Ухвала

від 25.06.2015 по справі 813/6372/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 року Справа № 876/13234/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2013 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-продукти» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання неправомірними дій,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-продукти» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівської області про визнання неправомірними дій.

Позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Євро-продукти» пені у розмірі 16 910,75 грн. на суму заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість;

визнати протиправними дії відповідача щодо внесення запису в Адміністративно-інформаційну систему про нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Євро-продукти» (код ЄДРПОУ 35721430) пені у розмірі 16 910,75 грн. на суму заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що податковим органом неправомірно здійснено нарахування пені у розмірі 16 910,75 грн. на суму заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що мало місце у лютому 2009 року, на підставі ст. 129 Податкового кодексу України. На думку позивача, дії податкового органу щодо нарахування такої пені на неузгоджені податкові зобов'язання за період з лютого 2009 року по 14.03.2011 року є протиправними та суперечать чинному на час існування спірних правовідносин законодавству.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2013 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівської області щодо нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Євро-продукти» пені у розмірі 16910,75 грн. на суму заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівської області щодо внесення запису в Адміністративно-інформаційну систему про нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Євро-продукти» пені у розмірі 16910,75 грн. на суму заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Постанову суду першої інстанції оскаржила ДПІ у Франківському районі м. Львова, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову позивачу в задоволенні позову.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права та не врахував, що оскаржуваний розмір пені позивачу було нараховано на підставі пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України та пп. 2.1.2 п.2.1 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.2010 року № 953, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2010 року №1350/18645. Заниження податкового зобов'язання в сумі 88150,00 грн. виявлено податковим органом за період з лютого 2009 року по березень 2011 року. Податкове повідомлення-рішення про нарахування податкового зобов'язання з ПДВ позивач отримав 4.03.2011 року, граничний строк сплати (10 днів) настав 14.03.2011 року. Загальний розмір пені за вказаний період складає 16910,75 грн. Неповно встановивши обставини справи, неналежно оцінивши докази, суд першої інстанції, крім того, допустив порушення норм процесуального права.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, представника позивача, яка просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

В справі встановлено, що працівниками ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Євро-продукти» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 18.02.2008 року по 30.09.2010 року. Результати перевірки викладені в акті № 10/23-0/35721430 від 11.02.2011 р., на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.02.2011 р. № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 93 900 грн., у тому числі 75 120,00 грн. основного зобов'язання та 18 780,00 грн. штрафних санкцій.

Позивачем вказане повідомлення-рішення було отримано 04.03.2011 року та не оскаржувалось у встановленому законодавством порядку.

16.03.2011 року позивачу податковим органом було надіслано податкову вимогу про сплату боргу на суму 93663,91 грн. (74883,91 грн. основний платіж та 18780,00 грн. штрафних санкцій). В податковій вимозі розмір пені зазначений 0,00 грн.

Платежами від 28.03.2011 р. та 30.03.2011 року позивачем проведено сплату донарахованого податкового зобов'язання у сумі 68000,00 грн. та 25900,00 грн. відповідно, про що свідчать наявні в справі платіжне доручення № 1848 від 28.03.2011 р. та квитанції № №10688.575.1 та №10688.574.1 від 30.03.2011 р. Таким чином, податковий борг був сплачений позивачем повністю.

Питання щодо сплати пені, як доводить позивач, виникло в кінці лютого 2013 року, коли податковий орган звернувся до позивача з вимогою сплатити пеню у розмірі 16910,75 грн.

Згідно розрахунку пені відповідачем зазначено дату початку нарахування пені: 28.02.2009 р. щодо суми заниження податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 15 640,00 грн.; 30.03.2009 р. щодо суми заниження податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 18 810,00 грн.; 30.04.2009 р. щодо суми заниження податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 7 080,00 грн.; 30.08.2009 р. щодо суми заниження податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 6 173,00 грн.; 30.01.2010 р. щодо суми заниження податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 14 938,00 грн.; 30.03.2010 р. щодо суми заниження податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 2 410,00 грн.; 30.04.2010 р. щодо суми заниження податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 4 167,00 грн.; 30.05.2010 р. щодо суми заниження податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 4 616,00 грн.; 30.08.2010 р. щодо суми заниження податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 14 316,00 грн., вказано дату вручення податкового повідомлення-рішення позивачу - 04.03.2011 р. та дату закінчення нарахування пені - 14.03.2011 р.

Застосовуючи пеню, податковий орган посилався на положення пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України та пп. 2.1.2 п.2.1 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.2010 року № 953, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2010 року №1350/18645.

Відповідно до пп. 129.1.1, пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України та пп. 2.1.2 п.2.1 Інструкції після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

До набрання чинності Податковим кодексом України, відносини із нарахування та сплати податку на додану вартість регулювались Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997. Відносини з приводу нарахування штрафних санкцій та пені за порушення податкового законодавства, розмір та порядок їх стягнення регулювались Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000р.

Порядок нарахування пені у даний період регулювався Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом ДПА України від 18.07.2005 р. №276 та за реєстр. у Мін'юсті України від 02.08.2005 р. № 843/11123.

Відповідно до п.п. 16.1.1 п. 16.1. ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Таким чином, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не передбачалось можливості нарахування платнику податків пені на неузгоджені зобов'язання.

Положеннями ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Також, ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З матеріалів справи видно, що суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість 903 900 грн., яка складалася з 75120 грн. основного платежу, та 18780 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), визначено у податковому повідомленні-рішенні від 25.02.2011 року за № НОМЕР_1, яке вручене ТзОВ «Євро-продукти» 04.03.2011р. Зазначена сума в повній мірі була сплачена позивачем 28.03.2011 р. та 30.03.2011 року.

Таким чином, грошові зобов'язання, визначені позивачу контролюючим органом за податковим повідомленням - рішенням від 25.02.2011 року за № НОМЕР_1, були сплачені платником до державного бюджету у повному обсязі та у строк, встановлений законом. В зв'язку з цим, у податкового органу не було жодних правових підстав для визначення та встановлення позивачу міри відповідальності у вигляді пені, яка нараховується за не сплату суми грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки. З боку позивача порушень строку сплати узгодженого грошового зобов'язання, визначеному у податковому повідомлені - рішенні допущено не було.

Виходячи із системного аналізу та правового змісту вищезазначених положень вимог законодавства, що регулює питання нарахування пені, безпосередньо п.129.1 ст.129 ПК України, суд першої інстанції правильно зазначив, що застосування податковим органом до спірних правовідносин положень п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України є безпідставним.

Оскільки судом встановлено факт своєчасного погашення позивачем узгодженого податкового зобов'язання, визначеного згідно з податковим повідомленням-рішенням від 25.02.2011 року № НОМЕР_1, то суд прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність у відповідача підстав для нарахування позивачу через два роки після сплати суми, визначеній в податковому повідомленні-рішенні, пені з податку на додану вартість в сумі 16 910,75 грн.

Відповідно до п. 129.1.2 ст. 129 ПК України, нарахування пені проводиться у день настання строку погашення податкового зобов'язання. Всупереч викладеному, у листі від 15.03.2013 року відповідач підтвердив, що ним проведено нарахування пені лише 01.02.2013 р., про що цієї ж дати було внесено запис до Адміністративно-інформаційної системи (АІС) «Облік платників податків та платежів».

За таких обставин суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про протиправність дій податкового органу щодо нарахування позивачу пені, яка була відображена в Адміністративно-інформаційній системі платника по податку на додану вартість, а тому способом відновлення прав ТзОВ «Євро-продукти» обрав виключення із Адміністративно-інформаційної системи платника позивача записів про нарахування пені згідно акта перевірки № 10/23-0/35721430 від 11.02.2011 року.

Постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам та правильно застосованим судом нормами матеріального та процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2013 року в справі №813/6372/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.І. Рибачук

ОСОБА_3