Ухвала

від 25.05.2017 по справі 813/4870/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2017 року м. Київ К/800/31312/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015 року у справі за позовом Приватного підприємства Майя до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року Приватне підприємство Майя звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 26.06.2014 року № 1ш/11пз/7/13-6-3465 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2014 року позовні вимоги Приватного підприємства Майя було задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурного контролю у Львівській області від 26.06.2014 року № 1ш/11пз/7/13-6-3465 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015 року апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України було залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2014 року - без змін.

У касаційній скарзі Державна архітектурно-будівельна інспекція України, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015 року та ухвалити нову постанову якою відмовити Приватному підприємству Майя у задоволенні позовних вимог.

Приватним підприємством Майя подано заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просить залишити касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Приватним підприємством Майя до Вищого адміністративного суду країни подано заяву про закриття провадження у справі у зв'язку із сплатою штрафу за постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 26.06.2014 року № 1ш/11пз/7/13-6-3465 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Оскільки, процесуальний закон не містить такої підстави закриття провадження як відсутність предмету спору, дана зава не може бути задоволена касаційним судом.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, заперечення на неї, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у березні 2014 року Приватним підприємством Майя до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області було подано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації Реконструкція виробничого цеху з прибудовою адміністративно-побутового корпусу з підземною автостоянкою та складом-гуртівнею на вул. Шевченка, 111а у м. Львові , в якій зазначено ІІІ категорію складності цього об'єкта. Дана декларація зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області 24.03.2014 року за № 143140830770.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області звернулася з запитом до проектувальника об'єкта - Приватного підприємства Архітектурно-художньої майстерні АРХО .

Листом від 26.05.2014 року Приватне підприємство Архітектурно-художньої майстерні АРХО повідомило відповідача про те, що згідно технологічних та архітектурно-будівельних рішень, проектована будівля розрахована на 870 працюючих, а отже, відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС3, а за критеріями таблиці А.1 належить до V категорії складності.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області 16.06.2014 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо об'єкта будівництва Реконструкція виробничого цеху з прибудовою адміністративно-побутового корпусу з підземною автостоянкою та складом-гуртівнею на вул. Шевченка, 111а у м. Львові . За результатами перевірки складено акт № 12ш/ю від 16.06.2014 року, в якому зазначено, що замовником будівництва Приватним підприємством Майя наведено недостовірні дані в декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а саме: зазначено ІІІ категорію складності, хоча згідно з інформацією наданою проектувальником даний об'єкт належить до V категорії складності.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області складено протокол 12ш/ю від 16.06.2014 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та постанову № 1ш/11пз/7/13-6-3465 від 26.06.2014 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою Приватне підприємство Майя визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого абзацом 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 109620,00 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням, Приватне підприємство Майя звернулося до суду з позовом про його скасування.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України Про регулювання містобудівної діяльності , який набрав чинності 12.03.2011 року.

Відповідно до статті 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , усі об'єкти будівництва поділяються на І, ІІ, ІІІ, ІV, V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Згідно із частиною 10 статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Як встановлено судом, проектно-кошторисна документація розроблена позивачем та проектувальником у 2009 році, на підставі чого Приватним підприємством Майя отримано дозвіл на виконання будівельних робіт від 27.07.2009 року № 1/688-09. Тобто, позивач не визначав спільно з проектною організацією категорію складності об'єкта та заповнюючи декларацію, не міг знати до якої категорії складності належить вже збудований об'єкт.

Декларація про готовність об'єкта до експлуатації заповнена Приватним підприємством Майя та зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області у березні 2014 року, а ПП Архітектурно-художня майстерня АРХО визначила категорію складності відповідного об'єкта у травні 2014 року, про що листом повідомлено Інспекцію ДАБК. Тобто, на момент заповнення декларації про готовність об'єкта до експлуатації позивачу не могло бути відомо про категорію складності об'єкта.

Пунктом 17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461, передбачено, що реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта.

Реєстрацію декларації здійснює Інспекція за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі.

Частиною 5 статті 4 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності передбачено, що підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, зокрема, є виявлення у документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей.

Виходячи з вищенаведеного, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області мала здійснити перевірку достовірності даних зазначених у декларації на стадії подання такої, а наявність недостовірних даних є підставою для відмови у її реєстрації.

Оскільки, відповідачем не було вжито заходів для перевірки достовірності даних викладених у декларації, зокрема, щодо визначення категорії складності об'єкта будівництва, на стадії її реєстрації, зареєструвавши декларацію про готовність об'єкта до експлуатації відповідач погодився з вказаними у ній відомостями.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, визнавши протиправною та скасувавши постанову Інспекції державного архітектурного контролю у Львівській області від 26.06.2014 року № 1ш/11пз/7/13-6-3465 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Відмовити Приватному підприємству Майя у задоволенні заяви про закриття провадження у справі.

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015 року у справі за позовом Приватного підприємства Майя до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

С.А. Горбатюк

В.Ф. Мороз