ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 червня 2015 року м. Київ К/9991/7792/12
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу
Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2012
у справі №2а-1670/4327/11
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2012, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області №0002641502/1616 від 13.05.2011 у частині донарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 16157,25 грн., у т.ч. за основним платежем 14437,50 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 1719,75 грн.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.
Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведена невиїзна позапланова документальна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Сорекс-2006» в період з 01.12.2010 по 31.01.2011, за результатами якої складено акт від 26.04.2006 №2374/15-322/35328769.
За висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги п.1.7 ст.1,п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п..7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.185, 187, п.198.1, 198.6 ст.198 ПК України.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002641502/1616 від 13.05.2011, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість взагальному розмірі 16906,00 грн.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлено обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ДП «КС-Домофон Кременчук» та ТОВ «Сорекс-2006», було укладено договір від 01.10.2010 за яким останній зобов'язався виконувати роботи по технічному обслуговуванню і регламентному ремонту багатоквартирних під?їздів аудіодомофонів системи «КС 2006» у жилих будинках на раніше встановленому обладнанні, у місті Кременчук. За умовами пункту 1.1 зазначеного договору, у технічне обслуговування включено проведення планових профілактичних оглядів і робіт необхідних для утримання під?їздних аудіодомофонів системи «КС 2006» у робочому стані, у регламентний ремонт включено усунення недоліків аудіодомофонів системи «КС 2006», що виникли по причині вандальних дій, та проявленню прихованих дефектів аудіодомофонів системи «КС 2006», фарбування дверей, демонтаж та встановлення частин домофонної системи які вийшли з ладу. В підтвердження виконання робіт позивачем надано акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), податкові накладні, копії платіжних доручень про оплату вартості послуг.
На підставі виданих контрагентом податкових накладних позивачем здійснено формування податкового кредиту у відповідному звітному податковому періоді, що відповідає вимогам пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.
Відповідач, свої доводи про завищення позивачем податкового кредиту, обґрунтовував тим, що факт виконання сторонами умов договору не підтверджений належними доказами.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що реальність господарських операцій між ДП «КС-Домофон Кременчук» та ТОВ«Сорекс-2006» підтверджується належними первинними документами, зокрема копією договору з ТОВ «Сорекс-2006» та додатком до нього - переліком власників квартир, які користуються домофонами та копії договорів на виконання робіт по ремонту та технічному обслуговуванню домофонів з мешканцями будинків, копії платіжних доручень, копії заявок мешканців будинків на ремонт домофонів.
Наявність у позивача належно оформлених первинних документів на підтвердження понесених витрат та податкового кредиту, які були належним чином відображені ним у податковому обліку, відповідачем не спростовано, жодних свідчень того, що спірний договір та/або його виконання спричинило заниження чи приховування об'єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників, судами не встановлено.
За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано доказів відсутності факту придбання позивачем товарів (робіт, послуг), виключення зі складу валових витрат вартості придбаних товарів (робіт, послуг) протягом вказаного періоду, що в свою чергу виключало б можливість формування податкового кредиту за даними операціями.
Вищенаведеним спростовуються доводи податкового органу, які наведені ним в касаційній скарзі, як підставу для скасування рішення судів першої та апеляційної інстанції.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області відхилити, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2012 залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Н.Г.Пилипчук
Ю.І.Цвіркун
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2015 |
Оприлюднено | 30.06.2015 |
Номер документу | 45851589 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Ланченко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні