Ухвала

від 14.09.2015 по справі 820/4866/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2015 р.Справа № 820/4866/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Єрьоменко А.В.

представника відповідача Красникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2015р. по справі № 820/4866/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ'ЄР-ПРОДУКТ"

до Харківської митниці Державної фіскальної служби України

про скасування рішень та карток відмови,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ'ЄР-ПРОДУКТ" (далі за текстом - ТОВ "ПРЕМ'ЄР-ПРОДУКТ", позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби України , в якому просив суд:

- скасувати рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості № 807000011/2015/000540/2 від 27.03.2015 року;

- скасувати картку відмови Харківської митниці Державної фіскальної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2015/00350 від 27.03.2015 року;

- скасувати рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості № 807000011/2015/000730/2 від 05.05.2015 року;

- скасувати картку відмови Харківської митниці Державної фіскальної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2015/00483 від 05.05.2015 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Скасовано рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості № 807000011/2015/000540/2 від 27.03.2015 року та № 807000011/2015/000730/2 від 05.05.2015 року. Скасовано картки відмови Харківської митниці Державної фіскальної служби в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2015/00350 від 27.03.2015 року та № 807100000/2015/00483 від 05.05.2015 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції та вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 січня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМЄР-ПРОДУКТ» (Україна) та компанією Westfleisch eG (Німеччина), було укладено контракт № 5 (надалі контракт), відповідно до якого компанія зобовязалась поставити, а позивач оплатити та прийняти продукти тваринного походження (надалі - товар) на умовах та за ціною зазначених в інвойсах на кожну окрему партію товару (пункти 3.1, 4.1. контракту).

На виконання умов укладеного контракту, згідно комерційного інвойсу DR-120475 від 20.03.2015 року на умовах FCA (Hamm, Німеччина) на адресу позивача було поставлено товар: «серце свинне морожене» вагою 3052,50 кг за ціною 0,45 євро за 1 кг загальною вартістю 1373,63 євро; «печінка свинна морожена» вагою 17303,50 кг за ціною 0,22 євро за 1 кг загальною вартість 3806,77 євро, разом 5180,40 євро.

27.03.2015 року позивачем до митного поста «Харків - центральний» Харківської митниці Державної фіскальної служби (надалі митний орган, відповідач) була подана митна декларація IM 40 ДЕ № 807100000/2015/009864, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну (ч.2 ст.57, ст.58 Митного кодексу України), вказавши в декларації ціну товару зазначену в інвойсі DR-120475 від 20.03.2015 року з додаванням витрат на транспортування.

На підтвердження митної вартості товару позивач відповідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України надав до Харківської митниці обов'язкові документи: зовнішньоекономічний контракт № 5 від 10.01.2015 року; комерційний інвойс DR-120475 від 20.03.2015 року; банківське платіжне доручення в іноземній валюті № 6 від 17.03.2015 року; міжнародну автомобільну накладну (CMR) б/н від 20.03.2015 року; книжку МДП (Carnet TIR) XH.76381243 від 21.03.2015 року; договір про перевезення № 7 від 19.03.2015 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка № 126 від 23.03.2015 року).

Крім того, позивач надав до митниці додаткові документи, а саме: комерційну пропозицію компанії Westfleisch eG б/н від 20.03.2015 року; прейскурант (прайс-лист) компанії Westfleisch eG б/н від 20.03.2015 року; лист про відсутність взаємозалежності № 3 від 23.01.2015 року; сертифікат походження товару А 080565 від 18.03.2015 року; ветеринарний сертифікат на експорт C644/15 від 20.03.2015 року; ветеринарне свідоцтво ДРД-00 № 939047 від 27.03.2015 року; сертифікат якості б/н від 20.03.2015 року; митну декларацію країни відправлення MRN 15DE835614637307E2 від 20.03.2015 року.

Відповідачем було відмовлено у прийнятті митної декларації IM 40 ДЕ № 807100000/2015/009864 від 27.03.2015 року та застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, відповідно до ст.64 Митного кодексу України, у зв'язку з чим було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2015/00350 від 27.03.2015 року та було прийнято рішення про коригування митної вартості № 807000011/2015/000540/2 від 27.03.2015 року, відповідно до якого митна вартість товару склала: «печінка свинна морожена» - 7876,55 євро із розрахунку 0,4552 євро за 1 кг (проти заявленої декларантом ціни товару 3806,77 євро: 0,22 євро за 1 кг); «серце свинне морожене» - 2084,25 євро із розрахунку 0,6828 євро за 1 кг (проти заявленої декларантом ціни товару 1373,63 євро: 0,45 євро за 1 кг).

Також судом встановлено, що в рамках укладеного контракту, згідно комерційного інвойсу DR-121011 від 27.04.2015 року на умовах FCA (Hamm, Німеччина) на адресу позивача було поставлено товар: «серце свинне морожене» вагою 3027,00 кг за ціною 0,48 євро за 1 кг загальною вартістю 1452,96 євро; «печінка свинна морожена» вагою 17067,00 кг за ціною 0,24 євро за 1 кг загальною вартість 4096,08 євро, разом 5549,04 євро.

05.05.2015 року позивачем до митного поста «Харків - центральний» Харківської митниці Державної фіскальної служби (надалі митний орган, відповідач) була подана митна декларація IM 40 ДЕ № 807100000/2015/014223, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну (ч.2 ст.57, ст.58 Митного кодексу України), вказавши в декларації ціну товару зазначену в інвойсі DR-121011 від 27.04.2015 року з додаванням витрат на транспортування.

На підтвердження митної вартості товару позивач відповідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України надав до Харківської митниці обов'язкові документи: зовнішньоекономічний контракт № 5 від 10.01.2015 року; комерційний інвойс DR-121011 від 27.04.2015 року; банківське платіжне доручення в іноземній валюті № 7 від 24.04.2015 року; міжнародну автомобільну накладну (CMR) б/н від 27.04.2015 року; книжку МДП (Carnet TIR) SX.75588750 від 28.04.2015; договір про перевезення № 1 від 03.10.2014 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка № 81 від 05.05.2015 року);

Крім того, позивач надав до митниці додаткові документи, а саме: комерційну пропозицію компанії Westfleisch eG б/н від 27.04.2015 року; прейскурант (прайс-лист) компанії Westfleisch eG б/н від 27.03.2015 року; лист про відсутність взаємозалежності № 3 від 23.01.2015 року; сертифікат походження товару A 080589 від 24.04.2015 року; ветеринарний сертифікат на експорт C960/15 від 27.04.2015 року; ветеринарне свідоцтво ДРД-00 № 939108 від 05.05.2015 року; сертифікат якості б/н від 27.04.2015 року; митну декларацію країни відправлення MRN 15DE835616670851E0 від 24.04.2015 року.

Відповідачем було відмовлено у прийнятті митної декларації IM 40 ДЕ № 807100000/2015/014223 від 05.05.2015 року та застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, відповідно до ст.64 Митного кодексу України, у звязку з чим було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2015/00483 від 05.05.2015 року та було прийнято рішення про коригування митної вартості № 807000011/2015/000730/2 від 05.05.2015 року (надалі оскаржуване рішення), відповідно до якого митна вартість товару склала: «печінка свинна морожена» - 7608,47 євро із розрахунку 0,4458 євро за 1 кг (проти заявленої декларантом ціни товару 4096,08 євро: 0,24 євро за 1 кг); «серце свинне морожене» - 2024,46 євро із розрахунку 0,6688 євро за 1 кг (проти заявленої декларантом ціни товару 1452,96 євро: 0,48 євро за 1 кг).

Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2015/00350 від 27.03.2015 року, позивачу було запропоновано подання нової митної декларації з урахуванням відомостей наведених у рішенні про коригування митної вартості № 807000011/2015/000540/2 від 27.03.2015 року та розяснено можливість випуску товарів у вільний обіг згідно пп. 4 п.4 ст.54 Митного кодексу України.

Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2015/00483 від 05.05.2015 року, позивачу було запропоновано подання нової митної декларації з урахуванням відомостей наведених у рішенні про коригування митної вартості № 807000011/2015/000730/2 від 05.05.2015 року та розяснено можливість випуску товарів у вільний обіг згідно пп. 4 п.4 ст.54 Митного кодексу України.

Позивач не погодився з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, але з метою прискорення митного оформлення та запобігання матеріальним збиткам (недопущення простою транспортного засобу, псування товару) звернувся до відповідача з проханням випустити у вільний обіг товарів за умови сплати до бюджету митних платежів, згідно з митною вартістю товарів визначеною позивачем, та під гарантію сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною позивачем та сумою митних платежів обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною митним органом.

При цьому позивач здійснив корегування митної вартості та подав нову митну декларацію IM 40 ДЕ № 807100000/2015/009945 від 30.03.2015 року та IM 40 ДЕ № 807100000/2015/014368 від 05.05.2015 року, за результатами митного оформлення якої відповідач випустив товар у вільний обіг під фінансові гарантії відповідно до ч.7 ст.55 Митного кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності прийняття рішення про коригування заявленої митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів з огляду на наявність всіх необхідних документів для її визначення за ціною договору, наявності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, відсутності доказів неможливості застосування вказаного методу оцінки за ціною договору.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Згідно з ч. 1-3 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст. 53 Митного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення митного контролю, одночасно з поданням митної декларації, 27.03.2015р. митному органу було подано документи, які підтверджують митну вартість товару, а саме митну декларацію IM 40 ДЕ № 807100000/2015/009864 від 27.03.2015 року; зовнішньоекономічний контракт № 5 від 10.01.2015 року; комерційний інвойс DR-120475 від 20.03.2015 року; банківське платіжне доручення в іноземній валюті № 6 від 17.03.2015 року; міжнародну автомобільну накладну (CMR) б/н від 20.03.2015 року; книжку МДП (Carnet TIR) XH.76381243 від 21.03.2015 року; договір про перевезення № 7 від 19.03.2015 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка № 126 від 23.03.2015 року).

Крім того, позивач надав до митниці додаткові документи, а саме: комерційну пропозицію компанії Westfleisch eG б/н від 20.03.2015 року; прейскурант (прайс-лист) компанії Westfleisch eG б/н від 20.03.2015 року; лист про відсутність взаємозалежності № 3 від 23.01.2015 року; сертифікат походження товару А 080565 від 18.03.2015 року; ветеринарний сертифікат на експорт C644/15 від 20.03.2015 року; ветеринарне свідоцтво ДРД-00 № 939047 від 27.03.2015 року; сертифікат якості б/н від 20.03.2015 року; митну декларацію країни відправлення MRN 15DE835614637307E2 від 20.03.2015 року.

Також в рамках укладеного контракту, згідно комерційного інвойсу DR-121011 від 27.04.2015 року під час проведення митного контролю, одночасно з поданням митної декларації, 05.05.2015 року митному органу було подано документи, які підтверджують митну вартість товару, а саме митну декларацію IM 40 ДЕ № 807100000/2015/014223 від 05.05.2015 року; зовнішньоекономічний контракт № 5 від 10.01.2015 року; комерційний інвойс DR-121011 від 27.04.2015 року; банківське платіжне доручення в іноземній валюті № 7 від 24.04.2015 року; міжнародну автомобільну накладну (CMR) б/н від 27.04.2015 року; книжку МДП (Carnet TIR) SX.75588750 від 28.04.2015; договір про перевезення № 1 від 03.10.2014 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка № 81 від 05.05.2015 року);

Крім того, позивач надав до митниці додаткові документи, а саме: комерційну пропозицію компанії Westfleisch eG б/н від 27.04.2015 року; прейскурант (прайс-лист) компанії Westfleisch eG б/н від 27.03.2015 року; лист про відсутність взаємозалежності № 3 від 23.01.2015 року; сертифікат походження товару A 080589 від 24.04.2015 року; ветеринарний сертифікат на експорт C960/15 від 27.04.2015 року; ветеринарне свідоцтво ДРД-00 № 939108 від 05.05.2015 року; сертифікат якості б/н від 27.04.2015 року; митну декларацію країни відправлення MRN 15DE835616670851E0 від 24.04.2015 року.

Отже, позивачем було надано відповідачу усі документи, що підтверджують заявлену митну вартість.

Відповідач обґрунтовує висновки про неправильність митної вартості зазначеної позивачем не наданням останнім як під час митного оформлення товару, так і на запити митного органу, всіх документів на підтвердження числового значення складових митної вартості товарів.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Згідно з п.2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Частиною 4 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи.

Таким чином, підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та витребування додаткових документів може бути лише наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо наданих декларантом документів, а саме наявність в них розбіжностей, ознак підробки, відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також існування взаємозв'язку між продавцем і покупцем, що вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Між тим, відповідач в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості (графа 33) не зазначив жодних зауважень до поданих декларантом документів, не вказав конкретні факти (докази) або обставини, які об'єктивно свідчили про те, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності чи ознаки підробки, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари і такі розбіжності впливають саме на числове значення складових митної вартості, вказування яких у свою чергу, надало би підставу для твердження щодо неповноти наданих документів позивачем або їх невірогідності та можливості подальшого уточнення відомостей шляхом витребування у декларанта додаткових документів.

Також в електронних повідомленнях декларанту, було викладено запит відповідача про надання додаткових документів, при цьому в повідомленні відповідач продублював зміст ч.3 ст.53 Митного кодексу України та витребував всі документи передбачені цією частиною без конкретизації які саме документи вимагаються та які саме відомості щодо складових частин митної вартості або інших обставин вони повинні підтвердити.

Колегія суддів зазначає, що ні в апеляційній скарзі, ні в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник митного органу не зміг назвати, в яких документах, наданих позивачем для підтвердження числових значень складових заявленої митної вартості товару при його митному оформленні, містилися розбіжності, були наявні ознаки підробки або які відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару в документах були відсутні, а також не доведено, що наявний взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо встановлення митним органом за результатом аналізу митної вартості товарів за спірними ЕМД, меншої ніж за інформацією по фактам митних оформлень по Україні в найближчий час до часу митного оформлення оцінюваних товарів, з огляду на те, що відповідач не зазначив докладної інформації, яка використовувалась митним органом при її визначенні, тобто відповідачем не було зазначено митна вартість якого саме товару бралася за основу, метод визначення митної вартості, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Щодо посилання відповідача на розбіжність у платіжних дорученнях та інвойсах позивача, а саме у платіжному дорученні № 6 від 17.03.2015 року, що стосується оплати товару за контрактом, зазначена сума оплати 5090,00 євро, при цьому в інвойсі на поставку № DR-120475 від 20.03.2015 року зазначена загальна сума поставки 5180,00 євро, що на 90,4 євро менш, також у платіжному дорученні № 7 від 24.04.2015 року зазначена сума, яка сплачена за товар 5520,00 євро, а в інвойсі на поставку № DR-121011 від 27.04.2015 року 5549,04 євро, що на 29,04 менш , то зазначене посилання колегія суддів вважає безпідставним, оскільки як було встановлено та не заперечувалось позивачем зазначені «розбіжності» мали місце, але вони не стосувались ціни товару, що постачався, а виникли лише через узгодження сторонами кількості продукції яка оплачувалась покупцем за проформою-інвойсом (рахунок на попередню оплату) та кількістю товару який фактично можливо було поставити виробником контрагентом позивача (зазначено в інвойсі), а саме: різниця в кількості товару який оплачено покупцем та який фактично поставлено виникає враховуючи складність технологічних процесів виробництва м'ясної продукції постачальником за контрактом компанією Westfleisch eG.

Щодо зазначення в платіжних дорученнях про оплату товару, як однієї з підстав платежу проформу-інвойс, з матеріалів справи вбачається, що сторони перед взяттям не себе зобов'язань за укладеним контрактом та перед поставкою товару, шляхом листування попередньо узгоджують та фіксують вид товару, який необхідно поставити, його ціну та загальну кількість.

Проформа-інвойс за своєю правовою природою це попередній рахунок, що виписується або як пропозиція (оферта), або як рахунок на передоплату в рамках зовнішньоторговельної операцій, що передбачає попередні платежі. Відмінність проформи інвойсу від інвойсу тільки в тому, що деякі дані, наприклад кількість одиниць може змінюватися в процесі узгодження замовлення.

Згідно пункту п.5.1 контракту передбачена попередня оплата вартості партії товару.

Сторони, попередньо узгодили вид та ціну товарів, загальний обєм поставки та зафіксували домовленості у проформі-інвойсі, яка в подальшому була однією з підстав для купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку України (це питання валютного контролю) та здійснення відповідної передплати за товар, який постачався за контрактом. Проформа-інвойс по суті була рахунком на попередню оплату товару, яка передбачена контрактом.

При цьому коригування кількості виду товару, який відвантажуються в рамках однієї поставки, відбувалось в межах загальної кількості товару за поставкою зазначеної у проформі-інвойсі.

Враховуючи, що відповідно до контракту саме інвойс відображає фактичну поставку та її умови та саме інвойс передбачено як обов'язків документ до контракту та для митного оформлення товару, тому позивачем саме інвойс було надано відповідачу разом з митною декларацією та іншими обов'язковими документами відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України.

Крім того, згідно письмових пояснень представника Харківської митниці Державної фіскальної служби України, відповідачем відмовлено позивачу у митному оформленні товару, також у зв'язку з тим, що подані декларантом документи не містять об'єктивних даних, а відомості зазначені декларантом не піддаються обчисленню та не підтверджуються документально.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що надані позивачам документальні відомості у повній мірі підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного кодексу України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Таким чином, вищенаведені відповідачем обставини не можуть свідчити про заявлення позивачем неповних або недостовірних відомостей про митну вартість товару.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не обґрунтував неможливість застосування попередніх методів, а тому підстав для застосування резервного методу не вбачається, а отже і рішення про визначення митної вартості товарів № 807000011/2015/000540/2 від 27.03.2015 року та № 807000011/2015/000730/2 від 05.05.2015 року та картки відмови в прийнятті митних декларацій № 807100000/2015/00350 від 27.03.2015 року та № 807100000/2015/00483 від 05.05.2015 року є незаконними та необгрунтованими, а тому підлягають скасуванню.

Отже, з огляду на наявні в матеріалах справи та досліджені письмові докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищезазначені документи надані позивачем митному органу на підтвердження задекларованої митної вартості товару в повному обсязі, містять всі необхідні відомості встановлені Митним кодексом України та не містять розбіжностей, які унеможливили підтвердження числових значень складових такої митної вартості.

Згідно зі ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що Харківською митницею Державної фіскальної служби не доведено правомірність прийнятих рішень про коригування митної вартості № 807000011/2015/000540/2 від 27.03.2015 року та № 807000011/2015/000730/2 від 05.05.2015 року та карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2015/00350 від 27.03.2015 року та № 807100000/2015/00483 від 05.05.2015 року.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2015р. по справі № 820/4866/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 21.09.2015 р.