Постанова

від 24.06.2015 по справі 6/683

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2015 р. Справа№ 6/683

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Зубець Л.П.

секретар Сотнікова І.О.

за участю представників:

від стягувача: Парицька Н.О. (представник за довіреністю)

від боржника: Тодерян В.М. (представник за довіреністю)

від органу виконання судових рішень: Писаренко О.С. (представник за довіреністю)

від прокуратури: Грищенко М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора України

на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року

у справі №6/683 (суддя Ковтун С.А.)

за скаргою заступника Генерального прокурора України на дії департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ"

про спонукання до виконання обов'язку в натурі

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ"

до Міністерства оборони України

про спонукання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2015 р. у справі №6/683 відмовлено у задоволенні скарги заступника Генерального прокурора України на дії департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, заступник Генерального прокурора України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 21.05.2015 року у справі №6/683, прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу заступника Генерального прокурора України на дії департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала була прийнята судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права. Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що судом не враховано, що державним виконавцем при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №41372406, на підставі п.8 ч.1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження", у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно із виконавчим документом, всупереч ст.75 вказаного Закону не перевірено в повному обсязі виконання оборонним відомством (як боржником) судового рішення, матеріали виконавчого провадження не містять даних, які б підтверджували передачу Міністерством оборони України земельної ділянки площею 4,57 га в м. Києві по вул. Академіка Туполєва, 8 (військове містечко №118) під забудову ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ТВІ".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2015 р. (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Зубець Л.П.) задоволено клопотання заступника Генерального прокурора України про відновлення строку для подання апеляційної скарги, відновлено заступнику Генерального прокурора України строк для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.05.2015 р. у справі №6/683, прийнято апеляційну скаргу до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 24.06.2015 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 р. змінено склад судової колегії.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тищенко О.В., Зубець Л.П.) від 24.06.2015 р. прийнято апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора України на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.05.2015 р. у справі №6/683 до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 24.06.2015 р.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник прокуратури підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 21.05.2015 року у справі №6/683, прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу заступника Генерального прокурора України на дії департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник боржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 21.05.2015 року у справі №6/683, прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу заступника Генерального прокурора України на дії департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні представник стягувача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити без змін ухвалу господарського суду м. Києва від 21.05.2015 року у справі №6/683, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представник органу виконання судових рішень заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити без змін ухвалу господарського суду м. Києва від 21.05.2015 року у справі №6/683, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників стягувача, боржника, органу виконання судових рішень, прокуратури, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.12.2009 р. у справі №6/683 первісний позов задоволено частково. Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ" передати Міністерству оборони України нерухоме майно, яке належить до житлового фонду, на суму 18944882,00 грн. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ" до Державного бюджету України 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Зобов'язано Міністерство оборони України привести земельну ділянку площею 4,57 га, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 8 (військове містечко № 118), у стан придатний для будівництва шляхом виконання договірних зобов'язань в натурі, а саме: звільнити будівлі та споруди, що знаходяться на земельній ділянці площею 4,57 га в м. Києві по вул. Академіка Туполєва, 8 (військове містечко № 118); списати будівлі та споруди, розташовані на земельній ділянці площею 4,57 га в м. Києві по вул. Академіка Туполєва, 8 (військове містечко № 118); передати товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ"(03035, м. Київ, вул. Механізаторів, 1, код 32619935) земельну ділянку площею 4,57 га в м. Києві по вул. Академіка Туполєва, 8 (військове містечко № 118) під забудову. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ" 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

24.12.2009 р. на виконання рішення видано накази.

06.02.2014 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімовою А.Н. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу (дублікату) №6/683 від 24.12.2009, виданого господарським судом міста Києва, про зобов'язання Міністерства оборони України привести земельну ділянку площею 4,57 га, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 8 (військове містечко № 118), у стан придатний для будівництва шляхом виконання договірних зобов'язань в натурі, а саме: звільнити будівлі та споруди, що знаходяться на земельній ділянці площею 4,57 га в м. Києві по вул. Академіка Туполєва, 8 (військове містечко № 118); списати будівлі та споруди, розташовані на земельній ділянці площею 4,57 га в м. Києві по вул. Академіка Туполєва, 8 (військове містечко № 118); передати товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ" земельну ділянку площею 4,57 га в м. Києві по вул. Академіка Туполєва, 8 (військове містечко № 118) під забудову.

Виконавче провадження закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.

Заступник Генерального прокурора України подав скаргу на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, в якій просив визнати протиправними дії органу виконання рішень щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №41372406 від 06.02.2014 р., а також визнати незаконною та скасувати вказану постанову.

Обґрунтовуючи свою скаргу заступник Генерального прокурора України послався на те, що закінчення виконавчого провадження є передчасним та незаконним, оскільки матеріали виконавчого провадження не містять даних, які б підтверджували передачу Міністерством оборони України земельної ділянки площею 4,57 га в м. Києві по вул. Акадаміка Туполєва, 8 (військове містечко № 118) під забудову ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ТВІ", а державним виконавцем не перевірено в повному обсязі виконання оборонним відомством судового рішення.

Стаття 121-2 Господарського процесуального кодексу України встановлює порядок оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби у процедурі виконання рішення господарського суду, згідно з якою за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України „Про виконавче провадження". Даний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виходячи зі змісту ст. 6 Закону України „Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Виходячи зі змісту статті 1 ГПК України, підприємства, установи, організації звертаються до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Як вірно зазначив суд першої інстанції оскарження дії чи бездіяльності органу Державної виконавчої служби повинно кореспондуватися з наведеними підставами звернення до суду, тобто носити характер захисту порушених прав скаржника.

Як вбачається з матеріалів справи, Міністерство оборони України, в інтересах якого заступником Генерального прокурора України подано позов, за даним виконавчим провадженням є боржником, тобто особою, на яку покладено обов'язок вчинити дії. Таким чином, подання скарги з підстав не вчинення вказаних дій носить характер захисту не прав боржника, як це передбачено ст. 1 ГПК України, а обов'язків, що є неприпустимим.

З огляду на викладене, враховуючи те, що скарга заступника Генерального прокурора України на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, в якій скаржник просив визнати протиправними дії органу виконання рішень щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №41372406 від 06.02.2014 р. не носить характеру захисту прав боржника - Міністерства оборони України, в інтересах якого вона подана, у виконавчому провадженні, а тому вказана скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування ухвали суду, спростовуються вищевикладеними обставини, а тому відхиляються судом. Оскаржувана ухвала прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для її зміни або скасування.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 103, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора України залишити без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва від 21.05.2015 р. у справі №6/683 залишити без змін.

Матеріали справи №6/683 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

Л.П. Зубець