Постанова

від 03.04.2012 по справі 6/268

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2012 № 6/268

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Моторного О.А.

ОСОБА_1

при секретарі Браславській А.В.,

за участю представників:

від позивача ОСОБА_2,

від відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Пако-Техніка» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 року

( суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шельф»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Пако-Техніка»

про стягнення 27104,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шельф» задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. Підставами для скасування рішення відповідач вважає, неповне з'ясування обставин справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського від 02.03.2012 року задоволено клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 03.04.2012 року.

У судове засідання 03.04.2012 року з'явились представники сторін.

Представник відповідача надав усні пояснення по справі в яких, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва скасувати.

Представником позивача в судовому засіданні було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно зі ст. 91 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

01.06.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шельф» (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Пако-Техніка» (постачальником) було укладено договір купівлі-продажу № 351 П (т.1 а.с. 14-16).

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар (пакувальне устаткування і видаткові матеріали), а покупець зобов'язується прийняти товар і вчасно сплатити його вартість.

За умовами постачання, які передбачені статтею 2 договору купівлі-продажу № 351: асортимент і обсяг поставок вказуються в рахунках та накладних постачальника, які є невід'ємною частиною даного договору; якість товару, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості або зразкам (еталонам); постачальник відповідає за недоліки товару, якщо не доведе, що вони виникли внаслідок порушення покупцем правил користування та/чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Згідно з п. 2.13 договору приймання товару за якістю та комплектністю проводиться покупцем не пізніше 10-ти днів після отримання товару на складі постачальника. В разі виявлення неякісного товару або його некомплектності покупець складає акт та протягом 10-ти днів має направити постачальнику вимогу про заміну або доукомплектування товару. У разі неотримання постачальником такої вимоги товар вважається прийнятим без зауважень.

Пунктом 3.3 договору визначено, оплата кожної партії товару проводиться на умовах 100 % попередньої оплати на основі рахунку постачальника. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості товару шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника.

14.12.2010 року покупець сплатив постачальнику 21840,00 грн.

На підставі рахунку фактури № 4337 від 14.12.2010 року та видаткової накладної № 3325 від 17.12.2010 року покупець отримав від постачальника товар - пакети, з наступними характеристиками: 110x400 ( 70 мкм ЗОJI) у кількості 40000 шт., за ціною 0,35 грн., на загальну суму 14000,00 грн. та пакети 130x400 (70 мкм ЗОJI) у кількості 10000 шт., за ціною 0,42 грн., на загальну суму 21840,00 грн. (т.1 а.с. 17-18).

Враховуючи специфіку товару при прийманяті товару позивачем не було помічено видимих дефектів товару. Проте, при використанні товару позивачем виявлено непридатність товару для здійснення вакуумної упаковки продукції: пакети або проколювалися або через певний проміжок часу відбувається їх розгерметизація. Вимірювання товщини плівки виявило, що її товщина не відповідає умовам договору: похибка між товщиною замовленого та фактичного поставленого товару становить 8 мкм, тобто 62 мкм, замість 70 мкм.

11.01.2011 року представниками Товариством з обмеженою відповідальністю «Шельф» було складено акт виявлення прихованих недоліків, в якому зазначено, що випадково відібрані та перевірені пакети мають дефекти (товщина плівки не відповідає вимогам вакуумного пакування продукції), а тому партію поставлених пакетів Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Пако-Техніка» неможливо використовувати для вакуумації пакування продуктів (т.1 а.с. 22-23).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шельф» звернулось до постачальника з претензією вих. № 37 від 10.02.2011 року, у якій повідомив про виявлені недоліки товару та запропонував направити уповноваженого представника для проведення огляду неякісного товару та складення відповідного акту (т. 1 а.с. 24-25).

Вказану претензію Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Пако-Техніка» було відхилено, з посиланням на пропущені строки. Оскільки, відповідач відхилив претензію, позивачем було проведено дослідження поставленого товару в ДП Всеукраїнському державному науково-виробничому центрі стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (ДП «Укрметртестстандарт»).

Внаслідок неявки представника відповідача, комісією за участі двох представників позивача та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-продукт» було відібрано зразки товару та передано їх для проведення експертизи.

За результатами дослідження ДП «Укрметртестстандарт» складено протокол випробувань виробів № 6984-6988/11-в, яким встановлені відхилення у товщині плівки, зокрема зразок № 6984 прозора плівка-63,9 мкм, кольорова плівка-60,5 мкм; зразок № 6985 прозора плівка-64,5 мкм, кольорова плівка-61,1 мкм; зразок № 6987 прозора плівка-64,8 мкм, кольорова плівка-61,8 мкм; зразок № 6988 прозора плівка-65,2 мкм; кольорова плівка-64,9 мкм. (т. 1 а.с. 31-33)

01.06.2011 року покупець направив постачальнику листа вих. № 165 з вимогою врегулювати питання щодо повернення сплачених коштів у сумі 21840,00 грн. або заміни поставлених пакетів, який залишено без відповіді (т.1 а.с. 34).

Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шельф» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір купівлі-продажу № 351 П від 01.06.2009 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шельф» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Пако-Техніка» відповідає вимогам Цивільного Кодексу України та Господарського Кодексу України.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1-3 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Інструкцією Держарбітражу при раді Міністрів СРСР «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості» (далі -Інструкція), яка є чинною, передбачено, що строк для виявлення прихованих недоліків товару становить чотири місяці після отримання товару.

Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для цього виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції.

Відповідно до п. 9 Інструкції акт про приховані недоліки продукції має бути складений впродовж 5 днів після виявлення недоліків, проте не пізніше за чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, що виявив приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами.

Згідно з п. 16 Інструкції при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркіровки продукції, що поступила, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, вказаним в маркіровці і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 Інструкції), одержувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішенню з іншою однорідною продукцією. Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акту представника іногороднього виробника (постачальника), якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах постачання, інших обов'язкових правилах або договорі.

Пунктами 19, 20 Інструкції передбачено обов'язок представника постачальника з'явитися для перевірки якості продукції та право покупця для проведення перевірки якості призначити відповідну експертизу.

Відповідно до п.п 26, 27 Інструкції у усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими правилами або договором для визначення якості продукції передбачений відбір зразків (проб), особи, що беруть участь в прийманні продукції за якістю, зобов'язані відібрати зразки (проби) цієї продукції. Відбір зразків (проб) робиться в точній відповідності з вимогами вказаних вище нормативних актів. Відібрані зразки (проби) опечатуються або пломбуються і забезпечуються етикетками, підписаними особами, що беруть участь у відборі. Про відбір зразків (проб) складається акт, що підписується такими, що усіма, що беруть участь в цьому.

Згідно з п. 29 Інструкції за результатами приймання продукції за якістю і комплектності за участю представників, вказаних в пп. 19 і 20 Інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції. Акт має бути складений в день закінчення приймання продукції за якістю і комплектністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Згідно з ч. 2 ст. 680. Цивільного кодексу України якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років

Дослідженням проведеним ДП «Укрметртестстандарт» встановлено, що пакети поставлені постачальником за своєю товщиною не відповідали умовам, визначеним рахунком-фактурою та накладною, оскільки їх товщина була менше 70 мкм ЗОЛ, похибка становила ± 0,6 мкм.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, оскільки відповідач відмовився провести заміну товару, а виявлені недоліки є такими, які не можна усунути, вимога про стягнення вартості товару на суму 21840,00 грн. задоволена обгрунтовано.

Посилання відповідача на невідповідності методу відбору пакетів для дослідження технічним умовам ТУ У 25.2-2317521318.001-2003 «Про вакуумні із полімерних і комбінованих термоусадочних плівок, для пакування харчових продуктів», не приймаються колегією суддів, до уваги, тому що суперечать пункту 2.8 договору, який передбачає, що якість товару, що поставляється повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до якості, або зразкам (еталоном). Постачальник повинен засвідчить, якість товару, що поставляється, належними документами, які надаються покупцю разом з товаром, вказані документи відсутні в матеріалах справи.

Відповідач в своїх твердженнях звертає увагу на те, що позивачем було порушено вимоги п. 2.13 договору, не може бути враховано, оскільки виявлені недоліки є прихованими і порядок пред'явлення вимог щодо них не передбачено договором.

Разом з стягненням вартості товару позивачем заявлені вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 4368,00 грн. та збитків у сумі 896,88 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 269 Господарського кодексу України у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором. Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Частина 2 ст. 231 Господарського кодексу України передбачає, що за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Дія ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України поширюється на правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем стосовно розміру штрафу за порушення умов зобов'язання щодо якості товару, аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суду України, яка викладена в постанові від 03.02.2010 року по справі № 6/58-09(41/125(14/206)).

Перевіривши нарахування штрафних санкцій, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягненню з відповідача штрафу в розмірі 4368 грн.

Ще одним правовим наслідком порушення зобов'язання є відшкодування збитків.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробили або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Для випробувань поставленого товару позивачем було замовлене експертне дослідження в ДП «Укрметртестстандарт» вартість якого становить 896,88 грн., яке є реальними збитками, а тому також підлягає стягненню з відповідача.

Приймаючи до уваги викладене та те, що позивачем було доведено, що недоліки в товарі виникли до його прийняття, а відповідач жодним чином не спростував і не довів, що недоліки виникли після передання товару позивачу, а тому колегія суддів вважає правомірним рішення місцевого господарського суду, яким позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Пако-Техніка» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 року у справі № 6/268 не підлягає скасуванню.

Судові витрати за подання апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні, на підставі ст. 49 ГПК України, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Пако-Техніка» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 року у справі № 6/268 - без змін.

2. Матеріали справи №6/268 повернути до Господарського суду міста Києва

Головуючий суддя Шапран В.В.

Судді Моторний О.А.

ОСОБА_1