.10 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності, п.19 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 року.

За результатами перевірки Інспекцією ДАБК у Львівській області складено протокол 12ш/ю від 16.06.2014 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено постанову № 1ш/1 Іпз/7/13-6- 3465 від 26.06.2014 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ПП «Майя» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 109 620,00 грн.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України від 17.02.2011 року № 3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з ч.10 ст.39 Закону № 3038-VІ замовник, відповідно до закону, несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Відповідно до ст. 32 Закону № 3038-VІ всі об'єкти будівництва поділяються на І, II, III, IV, V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Однак, вказаний Закон № 3038-VІ набрав чинності лише 11.03.2011 року, а проектно- кошторисна документація розроблена позивачем та проектувальником у 2009 році, на підставі чого позивачем отримано дозвіл на виконання будівельних робіт №1/688-09 від 27.07.2009 року. Тобто, позивач не визначав спільно з проектною організацією категорію складності об'єкта та заповнюючи декларацію, не маючи спеціальних знань, не міг знати до якої категорії складності належить вже збудований об'єкт. Декларація про готовність об'єкта до експлуатації заповнена позивачем та зареєстрована ДАБК у Львівській області у березні 2014 року, а ПП «Архітектурно-художня майстерня «АРХО» визначила категорію складності відповідного об'єкта у травні 2014 року, про що листом повідомлено Інспекцію ДАБК.

Тобто, на момент заповнення декларації про готовність об'єкта до експлуатації позивачу не могло бути відомо про категорію складності об'єкта.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 року затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, пунктом 17 якого встановлено, що реєстрація декларацій здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності. У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Відповідно до ч.5 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» однією з підстав для відмови у видачі документа дозвільного характеру передбачено виявлення у документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей.

Таким чином, відповідач зобов'язаний здійснити перевірку достовірності даних, зазначених у декларації, на стадії подання такої, а наявність недостовірних даних є підставою для відмови у її реєстрації.

З аналізу вказаних норм та обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не вживались необхідні заходи для перевірки достовірності даних, викладених у поданій позивачем декларації, зокрема, щодо визначення категорії складності об'єкта будівництва на стадії її реєстрації.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянтів на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року у справі №813/4870/14 за позовом Приватного підприємства «Майя» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

ОСОБА_1