Постанова

від 25.06.2015 по справі 820/4866/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"25" червня 2015 р. № 820/4866/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Сайко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ'ЄР-ПРОДУКТ" до Харківської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішень та карток відмови ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ'ЄР-ПРОДУКТ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1.Скасувати рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості № 807000011/2015/000540/2 від 27.03.2015 року;

2.Скасувати картку відмови Харківської митниці Державної фіскальної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2015/00350 від 27.03.2015 року;

3.Скасувати рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості № 807000011/2015/000730/2 від 05.05.2015 року;

4.Скасувати картку відмови Харківської митниці Державної фіскальної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2015/00483 від 05.05.2015 року;

5.Судові витрати по справі розподілити відповідно до прийнятого рішення.

В обґрунтування позову зазначено, що 10.01.2015 року між позивачем та компанією Westfleisch eG (Німеччина), було укладено контракт № 5, відповідно до якого компанія зобов'язалась поставити, а позивач оплатити та прийняти продукти тваринного походження на умовах та за ціною зазначених в інвойсах на кожну окрему партію товару.

Під час виконання умов зазначеного контракту працівниками Харківської митниці Державної фіскальної служби були прийняті рішення № 807000011/2015/000540/2 від 27.03.2015 року, № 807000011/2015/000730/2 від 05.05.2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2015/00350 від 27.03.2015 року та № 807100000/2015/00483 від 05.05.2015 року.

З зазначеними рішеннями та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Харківської митниці Державної фіскальної служби позивач вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив суд їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача з'явився, проти задоволення позивних вимог заперечував, зазначивши, що рішення № 807000011/2015/000540/2 від 27.03.2015 року, № 807000011/2015/000730/2 від 05.05.2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2015/00350 від 27.03.2015 року та № 807100000/2015/00483 від 05.05.2015 року є законними та винесені працівниками Харківської митниці Державної фіскальної служби в межах чинного законодавства України.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що10 січня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМ'ЄР-ПРОДУКТ» (Україна) (надалі - позивач) та компанією Westfleisch eG (Німеччина) (надалі - компанія, постачальник), було укладено контракт № 5 (надалі - контракт), відповідно до якого компанія зобов'язалась поставити, а позивач оплатити та прийняти продукти тваринного походження (надалі - товар) на умовах та за ціною зазначених в інвойсах на кожну окрему партію товару (пункти 3.1, 4.1. контракту).

На виконання умов укладеного контракту, згідно комерційного інвойсу DR-120475 від 20.03.2015 року на умовах FCA (Hamm, Німеччина) на адресу позивача було поставлено товар:

- «серце свинне морожене» вагою 3052,50 кг за ціною 0,45 євро за 1 кг загальною вартістю 1373,63 євро;

- «печінка свинна морожена» вагою 17303,50 кг за ціною 0,22 євро за 1 кг загальною вартість 3806,77 євро, разом 5180,40 євро.

27.03.2015 року позивачем до митного поста «Харків - центральний» Харківської митниці Державної фіскальної служби (надалі - митний орган, відповідач) була подана митна декларація IM 40 ДЕ № 807100000/2015/009864, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну (ч.2 ст.57, ст.58 Митного кодексу України), вказавши в декларації ціну товару зазначену в інвойсі DR-120475 від 20.03.2015 року з додаванням витрат на транспортування.

Разом з митною декларацією позивачем для підтвердження митної вартості товару було подано повний пакет документів, необхідних згідно чинного законодавства України для прийняття рішення про митне оформлення товару.

Зокрема, для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані наступні документи:

1. Зовнішньоекономічний контракт № 5 від 10.01.2015 року;

2. Комерційний інвойс DR-120475 від 20.03.2015 року;

3. Комерційна пропозиція компанії Westfleisch eG б/н від 20.03.2015 року;

4. Прейскурант (прайс-лист) компанії Westfleisch eG б/н від 20.03.2015 року;

5. Банківське платіжне доручення в іноземній валюті № 6 від 17.03.2015 року;

6. Міжнародна автомобільна накладна (CMR) б/н від 20.03.2015 року;

7. Книжка МДП (Carnet TIR) XH.76381243 від 21.03.2015 року;

8. Договір про перевезення № 7 від 19.03.2015 року;

9. Документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка № 126 від 23.03.2015 року);

10. Лист про відсутність взаємозалежності № 3 від 23.01.2015 року;

11. Сертифікат походження товару А 080565 від 18.03.2015 року;

12. Ветеринарний сертифікат на експорт C644/15 від 20.03.2015 року;

13. Ветеринарне свідоцтво ДРД-00 № 939047 від 27.03.2015 року;

14. Сертифікат якості б/н від 20.03.2015 року;

15. Митна декларація країни відправлення MRN 15DE835614637307E2 від 20.03.2015 року.

27.03.2015 року відповідачем було направлено електронне повідомлення декларанту, в якому зазначено, що «в зв'язку з надходженням до ВКПВМВТ запиту з ПМО щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару № 1,2 в зв'язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів у відповідності до вимог п.5 ст.55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Відповідно до вимог статей 52, 58 МКУ декларант або уповноважена ним особа зобов'язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: 1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносин пов'язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів. На виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв'язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовішекспертиза). В зв'язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР «Інспектор2006» необхідно надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. З метою обміну наявної в митному органі інформації, повідомляю, що згідно програмного комплексу ПІК Інспектор 2006, мінімальна митна вартість згідно інформації що наявна в митниці складає: товар 1- 0,50 $/кг., товар 2 - 0,75$/кг. ОСОБА_1 повідомити: про надання додаткових документів протягом терміну визначеному в частині 3 статті 53 МКУ, або про відмову (неможливість) в наданні зазначених додаткових документів протягом зазначеного терміну».

Суд зазначає, що відповідач зазначив підстави сумніву щодо заявленої позивачем митної вартості товару та витребування додаткових документів, зокрема:

1) недостатність документів для визначення складових митної вартості товарів;

2) надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;

3) спрацювання ризику, згенерованого автоматизованою системою аналізу управління ризиками (АСАУР).

З огляду на це, відповідачем було відмовлено у прийнятті митної декларації IM 40 ДЕ № 807100000/2015/009864 від 27.03.2015 року та застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, відповідно до ст.64 Митного кодексу України, у зв'язку з чим було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2015/00350 від 27.03.2015 року та було прийнято рішення про коригування митної вартості № 807000011/2015/000540/2 від 27.03.2015 року, відповідно до якого митна вартість товару склала:

- «печінка свинна морожена» - 7876,55 євро із розрахунку 0,4552 євро за 1 кг (проти заявленої декларантом ціни товару 3806,77 євро: 0,22 євро за 1 кг);

- «серце свинне морожене» - 2084,25 євро із розрахунку 0,6828 євро за 1 кг (проти заявленої декларантом ціни товару 1373,63 євро: 0,45 євро за 1 кг).

В графі 33 оскаржуваного рішення відповідач зазначив, «обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст. 54, 55, 58, 59, 60-63 Митного кодексу України, митний орган послався на наступне: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, та вимогою декларанта видати рішення про коригування митної вартості; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України;- відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

В рамках укладеного контракту, згідно комерційного інвойсу DR-121011 від 27.04.2015 року на умовах FCA (Hamm, Німеччина) на адресу позивача було поставлено товар:

- «серце свинне морожене» вагою 3027,00 кг за ціною 0,48 євро за 1 кг загальною вартістю 1452,96 євро;

- «печінка свинна морожена» вагою 17067,00 кг за ціною 0,24 євро за 1 кг загальною вартість 4096,08 євро, разом 5549,04 євро.

05.05.2015 року позивачем до митного поста «Харків - центральний» Харківської митниці Державної фіскальної служби (надалі - митний орган, відповідач) була подана митна декларація IM 40 ДЕ № 807100000/2015/014223, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну (ч.2 ст.57, ст.58 Митного кодексу України), вказавши в декларації ціну товару зазначену в інвойсі DR-121011 від 27.04.2015 року з додаванням витрат на транспортування.

Разом з митною декларацією позивачем для підтвердження митної вартості товару було подано повний пакет документів, необхідних згідно чинного законодавства України для прийняття рішення про митне оформлення товару.

Зокрема, для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані наступні документи:

1. Зовнішньоекономічний контракт № 5 від 10.01.2015 року;

2. Комерційний інвойс DR-121011 від 27.04.2015 року;

3. Комерційна пропозиція компанії Westfleisch eG б/н від 27.04.2015 року;

4. Прейскурант (прайс-лист) компанії Westfleisch eG б/н від 27.03.2015 року;

5. Банківське платіжне доручення в іноземній валюті № 7 від 24.04.2015 року;

6. Міжнародна автомобільна накладна (CMR) б/н від 27.04.2015 року;

7. Книжка МДП (Carnet TIR) SX.75588750 від 28.04.2015;

8. Договір про перевезення № 1 від 03.10.2014 року;

9. Документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка № 81 від 05.05.2015 року);

10. Лист про відсутність взаємозалежності № 3 від 23.01.2015 року;

11. Сертифікат походження товару A 080589 від 24.04.2015 року;

12. Ветеринарний сертифікат на експорт C960/15 від 27.04.2015 року;

13. Ветеринарне свідоцтво ДРД-00 № 939108 від 05.05.2015 року;

14. Сертифікат якості б/н від 27.04.2015 року;

15. Митна декларація країни відправлення MRN 15DE835616670851E0 від 24.04.2015 року.

05.05.2015 року відповідачем було направлено електронне повідомлення декларанту, в якому зазначено, що «в зв'язку з надходженням до ВМВ запиту щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару №1,2 в зв'язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів. У відповідності до вимог п.5 ст.55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Відповідно до вимог статей 52, 58 МКУ декларант або уповноважена ним особа зобов'язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: 1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносин пов'язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів. На виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв'язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза), та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 13.07.12 № 362. В зв'язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР «Інспектор2006» необхідно надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. ОСОБА_1 повідомити: про надання додаткових документів протягом терміну визначеному в частині 3 статті 53 МКУ, або про відмову (неможливість) в наданні зазначених додаткових документів протягом зазначеного терміну. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. У відповідності до вимог п.5 ст.55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України, митний орган проводе процедуру консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органу. Та повідомляє, згідно інформації Асоціації «Всеукраїнської асоціації імпортерів м'яса та м'ясопродуктів», митна вартість товару №1 складає 0,50 дол.США/кг., товару №2 складає 0,75 дол.США/кг.».

Тобто виходячи з правового аналізу електронного повідомлення, відповідач зазначив підстави сумніву щодо заявленої позивачем митної вартості товару та витребування додаткових документів, зокрема:

1) надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;

2) спрацювання ризику, згенерованого автоматизованою системою аналізу управління ризиками (АСАУР).

З огляду на це, відповідачем було відмовлено у прийнятті митної декларації IM 40 ДЕ № 807100000/2015/014223 від 05.05.2015 року та застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, відповідно до ст.64 Митного кодексу України, у зв'язку з чим було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2015/00483 від 05.05.2015 року та було прийнято рішення про коригування митної вартості № 807000011/2015/000730/2 від 05.05.2015 року (надалі - оскаржуване рішення), відповідно до якого митна вартість товару склала:

- «печінка свинна морожена» - 7608,47 євро із розрахунку 0,4458 євро за 1 кг (проти заявленої декларантом ціни товару 4096,08 євро: 0,24 євро за 1 кг);

- «серце свинне морожене» - 2024,46 євро із розрахунку 0,6688 євро за 1 кг (проти заявленої декларантом ціни товару 1452,96 євро: 0,48 євро за 1 кг).

В графі 33 оскаржуваного рішення відповідач зазначив, «обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість товару № 1 не може бути визнано на підставі вимог ст.ст. 54, 55, 58-63 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв'язку з тим, надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України; 2) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України;- відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Суд зазначає, що підставою для прийняття вище зазначених оскаржених рішень відповідача є його посилання на є наявна у митного органу цінова інформація наведена додатку 2 від 23.02.2015 до Меморандуму про взаєморозуміння та співробітництво між Асоціацією «Всеукраїнська асоціація імпортерів м'яса та мя'сопродукції» та Державною фіскальною службою України від 25.09.2014. При прийнятті даного Рішення застосовані методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 13.07.12 № 362. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Розрахунок митної вартості: товар 1) 0,5 дол. США (0,5$/kg х 23.500799/25.815628 х 17303.5 kg = 7876,5500 EUR, товар 2) 0,75 дол. США (0.75$/kg х 23.500799/25.815628 х 3052.5 kg = 2084,2500 EUR, (згідно додатку 2 від 23.02.2015 до Меморандуму про взаєморозуміння та співробітництво між Асоціацією «Всеукраїнська асоціація імпортерів м'яса та мя'сопродукції» та Державною фіскальною службою України від 25.09.2014 ). Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом доведено декларанту в електронному повідомленні.».

Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2015/00350 від 27.03.2015 року, позивачу було запропоновано подання нової митної декларації з урахуванням відомостей наведених у рішенні про коригування митної вартості № 807000011/2015/000540/2 від 27.03.2015 року та роз'яснено можливість випуску товарів у вільний обіг згідно пп. 4 п.4 ст.54 Митного кодексу України.

Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2015/00483 від 05.05.2015 року, позивачу було запропоновано подання нової митної декларації з урахуванням відомостей наведених у рішенні про коригування митної вартості № 807000011/2015/000730/2 від 05.05.2015 року та роз'яснено можливість випуску товарів у вільний обіг згідно пп. 4 п.4 ст.54 Митного кодексу України.

Позивач не погодився з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, але з метою прискорення митного оформлення та запобігання матеріальним збиткам (недопущення простою транспортного засобу, псування товару) звернувся до відповідача з проханням випустити у вільний обіг товарів за умови сплати до бюджету митних платежів, згідно з митною вартістю товарів визначеною позивачем, та під гарантію сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною позивачем та сумою митних платежів обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною митним органом.

При цьому позивач здійснив корегування митної вартості та подав нову митну декларацію IM 40 ДЕ № 807100000/2015/009945 від 30.03.2015 року та IM 40 ДЕ № 807100000/2015/014368 від 05.05.2015 року, за результатами митного оформлення якої відповідач випустив товар у вільний обіг під фінансові гарантії відповідно до ч.7 ст.55 Митного кодексу України.

Вищенаведене коригування призвело до збільшення митної вартості товару та в свою чергу до збільшення митних платежів на суму 41068,86 грн. (мита - 9333,83 грн., додаткового імпортного збору - 9333,83 грн., ПДВ - 22401,20 грн.) та на суму 38626,79 грн. (мита - 8778,82 грн., додаткового імпортного збору - 8778,82 грн., ПДВ - 21069,15 грн.).

Статтею 58 глави 9 Митного кодексу України передбачені обмеження на застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Так, згідно ч.1 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Суд зазначає, що у позивача були відсутні обмеження на використання придбаного товару, були відсутні умови або застереження, які перешкоджали визначенню митної вартості, а також умовами укладеного контракту не передбачено сплати роялті або ліцензійних платежів, не передбачено додаткових прямих або опосередкованих виплат постачальнику товару (компанії), про що позивач листом № 3 від 23.01.2015 року наданим разом з митними деклараціями повідомив відповідача про відсутність застережень передбачених ст.58 Митного кодексу України та про відсутність взаємопов'язаності між сторонами контракту.

Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у "випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже

здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд зазначає, що надані позивачам документальні відомості у повній мірі підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар.

Згідно ветеринарних сертифікатів на експорт та сертифікатів якості, саме компанія Westfleisch eG визначена безпосереднім виробником продукції, та саме за місцем відправлення - Hamm (Німеччина) зареєстровано бойні компаній, що підтверджує «ціну виробника за контрактом», яка сформована без додавання будь яких інших додаткових складових до ціни продукції (посередницьких, представницьких, дистриб'юторських витрат тощо). Товар, що імпортувався позивачем ліцензуванню не підлягав, страхування не здійснювалось, сплата роялті, ліцензійних або інших додаткових платежів умовами контракту не передбачалась. Позивач з постачальником не були пов'язаними особами.

Суд зазначає, що відповідач в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості (графа 33) не зазначив жодних зауважень до поданих декларантом документів, не вказав конкретні факти (докази) або обставини, які об'єктивно свідчили про те, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності чи ознаки підробки, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари і такі розбіжності впливають саме на числове значення складових митної вартості, вказування яких у свою чергу, надало би підставу для твердження щодо неповноти наданих документів позивачем або їх невірогідності та можливості подальшого уточнення відомостей шляхом витребування у декларанта додаткових документів.

Також суд зазначає, що в електронних повідомленнях декларанту, було викладено запит відповідача про надання додаткових документів, при цьому в повідомленні відповідач продублював зміст ч.3 ст.53 Митного кодексу України та витребував всі документи передбачені цією частиною без конкретизації які саме документи вимагаються та які саме відомості щодо складових частин митної вартості або інших обставин вони повинні підтвердити.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за № 883/21195, у графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зокрема зазначено, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Суд зазначає, що відповідач при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу не зазначив у спірних рішеннях докладної інформації, яка використовувалась митним органом при її визначенні, а саме відповідачем не було зазначено митна вартість якого саме товару бралася за основу, метод визначення митної вартості, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Виходячи з вище викладеного суд дійшов висновку, що відповідач не обґрунтував неможливість застосування попередніх методів, а тому підстав для застосування резервного методу немає, а отже і рішення про визначення митної вартості товарів № 807000011/2015/000540/2 від 27.03.2015 року та № 807000011/2015/000730/2 від 05.05.2015 року та картки відмови в прийнятті митних декларацій № 807100000/2015/00350 від 27.03.2015 року та № 807100000/2015/00483 від 05.05.2015 року є такими, що не відповідають вимогам ст.55 Митного кодексу України та Правилам заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за № 883/21195, а тому підлягають скасуванню.

Щодо посилання відповідача на розбіжність у платіжних дорученнях та інвойсах позивача, а саме у платіжному дорученні № 6 від 17.03.2015 року, що стосується оплати товару за контрактом, зазначена сума оплати - 5090,00 євро, при цьому в інвойсі на поставку № DR-120475 від 20.03.2015 року зазначена загальна сума поставки 5180,00 євро, що на 90,4 євро менш, також у платіжному дорученні № 7 від 24.04.2015 року зазначена сума, яка сплачена за товар - 5520,00 євро, а в інвойсі на поставку № DR-121011 від 27.04.2015 року - 5549,04 євро, що на 29,04 менш , то зазначене посилання суд вважає безпідставним, оскільки як було встановлено судом та не заперечувалось позивачем зазначені «розбіжності» мали місце, але вони не стосувались ціни товару, що постачався, а виникли лише через узгодження сторонами кількості продукції яка оплачувалась покупцем за проформою-інвойсом (рахунок на попередню оплату) та кількістю товару який фактично можливо було поставити виробником - контрагентом позивача (зазначено в інвойсі), а саме: різниця в кількості товару який оплачено покупцем та який фактично поставлено виникає враховуючи складність технологічних процесів виробництва м'ясної продукції постачальником за контрактом - компанією Westfleisch eG.

Позивач був повідомлений про особливості технологічного процесу виробництва постачальника та враховуючи тривалі ділові партнерські стосунки, не заперечував проти коригування кількості одиниць виду товару, який фактично відвантажується до поставки в межах загальної кількості всього товару за поставкою, за зафіксованою ціною та визначеною якістю.

Тому позивач керуючись вимогами діючого законодавства України здійснював митне декларування та сплачував відповідні митні платежі виходячи з фактичної кількості товару, що постачався та який попередньо узгоджувався сторонами та зазначався саме в інвойсі на відповідну поставку партії товару.

Щодо зазначення в платіжних доручення, що стосуються оплати товару, як одну із підставу платежу - проформу-інвойс, то суд зазначає, що як було встановлено судом сторони перед взяттям не себе зобов'язань за укладеним контрактом та перед поставкою товару, шляхом листування попередньо узгоджують та фіксують вид товару, який необхідно поставити, його ціну та загальну кількість.

Проформа-інвойс - за своєю правовою природою це попередній рахунок, що виписується або як пропозиція (оферта), або як рахунок на передоплату в рамках зовнішньоторговельної операцій, що передбачає попередні платежі. Відмінність проформи інвойсу від інвойсу тільки в тому, що деякі дані, наприклад кількість одиниць може змінюватися в процесі узгодження замовлення.

Згідно пункту п.5.1 контракту передбачена попередня оплата вартості партії товару.

Сторони, попередньо узгодили вид та ціну товарів, загальний об'єм поставки та зафіксували домовленості у проформі-інвойсі, яка в подальшому була однією з підстав для купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку України (це питання валютного контролю) та здійснення відповідної передплати за товар, який постачався за контрактом. Проформа-інвойс по суті була рахунком на попередню оплату товару, яка передбачена контрактом.

Крім того, суд зазначає, що підписання сторонами проформи-інвойсу не суперечить вимогам укладеного контракту, пунктами 1.1, 2.1, 4.1 якого передбачено попереднє узгодження інвойсів, в яких зазначаються ціни, вид, загальна кількість товару, який постачається за контрактом.

Суд зазначає, саме в інвойсах продубльовані види товару та зафіксовані ціни, які зазначені у проформах-інвойсах.

При цьому коригування кількості виду товару, який відвантажуються в рамках однієї поставки, відбувалось в межах загальної кількості товару за поставкою зазначеної у проформі-інвойсі.

Враховуючи, що відповідно до контракту саме інвойс відображає фактичну поставку та її умови та саме інвойс передбачено як обов'язків документ до контракту та для митного оформлення товару, тому позивачем саме інвойс було надано відповідачу разом з митною декларацією та іншими обов'язковими документами відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України.

Крім цього суд зазначає, що посилання відповідача на різні суми зазначені у платіжних дорученнях на оплату товару та суми в інвойсах як «розбіжності» та підставу у сумніву задекларованої митної вартості, не стосуються ціни товару, як складової частини митної вартості, вони можливі та мають місце виходячи з умов наведених торгівельних операцій та виникли за процедурою узгодження кількості одиниць виду товару можливого до постачання, зазначене питання у відповідача не виникало, ані під час митних консультацій ані у рішенні про коригування митної вартості відповідачем.

Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ'ЄР-ПРОДУКТ" до Харківської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішень та карток відмови - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості № 807000011/2015/000540/2 від 27.03.2015 року та № 807000011/2015/000730/2 від 05.05.2015 року.

Скасувати картки відмови Харківської митниці Державної фіскальної служби в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2015/00350 від 27.03.2015 року та № 807100000/2015/00483 від 05.05.2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ'ЄР-ПРОДУКТ", код 38771987, сплачений судовий збір 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 78 копҐ.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі виготовлена 30 червня 2015 року.

Суддя Спірідонов М.О.